Богда́н Се́нкович Го́стський (? — до 1522) — руський боярин з роду Кидійовичів, гербу Кирдій. Зем'янин у Луцькому повіті Волинської землі Великого князівства Литовського. Державний та військовий діяч. Родове гніздо — Гоща.
Богдан Гостський | ||
Кирдій | ||
| ||
---|---|---|
Смерть: | між 1516 та 1522 | |
Підданство: | Велике Князівство Литовське | |
Країна: | Велике князівство Литовське | |
Релігія: | православ'я | |
Рід: | Гостські | |
Батько: | Сенко Гостський | |
Діти: | Іван, Олександр, Василь, Уляна |
Біографія та діяльність
Богдан Гостський (також Гощьский) єдиний з нині відомих синів волинського зем'янина Сенка Занковича Гостського. Вперше згадується свідком у листі князя Семена Гольшанського до його дружини — "на віно" у 1483 році. У 1487 році засвідчив лист князів Михайла та Костянтина Острозьких удові Єнка Чаплича — Тетяні, на маєток та зобов'язання останньої служити їм. У цих документах Богдан Гостський фігурує як звичайний зем'янин, а в 1488 році в листі удови луцького старости Олізара Шиловича одному з родичів постає як луцький ключник та "підчаший короля його милості". Варто додати, що зазначення посади Богдана Гостського "підчашим" станом на 1488 рік є сумнівним, адже в інших джерелах її обіймає на цей час та 1492 році Олександр Гольшанський. Натомість відносно Богдана Гостського це джерело є єдиним і написане воно у XVI ст. Цю посаду він обіймав дещо раніше, у 1483 році. Приблизно з того ж року ключник луцький, востаннє на цій посаді фігурує в документі, що датований 10 березня 1506 року. Серед шляхти користувався неабияким авторитетом, на це зокрема вказують його посади та особи в документах де він фігурує.
Успадковане від батька родове гніздо Богдан Гостський доповнив кількома вислугами, однак у часи правління короля Казимира IV Ягеллончика збільшити кількість маєтностей не зміг. Розширення володінь відбулося за часів правління короля Олександра І Ягеллончика. Новий монарх затвердив Богдану Гостському село Звірово неподалік Луцька та землю в Луцьку поблизу церкви св. Василія. З підтвердження на цю ділянку стає відомо, що Богдан Сенкович засипав тут став, спорудив двірець, збудував млини, осадив людей, а також отримав дозвіл від короля на корчму.
У 1494 році Богдан Гостський отримав привілей на право запровадження торгу в родовому гнізді Гощі, щоправда тільки "до волі" монарха. За даними ревізії Луцького замку 1545 року король Зиґмунд І Старий віддав Богдану Гостському Гульцівське та Кузьмівське дворища луцького ключа. Деякий час, тут йому належав маєток Собіхлібці, який у 1508 році купив Григорій Путошинський. З листа короля Казимира IV Ягеллончика до княгині Марії Ровенської від 1507 року відомо, що Богдан Гостський судився з нею але безрезультатно "иж его подводъ гостских в Ровномъ не отменяють". Сам у свою чергу відмовився міняти підводи з Корця через що правувався з Іваном князем Корецьким. Востаннє Богдан Гостський згадується в листі Івана Болбасовича до Костянтина князя Острозького від 1516 року. 1522 року в справі Гостських та князів Корецьких за підводи, вже фігурує його син Василь Богданович Гостський. Тож очевидно, що Богдан Гостський помер між 1516 та 1522 роками. Окрім Гощі діти Богдана Гостського успадкували від нього маєтки Крупа та Котів. Про його шлюб(и) невідомо.
Богдан Гостський згадується у пом'янику Києво-Печерського монастиря.
Джерела
- Собчук В.Д. «Від коріння до корони» . Кременець 2014 р. – 506 ст. Ст. 261 - 263.
- Яковенко Н.М. «Українська шляхта з кін. XIV - до сер. XVII ст. Волинь і Центральна Україна» Київ. 2008 р. – 409 ст. Ст. 148.
- Голубев С.Т. Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца XV и начала XVI ст.) // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Кн. 6. Киев, 1892. С. I–XIV, 1–88. Ст. 59
Примітки
- Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 261.
- Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 262.
- Собчук В.Д. (2014). «Від коріння до корони» (українська) . Кременець. с. 263.
- Голубев С.Т. (1892). Древний помянник Киево-Печерской лавры (конца XV и начала XVI ст.) // Чтения в историческом обществе Нестора летописца. Кн. 6. Примітки. Київ. с. 59.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bogda n Se nkovich Go stskij do 1522 ruskij boyarin z rodu Kidijovichiv gerbu Kirdij Zem yanin u Luckomu poviti Volinskoyi zemli Velikogo knyazivstva Litovskogo Derzhavnij ta vijskovij diyach Rodove gnizdo Gosha Bogdan GostskijKirdijluckij klyuchnik chashnik Smert mizh 1516 ta 1522Piddanstvo Velike Knyazivstvo LitovskeKrayina Velike knyazivstvo LitovskeReligiya pravoslav yaRid GostskiBatko Senko GostskijDiti Ivan Oleksandr Vasil UlyanaBiografiya ta diyalnistBogdan Gostskij takozh Goshskij yedinij z nini vidomih siniv volinskogo zem yanina Senka Zankovicha Gostskogo Vpershe zgaduyetsya svidkom u listi knyazya Semena Golshanskogo do jogo druzhini na vino u 1483 roci U 1487 roci zasvidchiv list knyaziv Mihajla ta Kostyantina Ostrozkih udovi Yenka Chaplicha Tetyani na mayetok ta zobov yazannya ostannoyi sluzhiti yim U cih dokumentah Bogdan Gostskij figuruye yak zvichajnij zem yanin a v 1488 roci v listi udovi luckogo starosti Olizara Shilovicha odnomu z rodichiv postaye yak luckij klyuchnik ta pidchashij korolya jogo milosti Varto dodati sho zaznachennya posadi Bogdana Gostskogo pidchashim stanom na 1488 rik ye sumnivnim adzhe v inshih dzherelah yiyi obijmaye na cej chas ta 1492 roci Oleksandr Golshanskij Natomist vidnosno Bogdana Gostskogo ce dzherelo ye yedinim i napisane vono u XVI st Cyu posadu vin obijmav desho ranishe u 1483 roci Priblizno z togo zh roku klyuchnik luckij vostannye na cij posadi figuruye v dokumenti sho datovanij 10 bereznya 1506 roku Sered shlyahti koristuvavsya neabiyakim avtoritetom na ce zokrema vkazuyut jogo posadi ta osobi v dokumentah de vin figuruye Uspadkovane vid batka rodove gnizdo Bogdan Gostskij dopovniv kilkoma vislugami odnak u chasi pravlinnya korolya Kazimira IV Yagellonchika zbilshiti kilkist mayetnostej ne zmig Rozshirennya volodin vidbulosya za chasiv pravlinnya korolya Oleksandra I Yagellonchika Novij monarh zatverdiv Bogdanu Gostskomu selo Zvirovo nepodalik Lucka ta zemlyu v Lucku poblizu cerkvi sv Vasiliya Z pidtverdzhennya na cyu dilyanku staye vidomo sho Bogdan Senkovich zasipav tut stav sporudiv dvirec zbuduvav mlini osadiv lyudej a takozh otrimav dozvil vid korolya na korchmu U 1494 roci Bogdan Gostskij otrimav privilej na pravo zaprovadzhennya torgu v rodovomu gnizdi Goshi shopravda tilki do voli monarha Za danimi reviziyi Luckogo zamku 1545 roku korol Zigmund I Starij viddav Bogdanu Gostskomu Gulcivske ta Kuzmivske dvorisha luckogo klyucha Deyakij chas tut jomu nalezhav mayetok Sobihlibci yakij u 1508 roci kupiv Grigorij Putoshinskij Z lista korolya Kazimira IV Yagellonchika do knyagini Mariyi Rovenskoyi vid 1507 roku vidomo sho Bogdan Gostskij sudivsya z neyu ale bezrezultatno izh ego podvod gostskih v Rovnom ne otmenyayut Sam u svoyu chergu vidmovivsya minyati pidvodi z Korcya cherez sho pravuvavsya z Ivanom knyazem Koreckim Vostannye Bogdan Gostskij zgaduyetsya v listi Ivana Bolbasovicha do Kostyantina knyazya Ostrozkogo vid 1516 roku 1522 roku v spravi Gostskih ta knyaziv Koreckih za pidvodi vzhe figuruye jogo sin Vasil Bogdanovich Gostskij Tozh ochevidno sho Bogdan Gostskij pomer mizh 1516 ta 1522 rokami Okrim Goshi diti Bogdana Gostskogo uspadkuvali vid nogo mayetki Krupa ta Kotiv Pro jogo shlyub i nevidomo Bogdan Gostskij zgaduyetsya u pom yaniku Kiyevo Pecherskogo monastirya DzherelaSobchuk V D Vid korinnya do koroni Kremenec 2014 r 506 st St 261 263 Yakovenko N M Ukrayinska shlyahta z kin XIV do ser XVII st Volin i Centralna Ukrayina Kiyiv 2008 r 409 st St 148 Golubev S T Drevnij pomyannik Kievo Pecherskoj lavry konca XV i nachala XVI st Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora letopisca Kn 6 Kiev 1892 S I XIV 1 88 St 59PrimitkiSobchuk V D 2014 Vid korinnya do koroni ukrayinska Kremenec s 261 Sobchuk V D 2014 Vid korinnya do koroni ukrayinska Kremenec s 262 Sobchuk V D 2014 Vid korinnya do koroni ukrayinska Kremenec s 263 Golubev S T 1892 Drevnij pomyannik Kievo Pecherskoj lavry konca XV i nachala XVI st Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora letopisca Kn 6 Primitki Kiyiv s 59