Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Іванович Бобриков (нар. 15 (27) січня 1839—4 (17) червня 1904) — російський військовик, політик, державний діяч. Мав звання генерал-ад'ютанта, генерала від інфантерії, був членом Державної ради. 1898 р. призначений генерал-губернатором Фінляндії і командувачем військами Фінляндського військового округу. Проводив політику зросійщення та придушення національного руху у Фінляндії, 16 червня 1904 був вбитий фінським націоналістом Ейґеном Шауманом.
| Микола Іванович Бобриков | |
|---|---|
 | |
| Народження | 15 (27) січня 1839 Стрєльна, Російська імперія |
| Смерть | 4 (17) червня 1904 (65 років) Гельсінкі, Фінляндія |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Роки служби | 1858—1904 |
| Звання |  Генерал від інфантерії |
| Командування | Q4484881? |
| Війни / битви | Російсько-турецька війна 1877–78 |
| Рід | d |
| Діти | d |
| Нагороди |        |
 Бобриков Микола Іванович у Вікісховищі | |
Ранні роки
Народився 15 січня 1839 в Стрєльні; його батьки: член військово-медичного комітету, старший ординатор Петербурзького військово-сухопутного шпиталю Іван Васильович Бобриков (1798—1883) і Олександра Єгорівна вроджена Зеланд (1817—1896). Брати і сестри: Любов (1834—після 1888); правознавець, статський радник Іван (1835—1880); Надія (1837—після 1917); генерал від інфантерії, член Військово-наукового комітету, військовий письменник Георгій (1840—1924); таємний радник Олександр (1846—після 1917).
Здобув освіту в 1-му кадетському корпусі, який закінчив 30 червня 1858 р. у званні поручика у 1-му гренадерському стрілецькому батальйоні. 1 листопада 1860 р. був відряджений до лейбгвардії Уланського Його Величності полку для вивчення правил кавалерійської служби, 15 квітня 1861 р. був зарахований до цього полку корнетом і 21 квітня того ж року підвищений до поручика лейбгвардії.
Військова кар'єра
25 серпня поступив до Миколаївської академії Генерального штабу, 17 квітня 1863 отримав звання штабс-ротмістра і 9 листопада 1864 закінчив академію та був направлений до Головного управління Генерального штабу. У 1865 був відряджений для спостереження за перевезенням по Волзі і Каспійському морю молодих солдатів, призначених з резервних батальйонів Московського і Казанського військових округів для поповнення полків Кавказького військового округу. За успішне виконання цього завдання 28 жовтня 1865 Бобриков був підвищений до звання капітана і призначений виконувачем обов'язків старшого ад'ютанта Казанського військового округу. 26 червня 1868 призначений начальником штабу 22-ї піхотної дивізії, 20 квітня 1869 став полковником.
16 жовтня 1876 полковник Бобриков був призначений до штабу Головнокомандувача Дунайською армією Миколі Миколайовичі Старшому, наступного року — виконував обов'язки помічника начальника штабу Гвардійського корпусу. На цій посаді брав участь у кампанії 1877—1878 проти турків.
1 січня 1878 Бобриків підвищений до генерал-майора (із старшинством від 30 серпня того ж року) і 14 липня зарахований до свити російського імператора. 26 лютого 1884 призначений начальником штабу військ гвардії і Петербурзького військового округу, де пробув до 1897. 30 серпня 1884 підвищений до генерал-лейтенанта.
6 грудня 1897 Бобриков став генералом від інфантерії, був призначений членом Військової ради і в тому ж році, 17 серпня, підвищений до генерал-ад'ютанта і призначений на посаду Фінляндського генерал-губернатора і командувача військами Фінляндського військового округу. 6 травня 1900 Бобриков був призначений членом Державної ради, але залишився на посаді у Фінляндії.
Генерал-губернатор Фінляндії
Після призначення генерал-губернатором Бобриков подав Миколі II листа, в якому виклав програму своєї майбутньої діяльності у Фінляндії. Головними її пунктами були: об'єднання армії, скасування або обмеження значення статс-секретаріату, узаконення особливого порядку розгляду справ спільних для Російської імперії і Фінляндії, запровадження російської мови в Сенаті, в навчальних закладах і адміністрації, полегшення доступу росіян на службу у Фінляндії, встановлення нагляду за університетом і перегляд підручників всіх фінських навчальних закладів, скасування окремої фінської митниці і грошової системи, заснування російської урядової газети, спрощення церемоніалу відкриття сейму і перегляд положення про генерал-губернатора Великого Князівства Фінляндського, виданого у 1812 р.
Цю програму Бобриков втілював з великою послідовністю, крайньою суворістю і повним ігноруванням існуючої конституції Фінляндії. 3 лютого 1899 Бобриков випустив маніфест про порядок прийняття загальних державних законів, в 1901 р. скасована окрема фінляндська армія, а фінів почали призивати до російської армії на загальних підставах. У діловодстві Сенату була запроваджена російська мова, заснована «Фінляндська газета», навчальні заклади поставлені під пильний контроль, «нелояльні» вчителі усунені тощо. Бобриков суворо переслідував газети, багато з них закрив; у 1902 отримав особливі повноваження і на їх підставі вислав за кордон багатьох нелояльних громадських діячів.
Вбивство
Жорстка політика русифікації Бобрикова викликала значне невдоволення й акції протесту у Фінляндії. Було зібрано більш ніж пів мільйона підписів під петицією протесту на адресу російського імператора Миколи II, але той її не прийняв. Заходи Бобрикова наштовхнулися на опір та саботаж багатьох фінів у державних установах, у Сенаті.
4 червня 1904 р. в приміщенні Фінляндського сенату Ейґен Шауман, син фінського сенатора шведського походження, пострілом з револьвера смертельно поранив Бобрикова і сам застрелився. В ніч на 5 червня 1904 Бобриков помер. Замах Шаумана приписують рішенню шведської партії, яка не мирилася з політикою русифікації, провідником якої був Бобриков.
Значення
Ще до вбивства 3 червня 1904 Бобриков став уособленням російської політики русифікації та придушення національних меншин імперії. Його політика зазнавала критики не лише у Фінляндії, а й у Росії, де його критикували за занадто жорстокі адміністративні заходи. У Фінляндії постать Бобрикова назавжди залишилася символом іноземного гніту та використовувалася у численних антирадянських та антиросійських заходах. Так, ім'я Бобрикова згадується в одній із фінських агітаційних пісень часів Радянсько-фінської війни Njet, Molotoff.
Примітки та посилання
- Бобриков Микола Іванович. Біографія. [недоступне посилання з червня 2019]
- Бородкин М. М. Из новейшей истории Финляндии. Время управления Н. И. Бобрикова. СПб, 1905.
Джерела
- Бородкин М. М. Из новейшей истории Финляндии. Время управления Н. И. Бобрикова. — СПб, 1905.
- Глиноецкий Н. П. Исторический очерк Николаевской академии Генерального штаба. — СПб., 1882.
- Милорадович Г. А. Список лиц свиты их величеств с царствования императора Петра I по 1886 год. — СПб., 1886.
- Шилов Д. Н., Кузьмин Ю. А. Члены Государственного совета Российской империи. 1801—1906: Библиографический справочник. — СПб., 2007.
- Ковальов Д., Катранник Д. Атентат Еуґена Шаумана: вчинок патріота чи терористичний акт? [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] — Січеслав, 2016.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Ivanovich Bobrikov nar 15 27 sichnya 1839 18390127 4 17 chervnya 1904 rosijskij vijskovik politik derzhavnij diyach Mav zvannya general ad yutanta generala vid infanteriyi buv chlenom Derzhavnoyi radi 1898 r priznachenij general gubernatorom Finlyandiyi i komanduvachem vijskami Finlyandskogo vijskovogo okrugu Provodiv politiku zrosijshennya ta pridushennya nacionalnogo ruhu u Finlyandiyi 16 chervnya 1904 buv vbitij finskim nacionalistom Ejgenom Shaumanom Mikola Ivanovich BobrikovNarodzhennya15 27 sichnya 1839 1839 01 27 Stryelna Rosijska imperiyaSmert4 17 chervnya 1904 1904 06 17 65 rokiv Gelsinki FinlyandiyaPohovannyadKrayinaRosijska imperiyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1858 1904Zvannya General vid infanteriyiKomanduvannyaQ4484881 Vijni bitviRosijsko turecka vijna 1877 78RiddDitidNagorodi Bobrikov Mikola Ivanovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ranni rokiNarodivsya 15 sichnya 1839 v Stryelni jogo batki chlen vijskovo medichnogo komitetu starshij ordinator Peterburzkogo vijskovo suhoputnogo shpitalyu Ivan Vasilovich Bobrikov 1798 1883 i Oleksandra Yegorivna vrodzhena Zeland 1817 1896 Brati i sestri Lyubov 1834 pislya 1888 pravoznavec statskij radnik Ivan 1835 1880 Nadiya 1837 pislya 1917 general vid infanteriyi chlen Vijskovo naukovogo komitetu vijskovij pismennik Georgij 1840 1924 tayemnij radnik Oleksandr 1846 pislya 1917 Zdobuv osvitu v 1 mu kadetskomu korpusi yakij zakinchiv 30 chervnya 1858 r u zvanni poruchika u 1 mu grenaderskomu strileckomu bataljoni 1 listopada 1860 r buv vidryadzhenij do lejbgvardiyi Ulanskogo Jogo Velichnosti polku dlya vivchennya pravil kavalerijskoyi sluzhbi 15 kvitnya 1861 r buv zarahovanij do cogo polku kornetom i 21 kvitnya togo zh roku pidvishenij do poruchika lejbgvardiyi Vijskova kar yera25 serpnya postupiv do Mikolayivskoyi akademiyi Generalnogo shtabu 17 kvitnya 1863 otrimav zvannya shtabs rotmistra i 9 listopada 1864 zakinchiv akademiyu ta buv napravlenij do Golovnogo upravlinnya Generalnogo shtabu U 1865 buv vidryadzhenij dlya sposterezhennya za perevezennyam po Volzi i Kaspijskomu moryu molodih soldativ priznachenih z rezervnih bataljoniv Moskovskogo i Kazanskogo vijskovih okrugiv dlya popovnennya polkiv Kavkazkogo vijskovogo okrugu Za uspishne vikonannya cogo zavdannya 28 zhovtnya 1865 Bobrikov buv pidvishenij do zvannya kapitana i priznachenij vikonuvachem obov yazkiv starshogo ad yutanta Kazanskogo vijskovogo okrugu 26 chervnya 1868 priznachenij nachalnikom shtabu 22 yi pihotnoyi diviziyi 20 kvitnya 1869 stav polkovnikom 16 zhovtnya 1876 polkovnik Bobrikov buv priznachenij do shtabu Golovnokomanduvacha Dunajskoyu armiyeyu Mikoli Mikolajovichi Starshomu nastupnogo roku vikonuvav obov yazki pomichnika nachalnika shtabu Gvardijskogo korpusu Na cij posadi brav uchast u kampaniyi 1877 1878 proti turkiv 1 sichnya 1878 Bobrikiv pidvishenij do general majora iz starshinstvom vid 30 serpnya togo zh roku i 14 lipnya zarahovanij do sviti rosijskogo imperatora 26 lyutogo 1884 priznachenij nachalnikom shtabu vijsk gvardiyi i Peterburzkogo vijskovogo okrugu de probuv do 1897 30 serpnya 1884 pidvishenij do general lejtenanta 6 grudnya 1897 Bobrikov stav generalom vid infanteriyi buv priznachenij chlenom Vijskovoyi radi i v tomu zh roci 17 serpnya pidvishenij do general ad yutanta i priznachenij na posadu Finlyandskogo general gubernatora i komanduvacha vijskami Finlyandskogo vijskovogo okrugu 6 travnya 1900 Bobrikov buv priznachenij chlenom Derzhavnoyi radi ale zalishivsya na posadi u Finlyandiyi General gubernator FinlyandiyiPislya priznachennya general gubernatorom Bobrikov podav Mikoli II lista v yakomu viklav programu svoyeyi majbutnoyi diyalnosti u Finlyandiyi Golovnimi yiyi punktami buli ob yednannya armiyi skasuvannya abo obmezhennya znachennya stats sekretariatu uzakonennya osoblivogo poryadku rozglyadu sprav spilnih dlya Rosijskoyi imperiyi i Finlyandiyi zaprovadzhennya rosijskoyi movi v Senati v navchalnih zakladah i administraciyi polegshennya dostupu rosiyan na sluzhbu u Finlyandiyi vstanovlennya naglyadu za universitetom i pereglyad pidruchnikiv vsih finskih navchalnih zakladiv skasuvannya okremoyi finskoyi mitnici i groshovoyi sistemi zasnuvannya rosijskoyi uryadovoyi gazeti sproshennya ceremonialu vidkrittya sejmu i pereglyad polozhennya pro general gubernatora Velikogo Knyazivstva Finlyandskogo vidanogo u 1812 r Cyu programu Bobrikov vtilyuvav z velikoyu poslidovnistyu krajnoyu suvoristyu i povnim ignoruvannyam isnuyuchoyi konstituciyi Finlyandiyi 3 lyutogo 1899 Bobrikov vipustiv manifest pro poryadok prijnyattya zagalnih derzhavnih zakoniv v 1901 r skasovana okrema finlyandska armiya a finiv pochali prizivati do rosijskoyi armiyi na zagalnih pidstavah U dilovodstvi Senatu bula zaprovadzhena rosijska mova zasnovana Finlyandska gazeta navchalni zakladi postavleni pid pilnij kontrol neloyalni vchiteli usuneni tosho Bobrikov suvoro peresliduvav gazeti bagato z nih zakriv u 1902 otrimav osoblivi povnovazhennya i na yih pidstavi vislav za kordon bagatoh neloyalnih gromadskih diyachiv VbivstvoZhorstka politika rusifikaciyi Bobrikova viklikala znachne nevdovolennya j akciyi protestu u Finlyandiyi Bulo zibrano bilsh nizh piv miljona pidpisiv pid peticiyeyu protestu na adresu rosijskogo imperatora Mikoli II ale toj yiyi ne prijnyav Zahodi Bobrikova nashtovhnulisya na opir ta sabotazh bagatoh finiv u derzhavnih ustanovah u Senati 4 chervnya 1904 r v primishenni Finlyandskogo senatu Ejgen Shauman sin finskogo senatora shvedskogo pohodzhennya postrilom z revolvera smertelno poraniv Bobrikova i sam zastrelivsya V nich na 5 chervnya 1904 Bobrikov pomer Zamah Shaumana pripisuyut rishennyu shvedskoyi partiyi yaka ne mirilasya z politikoyu rusifikaciyi providnikom yakoyi buv Bobrikov ZnachennyaShe do vbivstva 3 chervnya 1904 Bobrikov stav uosoblennyam rosijskoyi politiki rusifikaciyi ta pridushennya nacionalnih menshin imperiyi Jogo politika zaznavala kritiki ne lishe u Finlyandiyi a j u Rosiyi de jogo kritikuvali za zanadto zhorstoki administrativni zahodi U Finlyandiyi postat Bobrikova nazavzhdi zalishilasya simvolom inozemnogo gnitu ta vikoristovuvalasya u chislennih antiradyanskih ta antirosijskih zahodah Tak im ya Bobrikova zgaduyetsya v odnij iz finskih agitacijnih pisen chasiv Radyansko finskoyi vijni Njet Molotoff Primitki ta posilannyaBobrikov Mikola Ivanovich Biografiya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Borodkin M M Iz novejshej istorii Finlyandii Vremya upravleniya N I Bobrikova SPb 1905 DzherelaBorodkin M M Iz novejshej istorii Finlyandii Vremya upravleniya N I Bobrikova SPb 1905 Glinoeckij N P Istoricheskij ocherk Nikolaevskoj akademii Generalnogo shtaba SPb 1882 Miloradovich G A Spisok lic svity ih velichestv s carstvovaniya imperatora Petra I po 1886 god SPb 1886 Shilov D N Kuzmin Yu A Chleny Gosudarstvennogo soveta Rossijskoj imperii 1801 1906 Bibliograficheskij spravochnik SPb 2007 Kovalov D Katrannik D Atentat Eugena Shaumana vchinok patriota chi teroristichnij akt 17 serpnya 2016 u Wayback Machine Sicheslav 2016