Благодать — гора на східному схилі Середнього Уралу, у Свердловській області РФ, біля міста . Висота 364 м. Родовище магнетитових залізних руд. Розробка залізної руди розпочата 1735 року і велася до 2003 року головним чином відкритим способом на лівому схилі гори. Копальні забезпечували рудою і агломератом . 2003 року копальні були закриті у зв'язку з виснаженням запасів. На місці гори тепер розташований кар'єр.
Благодать | ||||
58°17′21″ пн. ш. 59°47′09″ сх. д. / 58.28928333336077827° пн. ш. 59.78583888891677844° сх. д. | ||||
Тип | гора[1] | |||
---|---|---|---|---|
Країна | Росія[1] | |||
Регіон | Кушвінский міський округ | |||
Благодать у Вікісховищі |
Благодать | ||||
Вершина гори Благодать. Фото 1910 року. | ||||
58°17′21″ пн. ш. 59°47′09″ сх. д. / 58.28928333336077827° пн. ш. 59.78583888891677844° сх. д.Координати: 58°17′21″ пн. ш. 59°47′09″ сх. д. / 58.28928333336077827° пн. ш. 59.78583888891677844° сх. д. | ||||
Країна | РФ | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | Свердловська область | |||
Система | Уральські гори | |||
Тип | гора[1] | |||
Висота | 364 м | |||
Благодать Благодать (Росія) | ||||
Благодать у Вікісховищі |
Історія
1735 р. мансі Степан Чумпін виявив поблизу однієї з гір Середнього Уралу на узбережжі річки Кушви (притоки Тури) уламки магнітного залізняку й показав їх гірничому спеціалісту І. Ярцеву. Той зацікавився рудою й, передбачаючи відкриття значного родовища, поквапився із повідомленням у Катеринбург. „Хазяїн Уралу” Акинфій Демидов, довідавшись про цю знахідку, не гаючи часу, вислав навздогін Ярцеву і Чумпіну переслідувачів, але перехопити рудознавців не вдалося. Вони зуміли подати заявку на відкриття надзвичайно багатого родовища залізних руд – Гора Благодать (рис. 6.27), що на 40 км північніше Гори Високої. У той самий день заявку подав і А. Демидов, який обіцяв у майбутньому збудувати тут завод.
У той самий день заявку подав і А. Демидов, який обіцяв у майбутньому збудувати тут завод. Закріплення цього родовища за державою, спорудження тут казенного рудника й заводу сталось завдяки присутності в той час на Уралі генерал-бергмайстера В. Татищева.
Генерал-бергмайстер В. Татищев, який ревно охороняв державні інтереси й відважно протистояв Демидовим, у листі до імператриці Анни Іванівни писав: „Гора та є такою високою, що з неї можна бачити навколо верст на 100 і більше. Руди в тій горі не тільки назовні, що з гори вверх стовпами стирчить, але й навкруги в довжину більше 200 сажень й поперек сажень на 60 розкопували й виявили, що всюди лежить (руда – авт.) одним каменем, що йде в глибину. Сподіваюсь, що й за багато років дна не дійдемо. З такої обставини назвали ми ту гору Благодать, бо такий великий скарб на щастя Вашої Величності благодаттю Божою відкрився”.
Після виявлення справжніх запасів родовища (поклади магнітного залізняку сягали в деяких місцях товщини близько 200 м), було ухвалено рішення допустити до його розробки не тільки казенні, але й приватні підприємства: „руду видобувати слід з відведенням кожному своєї частки, яка кому з урахуванням збудованих домен буде визначена, і видобувати всякому у своїй шахті й своїми робітниками, не пошкоджуючи інших копалень”. Гірнича канцелярія видала першовідкривачам родовища щедру винагороду, але незабаром С. Чумпін загинув за загадкових обставин (згорів живцем на горі Благодать). Поголос приписував це злодійство Демидовим як помсту, а найперше – науку іншим: не варто переходити дорогу до підземних скарбів справжнім хазяям Уралу.
На базі руд цих копалин були побудовані Кушвинський, Верхньотуринський, Верхньобарачинський і Нижньобарачинський залізоробні заводи.
Родовище
Магнетитові залізняки залягають у контакті сієнітів з товщею сланців, туфів і вапняків середньопалеозойського віку. Середні запаси 1956 року оцінювалися у 154,9 млн. т. Щорічний видобуток у 1970-х роках становив 3 млн. т. 2003 року копальні були закриті у зв'язку з виснаженням запасів. На місці гори тепер розташований кар'єр.
Див. також
Посилання
- GEOnet Names Server — 2018.
- Благодать. // Большая советская энциклопедия. Главн. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Тома 1-30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.)
Література
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Благодать (гора) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Blagodat gora na shidnomu shili Serednogo Uralu u Sverdlovskij oblasti RF bilya mista Visota 364 m Rodovishe magnetitovih zaliznih rud Rozrobka zaliznoyi rudi rozpochata 1735 roku i velasya do 2003 roku golovnim chinom vidkritim sposobom na livomu shili gori Kopalni zabezpechuvali rudoyu i aglomeratom 2003 roku kopalni buli zakriti u zv yazku z visnazhennyam zapasiv Na misci gori teper roztashovanij kar yer Blagodat 58 17 21 pn sh 59 47 09 sh d 58 28928333336077827 pn sh 59 78583888891677844 sh d 58 28928333336077827 59 78583888891677844Tip gora 1 Krayina Rosiya 1 Region Kushvinskij miskij okrug Blagodat u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Blagodat znachennya BlagodatVershina gori Blagodat Foto 1910 roku Vershina gori Blagodat Foto 1910 roku 58 17 21 pn sh 59 47 09 sh d 58 28928333336077827 pn sh 59 78583888891677844 sh d 58 28928333336077827 59 78583888891677844 Koordinati 58 17 21 pn sh 59 47 09 sh d 58 28928333336077827 pn sh 59 78583888891677844 sh d 58 28928333336077827 59 78583888891677844Krayina RFRegion Sverdlovska oblastSistema Uralski goriTip gora 1 Visota 364 mBlagodatBlagodat Rosiya Blagodat u VikishovishiIstoriya1735 r mansi Stepan Chumpin viyaviv poblizu odniyeyi z gir Serednogo Uralu na uzberezhzhi richki Kushvi pritoki Turi ulamki magnitnogo zaliznyaku j pokazav yih girnichomu specialistu I Yarcevu Toj zacikavivsya rudoyu j peredbachayuchi vidkrittya znachnogo rodovisha pokvapivsya iz povidomlennyam u Katerinburg Hazyayin Uralu Akinfij Demidov dovidavshis pro cyu znahidku ne gayuchi chasu vislav navzdogin Yarcevu i Chumpinu peresliduvachiv ale perehopiti rudoznavciv ne vdalosya Voni zumili podati zayavku na vidkrittya nadzvichajno bagatogo rodovisha zaliznih rud Gora Blagodat ris 6 27 sho na 40 km pivnichnishe Gori Visokoyi U toj samij den zayavku podav i A Demidov yakij obicyav u majbutnomu zbuduvati tut zavod U toj samij den zayavku podav i A Demidov yakij obicyav u majbutnomu zbuduvati tut zavod Zakriplennya cogo rodovisha za derzhavoyu sporudzhennya tut kazennogo rudnika j zavodu stalos zavdyaki prisutnosti v toj chas na Urali general bergmajstera V Tatisheva General bergmajster V Tatishev yakij revno ohoronyav derzhavni interesi j vidvazhno protistoyav Demidovim u listi do imperatrici Anni Ivanivni pisav Gora ta ye takoyu visokoyu sho z neyi mozhna bachiti navkolo verst na 100 i bilshe Rudi v tij gori ne tilki nazovni sho z gori vverh stovpami stirchit ale j navkrugi v dovzhinu bilshe 200 sazhen j poperek sazhen na 60 rozkopuvali j viyavili sho vsyudi lezhit ruda avt odnim kamenem sho jde v glibinu Spodivayus sho j za bagato rokiv dna ne dijdemo Z takoyi obstavini nazvali mi tu goru Blagodat bo takij velikij skarb na shastya Vashoyi Velichnosti blagodattyu Bozhoyu vidkrivsya Pislya viyavlennya spravzhnih zapasiv rodovisha pokladi magnitnogo zaliznyaku syagali v deyakih miscyah tovshini blizko 200 m bulo uhvaleno rishennya dopustiti do jogo rozrobki ne tilki kazenni ale j privatni pidpriyemstva rudu vidobuvati slid z vidvedennyam kozhnomu svoyeyi chastki yaka komu z urahuvannyam zbudovanih domen bude viznachena i vidobuvati vsyakomu u svoyij shahti j svoyimi robitnikami ne poshkodzhuyuchi inshih kopalen Girnicha kancelyariya vidala pershovidkrivacham rodovisha shedru vinagorodu ale nezabarom S Chumpin zaginuv za zagadkovih obstavin zgoriv zhivcem na gori Blagodat Pogolos pripisuvav ce zlodijstvo Demidovim yak pomstu a najpershe nauku inshim ne varto perehoditi dorogu do pidzemnih skarbiv spravzhnim hazyayam Uralu Na bazi rud cih kopalin buli pobudovani Kushvinskij Verhnoturinskij Verhnobarachinskij i Nizhnobarachinskij zalizorobni zavodi RodovisheMagnetitovi zaliznyaki zalyagayut u kontakti siyenitiv z tovsheyu slanciv tufiv i vapnyakiv serednopaleozojskogo viku Seredni zapasi 1956 roku ocinyuvalisya u 154 9 mln t Shorichnij vidobutok u 1970 h rokah stanoviv 3 mln t 2003 roku kopalni buli zakriti u zv yazku z visnazhennyam zapasiv Na misci gori teper roztashovanij kar yer Div takozhMagnitna gora PosilannyaGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Blagodat Bolshaya sovetskaya enciklopediya Glavn red A M Prohorov 3 e izd Toma 1 30 M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros LiteraturaGajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Blagodat gora