Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«БраМіт» — один з перших серійних радянських глушників. Отримав назву «БраМіт» на честь винахідників — братів В.Г. і І.Г. Мітіних. Перша модель, призначена для встановлення на револьвер системи Нагана, була розроблена в 1929 році. Надалі, в 1930-роки був розроблений варіант для установки на гвинтівку Мосіна.
«БраМіт» широко і успішно використовувався в роки Німецько-радянської війни бійцями розвідувально-диверсійних груп РКЧА, спецпідрозділів НКВС, а також радянськими партизанами.
Історія
В СРСР сплеск інтересу до ПБС відноситься до початку 1930-х рр. Вперше випробування ПБС проводилися в 1931 р, але за це десятиліття створити скільки-небудь придатну для застосування конструкцію не вдалося.
У червні 1940 р на полігонні випробування був представлений глушник звуку пострілу (по сучасній термінології ПБС) конструкції І. Г. Мітіна. Розробка глушника фінансувалася Головним артилерійським управлінням на замовлення Головного розвідуправління і штабу Сухопутних військ. Він був створений в Особливому конструкторському бюро НКВС. У грудні 1940 р глушник був прийнятий на озброєння для комплектації гвинтівок зразка 1891/30 рр.
Прилад «Браміт» приєднувався до ствола гвинтівки Мосіна, і представляв собою сталевий циліндр довжиною 147 мм і діаметром 32 мм. Стрільба проводилася спеціальним гвинтівковим патроном зі зменшеною швидкістю (не більше 260 м/с) і легкою кулею. Купчастість стрільби з гвинтівки з «Брамітом» була рівноцінна купчастості карабіна зразка. 1938 року, гранична дальність становила 300 м, ефективна — 150-200 м.
Серійне виробництво глушників почалося в 1942 році. За час війни було виготовлено кілька десятків тисяч приладів, які використовувалися партизанами, розвідувальними та диверсійними групами (в тому числі і зі снайперською гвинтівкою). Іноді їх використовували армійські снайпери в позиційний період бойових дій.
Німецька армія до червня 1941 р. не мала власних глушників, і прийняла на озброєння трофейні стрілецькі комплекси «Браміт» як Schalldampfer 254 (r). Власні розробки німці почали впроваджувати з 1943 р. У 1943 р німецька фірма Schneider-Opel скопіювала радянський ПБС для використання з 7,92 мм автоматами MP43, однак до масового виробництва справа не дійшла. Копії «Брамітов» виготовлялися і у Фінляндії.
В процесі випробувань були відпрацьовані ще два варіанти приладу «Браміт»: для карабіна зразка 1938 року і револьвера Нагана зразку 1895 р. Обидва ці варіанти не набули широкого поширення. «Браміт» для карабіна дозволяв вести стрільбу на дальність трохи більше 100 м, і, внаслідок більш високого дульного тиску, мав вищу звучність. Варіант для револьвера значно збільшував вагу зброї (з 834 до 1144 г), довжину (з 230 до 350 мм), і, хоча кілька збільшував швидкість кулі (з 272 до 278 м/с), істотно знижував пробивну дію і купчастість стрільби.
У 1938-1941 рр. І.Г. Мітіним були розроблені ПБС для пістолета-кулемета Токарєва і (пістолета-кулемета Дегтярьова). На озброєння вони не бралися.
У плані дослідних робіт НІПСВМО на 1941 р. значилося проектування приладу «Браміт» і для снайперської гвинтівки СВТ-40. Невідомо, чи був він розроблений.
«Браміт» для кулемета Дегтярьова (ДП) був розроблений Особливим конструкторським бюро НКВД спільно з фахівцями Арткома Головного Артилерійського Управління в 1941-1942 рр. Він призначався для партизанських загонів і авіадесантних частин. Випробування проводилися 23 травня 1942 року на Софрінскому артилерійському полігоні. «Браміт» кріпився на ДП замість штатного полум'ягасника і важив близько 1,3 кг. Довжина кулемета разом з приладом становила 1332 мм. Для стрільби використовувалися набої, призначені для гвинтівочного «Браміта», проте розроблялися і спеціальні кулеметні набої, тому що гвинтівочні набої мало пристосовані для автоматичного вогню.
У короткому звіті про випробування кулеметного «Браміта» сказано: «При автоматичній стрільбі звук пострілу зовсім відсутній і тільки на близькій відстані чути звук удару рухомих частин кулемета, що нагадують роботу швейної машинки». Убивча дія кулі і прицільна дальність визначалися полігоном в 500 м. 27 травня 1942 р глушник був прийнятий на озброєння під найменуванням «СГ—ДП» (Спеціальний глушник до ДП). Даних про виробництво немає.
Будова
Глушник представляв собою циліндричну трубку діаметром 32 мм і довжиною 140 мм, всередині розділену на дві камери, кожна з яких має з торців гумові шайби товщиною 15 мм, встановлені поперек цієї труби і мали хрестоподібні прорізи для проходження кулі. У стінках кожної з камер були отвори невеликого діаметра (близько 1 мм) для виходу порохових газів з корпусу глушника. У першій камері також знаходився відсікач, який зменшував кількість газів, що проходили в другу камеру. На корпусі глушника для гвинтівки Мосіна наносилось нагадування про необхідність стріляти тільки спеціальними патронами зі зменшеною початковою швидкістю.
Спецнабій
Для стрільби з гвинтівки застосовувався спеціальний набій 7.62х54 мм зі зменшеним зарядом пороху (0,8 грама замість 3,6 грамів в стандартному патроні), який дозволяв знизити початкову швидкість кулі. Патрон зберіг штатну кулю типу «Л» масою 9,6 грам, щоб відрізняти від стандартного патрона, пофарбовану повністю в зелений колір. У повоєнний час 7,62 мм набій гвинтівки зі зменшеною швидкістю кулі (ЗШ) не проводився.
Для револьвера Нагана використовувався спеціальний набій із загостреною кулею для забезпечення правильного проходження нею гумових обтюраторів.
Недоліки пристрою
Істотним недоліком пристрою була мала надійність (БраМіт доводилося часто чистити через велику кількість порохового нагару, який осідав на стінках камер) і низька довговічність (гумові шайби швидко приходили в непридатність). Крім того, глушник був великий і порушував балансування зброї.
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 25 травня 2016.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 25 травня 2016.
Література і джерела
- Александр Борцов. Глушить, так тихо... // журнал «Мастер-ружьё», № 7-8 (19-20), 1997. стр.66-72
- Руслан Чумак. Сколько, где и когда? О производстве приборов бесшумной и беспламенной стрельбы «Брамит» в годы Великой Отечественной войны // журнал "Калашников. Оружие, боеприпасы, снаряжение", № 11, 2011. стр.74
Посилання
- Статья о глушителях в популярной Механике [ 26 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Данные о патроне [ 1 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- Интересные подробности о производстве БраМита [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
BraMit odin z pershih serijnih radyanskih glushnikiv Otrimav nazvu BraMit na chest vinahidnikiv brativ V G i I G Mitinih Persha model priznachena dlya vstanovlennya na revolver sistemi Nagana bula rozroblena v 1929 roci Nadali v 1930 roki buv rozroblenij variant dlya ustanovki na gvintivku Mosina BraMit shiroko i uspishno vikoristovuvavsya v roki Nimecko radyanskoyi vijni bijcyami rozviduvalno diversijnih grup RKChA specpidrozdiliv NKVS a takozh radyanskimi partizanami IstoriyaV SRSR splesk interesu do PBS vidnositsya do pochatku 1930 h rr Vpershe viprobuvannya PBS provodilisya v 1931 r ale za ce desyatilittya stvoriti skilki nebud pridatnu dlya zastosuvannya konstrukciyu ne vdalosya U chervni 1940 r na poligonni viprobuvannya buv predstavlenij glushnik zvuku postrilu po suchasnij terminologiyi PBS konstrukciyi I G Mitina Rozrobka glushnika finansuvalasya Golovnim artilerijskim upravlinnyam na zamovlennya Golovnogo rozvidupravlinnya i shtabu Suhoputnih vijsk Vin buv stvorenij v Osoblivomu konstruktorskomu byuro NKVS U grudni 1940 r glushnik buv prijnyatij na ozbroyennya dlya komplektaciyi gvintivok zrazka 1891 30 rr Prilad Bramit priyednuvavsya do stvola gvintivki Mosina i predstavlyav soboyu stalevij cilindr dovzhinoyu 147 mm i diametrom 32 mm Strilba provodilasya specialnim gvintivkovim patronom zi zmenshenoyu shvidkistyu ne bilshe 260 m s i legkoyu kuleyu Kupchastist strilbi z gvintivki z Bramitom bula rivnocinna kupchastosti karabina zrazka 1938 roku granichna dalnist stanovila 300 m efektivna 150 200 m Serijne virobnictvo glushnikiv pochalosya v 1942 roci Za chas vijni bulo vigotovleno kilka desyatkiv tisyach priladiv yaki vikoristovuvalisya partizanami rozviduvalnimi ta diversijnimi grupami v tomu chisli i zi snajperskoyu gvintivkoyu Inodi yih vikoristovuvali armijski snajperi v pozicijnij period bojovih dij Nimecka armiya do chervnya 1941 r ne mala vlasnih glushnikiv i prijnyala na ozbroyennya trofejni strilecki kompleksi Bramit yak Schalldampfer 254 r Vlasni rozrobki nimci pochali vprovadzhuvati z 1943 r U 1943 r nimecka firma Schneider Opel skopiyuvala radyanskij PBS dlya vikoristannya z 7 92 mm avtomatami MP43 odnak do masovogo virobnictva sprava ne dijshla Kopiyi Bramitov vigotovlyalisya i u Finlyandiyi V procesi viprobuvan buli vidpracovani she dva varianti priladu Bramit dlya karabina zrazka 1938 roku i revolvera Nagana zrazku 1895 r Obidva ci varianti ne nabuli shirokogo poshirennya Bramit dlya karabina dozvolyav vesti strilbu na dalnist trohi bilshe 100 m i vnaslidok bilsh visokogo dulnogo tisku mav vishu zvuchnist Variant dlya revolvera znachno zbilshuvav vagu zbroyi z 834 do 1144 g dovzhinu z 230 do 350 mm i hocha kilka zbilshuvav shvidkist kuli z 272 do 278 m s istotno znizhuvav probivnu diyu i kupchastist strilbi U 1938 1941 rr I G Mitinim buli rozrobleni PBS dlya pistoleta kulemeta Tokaryeva i pistoleta kulemeta Degtyarova Na ozbroyennya voni ne bralisya U plani doslidnih robit NIPSVMO na 1941 r znachilosya proektuvannya priladu Bramit i dlya snajperskoyi gvintivki SVT 40 Nevidomo chi buv vin rozroblenij Bramit dlya kulemeta Degtyarova DP buv rozroblenij Osoblivim konstruktorskim byuro NKVD spilno z fahivcyami Artkoma Golovnogo Artilerijskogo Upravlinnya v 1941 1942 rr Vin priznachavsya dlya partizanskih zagoniv i aviadesantnih chastin Viprobuvannya provodilisya 23 travnya 1942 roku na Sofrinskomu artilerijskomu poligoni Bramit kripivsya na DP zamist shtatnogo polum yagasnika i vazhiv blizko 1 3 kg Dovzhina kulemeta razom z priladom stanovila 1332 mm Dlya strilbi vikoristovuvalisya naboyi priznacheni dlya gvintivochnogo Bramita prote rozroblyalisya i specialni kulemetni naboyi tomu sho gvintivochni naboyi malo pristosovani dlya avtomatichnogo vognyu U korotkomu zviti pro viprobuvannya kulemetnogo Bramita skazano Pri avtomatichnij strilbi zvuk postrilu zovsim vidsutnij i tilki na blizkij vidstani chuti zvuk udaru ruhomih chastin kulemeta sho nagaduyut robotu shvejnoyi mashinki Ubivcha diya kuli i pricilna dalnist viznachalisya poligonom v 500 m 27 travnya 1942 r glushnik buv prijnyatij na ozbroyennya pid najmenuvannyam SG DP Specialnij glushnik do DP Danih pro virobnictvo nemaye BudovaGlushnik predstavlyav soboyu cilindrichnu trubku diametrom 32 mm i dovzhinoyu 140 mm vseredini rozdilenu na dvi kameri kozhna z yakih maye z torciv gumovi shajbi tovshinoyu 15 mm vstanovleni poperek ciyeyi trubi i mali hrestopodibni prorizi dlya prohodzhennya kuli U stinkah kozhnoyi z kamer buli otvori nevelikogo diametra blizko 1 mm dlya vihodu porohovih gaziv z korpusu glushnika U pershij kameri takozh znahodivsya vidsikach yakij zmenshuvav kilkist gaziv sho prohodili v drugu kameru Na korpusi glushnika dlya gvintivki Mosina nanosilos nagaduvannya pro neobhidnist strilyati tilki specialnimi patronami zi zmenshenoyu pochatkovoyu shvidkistyu SpecnabijDlya strilbi z gvintivki zastosovuvavsya specialnij nabij 7 62h54 mm zi zmenshenim zaryadom porohu 0 8 grama zamist 3 6 gramiv v standartnomu patroni yakij dozvolyav zniziti pochatkovu shvidkist kuli Patron zberig shtatnu kulyu tipu L masoyu 9 6 gram shob vidriznyati vid standartnogo patrona pofarbovanu povnistyu v zelenij kolir U povoyennij chas 7 62 mm nabij gvintivki zi zmenshenoyu shvidkistyu kuli ZSh ne provodivsya Dlya revolvera Nagana vikoristovuvavsya specialnij nabij iz zagostrenoyu kuleyu dlya zabezpechennya pravilnogo prohodzhennya neyu gumovih obtyuratoriv Nedoliki pristroyuIstotnim nedolikom pristroyu bula mala nadijnist BraMit dovodilosya chasto chistiti cherez veliku kilkist porohovogo nagaru yakij osidav na stinkah kamer i nizka dovgovichnist gumovi shajbi shvidko prihodili v nepridatnist Krim togo glushnik buv velikij i porushuvav balansuvannya zbroyi Primitki Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 29 bereznya 2016 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 12 serpnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 25 travnya 2016 Arhiv originalu za 11 serpnya 2014 Procitovano 25 travnya 2016 Literatura i dzherelaAleksandr Borcov Glushit tak tiho zhurnal Master ruzhyo 7 8 19 20 1997 str 66 72 Ruslan Chumak Skolko gde i kogda O proizvodstve priborov besshumnoj i besplamennoj strelby Bramit v gody Velikoj Otechestvennoj vojny zhurnal Kalashnikov Oruzhie boepripasy snaryazhenie 11 2011 str 74PosilannyaStatya o glushitelyah v populyarnoj Mehanike 26 lyutogo 2014 u Wayback Machine Dannye o patrone 1 serpnya 2013 u Wayback Machine Interesnye podrobnosti o proizvodstve BraMita 14 serpnya 2014 u Wayback Machine