Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Буддійська криза (в'єт. Biến cố Phật giáo) — період політичної та релігійної напруженості в Південному В'єтнамі з травня по листопад 1963 року, що характеризувався низкою репресивних дій уряду Південного В'єтнаму та кампанією громадянського опору, в основному керованою буддистськими монахами. Криза була спричинена розстрілом дев'яти неозброєних мирних жителів, які протестували проти заборони буддистського прапора, 8 травня в центрі міста Хюе. Криза закінчилась переворотом у листопаді 1963 року армією Республіки В'єтнам, арештом та вбивством Президента Нго Дінь З'єм 2 листопада 1963 року.
Передумови
У Південному В'єтнамі кількість буддистів в 1963 році складалося від 70 до 90 відсотків населення, однак політика Президента Нго Дінь З'єм була спрямована на підтримку католиків, котрих приймали на державну службу та у військо, виділяли землі та давали податкові пільги. Для проведення масових заходів буддисти потребували офіційного дозволу. Крім того, розподіл вогнепальної зброї для ополчення селянської самооборони, призначеної для відбиття партизанів В'єтнаму, було зроблено так, щоб зброя була надана лише католикам. Деякі католицькі священники керували приватними арміями. Деякі буддійські села масово приймали католицтво, щоб отримати допомогу або уникнути примусового переселення.
Католицька церква була найбільшим землевласником в країні. Землю, що належала церкві, було звільнено від повинностей; католицька церква користувалася особливими пільгами при придбанні нерухомості, і в 1959 році Нго Дінь З'єм присвятив країну Діві Марії. Прапори Ватикану регулярно вивішувались на великих громадських заходах у Південному В'єтнамі. Раніше в січні 1956 року Дінь З'єм дозволив Наказ 46ː «Особи, які вважаються небезпечними для національної оборони та загальної безпеки, можуть бути за наказом обмежені концентраційним табором». Це розпорядження було використано проти буддистів.
Події
Травень 1963 року
Регіональний закон 1958 року, відомий як Указ № 10, був застосований в травні 1963 року, щоб заборонити показ релігійних прапорів. Він заборонив висвітлення на Весак, день народження Гаутама Будди. Застосування закону викликало обурення серед буддистів напередодні найважливішого релігійного фестивалю року, адже тиждень раніше католикам було запропоновано показати прапори Ватикану під час урочистостей, організованих урядом для архієпископа Нґо Дмін-Травока — найстаршого католицький священник в країні. 8 травня в Хуці натовп буддистів протестував проти передбачуваної заборони на буддистський прапор. Поліція та армія розігнала демонстрацію з використанням зброї, було вбито дев'ять протестантів.
30 травня біля Національних зборів у Сайгоні на демонстрацію вийшли понад 500 ченців. Це був перший відкритий протест в Сайгоні проти З'єма за його вісім років правління.
Червень 1963 року
1 червня влада оголосила про звільнення трьох основних посадових осіб, які залучаються до інциденту в Huế. Причиною було те, що вони не підтримали порядок. Стало зрозуміло, що ситуації не можлива до примирення.
3 червня в'єтнамська поліція та війська армії Республіки В'єтнам виливали хімікати на голову молячих буддійських протестантів у південному в'єтнамському місті Хук. 67 пацієнтів були госпіталізовані.
11 червня буддистський чернець Thích Quảng Đức здійснив самоспалення на жвавому перехресті дороги Сайгон, таким чином протестуючи проти політики президента.
Липень 1963 року
7 липня 1963 року таємна поліція , брат президента, напала на групу журналістів із Сполучених Штатів, які висвітлювали буддійські акції протесту проти дев'ятиріччя влади Нго Дінь З'єма. з Ассошіейтед прес (AP) розбили ніс, але сварка швидко закінчилася після того, як з «Нью-Йорк Таймс», бувши набагато вищим, ніж чоловіки поліції, почав контратаку і примусив таємну поліцію відступити. Арнетт і його колега, журналіст-переможець Пулітцерівської премії , пізніше були відвезені на допит за підозрою в нападі на працівників міліції.
Серпень 1963 року
У неділю, 18 серпня, буддисти влаштували масовий протест у . Попри дощ, близько 15 тисяч людей прийшли на мітинг. Подія тривала кілька годин. В'єтнамський журналіст заявив, що це булу єдині емоційні громадськими зборами в Південному В'єтнамі після того, як Динь отримав владу майже десять років тому.
Увечері 18 серпня десять вищих генералів армії Республіки В'єтнам вирішили ввести воєнний стан. Нго Динь погодився оголосити воєнний стан чинним на наступний день. Військам було наказано зайняти стратегічні точки.
Незабаром після опівночі 21 серпня війська спецсил Республіки В'єтнам під керівництвом полковника Ле Куанг Тун виконали ряд синхронних нападів в Південному В'єтнамі. Понад 1400 буддистів були арештовані. Кількість загиблих та зниклих оцінюється в сотні. Військові вчинили вандалізм над головним вівтарем. Командувач 3-го корпусу АРВН, Тон Тхойтт Джин незабаром оголосив про військовий контроль над Сайгоном, скасування всіх комерційних рейсів у місто та запровадження цензури в пресі.
Американці проводили політику тихого та приватного консультування задля примирення уряду з буддистами, публічно підтримуючи альянс, але після нападів це стало неприйнятним. Державний департамент видав заяву про те, що набіги є «прямим порушенням» обіцянки проводити «політику примирення» [36] [40].
24 серпня адміністрація Кеннеді відправила «Кабель 243» в Лодж при посольстві в Сайгоні, відзначаючи зміну американської політики. Це повідомлення порадило шукати усунення Нгу від влади та шукати альтернативні варіанти лідерства, якщо Даїм відмовився прислухатися до американського тиску на реформи. Оскільки ймовірність відступу Діенма від Ню та його дружини вважалася практично нульовою, повідомлення фактично означало початок перевороту.
Вересень 1963 року
Після серпневих подій режим Діня став почав хвилювати адміністрацію Кеннеді, яка розпочала місію з встановлення фактів. Зазначена мета експедиції полягала в розслідуванні прогресу у війні південного В'єтнаму та їх американських військових радників проти повстання В'єт Конґ. Місію очолювали Віктор Крулак та Джозеф Менденхолл. Крулак був генерал-майор морського корпусу Сполучених Штатів, тоді як Менденхолл був старшим офіцером зовнішньої служби, який мав досвід роботи з в'єтнамськими справами. Поїздка тривала чотири дні.
Крулак представив надзвичайно оптимістичний звіт про хід війни, а Менденхолл представив дуже похмуру картину військової відмови та громадського невдоволення. Крулак ігнорував наслідки народного невдоволення у боротьбі з В'єт Конґ. Генерал вважав, що зусилля в'єтнамських солдатів у цій галузі не будуть зачеплені громадським побоюванням у політиці Диенма. Менденхолл зосереджувався на оцінюванні поглядів в'єтнамських міст, і дійшов висновку, що політика Дієвіма збільшила можливості релігійної громадянської війни. Менденхолл зазначив, що політика Дієвіма спричинила занепокоєння південними в'єтнамцями того, що життя під В'єткогом покращить якість їхнього життя.
Непереконливий результат експедиції Крулака та Менденхолла призвів до наступної місії.
Листопад 1963 року
1 листопада 1963 року, після шестимісячної напруженості і зростаючого протистояння режиму, генерали з армії Республіки В'єтнам провели переворот, що призвело до падіння уряду, арешту та вбивства президента.
Використані джерела
- Roberts, Adam (June 1965). , ‘Buddhism and Politics in South Vietnam’, The World Today, Royal Institute of International Affairs, London, vol. 21, no. 6,, pp. 240–50 analyses the causes of the Buddhist crisis and its significance as a case of non-violent struggle.
- "The Religious Crisis". http://content.time.com/time/printout/0,8816,874816,00.html: Time. June 20, 1963.
- "The Situation In South Vietnam – SNIE 53-2-63". The Pentagon Papers (Gravel ed.). July 10, 1963. pp. 729–733. Retrieved August 21, 2007.
- "South Vietnam: Whose funeral pyre?". p. 9. The New Republic. June 29, 1963.
- "Diệm's other crusade". The New Republic. June 22, 1963. pp. 5–6.
- Manhattan, Avro (1987). Vietnam: Why Did We Go?. Chick Publications. pp. 78–79.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Buddijska kriza v yet Biến cố Phật giao period politichnoyi ta religijnoyi napruzhenosti v Pivdennomu V yetnami z travnya po listopad 1963 roku sho harakterizuvavsya nizkoyu represivnih dij uryadu Pivdennogo V yetnamu ta kampaniyeyu gromadyanskogo oporu v osnovnomu kerovanoyu buddistskimi monahami Kriza bula sprichinena rozstrilom dev yati neozbroyenih mirnih zhiteliv yaki protestuvali proti zaboroni buddistskogo prapora 8 travnya v centri mista Hyue Kriza zakinchilas perevorotom u listopadi 1963 roku armiyeyu Respubliki V yetnam areshtom ta vbivstvom Prezidenta Ngo Din Z yem 2 listopada 1963 roku PeredumoviU Pivdennomu V yetnami kilkist buddistiv v 1963 roci skladalosya vid 70 do 90 vidsotkiv naselennya odnak politika Prezidenta Ngo Din Z yem bula spryamovana na pidtrimku katolikiv kotrih prijmali na derzhavnu sluzhbu ta u vijsko vidilyali zemli ta davali podatkovi pilgi Dlya provedennya masovih zahodiv buddisti potrebuvali oficijnogo dozvolu Krim togo rozpodil vognepalnoyi zbroyi dlya opolchennya selyanskoyi samooboroni priznachenoyi dlya vidbittya partizaniv V yetnamu bulo zrobleno tak shob zbroya bula nadana lishe katolikam Deyaki katolicki svyashenniki keruvali privatnimi armiyami Deyaki buddijski sela masovo prijmali katolictvo shob otrimati dopomogu abo uniknuti primusovogo pereselennya Katolicka cerkva bula najbilshim zemlevlasnikom v krayini Zemlyu sho nalezhala cerkvi bulo zvilneno vid povinnostej katolicka cerkva koristuvalasya osoblivimi pilgami pri pridbanni neruhomosti i v 1959 roci Ngo Din Z yem prisvyativ krayinu Divi Mariyi Prapori Vatikanu regulyarno vivishuvalis na velikih gromadskih zahodah u Pivdennomu V yetnami Ranishe v sichni 1956 roku Din Z yem dozvoliv Nakaz 46ː Osobi yaki vvazhayutsya nebezpechnimi dlya nacionalnoyi oboroni ta zagalnoyi bezpeki mozhut buti za nakazom obmezheni koncentracijnim taborom Ce rozporyadzhennya bulo vikoristano proti buddistiv PodiyiTraven 1963 roku Regionalnij zakon 1958 roku vidomij yak Ukaz 10 buv zastosovanij v travni 1963 roku shob zaboroniti pokaz religijnih praporiv Vin zaboroniv visvitlennya na Vesak den narodzhennya Gautama Buddi Zastosuvannya zakonu viklikalo oburennya sered buddistiv naperedodni najvazhlivishogo religijnogo festivalyu roku adzhe tizhden ranishe katolikam bulo zaproponovano pokazati prapori Vatikanu pid chas urochistostej organizovanih uryadom dlya arhiyepiskopa Ngo Dmin Travoka najstarshogo katolickij svyashennik v krayini 8 travnya v Huci natovp buddistiv protestuvav proti peredbachuvanoyi zaboroni na buddistskij prapor Policiya ta armiya rozignala demonstraciyu z vikoristannyam zbroyi bulo vbito dev yat protestantiv 30 travnya bilya Nacionalnih zboriv u Sajgoni na demonstraciyu vijshli ponad 500 chenciv Ce buv pershij vidkritij protest v Sajgoni proti Z yema za jogo visim rokiv pravlinnya Cherven 1963 roku 1 chervnya vlada ogolosila pro zvilnennya troh osnovnih posadovih osib yaki zaluchayutsya do incidentu v Huế Prichinoyu bulo te sho voni ne pidtrimali poryadok Stalo zrozumilo sho situaciyi ne mozhliva do primirennya 3 chervnya v yetnamska policiya ta vijska armiyi Respubliki V yetnam vilivali himikati na golovu molyachih buddijskih protestantiv u pivdennomu v yetnamskomu misti Huk 67 paciyentiv buli gospitalizovani 11 chervnya buddistskij chernec Thich Quảng Đức zdijsniv samospalennya na zhvavomu perehresti dorogi Sajgon takim chinom protestuyuchi proti politiki prezidenta Lipen 1963 roku 7 lipnya 1963 roku tayemna policiya brat prezidenta napala na grupu zhurnalistiv iz Spoluchenih Shtativ yaki visvitlyuvali buddijski akciyi protestu proti dev yatirichchya vladi Ngo Din Z yema z Assoshiejted pres AP rozbili nis ale svarka shvidko zakinchilasya pislya togo yak z Nyu Jork Tajms buvshi nabagato vishim nizh choloviki policiyi pochav kontrataku i primusiv tayemnu policiyu vidstupiti Arnett i jogo kolega zhurnalist peremozhec Pulitcerivskoyi premiyi piznishe buli vidvezeni na dopit za pidozroyu v napadi na pracivnikiv miliciyi Serpen 1963 roku U nedilyu 18 serpnya buddisti vlashtuvali masovij protest u Popri dosh blizko 15 tisyach lyudej prijshli na miting Podiya trivala kilka godin V yetnamskij zhurnalist zayaviv sho ce bulu yedini emocijni gromadskimi zborami v Pivdennomu V yetnami pislya togo yak Din otrimav vladu majzhe desyat rokiv tomu Uvecheri 18 serpnya desyat vishih generaliv armiyi Respubliki V yetnam virishili vvesti voyennij stan Ngo Din pogodivsya ogolositi voyennij stan chinnim na nastupnij den Vijskam bulo nakazano zajnyati strategichni tochki Nezabarom pislya opivnochi 21 serpnya vijska specsil Respubliki V yetnam pid kerivnictvom polkovnika Le Kuang Tun vikonali ryad sinhronnih napadiv v Pivdennomu V yetnami Ponad 1400 buddistiv buli areshtovani Kilkist zagiblih ta zniklih ocinyuyetsya v sotni Vijskovi vchinili vandalizm nad golovnim vivtarem Komanduvach 3 go korpusu ARVN Ton Thojtt Dzhin nezabarom ogolosiv pro vijskovij kontrol nad Sajgonom skasuvannya vsih komercijnih rejsiv u misto ta zaprovadzhennya cenzuri v presi Amerikanci provodili politiku tihogo ta privatnogo konsultuvannya zadlya primirennya uryadu z buddistami publichno pidtrimuyuchi alyans ale pislya napadiv ce stalo neprijnyatnim Derzhavnij departament vidav zayavu pro te sho nabigi ye pryamim porushennyam obicyanki provoditi politiku primirennya 36 40 24 serpnya administraciya Kennedi vidpravila Kabel 243 v Lodzh pri posolstvi v Sajgoni vidznachayuchi zminu amerikanskoyi politiki Ce povidomlennya poradilo shukati usunennya Ngu vid vladi ta shukati alternativni varianti liderstva yaksho Dayim vidmovivsya prisluhatisya do amerikanskogo tisku na reformi Oskilki jmovirnist vidstupu Dienma vid Nyu ta jogo druzhini vvazhalasya praktichno nulovoyu povidomlennya faktichno oznachalo pochatok perevorotu Veresen 1963 roku Pislya serpnevih podij rezhim Dinya stav pochav hvilyuvati administraciyu Kennedi yaka rozpochala misiyu z vstanovlennya faktiv Zaznachena meta ekspediciyi polyagala v rozsliduvanni progresu u vijni pivdennogo V yetnamu ta yih amerikanskih vijskovih radnikiv proti povstannya V yet Kong Misiyu ocholyuvali Viktor Krulak ta Dzhozef Mendenholl Krulak buv general major morskogo korpusu Spoluchenih Shtativ todi yak Mendenholl buv starshim oficerom zovnishnoyi sluzhbi yakij mav dosvid roboti z v yetnamskimi spravami Poyizdka trivala chotiri dni Krulak predstaviv nadzvichajno optimistichnij zvit pro hid vijni a Mendenholl predstaviv duzhe pohmuru kartinu vijskovoyi vidmovi ta gromadskogo nevdovolennya Krulak ignoruvav naslidki narodnogo nevdovolennya u borotbi z V yet Kong General vvazhav sho zusillya v yetnamskih soldativ u cij galuzi ne budut zachepleni gromadskim poboyuvannyam u politici Dienma Mendenholl zoseredzhuvavsya na ocinyuvanni poglyadiv v yetnamskih mist i dijshov visnovku sho politika Diyevima zbilshila mozhlivosti religijnoyi gromadyanskoyi vijni Mendenholl zaznachiv sho politika Diyevima sprichinila zanepokoyennya pivdennimi v yetnamcyami togo sho zhittya pid V yetkogom pokrashit yakist yihnogo zhittya Neperekonlivij rezultat ekspediciyi Krulaka ta Mendenholla prizviv do nastupnoyi misiyi Listopad 1963 roku 1 listopada 1963 roku pislya shestimisyachnoyi napruzhenosti i zrostayuchogo protistoyannya rezhimu generali z armiyi Respubliki V yetnam proveli perevorot sho prizvelo do padinnya uryadu areshtu ta vbivstva prezidenta Vikoristani dzherelaRoberts Adam June 1965 Buddhism and Politics in South Vietnam The World Today Royal Institute of International Affairs London vol 21 no 6 pp 240 50 analyses the causes of the Buddhist crisis and its significance as a case of non violent struggle The Religious Crisis http content time com time printout 0 8816 874816 00 html Time June 20 1963 The Situation In South Vietnam SNIE 53 2 63 The Pentagon Papers Gravel ed July 10 1963 pp 729 733 Retrieved August 21 2007 South Vietnam Whose funeral pyre p 9 The New Republic June 29 1963 Diệm s other crusade The New Republic June 22 1963 pp 5 6 Manhattan Avro 1987 Vietnam Why Did We Go Chick Publications pp 78 79