Бро́дський Са́вва Григо́рович (рос. Бродский Савва Григорьевич; 29 січня 1923, Гомель, Білорусь — 1982, Москва) — радянський графік. Починав як архітектор, скульптор, сценограф в театрі.
Бродський Савва Григорович | ||||
---|---|---|---|---|
Бродский Савва Григорьевич | ||||
При народженні | Бродський Савва Григорович | |||
Народження | 29 січня 1923 Гомель, Білорусь | |||
Смерть | 20 листопада 1982 (59 років) | |||
Москва | ||||
Поховання | Ваганьковське кладовище | |||
Країна | ||||
Жанр | книжкова ілюстрація | |||
Навчання | Московський архітектурний інститут | |||
Діяльність | художник, архітектор, ілюстратор, графік | |||
Напрямок | театрально-романтичний реалізм | |||
Роки творчості | 1950–1982 | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія і архітектурні твори
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpODRMemhsTDFOMExsOUpjMkZoWXlVeU4zTmZRMkYwYUdWa2NtRnNYMkZ1WkY5VFpXNWhkR1ZmVTNGMVlYSmxMbXB3Wnk4eU1EQndlQzFUZEM1ZlNYTmhZV01sTWpkelgwTmhkR2hsWkhKaGJGOWhibVJmVTJWdVlYUmxYMU54ZFdGeVpTNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
Народився 1923 року в Білорусі в місті Гомель. Того ж року батьки переїхали до Ленінграду.
1938–1941 рр. — навчання в Ленінграді в середній художній школі, де отримав добрі знання в мистецтві і навички малюнку і живопису.
1944–1949 рр. — навчання в Московському архітектурному інституті.
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHdMekJsTDFCbGRISnZlbUYyYjJSemExOHdOaTB5TURFM1gybHRaekU0WDAxMWMybGpYMVJvWldGMGNtVXVhbkJuTHpJd01IQjRMVkJsZEhKdmVtRjJiMlJ6YTE4d05pMHlNREUzWDJsdFp6RTRYMDExYzJsalgxUm9aV0YwY21VdWFuQm4uanBn.jpg)
1950–1955 рр. — проектування і будівництво Республіканського музично-драматичного театру в місті Петрозаводськ.Розробив проекти інтер'єрів цього театру і виконав скульптурні оздоби над порталами театру. Інші скульптури виконав уславлений майстер Коньонков С. Т., якого для співпраці запросив сам архітектор. Деякий час працював сценографом у цьому самому театрі, де розробив декорації для балету Цезаря Пуні «Есмеральда» і до музичної комедії Лістова К. Я. «Живи, наш ліс».
1959 р. — будівництво в Петрозаводську і Лялькового театру в тому ж місті.
1968–1970 рр. Серед найвдаліших архітектурних робіт Бродського — архітектора створення будинку-музею письменника Олександра Гріна в місті Феодосія. Невеличкий за розмірами музей набув завдяки художнику і архітектору романтики моря, романтики неіснуючих, фантастичних портів екзотичних країн. Дешеві матеріали оздоблення (морські канати, макет неіснуючого давнього західноєвропейського порту) не плюндрували світлі образи письменника Гріна, а наблизили їх до суворих реалій, об які розбилися фантазії самого письменника, що не зміг стати моряком.
1961 р. — початок систематичної праці в галузі книжнкової ілюстрації. Бродського запросили до співпраці в відомому часописі СРСР — журналу «Огоньок».
1975 р.-отримав від Уряду СРСР звання заслуженого діяча мистецтв Російської федерації.
1975 р. — на міжнародній виставці «Книга — 75» в Москві отримав медаль «Золота гілка дружби» за ілюстрації до книги М.Сервантеса .
1976 р. — в подяку за талановиту художню інтерпретацію роману Сервантеса «Дон Кіхот» обраний академіком-кореспондентом Іспанської королівської академії красних мистецтв Сан-Фернандо в Мадриді. Відвідав Мадрид, де мав шалений успіх як художник книги.
20 листопада 1982 р. — смерть в Москві.
Театральний пафос
Небезпечна і неприємна радянська реальність спонукала багатьох до втечі від сірої, спустошливої буденності. Одні пиячили, інші занурювались в читання, кіно, городяни мали змогу тішитися театром, якщо він був. Навіть в'язні радянського концтабору на Соловках створили там театр
Захоплення театром мав і Бродський. Сцена, декорації, вистави приваблювали його і як митця, і як пошуковця іншої, нерадянської реальності. В книжкових ілюстраціях Бродського до пьєс Шекспіра (« Ромео і Джульєта», «Гамлет»)театральні впливи відчуваються постійно. Аркуш розглядається як театральна сцена з лаштунками, де персонажі відтворюють водночас і пьєсу, і реальне життя. Персонажі розставлені як в мізансцені, майже ніхто не стоїть спиною, а декілька речей на сцені набувають символічного значення (лицарські обладунки і суворі парадні портрети королів в «Гамлеті», герби родин Монтеккі і Капулєтті, навіть широкі парадні сходинки, що притаманні Італії доби Ренесансу і бароко, італійський надгробок тощо). Ці ілюстрації до книги по театральному привабливі, піднесені і красиві. Важко виділити якісь п'ять, такі вони якісні і значущі. Аркуш «Офелія у профіль» вражає знанням костюму , парадні портрети королів наче мальовані (Антонісом Мором) чи Хуаном Пантохою де ла Крус, а кам'яні вершники скопійовані зі справжніх середньовічних, що стоять в місті Верона. Ерудиція Бродського-художника вражала.
Театральний пафос радянського театру був перенесений і на інші ілюстрації Бродського (« Залізний потік » А.Серафімовича, до книги Б.Франка «Сервантес»). Театральність, використання особливого, феєричного освітлення взагалі притаманно багатьом творам художника, надало їм значущості, а деяим просто рис апофеозу (аркуші до «Жану Крістофу» з дощем із нот, каяття дон Кіхота, Сервантес у в'язниці).
Джованьолі. «Спартак»
В СРСР пройшло своєрідне обожнення ватажка повсталих рабів Давнього Риму Спартака. Назва футбольного клубу і всесвітньо відомого балету — свідоцтва тому.
Слабенька за якостями книга італійця (Рафаело Джованьйолі) теж набула популярності. Ілюстрацції до неї робив і Бродський. Це той випадок, коли слабенку літературу рятує потужний талант художника-ілюстратора. Бродський наче малював щось монументальне, фреску 200 на 500 метрів чи епопею.
Значущим був навіть вибір колоьорів. Їх три, червоний і чорний на білому тлі папіру. Це давнє сполучення в гравюрі. У Бродського червоне і чорне набуло значення трагедії, неминучої катастрофи, події, що обов'язково закінчиться смертю. Навіть мирна сцена побудови дерев'яних кораблів для рабів тривожна і пессимістична. Навіть сцена прощання Спартака з коханою віщує небезпеку. Вісником насилля і майбутніх вбивств постає Сулла в криваво-червоній мантії. «Баталія» легіонів імператора і повсталих рабів наче зійшла з давньоримських рельєфів і наче залита кров'ю.
Ілюстраціям С.Бродського до «Спартака» притаманна і станковість, як картинам чи видатним зразкам гравюри. Вони і стали видатними зразками гравюри 20 століття і світу.
Дон Кіхот Сервантеса, Доре і Бродського
«Дон Кіхот» — улюблена книга художника. Він писав: " Дон Кіхот "запав мені в серце з дитинства. Спочатку я милувався ілюстраціями (Доре), потім почав читати. Мені було по справжньому жаль цього худорлявого, недоладного лицаря з чистою і шляхетною душею. І николи не було смішно взнати про його витівки ".
- Г.Доре «Напередодні подвигів»
- Г.Доре. «Дон Кіхот б'ється з вітряками»
- Г.Доре « Жалюгідне повернення»
Учнівські спроби зробити ілюстрації до книги Савва створив ще в шкільні роки.
Офіційно він працював над світлинами у 1969–1973 роках — і майже все своє життя. Було зроблено тисячі ескізів і замальовок. До книги відібрали лише сорок одну. Видання стало сенсацією.
Предмети колекціонування
Є різні предмети колекціонування — пляшки від вина, цеглини, порцеляна, платівки, гравюри, палаци, цвяхи, автографи.
Книги з ілюстраціями художника Савви Бродського ще за життя митця стали предметами колекціонування.
Перелік письменників, книги яких ілюстрував Бродський
- Шекспір
- Сервантес
- В. Гюго
- С. Цвейг
- М. Островський
- Т. Драйзер
- Р. Стівенсон
- О. Грін
- Р. Джованьолі
- Є. Войніч
- Г. Ібсен
- М. Гоголь
- Гі де Мопассан
- Р. Роллан
- П. Алларкон
- П. Меріме
- Г. Флобер
- А. Серафімович
- Б. Васильєв
Джерела
- Альбом "Савва Бродский", автор составитель Матвеев А. И.М, " Изобразительное искусство ", 1988 (рос)
- журнал "В мире книг", № 10, 1975 (рос)
- журнал «Огонёк», № 40.1978 (рос)
- журнал «Юность»,№ 9, 1979 (рос)
- Бродский С.Каталог произведений. Книжная графика. Станковая графика. Живопись. Автор вступительного слова и стихов С. Г. Бродский,М, «Советский художник», 1980 (рос)
Див. також
- Радянське мистецтво
- (Кусков Іван Сергійович)
- Коньонков Сергій Тимофійович
- Літографія
- (Гратаж)
- Ліногравюра
- Стилізація
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет