Будинок Кременчуцького повітового земства історична будівля в Кременчуці на початку вулиці Коцюбинського навпроти Придні

Будинок Кременчуцького повітового земства — історична будівля в Кременчуці на початку вулиці Коцюбинського навпроти Придніпровського парку біля готелю «Кремінь». Поруч знаходяться площа Перемоги. Входить до Переліку пам'яток архітектури та містобудування Кременчука. Одна з небагатьох, що збереглися з дореволюційної побудови. Зведена у період між 1866 і 1876 рр. Зараз – житловий будинок.

Будинок Кременчуцького повітового земства
Будинок зі сторони готелю Кремінь (2011)

49°03′51″ пн. ш. 33°24′07″ сх. д. / 49.064167° пн. ш. 33.402083° сх. д. / 49.064167; 33.402083
Країна	Україна
Розташування	Кременчук
Дата закінчення спорудження	до 1877
Адреса	вулиця Коцюбинського, 2

Будинок Кременчуцького повітового земства Будинок Кременчуцького повітового земства (Україна)
Будинок Кременчуцького повітового земства у Вікісховищі

Історія

Будівля земства під час повені 1877 року

Земства в Російській імперії були введені земською реформою Олександра II у 1864 році. Нові відомства були органами місцевого самоврядування та займалися питаннями місцевої освіти, охорони здоров'я, будівництва доріг, організацією виставок і кустарних майстерень.

У рамках повітів землевласники, торговці та промисловці, які володіли нерухомістю, а також отримали право обирати на три роки «гласних» у повітові земські збори. Збори під головуванням повітового ватажка дворянства збиралися щорічно для управління господарськими справами повіту. Зборами також обиралася постійна повітова земська управа.

Земство Кременчуцького повіту розпочало роботу у 1865 році, у тому ж році була обрана повітова земська управа. Після смерті священика Спасо-Преображенської церкви земство планувало викупити його будинок, що знаходився поруч з церковною садибою, для розміщення управи в ньому. Однак угода не відбулася і земство побудувало для своїх потреб новий будинок. Будівля була зведена на розі вулиць Малої Міщанської (нині - Коцюбинського) та Єленської (нині - Івана Мазепи), неподалік від Соборній площі (нині - площа Перемоги). У 1877 році будівля постраждала від повені.

Кременчуцьке земство було органом місцевого самоуправління, займалося розвитком аграрного сектора, освіти, охорони здоров’я, у т.ч. боротьби з епідеміями. пияцтвом, дитячою бездоглядністю, а також - будівництвом доріг, організацією виставок, кустарних майстерень тощо.

У 1880-і роки напроти будівлі земства з боку Соборної площі за ініціативою та проєктом гласного міської думи В. Устимовича було облаштовано - один з перших громадських скверів міста (нині на місці скверу розташований готель ).

Утворений у Кременчуці у період після 1894 року повітовий комітет опікування про народну тверезість використовував будинок земства на Єленській вулиці. Комітети опікування були створені при Олександрі III та займалися розповсюдженням літератури про шкоду алкоголю, а також організацією безкоштовного дозвілля населення: відкривали чайні, бібліотеки, сади (див. у Крюкові), організовували концерти.

Повітові відомства розміщувалися у будівлі до революції 1917 року, у 1919 році всі подібні установи Російської імперії були скасовані.

Будинок був пошкоджений під час Другої світової війни та відбудований у післявоєнний період.

Опис

Будівля прямокутна в плані, двоповерхова, цегляна, тинькована, пофарбована, на високому цоколі, з напівпідвалом. Цоколь по верхній частині синусоїдний. Композиція симетрична. Перший поверх декорований дощатим рустом. Між 1 і 2 поверхами горизонтальна тяга з декоративними фільонками.

Центральна частина головного фасаду має третій поверх з чотирма невеликими вікнами; центральна частина тильного фасаду теж має третій поверх з одним арочним вікном. Бокові ризаліти двоповерхові. Головний, задній і бокові фасади по вертикалі розчленовані фільончастими лопатками. Віконні отвори головного фасаду лучкові, на другому поверсі з наличниками. Вхід асиметричний, розміщений зліва в центральному ризаліті. Вгорі над боковими ризалітами подвійні молдинги, над центральним ризалітом – трикутний фронтон.

Віконні отвори тильного та бокових фасадів на 2 поверсі арочні, на 1 поверсі та у напівпідвалі лучкові. Декор – карнизи, молдинги, розетки, фільонки.

У центрі тильного фасаду на другому поверсі балкон.

Дах вальмовий, вкритий бляхою. Над карнизом складної форми глухий парапет.

Під час Другої світової війни будинок постраждав, був відбудований.

У процесі багаторічної експлуатації будівля змінювала свій вигляд: скульптури та вази на парапеті втрачені, замурована більша частина вікон напівпідвалу, частина вікон другого поверху. Дверні отвори, які були розміщені у бокових ризалітах головного фасаду, звернутого до собору, замуровані, замість них зробили вікна. Таким чином головний і тильний фасади помінялися місцями.

Зараз житловий будинок по вул. Коцюбинського, 2, належить ОСББ. Потребує серйозного ремонту.

З 2013 року має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Див. також

Пам'ятки архітектури Кременчука

Примітки

А.Н. Лушакова. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 18 червня 2017.
Повінь у Кременчуці 1877 года (рос.). kremenhistory.org.ua. Процитовано 23 червня 2017.^{[недоступне посилання з Сентябрь 2018]}
Л.М. Крот. Економічна діяльність Кременчуцького повітового земства (друга половина ХІХ - початок XX століття) // Науковий вісник Херсонського державного університету. — 2016. з джерела 20 листопада 2018. Процитовано 30 травня 2022.
В.А. Крот, Л.М. Крот. Введення загальної системи початкової освіти в земських школах Кременчуцького повіту на початку XX століття // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. — 2015. з джерела 20 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2019.
Н.В. Музыченко, И.Н. Соколова. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 18 червня 2017.
(рос.). histpol.pl.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 22 червня 2017.

Посилання

Будинок Кременчуцького повітового земства [ 18 листопада 2019 у Wayback Machine.]
Історія Земського скверу в Кременчуці

Джерела

Лушакова А. М., Євселевський Л. І. Вулицями старого Кременчука / А. М. Лушакова, Л. І. Євселевський. — Видання друге, перероблене і доповнене. — Кременчук: Вид–во «Кременчук», 2001. — 224 с. (рос. мовою).
Додаток до рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 20 грудня 2016 року
Л.М. Крот. Экономическая деятельность Кременчугского уездного земства (вторая половина ХІХ – начало XX столетия) (укр.) // Науковий вісник Херсонського державного університету. — 2016.
Земський сквер // Музиченко Н.В. Смарагдові шати Кременчука : історія міста в парках і скверах / Соколова І.М., Музиченко Н.В. ; Кременчуцький краєзнавчий музей . ─ Кременчук : [Кременчуцька міська друкарня], 2016 . ─ С.34-36
Розпорядження Полтавської обласної державної адміністрації від 16.07.2021 № 529.

[1] А.Н. Лушакова. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 18 червня 2017.

[2] Повінь у Кременчуці 1877 года (рос.). kremenhistory.org.ua. Процитовано 23 червня 2017.^{[недоступне посилання з Сентябрь 2018]}

[3] Л.М. Крот. Економічна діяльність Кременчуцького повітового земства (друга половина ХІХ - початок XX століття) // Науковий вісник Херсонського державного університету. — 2016. з джерела 20 листопада 2018. Процитовано 30 травня 2022.

[4] В.А. Крот, Л.М. Крот. Введення загальної системи початкової освіти в земських школах Кременчуцького повіту на початку XX століття // Вісник КрНУ імені Михайла Остроградського. — 2015. з джерела 20 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2019.

[5] Н.В. Музыченко, И.Н. Соколова. (рос.). Окраины Кременчуга. Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 18 червня 2017.

[6] (рос.). histpol.pl.ua. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 22 червня 2017.