Будапештське гето єврейське гето утворене нацистами в Будапешті в листопаді 1944 року в рамках політики переслідування і

Будапештське гето — єврейське гето, утворене нацистами в Будапешті в листопаді 1944 року в рамках політики переслідування і знищення євреїв. В січні 1945 року звільнено наступальними радянськими військами.

Будапештське гето

Основні дані
Країна:	Угорщина
Місто:	Будапешт
Утворений:	15 червня 1944
Населення:	громадяни єврейського походження ~220'000 осіб
Географічні координати:	47°29′55″ пн. ш. 19°03′52″ сх. д. / 47.4988694° пн. ш. 19.0646000° сх. д. / 47.4988694; 19.0646000 6-7 кварталів з муром
Мапа району
Районна влада
Районна рада:	Judenrat
Мапа


Будапештське гето у Вікісховищі

Історія

^[bg] почалося з 1938 року правим націоналістичним режимом Міклоша Горті. У 1941 році в Будапешті мешкало 184 тис. євреїв і 62 тис. вихрестів (хрещених євреїв), які відповідно до антиєврейских законів піддавалися репресіям.

У березні 1944 року німецькі війська окупували Угорщину. Багато євреїв було арештовано. Створення гето в провінції почалося в квітні 1944 року і слідом за цим почалася депортація в табори смерті.

15 червня 1944 р. міністр внутрішніх справ Угорщини видав наказ о створенні гето в Будапешті. Згідно з наказом, під гето було виділено 2000 домів, позначених жовтими зірками і відгороджених парканом. Всього у гето планувалося переселити 220 тис. євреїв. 25 червня для євреїв Будапешта було введено комендантську годину.

Мешканців гето почали депортувати у концтабори зразу після його заснування. За часи окупації Угорщини єврейське населення Будапешта скоротилося з 200 тисяч до 70 тисяч людей в гето. Близько 20 тисяч людей проживало у домах за межами гето, користуючись документами, виданими дипломатами нейтральних країн (у тому числі Раулем Валленбергом і Джорджо Перласка).

Збереження і звільнення гето

Шведська дипломатична місія Будапешта 1944 р. — значок ^[en]

^[en], співробітник посольства Швеції у Будапешті, привернув до себе особливу увагу 24 грудня 1944 р. як член «Партії схрещених стріл», яка зайняла будівлю посольства на вулиці Gyopár. Він врятував 36 викрадених співробітників з Будапештського гето. Ця дія привернула увагу Рауля Валленберга. Сабо погодився зустрітися зі своїм впливовим другом, Палем Салаєм, співробітником поліції високого рангу. Зустріч відбулася в ніч на 26 грудня. Ця зустріч була підготовкою до збереження Будапештського гето у січні 1945 року.

Пал Салаї (Paul Sterling) забезпечував Рауля Валленберга особливим сприянням та державною інформацією. На другому тижні , Рауль Валленберг з'ясував, що Адольф Ейхманн спланував розстріл найбільшого єврейського гето у Будапешті. Єдиним, хто міг це зупинити, була людина, яка несла відповідальність за проведення масової розправи — командувач німецькими військами в Угорщині генерал Герхард Шмідхубер. Через ^[en] Валленберг направив генералу Шмідхуберу записку, в якій обіцяє, що він, Рауль Валленберг, переконає, що генерал несе персональну відповідальний за різанину і що він буде повішений як військовий злочинець після закінчення війни. Генерал знав, що війна закінчиться скоро, і що німці програють. Вбивство було зупинено в останню хвилину завдяки мужності і сміливим діям Валленберга.

За словами Джорджо Перласка, який узимку 1944 року став генеральним консулом Іспанії в Угорщині і врятував 5218 євреїв, історія збереження гето була іншою. Коли Перласка був у ролі іспанського консула, він дізнався про намір спалити гето. Шокований неймовірністю такого, він попросив провести безпосередню зустріч з міністром внутрішніх справ Угорщини Gábor Vajna, в підвалі муніципалітету Будапешта, де знаходилася його офіс, і погрожував фіктивними правовими та економічними заходами проти «3000 угорських громадян» (насправді меншому числу), проголошеними Перласкою жителями Іспанії, а також ставленням двох латиноамериканських урядів, щоб змусити міністра відкликати проект. Це дійсно сталося у наступні дні.

18 січня 1945 гето було звільнено частинами 151-ї Червонопрапорної Жмеринської дивізії, при цьому охорона гето чинила опір. За словами одного з учасників боїв, гето було підготовлене до вибуху. До цього моменту у гето і у приміщеннях, підконтрольних дипломатичним місіям нейтральних країн, перебувало близько 94 тисяч євреїв.

Пам'ять

2005 року в пам'ять про жертв Голокосту на ^[en] встановлений меморіал.

Остання ділянка стіни гето, що ще залишалася, була розібрана у 2006 році під час будівельних робіт. Вона була розташована на задньому дворі будівлі (№ 15 по вул. Кіраль) це була стара кам'яна стіна, яку нацисти використовували у 1944 році, додавши до неї колючого дроту. Меморіальна стіна була зведена на цьому ж місці 2008 року, з використанням деяких оригінальних матеріалів, але не відтворюючи точним деталі. Проте в деяких районах єврейського кварталу ще залишаються крихітні шматочки оригінальної стіни.

Примітки

Будапешт // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Венгрия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
József Szekeres: Saving the Ghettos of Budapest in January 1945, Pál Szalai «the Hungarian Schindler» , Budapest 1997, Publisher: Budapest Archives, Page 41 and 71.(англ.)
Incredible People: Wallenberg [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
Меморіальний музей Голокосту (США), Oral history interview with Giorgio Perlasca [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.], 5 September 1990
Interview by Enrico Deaglio with Giorgio Perlasca, from: Mixer, Giorgio Perlasca, Giovanni Minoli, Rai, 1990.
VareseNews, Gli uomini giusti muoiono di sabato [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.], 22 May 2010
Interview by Enrico Deaglio to Giorgio Perlasca, from: Fondazione Giorgio Perslasca, Giorgio Perlasca — il mixer israeliano in ebraico, 1990
Борис Шейнин. Не дай умереть ребёнку (воспоминания киносценариста) // Заметки по еврейской истории. № 5 (66). — 2006 [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

Література

Arieh Ben-Tov. Facing the Holocaust in Budapest: The International Committee of the Red Cross and the Jews in Hungary, 1943–1945. — Springer, 2013. — 492 с. — .
(англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Budapest Ghetto

60 лет освобождения еврейского гето в Будапеште [ 26 квітня 2014 у Wayback Machine.](рос.), 2005
спогади про Будапештське гето [ 12 лютого 2012 у Wayback Machine.] remember.org(англ.)
// History of Ghettos Under German Occupation(англ.)
(англ.)
Ghetto Budapest [ 28 травня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
(англ.)
Budapest History Museum at Google Cultural Institute [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.](англ.)
Budapest, Hungary at ^[en](англ.)

Див. також

Це незавершена стаття про Голокост.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії Третього Рейху.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з історії Німеччини.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[ЭЕЭ1-1] Будапешт // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

[ЭЕЭ-2] Венгрия // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)

[3] József Szekeres: Saving the Ghettos of Budapest in January 1945, Pál Szalai «the Hungarian Schindler» , Budapest 1997, Publisher: Budapest Archives, Page 41 and 71.(англ.)

[4] Incredible People: Wallenberg [ 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.](англ.)

[ushm-5] Меморіальний музей Голокосту (США), Oral history interview with Giorgio Perlasca [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.], 5 September 1990

[mixeritalia-6] Interview by Enrico Deaglio with Giorgio Perlasca, from: Mixer, Giorgio Perlasca, Giovanni Minoli, Rai, 1990.

[varese-7] VareseNews, Gli uomini giusti muoiono di sabato [ 29 червня 2018 у Wayback Machine.], 22 May 2010

[mixerisraele-8] Interview by Enrico Deaglio to Giorgio Perlasca, from: Fondazione Giorgio Perslasca, Giorgio Perlasca — il mixer israeliano in ebraico, 1990

[9] Борис Шейнин. Не дай умереть ребёнку (воспоминания киносценариста) // Заметки по еврейской истории. № 5 (66). — 2006 [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)