Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекса́ндр Овсі́йович Браунште́йн (* 13 (26) травня 1902, Харків — † 1 липня 1986, Москва) — український та російський біохімік радянських часів, академік АН СРСР — 1964, та АМН СРСР — 1945, 1941 — лауреат Сталінської премії, Герой Соціалістичної Праці, 1980 — лауреат Ленінської премії, нагороджений трьома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Леніна.
| Браунштейн Олександр Овсійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 13 (26) травня 1902 Харків |
| Помер | 1 липня 1986 (84 роки) Москва |
| Поховання | Кунцевський цвинтар |
| Країна |  СРСР |
| Діяльність | біохімік |
| Alma mater | Харківський національний медичний університет |
| Галузь | біохімія |
| Вчене звання | академік АН СРСР, академік АМН СРСР |
| Аспіранти, докторанти | d |
| Членство | Академія наук СРСР Американська академія мистецтв і наук Леопольдина Національна академія наук США |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Його батько був лікарем-офтальмологом. 1925 року закінчив Харківський медичний інститут, три роки проходив аспірантуру при Біохімічному інституті Наркомату охорони здоров'я. 1928 року захищає дисертацію — щодо взаємодії гліколізу та обміну фосфатів в еритроцитах кролика.
В 1928—1935 роках працює в Біохімічному інституті Наркомздоров'я СРСР та Центральному державному інституті професійних захворювань. У цьому часі досліджує процеси гліколітичного дихального фосфорилювання та шляхи метаболітичного знешкодження ароматичних сполук.
З 1936 року завідує лабораторією інтермедіарного азотистго обміну, де 1937-го разом з відкрив реакції трансамінування.
З 1936 по 1960 рік завідує лабораторіями — проміжного азотистого обміну — у , та Інституті біологічної та медичної хімії. 1941 року евакуйований разом із науковим закладом в Сибір.
Після повернення з евакуації зосереджується на попередньому вивченні ферментів трансамінування та встановленні важливої ролі цього процесу в клітинному обміні.
В 1952—1953 роках разом з М. М. Шемякіним розпрацював та розробив загальну теорію піридоксалевого каталізу. Незалежно від них дану теорію опрацював американський вчений Е. Е. Снелл, теорія відома як (Snell-Braunstein theory).
З 1960 — завідувач лабораторії хімічних основ біологічного каталізу .
Наукова робота
Є автором більш як 180 наукових робіт, зокрема, досліджень в царині обміну амінокислот та хімії ферментів. Обґрунтовував первинну роль трансамінування у процесах асиміляції та дисиміляції азоту. В ході досліджень виявив участь вітаміну В6 в багатьох процесах перетворень. Виходячи з цього, 1952 року розробив спільно з М. М. Шемякіним основу теорії дії ферментів, котрі містять вітамін В6.
Серед робіт:
- «Утворення амінокислот шляхом інтермолекулярного перенесення аміногрупи», «Біохімія», 1937, — разом з М. Г. Кріцман,
- «Ферментна система переамінування, її біологічне значення та механізм дії», 1939,
- «Переамінування та інтегруючі функції амінодикарбонових кислот в азотистому обміні», 1947,
- «Біосинтез глютатіону в переживаючих тваринних тканинах», 1948,
- «Біохімія амінокислотного обміну», М., 1949,
- «Теорія процесів амінокислотного обміну, каталізованих піридоксалевими ензимами», «Біохімія», 1953, разом з М. М. Шемякіним,
- «Вітаміни групи В та процеси обміну амінокислаот», «Український біохімічний журнал», 1955,
- «Головні шляхи асиміляції і дисиміляції азоту у тварин», 1957,
- «Теоретичні та експериментальні критерії для раціональної класифікації фосфопіридоксалевих фрагментів на основі механізму каталізованих ними реакцій», 1974.
Похований на Кунцевському кладовищі.
Джерела
- Браунштейн Олександр Овсійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]
- Браунштейн [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Олександр Браунштейн [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksa ndr Ovsi jovich Braunshte jn 13 26 travnya 1902 19020526 Harkiv 1 lipnya 1986 Moskva ukrayinskij ta rosijskij biohimik radyanskih chasiv akademik AN SRSR 1964 ta AMN SRSR 1945 1941 laureat Stalinskoyi premiyi Geroj Socialistichnoyi Praci 1980 laureat Leninskoyi premiyi nagorodzhenij troma ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora ordenom Lenina Braunshtejn Oleksandr OvsijovichNarodivsya13 26 travnya 1902 1902 05 26 HarkivPomer1 lipnya 1986 1986 07 01 84 roki MoskvaPohovannyaKuncevskij cvintarKrayina SRSRDiyalnistbiohimikAlma materHarkivskij nacionalnij medichnij universitetGaluzbiohimiyaVchene zvannyaakademik AN SRSR akademik AMN SRSRAspiranti doktorantidChlenstvoAkademiya nauk SRSR Amerikanska akademiya mistectv i nauk Leopoldina Nacionalna akademiya nauk SShANagorodiZhittyepisJogo batko buv likarem oftalmologom 1925 roku zakinchiv Harkivskij medichnij institut tri roki prohodiv aspiranturu pri Biohimichnomu instituti Narkomatu ohoroni zdorov ya 1928 roku zahishaye disertaciyu shodo vzayemodiyi glikolizu ta obminu fosfativ v eritrocitah krolika V 1928 1935 rokah pracyuye v Biohimichnomu instituti Narkomzdorov ya SRSR ta Centralnomu derzhavnomu instituti profesijnih zahvoryuvan U comu chasi doslidzhuye procesi glikolitichnogo dihalnogo fosforilyuvannya ta shlyahi metabolitichnogo zneshkodzhennya aromatichnih spoluk Z 1936 roku zaviduye laboratoriyeyu intermediarnogo azotistgo obminu de 1937 go razom z vidkriv reakciyi transaminuvannya Z 1936 po 1960 rik zaviduye laboratoriyami promizhnogo azotistogo obminu u ta Instituti biologichnoyi ta medichnoyi himiyi 1941 roku evakujovanij razom iz naukovim zakladom v Sibir Pislya povernennya z evakuaciyi zoseredzhuyetsya na poperednomu vivchenni fermentiv transaminuvannya ta vstanovlenni vazhlivoyi roli cogo procesu v klitinnomu obmini V 1952 1953 rokah razom z M M Shemyakinim rozpracyuvav ta rozrobiv zagalnu teoriyu piridoksalevogo katalizu Nezalezhno vid nih danu teoriyu opracyuvav amerikanskij vchenij E E Snell teoriya vidoma yak Snell Braunstein theory Z 1960 zaviduvach laboratoriyi himichnih osnov biologichnogo katalizu Naukova robotaYe avtorom bilsh yak 180 naukovih robit zokrema doslidzhen v carini obminu aminokislot ta himiyi fermentiv Obgruntovuvav pervinnu rol transaminuvannya u procesah asimilyaciyi ta disimilyaciyi azotu V hodi doslidzhen viyaviv uchast vitaminu V6 v bagatoh procesah peretvoren Vihodyachi z cogo 1952 roku rozrobiv spilno z M M Shemyakinim osnovu teoriyi diyi fermentiv kotri mistyat vitamin V6 Sered robit Utvorennya aminokislot shlyahom intermolekulyarnogo perenesennya aminogrupi Biohimiya 1937 razom z M G Kricman Fermentna sistema pereaminuvannya yiyi biologichne znachennya ta mehanizm diyi 1939 Pereaminuvannya ta integruyuchi funkciyi aminodikarbonovih kislot v azotistomu obmini 1947 Biosintez glyutationu v perezhivayuchih tvarinnih tkaninah 1948 Biohimiya aminokislotnogo obminu M 1949 Teoriya procesiv aminokislotnogo obminu katalizovanih piridoksalevimi enzimami Biohimiya 1953 razom z M M Shemyakinim Vitamini grupi V ta procesi obminu aminokislaot Ukrayinskij biohimichnij zhurnal 1955 Golovni shlyahi asimilyaciyi i disimilyaciyi azotu u tvarin 1957 Teoretichni ta eksperimentalni kriteriyi dlya racionalnoyi klasifikaciyi fosfopiridoksalevih fragmentiv na osnovi mehanizmu katalizovanih nimi reakcij 1974 Pohovanij na Kuncevskomu kladovishi DzherelaBraunshtejn Oleksandr Ovsijovich Sajt Geroi strany ros Pres centr nedostupne posilannya z chervnya 2019 Braunshtejn 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Oleksandr Braunshtejn 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros