Бранська волость

Бранська волость — адміністративно-територіальна одиниця Володимир-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії та Української держави. Волосний центр — село Брани.

Бранська волость
Центр	Брани
Площа	15 351 (1885)
Населення	6423 осіб (1885)
Густота	38.3 осіб / км²
Наступники	Ґміна Брани

Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли села Боротчичі, Галичани та ліквідованої Холонівської волості.

Станом на 1885 рік складалася з 15 поселень, 13 сільських громад. Населення — 6423 особи (3186 чоловічої статі та 3237 — жіночої), 835 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	6867	4538
Приватної власності	8312	3342
Казенної власності	—	—
Іншої власності	273	207
Загалом	15351	8087

Основні поселення волості:

• Брани — колишнє власницьке село за 60 верст від повітового міста, волосне правління, 450 осіб, 75 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин, вітряк. За 5 версти — черепичний завод.
• Борисковичі — колишнє власницьке село, 374 особи, 68 дворів, православна церква, постоялий будинок.
• Бужани — колишнє власницьке село, 845 осіб, 128 дворів, православна церква, каплиця, постоялий будинок, цегельний завод.
• Довге — колишнє власницьке село, 507 осіб, 80 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини, вітряк.
• Дружкопіль — колишнє власницьке містечко, 225 осіб, 35 дворів, православна церква, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, 2 постоялих будинки, 2 млини.
• Пілгани — колишнє власницьке село, 396 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок, кузня, водяний млин, вітряк.
• Ржищів — колишнє власницьке село, 415 осіб, 73 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
• Сільце — колишнє власницьке село, 348 осіб, 53 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Цегів — колишнє власницьке село, 454 особи, 62 двори, православна церква, 2 постоялих будинки.

Історія

Гміна Брани
1921-1939
Воєводство	Волинське
Повіт	Горохівський
Адмінцентр гміни	Брани
Тип гміни	Сільська
Громади	22
Населення (1921)  • населення  • густота населення	13 035

Волость існувала з 1861 по 1940 р.: до 1917 р. — у складі Володимир-Волинськоі го повіту Волинської губернії Російської імперії, далі — у складі Української держави, а з 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі і з 1921 по 1939 роки волость існувала під назвою ґміна Брани Горохівського повіту Волинського воєводства в тих же межах, що і до 1921 року. В 1921 р. волость складалася з 44 населених пунктів, налічувала 13 035 жителів (10 701 православний, 1 379 римо-католиків, 4 євангелісти, 27 греко-католиків і 924 юдеї).

Польською окупаційною владою на території ґміни інтенсивно велася державна програма будівництва польських колоній і заселення поляками. На 1936 рік ґміна складалася з 22 громад:

1. Баторівка — колонії: Рокитна і Зборишів Новий;
2. Борочиче — село: Борочиче;
3. Борисковичі — село: Борисковичі;
4. Брани — село: Брани, фільварок: Брани, військове селище: Брани та колонія: Волиця-Бранська;
5. Бужани — село: Бужани, фільварки: Бужани і Воля та лісничівка: Бужани;
6. Цехів — село: Цехів та фільварки: I Цехів, II Цехів і III Цехів;
7. Довге — село: Довге;
8. Дружкопіль — містечко: Дружкопіль;
9. Дружкопіль — село: Дружкопіль;
10. Галичани — село: Галичани, фільварки: Галичани і Люлівка та колонія: Тараниха;
11. Куповальці — село: Куповальці, колонія: Люлівка-Венгерщина та військове селище: Нове-Гнізно;
12. Пулгани — село: Пулгани, фільварок: Пулгани та лісничівка: Пулгани;
13. Ржищів — село: Ржищів, фільварки: Рищів і Рудка та гаївка: Стара Рудка;
14. Сілець — село: Сільці;
15. Скриголове — село: Скригове;
16. Щирока — колонії: Широка, Червона, Скуратівка і Завалля;
17. Угів — село: Угів;
18. Волиця — село: Волиця та хутір: Конвещина;
19. Зборищів Старий — село: Зборищів Старий та фільварок: Зборищів Старий;
20. Зборищів Новий — колонії: Озерці, Поперечниця і Стависька
21. Застав'я — село: Застав'я та колонії: Пожарниця і Сенява;
22. Журавники — село: Журавники.

Після входження Західної України до складу СРСР ґміну Брани ліквідовано, територію включено до .

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
3. Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 13-14 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)