Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва під Лангензальцем (1866) — баталія часів австро-прусської війни, що відбулася 27 червня 1866 року поблизу містечка Лангензальца (сучасне німецьке місто Бад-Лангензальца) між королівством Ганновер і королівством Пруссія. Ганноверці перемогли в бою, але пізніше були оточені більшою та поповненою новими підрозділами прусською армією. Через втрату зручної можливості створити коридор із союзником — Баварією — та з'єднатися з баварськими військами на півдні, оточені ганноверці вже за два дні капітулювали.
| Битва при Лангензальці | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Австро-прусська війна | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Королівство Пруссія Герцогство Саксен-Кобург-Гота |  Королівство Ганновер Королівство Баварія | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Гельмут фон Мольтке | Георг V | ||||||
| Військові сили | |||||||
| 9 000 | 19 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 170 вбитих 643 поранених 33 зниклих безвісті 907 полонених | 378 вбитих 1 051 поранених | ||||||
Це ознаменувало загибель ганноверської армії та анексію Ганновера Пруссією, що стрімко розвивалася, систематично об'єднуючи німецькі землі в сучасну національну державу.
Передумови
Після заяви про те, що він почувається «в пастці, як заперта в хаті лисиця … [без] іншого вибору, окрім як прогризти мій вихід», король Пруссії Вільгельм І розпочав австро-прусську війну з метою завоювати та об'єднати під владою Пруссії якомога більше німецьких князівств. До 1866 року існувала велика кількість малих німецьких держав. З назріванням війни вони стали на бік Пруссії або Австрії залежно від своїх бажань, цілей і політичної орієнтації. Більшість королівств, герцогств і князівств, що оточували Пруссію, зокрема і Ганновер, уклали союз з Австрією, побоюючись втратити свій суверенітет на користь Пруссії. В результаті Пруссія виявилася географічно ізольованою. Вона була притиснута до Балтійського моря, що й спонукало короля Вільгельма зробити цю заяву. Король Георг V Ганноверський вважав, що зможе самостійно вести переговори з австрійцями та пруссаками, і це лише даремно витрачало час, який міг би бути використаний для зміцнення своїх сил в процесі приєднання в боротьбі до інших німецьких держав. Коли ж він нарешті спробував це зробити, було вже занадто пізно. Продемонструвавши наївність Ганновера, міністр закордонних справ Георга заявив, що Бісмарк ніколи не порушить закон, який наполягав на дотриманні шеститижневого інтервалу перед вторгненням на чужу землю. 15 червня 1866 року Вільгельм I наказав Ганноверу, Саксонії та Касселю негайно роззброїтися, що фактично означало початок війни із союзниками Австрії. Вже на наступний день прусські сили рушили проти всіх трьох німецьких держав, зокрема війська генерала Августа Карла фон Гебена наближалися до Ганновера.
Хід Битви
Позиція Ганновера на початку була чудовою, оскільки прусська атака припала на час літніх ганноверських навчань, тож армія королівства вже була мобілізована. Усвідомлюючи величезну повну силу Пруссії, Георг наказав своїй 19-тисячній армії під командуванням генерала Олександра фон Арентшильдта швидко відступити та рухатися на південь з метою з'єднатися з баварськими союзниками. Пруссія спрямувала 40 тисяч солдатів до Ганновера, які потім розділилися на чотири загони під командуванням генералів Фалькенштейна, Гебена, Фліса та Бейєра. Фалькенштейн, помітивши відсутність готовою до бою армії, без спротиву увійшов до столиці Ганноверу, обійшовши таким чином армію ганноверців, що маршувала назустріч баварцям, з півночі. Прусський командувач — генерал Гельмут фон Мольтке — наказав Гебену також йти на північ. У той же час за наказом Бейєр розгорнув свої сили на південь від ганноверців, а Фліс із 9 тисячами солдатів швидко рушив на захід. Це утворило кільце навколо ганноверської армії, в якому територія власне Пруссії, на якій можна було швидко зібрати додаткове підкріплення, формувала східну частину.
Мольтке дав Флісу наказ міцно триматися на позиції та перехоплювати ганноверців, які намагалися прорватися на захід, тоді ж сили Фалькенштейна виконували головний прусський штурм з півночі. Порушивши наказ командувача, Фліс зібрав свій загін і першим атакував ганноверську армію. Після маневру в напрямку Тамсбрюка, прусські війська під командуванням Фліса здійснили наступ на Меркслебен. Ганноверські сили, маючи чисельну перевагу, потужним артилерійським вогнем відкинули пруссаків назад до самого міста Лангензальца. Ганноверська армія кількістю особового складу переважала прусський загін більш, ніж удвічі, тож Арентшильдт наголову розбив війська Фліса, захопивши при цьому в полон понад 900 чоловік.
Хоч ганноверці й здобули рішучу перемогу у фактичній битві, цей бій зупинив їхній рух і дозволив іншим прусським силам з півночі та півдня дістатися місця битви. За відсутності інших варіантів, ганноверці вимушено відступили на схід, далі від своїх баварських союзників. Натрапивши на перешкоду у вигляді гір Гарц, вони залишилися без вибору. Георг V здався в Нордгаузені. З моменту битви минуло лише два дні.
Відомий германіст Джеймс Хоус у своїй книзі «Коротка історія Німеччини» стверджує, що якби прусські війська діяли швидше й переважали ганноверців кількісно, ті не змогли б уникнути поразки. Справді, в разі участі в битві загонів Бейєра та Фалькенштейна в армії Георга V не залишилося б шансів.
Сили й втрати сторін
Безпосередньо у битві взяли участь 9 тисяч солдатів генерала Фліса і 19 тисяч — Арентшильдта. З них пруссаки втратили 170 вбитими й 643 пораненими, 907 потрапили в полон до переможців. Втрати ганноверців оцінюються у 378 чоловік вбитими й 1051 — пораненими. Окрім цього, відомо про 33 прусських солдатів, що зникли безвісти.
Наслідки
Битва майже обернулася катастрофою для пруссаків у їхній Ганноверській кампанії. У ході баталії було завдано значних втрат загону Фліса, що могло відкрити шлях для втечі ганноверської армії на захід. Водночас битва дала достатньо часу прусським силам, що наступали з півночі й з півдня, щоб з'єднатися на місці бою. Утворене кільце зрештою змусило ганноверців капітулювати.
Битва під Лангензальцем була важливим аспектом австро-прусської війни, оскільки призвела до швидкої прусської окупації Ганновера. Це одночасно приголомшило й деморалізувало австрійців та значно послабило їхні позиції у війні. Пруссаки також швидко захопили Кассель і Саксонію, поки атакували Ганновер. Малі держави могли б надати у загальній кількості більше ніж 100 тисяч війська для допомоги Австрії, але їх було знищено, перш ніж вони змогли об'єднатися і воювати разом. Якби ганноверцям вдалося з'єднатися з іншими союзниками на боці Австрії, хід австро-прусської війни міг би бути зовсім іншим.
Ще одним вагомим результатом бою було використання медичним персоналом допомоги Червоного Хреста. Створений Першою Женевською конвенцією в 1864 році Червоний Хрест заснував міжнародну групу з надання гуманітарної допомоги. Організація, що згодом значно розширилася і добре відома нам зараз, спочатку була дуже маленькою. За участю лише 30 навчених медсестер-добровольців із Готи (дистрикт Тюрингії) перша справжня бойова місія Червоного Хреста відбулася на боці Пруссії в Лангензальці. Австрія і Ганновер не були залучені до участі в організації в 1866 році, а Пруссія на той момент вже була членом Конвенції Червоного Хреста. Прусський медичний персонал працював на полі бою, носив знаки Червоного Хреста на плечах і надавав необхідну допомогу пораненим солдатам. Спадщина цього першого досвіду функціонує сьогодні у формі Міжнародного Червоного Хреста.
Джерела
- Austria-Militärische Berichte, Officieller Bericht über die Kriegsereignisse zwischen Hannover und Preussen im Juni 1866 und Relation der Schlacht bei Langensalza am 27. Juni 1866 (Wien: Commissionsverlag von Carl Gerold's Sohn, 1866).
- Арден Бухольц, Мольтке та німецькі війни, 1864—1871 (Нью-Йорк: Palgrave, 2001).
- ПОЛКОВНИК TN Dupuy, Геній війни: німецька армія та генеральний штаб, 1807—1945 (Fairfax: Hero Books, 1984).
- Генріх Фрідюнг , Боротьба за панування в Німеччині 1859—1866 (Нью-Йорк: Russell & Russell, 1897).
- ПОЛКОВНИК Г. Б. Маллесон, Відродження Німецької імперії, 1848—1871 (Лондон: Seeley & Co., 1904).
- Джефрі Вавро, Австро-прусська війна: війна Австрії з Пруссією та Італією в 1866 році (Кембридж: Cambridge University Press, 1996).
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва при Лангензальці (1866)
Примітки
- Hawes, James (2017). The Shortest History of Germany (english) . с. 126.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bitva pid Langenzalcem 1866 bataliya chasiv avstro prusskoyi vijni sho vidbulasya 27 chervnya 1866 roku poblizu mistechka Langenzalca suchasne nimecke misto Bad Langenzalca mizh korolivstvom Gannover i korolivstvom Prussiya Gannoverci peremogli v boyu ale piznishe buli otocheni bilshoyu ta popovnenoyu novimi pidrozdilami prusskoyu armiyeyu Cherez vtratu zruchnoyi mozhlivosti stvoriti koridor iz soyuznikom Bavariyeyu ta z yednatisya z bavarskimi vijskami na pivdni otocheni gannoverci vzhe za dva dni kapitulyuvali Bitva pri Langenzalci Avstro prusska vijna Data 27 chervnya 1866 roku Misce Langenzalca Provinciya Saksoniya Prussiya Rezultat div Naslidki Storoni Korolivstvo Prussiya Gercogstvo Saksen Koburg Gota Korolivstvo Gannover Korolivstvo Bavariya Komanduvachi Gelmut fon Moltke Georg V Vijskovi sili 9 000 19 000 Vtrati 170 vbitih 643 poranenih 33 zniklih bezvisti 907 polonenih 378 vbitih 1 051 poranenih Ce oznamenuvalo zagibel gannoverskoyi armiyi ta aneksiyu Gannovera Prussiyeyu sho strimko rozvivalasya sistematichno ob yednuyuchi nimecki zemli v suchasnu nacionalnu derzhavu PeredumoviPislya zayavi pro te sho vin pochuvayetsya v pastci yak zaperta v hati lisicya bez inshogo viboru okrim yak progrizti mij vihid korol Prussiyi Vilgelm I rozpochav avstro prussku vijnu z metoyu zavoyuvati ta ob yednati pid vladoyu Prussiyi yakomoga bilshe nimeckih knyazivstv Do 1866 roku isnuvala velika kilkist malih nimeckih derzhav Z nazrivannyam vijni voni stali na bik Prussiyi abo Avstriyi zalezhno vid svoyih bazhan cilej i politichnoyi oriyentaciyi Bilshist korolivstv gercogstv i knyazivstv sho otochuvali Prussiyu zokrema i Gannover uklali soyuz z Avstriyeyu poboyuyuchis vtratiti svij suverenitet na korist Prussiyi V rezultati Prussiya viyavilasya geografichno izolovanoyu Vona bula pritisnuta do Baltijskogo morya sho j sponukalo korolya Vilgelma zrobiti cyu zayavu Korol Georg V Gannoverskij vvazhav sho zmozhe samostijno vesti peregovori z avstrijcyami ta prussakami i ce lishe daremno vitrachalo chas yakij mig bi buti vikoristanij dlya zmicnennya svoyih sil v procesi priyednannya v borotbi do inshih nimeckih derzhav Koli zh vin nareshti sprobuvav ce zrobiti bulo vzhe zanadto pizno Prodemonstruvavshi nayivnist Gannovera ministr zakordonnih sprav Georga zayaviv sho Bismark nikoli ne porushit zakon yakij napolyagav na dotrimanni shestitizhnevogo intervalu pered vtorgnennyam na chuzhu zemlyu 15 chervnya 1866 roku Vilgelm I nakazav Gannoveru Saksoniyi ta Kasselyu negajno rozzbroyitisya sho faktichno oznachalo pochatok vijni iz soyuznikami Avstriyi Vzhe na nastupnij den prusski sili rushili proti vsih troh nimeckih derzhav zokrema vijska generala Avgusta Karla fon Gebena nablizhalisya do Gannovera Hid BitviKarta bitvi Poziciya Gannovera na pochatku bula chudovoyu oskilki prusska ataka pripala na chas litnih gannoverskih navchan tozh armiya korolivstva vzhe bula mobilizovana Usvidomlyuyuchi velicheznu povnu silu Prussiyi Georg nakazav svoyij 19 tisyachnij armiyi pid komanduvannyam generala Oleksandra fon Arentshildta shvidko vidstupiti ta ruhatisya na pivden z metoyu z yednatisya z bavarskimi soyuznikami Prussiya spryamuvala 40 tisyach soldativ do Gannovera yaki potim rozdililisya na chotiri zagoni pid komanduvannyam generaliv Falkenshtejna Gebena Flisa ta Bejyera Falkenshtejn pomitivshi vidsutnist gotovoyu do boyu armiyi bez sprotivu uvijshov do stolici Gannoveru obijshovshi takim chinom armiyu gannoverciv sho marshuvala nazustrich bavarcyam z pivnochi Prusskij komanduvach general Gelmut fon Moltke nakazav Gebenu takozh jti na pivnich U toj zhe chas za nakazom Bejyer rozgornuv svoyi sili na pivden vid gannoverciv a Flis iz 9 tisyachami soldativ shvidko rushiv na zahid Ce utvorilo kilce navkolo gannoverskoyi armiyi v yakomu teritoriya vlasne Prussiyi na yakij mozhna bulo shvidko zibrati dodatkove pidkriplennya formuvala shidnu chastinu Moltke dav Flisu nakaz micno trimatisya na poziciyi ta perehoplyuvati gannoverciv yaki namagalisya prorvatisya na zahid todi zh sili Falkenshtejna vikonuvali golovnij prusskij shturm z pivnochi Porushivshi nakaz komanduvacha Flis zibrav svij zagin i pershim atakuvav gannoversku armiyu Pislya manevru v napryamku Tamsbryuka prusski vijska pid komanduvannyam Flisa zdijsnili nastup na Merksleben Gannoverski sili mayuchi chiselnu perevagu potuzhnim artilerijskim vognem vidkinuli prussakiv nazad do samogo mista Langenzalca Gannoverska armiya kilkistyu osobovogo skladu perevazhala prusskij zagin bilsh nizh udvichi tozh Arentshildt nagolovu rozbiv vijska Flisa zahopivshi pri comu v polon ponad 900 cholovik Hoch gannoverci j zdobuli rishuchu peremogu u faktichnij bitvi cej bij zupiniv yihnij ruh i dozvoliv inshim prusskim silam z pivnochi ta pivdnya distatisya miscya bitvi Za vidsutnosti inshih variantiv gannoverci vimusheno vidstupili na shid dali vid svoyih bavarskih soyuznikiv Natrapivshi na pereshkodu u viglyadi gir Garc voni zalishilisya bez viboru Georg V zdavsya v Nordgauzeni Z momentu bitvi minulo lishe dva dni Vidomij germanist Dzhejms Hous u svoyij knizi Korotka istoriya Nimechchini stverdzhuye sho yakbi prusski vijska diyali shvidshe j perevazhali gannoverciv kilkisno ti ne zmogli b uniknuti porazki Spravdi v razi uchasti v bitvi zagoniv Bejyera ta Falkenshtejna v armiyi Georga V ne zalishilosya b shansiv Sili j vtrati storinBezposeredno u bitvi vzyali uchast 9 tisyach soldativ generala Flisa i 19 tisyach Arentshildta Z nih prussaki vtratili 170 vbitimi j 643 poranenimi 907 potrapili v polon do peremozhciv Vtrati gannoverciv ocinyuyutsya u 378 cholovik vbitimi j 1051 poranenimi Okrim cogo vidomo pro 33 prusskih soldativ sho znikli bezvisti NaslidkiBitva majzhe obernulasya katastrofoyu dlya prussakiv u yihnij Gannoverskij kampaniyi U hodi bataliyi bulo zavdano znachnih vtrat zagonu Flisa sho moglo vidkriti shlyah dlya vtechi gannoverskoyi armiyi na zahid Vodnochas bitva dala dostatno chasu prusskim silam sho nastupali z pivnochi j z pivdnya shob z yednatisya na misci boyu Utvorene kilce zreshtoyu zmusilo gannoverciv kapitulyuvati Bitva pid Langenzalcem bula vazhlivim aspektom avstro prusskoyi vijni oskilki prizvela do shvidkoyi prusskoyi okupaciyi Gannovera Ce odnochasno prigolomshilo j demoralizuvalo avstrijciv ta znachno poslabilo yihni poziciyi u vijni Prussaki takozh shvidko zahopili Kassel i Saksoniyu poki atakuvali Gannover Mali derzhavi mogli b nadati u zagalnij kilkosti bilshe nizh 100 tisyach vijska dlya dopomogi Avstriyi ale yih bulo znisheno persh nizh voni zmogli ob yednatisya i voyuvati razom Yakbi gannovercyam vdalosya z yednatisya z inshimi soyuznikami na boci Avstriyi hid avstro prusskoyi vijni mig bi buti zovsim inshim She odnim vagomim rezultatom boyu bulo vikoristannya medichnim personalom dopomogi Chervonogo Hresta Stvorenij Pershoyu Zhenevskoyu konvenciyeyu v 1864 roci Chervonij Hrest zasnuvav mizhnarodnu grupu z nadannya gumanitarnoyi dopomogi Organizaciya sho zgodom znachno rozshirilasya i dobre vidoma nam zaraz spochatku bula duzhe malenkoyu Za uchastyu lishe 30 navchenih medsester dobrovolciv iz Goti distrikt Tyuringiyi persha spravzhnya bojova misiya Chervonogo Hresta vidbulasya na boci Prussiyi v Langenzalci Avstriya i Gannover ne buli zalucheni do uchasti v organizaciyi v 1866 roci a Prussiya na toj moment vzhe bula chlenom Konvenciyi Chervonogo Hresta Prusskij medichnij personal pracyuvav na poli boyu nosiv znaki Chervonogo Hresta na plechah i nadavav neobhidnu dopomogu poranenim soldatam Spadshina cogo pershogo dosvidu funkcionuye sogodni u formi Mizhnarodnogo Chervonogo Hresta DzherelaAustria Militarische Berichte Officieller Bericht uber die Kriegsereignisse zwischen Hannover und Preussen im Juni 1866 und Relation der Schlacht bei Langensalza am 27 Juni 1866 Wien Commissionsverlag von Carl Gerold s Sohn 1866 Arden Buholc Moltke ta nimecki vijni 1864 1871 Nyu Jork Palgrave 2001 POLKOVNIK TN Dupuy Genij vijni nimecka armiya ta generalnij shtab 1807 1945 Fairfax Hero Books 1984 Genrih Fridyung Borotba za panuvannya v Nimechchini 1859 1866 Nyu Jork Russell amp Russell 1897 POLKOVNIK G B Malleson Vidrodzhennya Nimeckoyi imperiyi 1848 1871 London Seeley amp Co 1904 Dzhefri Vavro Avstro prusska vijna vijna Avstriyi z Prussiyeyu ta Italiyeyu v 1866 roci Kembridzh Cambridge University Press 1996 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bitva pri Langenzalci 1866 PrimitkiHawes James 2017 The Shortest History of Germany english s 126