Богдан Іван Гаврилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Богдан.

Іва́н Гаври́лович Богдан (29 лютого 1928, Дмитро-Білівка, Миколаївська область, УРСР, СРСР — 25 грудня 2020) — перший серед українських борців олімпійський чемпіон у важкій вазі, заслужений майстер спорту, заслужений тренер України, підполковник запасу.

• Олімпійський чемпіон з греко-римської боротьби — Літня Олімпіада, 1960, Рим
• Дворазовий чемпіон світу з греко-римської боротьби — 1958 та 1961 років.
• Триразовий чемпіон СРСР — в 1958, 1959 та 1961 роках.

Іван Гаврилович Богдан

Загальна інформаціяГромадянство УкраїнаМісце проживанняКиївНародження29 лютого 1928(1928-02-29) (96 років)
Дмитро-БілівкаСмерть25 грудня 2020(2020-12-25)^[2](92 роки)Зріст185 смВага114 кг^[3]СпортКраїнаУкраїнаВид спортуборотьбаДисциплінагреко-римська боротьбаТренериВ. БровченкоУчасть і здобуткиСвітові змаганняЧемпіон світу 1958, 1961Національні змаганняЧемпіон СРСР 1958, 1959, 1961Олімпійські ігри1960 Рим — чемпіон

Нагороди
Заслужений майстер спорту СРСР Заслужений тренер України Орден «За заслуги» ІІ ступеня Почесний Орден НОК України Греко-римська боротьба Золото 1960 Рим Греко-римська боротьба

Життєпис

Змалку працював в колгоспі, був і їздовим, і в кузні працював, на тракторі — весь час трактористи просили прокручувати корбу. На призовній комісії в Радянську армію при видиху зламав спірометра. В армії не бажав професійно займатися спортом, але генерал викликав та наказав брати участь в спартакіаді, зайняв в частині перше місце, в окрузі друге.

Займатися боротьбою почав 1950 року, тренувався у В. Бровченка. На першості Збройних сил СРСР стає третім.

Закінчив школу тренерів та інститут фізкультури.

1952 року стає чемпіоном УРСР, виграв по балах у екс-чемпіона СРСР (свого часу представляв «Спартак» (Одеса).

1953 здобуває перші місця на двох чемпіонатах УРСР — по греко-римській та вільній боротьбі. Того ж року дебютує на першості СРСР, посів третє місце. У поєдинку Швеція — СРСР не програв родоначальнику важковика в сучасному вигляді  — в двох зустрічах дві нічиї.

На Римській олімпіаді у фінальному поєдинку зустрівся також із шведським спортсменом — Рагнаром Свенссоном.

На відкритті Московських Олімпійських ігор ніс факела з олімпійським вогнем.

Займався боротьбою до сорока років. Викладав в суворовському училищі, працював начальником футбольної команди, 12 років — директором армійської СДЮШОР (Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву).

Тренував дворазового олімпійського чемпіона О. Колчинського.

Особисте

Під час праці в селі, як переважна більшість тодішньої молоді, і курив, і вживав алкоголь. Коли почав займатися спортом, сам собі дав обіцянку — вип'є тільки після світової першості. Вісім років тримав слово і вжив вино 1958 року в Будапешті.

На початку 1990-х змушено продав олімпійську медаль, аби не втратити житла.

Примітки

1. Легендарний армієць Іван Богдан отримав почесний Орден НОК// Вебресурс, Центральний спортивний клуб Збройних сил України^{[недоступне посилання]}
2. Ушел из жизни легендарный украинский чемпион Олимпийских игр
3. https://unitedworldwrestling.org/sites/default/files/2018-05/wrestling_conference_2017.pdf

Джерела

• Помер легендарний український чемпіон Олімпійських ігор Іван Богдан /Цензор.Нет., 25.12.2020/

Посилання

• Федерація боротьби України [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Федерація спортивної боротьби [ 23 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
• Інтерв'ю «Школи боротьби» з Іваном Богданом, 30.03.2012 на YouTube