Національний парк «Бузулуцький бір» (рос. Национальный парк «Бузулукский бор») — національний парк розташований на межі Самарської та Оренбурзької областей Росії. Створено 9 січня 2008 року.
річка Боровка в Бузулукськом бору | |
53°00′15″ пн. ш. 52°06′55″ сх. д. / 53.00416666669477195° пн. ш. 52.11527777780577253° сх. д.Координати: 53°00′15″ пн. ш. 52°06′55″ сх. д. / 53.00416666669477195° пн. ш. 52.11527777780577253° сх. д. | |
Країна | Росія |
---|---|
Розташування | Оренбурзька область Самарська область |
Найближче місто | Бузулук |
Водні об'єкти | Боровка |
Площа | 106 788 га |
Засновано | 9 січня 2008 |
Оператор | Федеральна державна установа Національний парк "Бузулукський бір" |
Бузулуцький бір (Росія) | |
Бузулуцький бір у Вікісховищі |
Це острівний масив переважно соснового лісу посеред степів Заволжя та Приуралля. Розташований за 15 км північніше міста Бузулука в широкій прирічковій улоговині, яка сягає в глибину 100–150 метрів (в районі річки Боровки). Площа бору — 106 788 га.
У Бузулуцькому бору річка Черталик впадає в Боровку, притоку Самари.
Опис
Історія Бузулуцького бору починається з післяльодовикового періоду, вік його становить 6-7 тисяч років. Вважається, що чистий сосновий ліс сформувався близько трьох-чотирьох тисяч років тому.
Понад 60 тисяч га Бузулуцького бору займають піски, глибина яких подекуди сягає 90 метрів. Понад двох третин масиву зайнято сосновими лісами. Серед них найбільш типові моховиті, складні та трав'яні бори. Визначною пам'яткою бору є дві 300–350 річні сосни. Бір майже з усіх боків облямований смугою листяного лісу, який межує зі степом. Смуга листяних: дубових, тополевих і вільшаних лісів простяглася вздовж течії річки Боровки, окремі ділянки скупчення осики та берези трапляються по всьому бору.
У Бузулуцькому бору зустрічається 39 видів ссавців, 144 види птахів, 8 видів плазунів, 4 види земноводних, 23 види риб і близько 800 видів комах. Тут мешкають: лось, козуля, кабан, борсук звичайний, куниця, вивірка звичайна, бобер. Раніше майже скрізь зустрічалася рись. Серед птахів: беркут, могильник, тетерук, глушець.
Лісокористування
Регулярну лісозаготівлю в бору проводять з кінця XVIII століття. В 1903 році в бору створили Борове дослідне лісництво, в якому нині функціонує дендрологічний сад. Частина території лісу з 1977 має статус особливо цінного лісового масиву. З 1933 по 1948 частина бору була державним заповідником. У травні 1939 року площу заповідника істотно збільшили.
Потім на території бору діяв державний заказник. 9 січня 2008 року Бузулукський бір отримав статус федеральної державної установи, національного парку і був переданий у розпорядження Росприроднагляду.
20 червня 2013 року на території бору сталася велика лісова пожежа, постраждало 90,1 га лісу, було евакуйовано 200 мешканців селища Лісове. Збиток склав 1,16 млрд рублів. .
Південно-західною частиною лісового масиву проходить залізниця Кінель — Оренбург. На півдні розташоване селище Колтубановське та сільце Партизанське Бузулукського району Оренбурзької області. Тут є бази відпочинку.
Нафтовидобуток на теренах бору
За даними компанії «Оренбургнадра», на території Бузулукського бору є три невеликих нафтових родовища: Воронцовське, Гремячевське і Могутовське. Розвідані запаси за категоріями А + В + С1 + С2: Воронцовського родовища — 19,3 млн т, Гремячевського — 2,3 млн т, Могутовського — 21,7 млн т.
Після скасування статусу заповідника на території бору почався видобуток нафти (зараз не ведеться). Зараз тут розміщено 162 нафтові свердловини, 102 з яких порожні, 60 — потребують повторної консервації у зв'язку з негерметичністю.
Примітки
- Постанова РНК РРФСР від 10.05.1939 N 211 «Про збільшення території Бузулукського і Окського державних заповідників»
- Бузулукський бір передано в розпорядження Росприроднагляду [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] //Погляд. — 9 січня 2008 року
- Порушено справу про пожежу в Бузулукському бору, збиток перевищив 1 млрд рублів. // gazeta.ru. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 2013-7-2.
{{}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|datepublished=
()
Література
- Кин Н. О. Флора Бузулукского бора (сосудистые растения). — Екатеринбург, 2009. Архівовано березень 9, 2017 на сайті Wayback Machine.
- «Географический атлас Оренбургской области». — М.: Издательство ДИК, 1999. — 96 с.: с ил., карт. — С. 65.
- «Орденоносное Оренбуржье». — Челябинск: Южно-Уральское кн. изд-во, 1968. — 392 с. — С. 40—42.
- «По родному краю (Краеведческие очерки)». — Чкалов: Чкаловское книжное издательство, 1954.
- Бузулукский бор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання
- Фотознімок з супутника Бузулукського бору від 19 вересня 2001 року та його опис [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт національного парку «Бузулукський бір» [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nacionalnij park Buzuluckij bir ros Nacionalnyj park Buzulukskij bor nacionalnij park roztashovanij na mezhi Samarskoyi ta Orenburzkoyi oblastej Rosiyi Stvoreno 9 sichnya 2008 roku Nacionalnij park Buzuluckij bir richka Borovka v Buzulukskom borurichka Borovka v Buzulukskom boru53 00 15 pn sh 52 06 55 sh d 53 00416666669477195 pn sh 52 11527777780577253 sh d 53 00416666669477195 52 11527777780577253 Koordinati 53 00 15 pn sh 52 06 55 sh d 53 00416666669477195 pn sh 52 11527777780577253 sh d 53 00416666669477195 52 11527777780577253Krayina RosiyaRoztashuvannyaOrenburzka oblast Samarska oblastNajblizhche mistoBuzulukVodni ob yektiBorovkaPlosha106 788 gaZasnovano9 sichnya 2008OperatorFederalna derzhavna ustanova Nacionalnij park Buzulukskij bir Buzuluckij bir Rosiya Buzuluckij bir u Vikishovishi Ce ostrivnij masiv perevazhno sosnovogo lisu posered stepiv Zavolzhya ta Priurallya Roztashovanij za 15 km pivnichnishe mista Buzuluka v shirokij pririchkovij ulogovini yaka syagaye v glibinu 100 150 metriv v rajoni richki Borovki Plosha boru 106 788 ga U Buzuluckomu boru richka Chertalik vpadaye v Borovku pritoku Samari OpisIstoriya Buzuluckogo boru pochinayetsya z pislyalodovikovogo periodu vik jogo stanovit 6 7 tisyach rokiv Vvazhayetsya sho chistij sosnovij lis sformuvavsya blizko troh chotiroh tisyach rokiv tomu Ponad 60 tisyach ga Buzuluckogo boru zajmayut piski glibina yakih podekudi syagaye 90 metriv Ponad dvoh tretin masivu zajnyato sosnovimi lisami Sered nih najbilsh tipovi mohoviti skladni ta trav yani bori Viznachnoyu pam yatkoyu boru ye dvi 300 350 richni sosni Bir majzhe z usih bokiv oblyamovanij smugoyu listyanogo lisu yakij mezhuye zi stepom Smuga listyanih dubovih topolevih i vilshanih lisiv prostyaglasya vzdovzh techiyi richki Borovki okremi dilyanki skupchennya osiki ta berezi traplyayutsya po vsomu boru U Buzuluckomu boru zustrichayetsya 39 vidiv ssavciv 144 vidi ptahiv 8 vidiv plazuniv 4 vidi zemnovodnih 23 vidi rib i blizko 800 vidiv komah Tut meshkayut los kozulya kaban borsuk zvichajnij kunicya vivirka zvichajna bober Ranishe majzhe skriz zustrichalasya ris Sered ptahiv berkut mogilnik teteruk glushec LisokoristuvannyaRegulyarnu lisozagotivlyu v boru provodyat z kincya XVIII stolittya V 1903 roci v boru stvorili Borove doslidne lisnictvo v yakomu nini funkcionuye dendrologichnij sad Chastina teritoriyi lisu z 1977 maye status osoblivo cinnogo lisovogo masivu Z 1933 po 1948 chastina boru bula derzhavnim zapovidnikom U travni 1939 roku ploshu zapovidnika istotno zbilshili Potim na teritoriyi boru diyav derzhavnij zakaznik 9 sichnya 2008 roku Buzulukskij bir otrimav status federalnoyi derzhavnoyi ustanovi nacionalnogo parku i buv peredanij u rozporyadzhennya Rosprirodnaglyadu 20 chervnya 2013 roku na teritoriyi boru stalasya velika lisova pozhezha postrazhdalo 90 1 ga lisu bulo evakujovano 200 meshkanciv selisha Lisove Zbitok sklav 1 16 mlrd rubliv Pivdenno zahidnoyu chastinoyu lisovogo masivu prohodit zaliznicya Kinel Orenburg Na pivdni roztashovane selishe Koltubanovske ta silce Partizanske Buzulukskogo rajonu Orenburzkoyi oblasti Tut ye bazi vidpochinku Naftovidobutok na terenah boruZa danimi kompaniyi Orenburgnadra na teritoriyi Buzulukskogo boru ye tri nevelikih naftovih rodovisha Voroncovske Gremyachevske i Mogutovske Rozvidani zapasi za kategoriyami A V S1 S2 Voroncovskogo rodovisha 19 3 mln t Gremyachevskogo 2 3 mln t Mogutovskogo 21 7 mln t Pislya skasuvannya statusu zapovidnika na teritoriyi boru pochavsya vidobutok nafti zaraz ne vedetsya Zaraz tut rozmisheno 162 naftovi sverdlovini 102 z yakih porozhni 60 potrebuyut povtornoyi konservaciyi u zv yazku z negermetichnistyu PrimitkiPostanova RNK RRFSR vid 10 05 1939 N 211 Pro zbilshennya teritoriyi Buzulukskogo i Okskogo derzhavnih zapovidnikiv Buzulukskij bir peredano v rozporyadzhennya Rosprirodnaglyadu Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Poglyad 9 sichnya 2008 roku Porusheno spravu pro pozhezhu v Buzulukskomu boru zbitok perevishiv 1 mlrd rubliv gazeta ru Arhiv originalu za 2 lipnya 2013 Procitovano 2013 7 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr datepublished dovidka LiteraturaKin N O Flora Buzulukskogo bora sosudistye rasteniya Ekaterinburg 2009 Arhivovano berezen 9 2017 na sajti Wayback Machine Geograficheskij atlas Orenburgskoj oblasti M Izdatelstvo DIK 1999 96 s s il kart S 65 Ordenonosnoe Orenburzhe Chelyabinsk Yuzhno Uralskoe kn izd vo 1968 392 s S 40 42 Po rodnomu krayu Kraevedcheskie ocherki Chkalov Chkalovskoe knizhnoe izdatelstvo 1954 Buzulukskij bor Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref PosilannyaFotoznimok z suputnika Buzulukskogo boru vid 19 veresnya 2001 roku ta jogo opis Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Oficijnij sajt nacionalnogo parku Buzulukskij bir Arhivovano 2 kvitnya 2022 u Wayback Machine