Болгарська хокейна федерація

Болгарська хокейна федерація (болг. Българска федерация по хокей на лед) — організація, яка займається проведенням на території Болгарії змагань з хокею із шайбою. Утворена у 1946 році, член ІІХФ з 25 липня 1960 року. Об'єднує 7 клубів, понад 230 зареєстрованих гравців (із них 127 дорослих). У країні 4 відкритих майданчиків зі штучним льодом і 3 Палаци спорту, найбільший у Софії («Славія») місткістю 3,000 місць.

Болгарія

Назва	Болгарська хокейна федерація
Заснована	1946
Член ІІХФ	25 липня 1960
Президент	Красімір Крастев
Рейтинг ІІХФ (чол.)	31
Рейтинг ІІХФ (жін.)	24
Офіційний сайт

Історія

У 1929 році був створений Болгарський клуб ковзанярського спорту, відбулося кілька зустрічей із хокею з шайбою між командами цього клубу, а потім і між командами АС-23 і ФК-13. У 1949 році у Софії старий майданчик «Юнак» був пристосований під ковзанку і відбувся перший турнір в історії болгарського хокею. У ньому взяли участь команди «Спартак», «Славія», «Левскі» і «Средец» (названі у порядку зайнятих місць). Взимку 1949 року відбувся перший чемпіонат столиці, у якому переміг «Академік». У 1950 році у п'яти із знову організованих добровільних спортивних товариств були створені секції хокею із шайбою і хокейні команди.

У 1952 році на льоду високогірного озера біля вершини гори Мусала проведено перше республіканське першість з хокею. У тому ж сезоні вперше відбулася юнацька хокейна першість. У 1960 році у Софії споруджено першу ковзанку зі штучним льодом, а у 1973 році у дію вступили два майданчики зі штучним льодом у Софії і один у Стара Загорі. У сезоні 1953—54 років болгарський хокей вийшов на міжнародну арену: після тренувального збору у Берліні відбулися матчі болгарських хокеїстів із командами Югославії, Румунії, Угорщини та Чехословаччини.

Турніри

Докладніше: Болгарська хокейна ліга

У чемпіонаті Болгарії беруть участь 5—6 команд, останні кілька років грають у 5 кіл. З 1985 року після завершення попереднього турніру команди, що зайняли 1—2-е місця, проводять серію з трьох матчів. Очки, набрані у попередньому турнірі, враховуються, якщо якась із команд стає недосяжною, решта матчів не проводяться.

Чемпіони Болгарії: «Червено знаме» (Софія) — 1952, 1956, 1957 і 1959—1964, «Ударник» (Софія) — 1953 і 1954, «Торпедо» (Софія) — 1955, ЦДНА (Софія) - 1964, ЦСКА «Червен знаме» (Софія) — 1965—1967, «Металург» (Перник) — 1968, ЦСКА «Септемврійско знаме» (Софія) — 1969, 1971—1975, 1983, 1984 і 1986, «Кракра» (Перник) — 1970, «Левські-Спартак» (Софія) — 1976—1982, 1989, 1990, 1992 і 1995, «Славія» (Софія) — 1985, 1987, 1988, 1991, 1993, 1994, 1996—1999, 2004. У 1958 році чемпіонат не проводився.

Гравці та національна збірна

Збірна Болгарії перший міжнародний матч провела 25 грудня 1960 року зі збірною Угорщини (1:7). У чемпіонатах світу і Європи вперше брала участь у 1963 році (група С) у Швеції. На чемпіонатах світу виступає у групах В і С. Найкращий результат — 14-е місце (8-е у групі В) місце у загальній класифікації (1970). Найкращий результат на зимових Олімпійських іграх — 12-е місце (1976).

Найсильніші хокеїсти Болгарії різних років:

• воротарі: А. Ілієв;
• захисники: Г. Ілієв, К. Христо;
• нападники: І. Атанасов, І. Бачваров, С. Гатчев, С. Бачваров, В. Димов, М. Ненов, Ю. Данчев, М. Бачваров, Н. Михайлов, К. Герасимов.

У Болгарії працювали радянські тренери В. Александров і В. Шувалов.

Література

• Хоккей. Большая энциклопедия. — В 2 т. — М. : Терра-Спорт, Олимпия Пресс, 2006.

Посилання

• Офіційний сайт [ 1 березня 2001 у Wayback Machine.] (болг.)
• Болгарія [ 27 червня 2018 у Wayback Machine.] на ІІХФ (англ.)