Боровик Федір Ілліч

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боровик.

Фе́дір Іллі́ч Борови́к (28 квітня 1937(1937-04-28), Красноград, Харківська область) — український архітектор, член-кореспондент Академії архітектури України (1994), лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997), член Національної спілки архітекторів України з 1975 року, заслужений архітектор УРСР (1987)

Боровик Федір Ілліч
Народження	28 квітня 1937(1937-04-28) (87 років) Красноград, Харківська область, Українська РСР, СРСР
Навчання	Київський державний художній інститут
Діяльність	архітектор, Ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
Праця в містах	Київ, Ташкент, Одеса, Ростов-на-Дону
Найважливіші споруди	Будинок кіно
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «Ветеран праці» Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва» Державна премія України в галузі архітектури Заслужений архітектор України

Біографія

Боровик Федір народився 1937 року у м. Краснограді, Харківської області, батько Ілля Антонович (1894–1979), мати Векла Антонівна (1893–1982). Одружений — дружина Галина Олексіївна (1955), має дві дочки — дочки Олену (1966) та Оксану (1974).

Закінчив середню школу у Варварівці 1954 році. Навчався у Київському державному художньому інституті, архітектурний факультет, який закінчив у 1960 році.

1960–1963 — архітектор, старший архітектор відділу типового проектування, інституту «Київпроект».

1963–1998 — керівник ґрупи, головний архітектора проекту, керівник відділу, керівник архітектурно-конструкторського бюро, начальник архітектурно-планувальної майстерні, Київського зонального НДІ типового та експериментального проектування (КиївЗНДІЕП).

Працював у ВАТ ДБК-3 (Відкрите Акціонерне товариство «Домобудівний комбінат № 3») «Київміськбуду», з 1998 року — головний архітектор проектів.

Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1986–1987). Занесений у книгу трудової слави м. Києва (1979). Почесний громадянин м. Славутич (1997).

Творчий доробок

Прилучився в складі колективу до спорудження в Києві:

• 1969–1977 — Республіканський будинок споживчої кооперації у Ташкенті,
• 12-поверховий напівкруглий великопанельний житловий будинок на 1152 квартири у м. Києві,
• 1974 — Будинку кіно,
• 1976–1986 — забудова житлового району «Театральний узвіз» у Ростові-на-Дону,
• серія 12-16-поверхових великопанельних будинків у Києві (1976-) та Одесі (1980-),
• 1983 — житлового масиву Теремки-1,
• 1988-1991 — міста Славутич,

Нагороди

• заслужений архітектор УРСР (1987)
• заслужений будівельник Узбекистану (1978)
• лауреат Державної премії Росії в галузі архітектури (1991)
• лауреат Державної премії України в галузі архітектури (1997)
• Орден «Знак Пошани» (1981)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1986)
• Орден Дружби народів (1989)
• Медаль «Ветеран праці» (1986)
• Медаль «В пам'ять 1500-річчя Києва» (1982)
• Медаль «За доблесну працю» (1970)
• Золота, срібна, 4 бронзові медалі ВДНГ
• нагороджений почесною грамотою Академії будівництва України.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.

Посилання

• Блог Варварівської сільської бібліотеки Карлівської ЦБС [ 8 квітня 2014 у Wayback Machine.]
• Прес-центр^{[недоступне посилання з лютого 2019]}
• Хто є хто [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Комбінат, який збудував місто^{[недоступне посилання з лютого 2019]}