У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґудзяк Бори с Ґудзя к нар 24 листопада 1960 Сірак юс штат Нью Йорк США

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґудзяк.

Бори́с Ґудзя́к (нар. 24 листопада 1960, Сірак'юс, штат Нью-Йорк, США) — митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету. У 2015 році став кавалером Ордену Почесного легіону.

Борис Ґудзяк

Борис Ґудзяк, липень 2017.

Народився

24 листопада 1960 (63 роки)
м. Сірак'юс,

США

Країна

США

Національність

Українці Сполучених Штатів Америки^[1]

Місце проживання

м. Львів, Україна

Діяльність

президент Українського католицького університету

Відомий завдяки

науковець, громадський, релігійний діяч

Alma mater

^d, Гарвардський університет, Папський Урбаніанський університет, Папський східний інститут і ^d

Заклад

Гарвардський університет

Посада

^d, ^d, ^d, титулярний єпископ і ^d

Попередник

о. Михайло Димид

Конфесія

греко-католик

Нагороди

Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Хрест Івана Мазепи

Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Кавалер ордена Почесного легіону

Кавалер ордена Академічних пальм

Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Член Пласту, належить до куреня «Орден Хрестоносців». З 2000 року — дійсний член НТШ, секція суспільних наук.

Член Українського ПЕН.

Життєпис

Народився в родині українських еміґрантів родом із Львівщини. Закінчив католицьку середню школу, Академію християнських братів, а також Школу українознавства ім. Лесі Українки в місті Сірак'юс. Навчався в Сиракузькому університеті, Університеті папи Урбана в Римі, Папському східному інституті. Учень Патріарха Йосифа Сліпого.

Наукові дослідження

Проходив стажування при Колегії Святої Софії в Римі (1980—1983) — церковна історія та візантійська літургіка; у Віденському університеті (1985) — літня програма вивчення німецької мови; у Ягелонському університеті (1986) — літня програма вивчення польської мови; у Київському державному університеті та при Інституті літератури АН УРСР (1988) — українська мова та лінгвістика.

У 1990 році був співголовою Організаційного комітету з'їзду «Українська молодь — Христові» у Львові.

У 1992 році здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Того ж року приїхав до України і заснував Інститут історії церкви.

Священнича діяльність

1993 року очолив комісію з відновлення Львівської богословської академії. 1998 року прийняв тайну священства. 2000 року був інавгурований на ректора Львівської богословської академії.

21 липня 2012 року призначений апостольським екзархом для українців греко-католиків Франції, Швейцарії та країн Бенілюксу.

26 серпня 2012 року в архікатедральному Соборі святого Юра у Львові відбулась архієрейська хіротонія отця Бориса Ґудзяка, яку очолив Блаженніший патріарх Святослав (Шевчук).

19 січня 2013 року папа Бенедикт XVI підніс апостольський екзархат Франції до рівня єпархії з назвою Єпархія святого Володимира Великого і Борис Ґудзяк став її першим єпископом.

18 лютого 2019 року папа Франциск призначив владику Бориса Ґудзяка Архиєпископом-Митрополитом Філадельфійським УГКЦ в США.

4 червня 2019 року відбулась інтронізація в катедрі Непорочного зачаття у Філадельфії.

Наукова, редакторська, викладацька та адміністративна діяльність

Автор і редактор книг та статей на церковно-історичну, духовну, богословську тематику різними мовами, а також текстів про сучасне церковне життя, розвиток і реформу вищої освіти, духовність архітектури та з інших актуальних питань громадського, соціального, культурного й політичного життя. Найбільша праця — «Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії».

Співзасновник і співредактор збірника статей із церковної історії «Ковчег» (1993). Член Редакційної ради журналу «Logos: A Journal of Eastern Christian Studies» Ottawa, Canada (1994). Редактор серії видань матеріалів «» (1995). Член Наукової ради журналу «Oecumanica Civitas Rivista del Centro di documentazione del Movimento Ecumenico Italiano» у Ліворно, Italia (2001). Науковий редактор перекладу книги Івана Павла ІІ «Пам'ять та ідентичність» (2005).

Організував велику кількість міжнародних наукових конференцій, зокрема: «Церква, культура та політика в ранньо-новітній та новітній Україні» (у рамках ІІ Міжнародного конґресу україністів: Львів, 1993); «Біографічний метод соціологічних дослідженнях» (Львів, 1994); «Митрополит Андрей Шептицький» (до 50-ї річниці з дня смерті митрополита, Київ-Львів, 1994).

Ініціатор і організатор «», що передбачали проведення 18 одноденних наукових конференцій у різних містах України та Польщі за участю провідних українських та закордонних вчених про історичне тло і спадщину Берестейської унії в XVI—XVII ст. (1994—1996; 4 томи матеріалів цих конференцій уже вийшли друком і ще два з'являться незабаром).

З 1990-х співпрацював із НТШ, зокрема з Львівським осередком, де друкував свої праці в Записках НТШ.

У 1995—2001 роках — координатор української групи міжнародного проєкту «Aufbruck»: порівняльне дослідження наслідків тоталітаризму для Католицької Церкви у десяти країнах Центральної та Східної Європи.

1996 року — Голова Українського Комітету Міжнародної Асоціації Порівняльної церковної історії (Ukrainian Committee of International Association for Comparative Church History).

У 1999—2000 роках — професор церковної історії Українського Вільного Університету в Мюнхені. 2000 — дотепер — член ректорської Асоціації Європейських Католицьких Університетів. 2001 року — консультант Конґреґації Східних церков в Римі, Італія. У 1995—2000 роках — віце-ректор, а у 2000—2002 роках — ректор відновленої Львівської Богословської академії. У 2002—2013 роках — Ректор Українського католицького університету (УКУ). З 2013 року — Президент УКУ.

Наукові праці

Історія відокремлення: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії // Ковчег. Науковий збірник статей з церковної історії / ред. Ярослав Грицак, Борис Ґудзяк. Число 1. — Львів: Інститут історичних досліджень Львівського державного університету ім. І. Франка, Інститут історії Церкви, 1993. — 192 с.
Грецький Схід, Київська митрополія і Флорентійський уряд. З англійської переклала У. Головач// Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXVIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1994. С. 48-64.
Криза на християнському Сході: Царгородський патріархат під османським правлінням// Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXXIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1997. — С. 7-29.
Царгородський патріарх Єремія ІІ, Утворення Московського патріархату та церковні реформи в українсько-білоруських землях кінця 80-х років XVI століття // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Т. CCXXXVIII. Праці Історично-філософської секції. Львів, 1999. — С. 7-45.
Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / переклад Марії Габлевич, ред. Олега Турія. — Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2000. — 426 с.
Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії //Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. — Львів, 2000. — Число 2. — С. 6-8.
Керівництво Української Греко-Католицької Церкви під радянським режимом, 1946—1989: сучасні підходи вивчення релігійного підпілля. — 11 листопада 2002 р. — Институт изучения религи в странах СНГ и Балтии / http://religion.gif.ru/ukr/gudzyaka.html
Пострадянське церковне життя у незалежній Україні: емблематичні явища та виклики XXI століття // Od Kijowa do Rzymu. Z dziejów stosunków Rzeczypospolitej ze Stolica Apostolską i Ukrainą, pod red. M. R. Drozdowskiego, W. Walczaka i K. Wiszowatej-Walczak, Białystok 2012.
Nie ma jednej historii // Znak. — 2012. — No. 688. — S. 13.

Нагороди

Орден «За інтелектуальну відвагу» (2005)
Орден «За заслуги» III ступеня (2005)
Премія фундації Антоновичів (2006)
Орден «За заслуги» II ступеня (2008)
Кавалер ордена Академічних пальм (нагорода Міністерства вищої освіти і науки Франції, 2008)
Нагорода «Люди Нового времени 2015» (2015)
Кавалер ордена Почесного легіону
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (22 серпня 2016) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету Української держави, популяризацію її історичної спадщини і сучасних надбань та з нагоди 25-ї річниці незалежності України
Нагорода ім. Яна Новака-Єзьоранського (2016)
Премія імені Василя Стуса (2018)
Хрест Івана Мазепи (Україна, 4 вересня 2023) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, популяризацію Української держави у світі

Почесні звання

Почесний громадянин Львова (з 5 травня 2007 року),
Доктор honoris causa Сиракузького університету (13 травня 2018) — за його візію свободи та любов до людей, відважне лідерство у боротьби з тиранією та підтримку своїх студентів під час Революції Гідності 2013—2014 років.

Статті. Інтерв'ю

«Ми дуже нетерпеливі. Ми хочемо Нескафе: порошок, кип'яток — задоволення. А щодо поважних речей так просто не буває», 30 серпня 2012
Історія одного отця. Як голова УКУ став авторитетом нації [ 11 квітня 2018 у Wayback Machine.]
The Ukrainians — Борис Ґудзяк [ 10 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Примітки

https://www.catholicherald.com/article/local/ukrainian-american-archbishop-fears-more-civilian-deaths-coming/
. firtka.if.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
"Ми дуже нетерпеливі. Ми хочемо Нескафе: порошок, кипяток – задоволен…. archive.is. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 9 березня 2017.
. www.vaticannews.va (укр.). 18 лютого 2019. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.
. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 грудня 2020 року.
. УКУ (укр.). Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.
. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
. Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.
. Архів оригіналу за 13 березня 2018.
. Архів оригіналу за 11 квітня 2018.
Український єпископ Гудзяк став кавалером Ордену Почесного Легіону^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»
. Архів оригіналу за 10 квітня 2018.
. УКУ (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
«Почесним громадянином Львова» став ректор Українського католицького університету. Zaxid.net. 6 травня 2007. оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2022.
. УКУ (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.

Див. також

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Борис (Ґудзяк)

Біографія на сайті Українського Католицького Університету [ 13 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Антін Борковський. Сьогодні ректору Українського католицького університету Борису Гудзяку виповнюється 50 років // Україна молода, 24.11.2010 [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Мирослав Маринович. Важливий прецедент, створений ректором Українського католицького Університету // Українська правда, 25.05.2010 [ 30 липня 2010 у Wayback Machine.]
Християнський революціонер. Україна Молода. Номер 220 за 24.11.2010 [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.]
Борис Гудзяк: «Ти гідний. Не бійся»^{[недоступне посилання з червня 2019]}Лекція у Львівському університеті імені Івана Франка
Час рішень — інтерв'ю^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Отець Борис Ґудзяк [ 3 липня 2013 у Wayback Machine.] // Український тиждень
5-ий курінь УСП та 20-ий курінь УПС ім. Митрополита Андрея Шептицького «Орден Хрестоносців» [ 22 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Bishop Borys Andrij Gudziak [ 1 червня 2020 у Wayback Machine.] // The Hierarchy of the Catholic Church (англ.)

[[https://www.catholicherald.com/article/local/ukrainian-american-archbishop-fears-more-civilian-deaths-coming/_https://www.catholicherald.com/article/local/ukrainian-american-archbishop-fears-more-civilian-deaths-coming/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://www.catholicherald.com/article/local/ukrainian-american-archbishop-fears-more-civilian-deaths-coming/

[2] . firtka.if.ua. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.

[3] "Ми дуже нетерпеливі. Ми хочемо Нескафе: порошок, кипяток – задоволен…. archive.is. 20 жовтня 2014. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 9 березня 2017.

[4] . www.vaticannews.va (укр.). 18 лютого 2019. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 18 лютого 2019.

[5] . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 грудня 2020 року.

[:0-6] . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 24 квітня 2018.

[7] . Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.

[8] . Архів оригіналу за 8 листопада 2016. Процитовано 7 листопада 2016.

[9] . Архів оригіналу за 13 березня 2018.

[10] . Архів оригіналу за 11 квітня 2018.

[11] Український єпископ Гудзяк став кавалером Ордену Почесного Легіону^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[12] Указ Президента України від 22 серпня 2016 року № 340/2016 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав»

[13] . Архів оригіналу за 10 квітня 2018.

[14] . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2018.

[15] Указ Президента України від 4 вересня 2023 року № 556/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

[16] «Почесним громадянином Львова» став ректор Українського католицького університету. Zaxid.net. 6 травня 2007. оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2022.

[17] . УКУ (укр.). Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.

[1]