Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття потребує істотної переробки. (19 червня 2024) |
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (березень 2019) |
Битва за Станіслав (1944) — великомасштабна битва Червоної армії в ході Німецької окупації СРСР в березні — липні 1944 року за обласний центр України, великий залізничний вузол і важливий пункт оборони німців у передгір'ї Карпат.
В ході загарбання радянською владою міста Станіслава мали місце Проскурівсько-Чернівецька і Львівсько-Сандомирська наступальні операції. Битва за Станіслав розпочалася зі штурму в березні 1944 р., що вважається першим етапом боротьби.
Розташування німецьких військ
З метою створення надійного захисту міста німецьке військове командування виділило чималі сили, розмістивши в Станіславі штаб німецької армії, забезпечивши своїх військових танками й артилерійськими гарматами у великих кількостях. Було організовано сильне укріплення вогневих точок, особливо в приміщенні будівлі сьогоднішнього Івано-Франківського міського суду, що знаходиться на вулиці Ґрюнвальдській, 11 і будівля Укрпошти міста по вулиці Незалежності, 6. Повітряний простір контролювався під командуванням німецького повітряного аса — Еріха Хартмана.
Перший етап боротьби
Передові загони першого танкового батальйону радянських військ 29 березня 1944 р. спочатку захопили залізничну станцію в місті Надвірна й заволоділи самим районним центром; пізніше, рухаючись у сторону міста Богородчани, захопили німецьку колону автомашин і другий танковий батальйон, що просувався з міста Коломиї до Станіслава. Ввечері 30 березня 1944 р. вдалося вийти на південну околицю міста, яка досить надійно оборонялася фашистськими військами.
Впродовж наступної ночі (з 30 березня на 31 березня 1944 р.) точилися жорстокі та довгі битви. Неабияким героїзмом відзначився в той час лейтенант Духов А. М., який в числі перших танкістів увірвався в місто на своєму танку і під час вуличних боїв знищив 3 танки, 4 гармати та близько 40 автомашин ворога. Пізніше його танк зазнав пошкодження, та не зважаючи на це, екіпаж продовжував впевнено боротись з ворогом.
Ще одним сміливцем 01 квітня 1944 р. виявився танк Т-34 гвардії старшого лейтенанта Сіріка Д. І., який вступив у бій з двома німецькими танками. Проте, невдовзі був підбитий, загорівся, але продовжував рухатись у бік ворога. Бій закінчився поразкою радянських військових: сам командир танка, лейтенант Верьовкін Ю. Ф., водій-механік Кочубей Д. А. та інші згоріли.
Неабияких втрат зазнали війська радянської армії внаслідок запеклих танкових атак. Завдяки надійній захищеності міста важкими танками і вправності німецької авіації радянські війська змушені були відступити. Крім того, 01 квітня 1944 р. німецький повітряний ас Еріх Хартман збив два радянських літаки над повітряним простором міста Коломиї.
ОУН-УПА
Бої за місто Станіслав та населені пункти області тривали. Вагому роль в захисті рідної землі відіграли воїни ОУН-УПА, які, зокрема, впродовж п'яти тижнів вели важкі бої проти більшовицьких партизанів: з 23 квітня, коли більшовики захопили Чорний Ліс, до 1 червня, коли остаточно загін «Іскру» було розгромлено. Запекла битва закінчилася повною перемогою УПА. 29 квітня радянські партизани захопили с. Грабівку, «столицю» Чорного лісу, й розстріляли в ньому 23 цивільні особи, в тому числі капелана чорноліських відділів УПА, о. Микитюка, який перед війною був катехітом Української гімназії в Станиславі.
Другий етап боротьби
Другий етап, який завершується визволенням міста, припадає на липень 1944 р. До цього часу німецькі війська добре укріпили свої позиції в місті, а також області в південно-східному напрямку. Як вогневі точки в Станіславі були поставлені танки другої угорської танкової дивізії, а позиційна німецька оборона проходила по лінії населених пунктів Живачів, Жабокруки, Олеша, Озеряни, Хотимир, Обертин, Жуків, Отинія, Нижнів, ін. В цілому ця відстань сягала сімдесяти кілометрів. Саме на цьому напрямку німецьке командування очікувало поганого для себе розвитку подій. Тому й зосередило потужний захист, залишивши на першій позиції тільки прикриття, а основні сили відвело на добре підготовлені місця з виритими траншеями та великою кількістю мінних загород, які були розміщені на вигідних для оборони висотах і знаходилися в напрямку сходу від міста Тлумача. Війська підтримувались танками, самохідними артилерійськими установками, артилерією та мінометами.
21 липня 1944 р. на Станіслав і Тлумач з південно-східного напрямку під командуванням генерала-майора Афоніна І. М. почали наступати військові частини вісімнадцятого гвардійського стрілецького корпусу.
Пройшовши важкі бої, 151-ша, 161-ша, та 395-та стрілецькі дивізії радянських військ вранці 22 липня 1944 р. просунулись вперед на 8 км. Вони захопили такі населені пункти, як: Хотимир, Озеряни, Олеша. Під Тлумачем на радянські військові частини чекав сильний опір ворога. Тоді на головний ударний напрямок було кинуто вищевказані стрілецькі дивізії, які наступили на Станіслав з південно-західної та західної околиць. З важкими боями були взяті Марківці, Братківці, Богородчани, Іваниківка, Радча, Лисець. Завдяки підтримці танків перейшла у наступ 237-а стрілецька дивізія та звільнила міста Тлумач і Тисменицю, а згодом — село Хриплин.
Перед штурмом Станіслава керівництво корпусу радянських військ пообіцяло, що той командир, чия частина першою увірветься в місто, буде його комендантом. Вранці 26.07.1944 р. 569-й стрілецький полк 161-ї стрілецької дивізії, який очолював полковник Василь Федотов, прориваючись з села Крихівців до південної околиці Станіслава, прорвався на цегельний завод, де знаходились роти німецьких солдат. Німці перейшли в контратаку, і батальйону прийшлось вести бій в оточенні. Так Василь Федотов став першим станіславським комендантом.
У ніч на 27.07.1944 р. частини 18-го гвардійського стрілецького корпусу під командуванням генерал-майора Афоніна І. М. та 30-го стрілецького корпусу під командуванням генерал-майора Лазько Г. С. спільно з військами 95-го стрілецького корпусу генерал-майора Мельникова І. І. з півдня і 74-го стрілецького корпусу генерал-лейтенанта Шевердіна Ф. Е. з півночі звільнили Станіслав.
У боях за місто відзначилися лейтенанти А. Савельєв, Т. Симаков, капітани П. Дадугін, Я. Панишев, майори В. Цимбалюк, С. Марковцев, лейтенант медичної служби К. Матросова та ін. 26 військових частин були удостоєні почесного найменування «Станіславських». Близько тисячі солдат і офіцерів за мужність і героїзм нагороджено орденами і медалями.
Наслідки боїв
Під час другої світової війни місто три роки (1941—1944) було під нацистською окупацією. За цей час економіці й господарству Станіслава було завдано величезної шкоди. За документами Національної державної комісії з розслідувань злодіянь німецько-фашистських окупантів (НДК) загальна кількість загиблих по місту становить 128272 особи, з них 127352 євреїв, хоча вважається, що дані цифри стосуються не тільки міста, а всієї області загалом. Майже 18 тис. осіб вивезли на роботу до Німеччини. Водночас активно у той час боролися із загарбниками підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії.
До 5 серпня 1944 р. вся Станиславівщина була в руках нових окупантів. З цього моменту для УПА й збройного підпілля ОУН на Станиславівщині почався наступний період боротьби — проти московсько-більшовицьких окупантів.
Джерела
1. https://reibert.info/threads/bitva-za-misto-stanislav-ivano-frankivsk
2. https://www.google.com/search?q=73-річниця+визволення+Івано-Франківська+від+німецько-фашистських+окупантів
3. Альманах Станиславівської землі : збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини т. 1 / за ред. Богдана Кравціва. – Нью-Йорк, 1975. – 959 c.
4. https://www.google.com/search?q=Кінохроніка+Станіслава+1944+року+–+визволення+міста+радянськими+військами
5. https://www.google.com/search?q=Івано-Франківська+обласна+універсальна+наукова+бібліотека+ім.+І.Франка+ДОПОКИ+ЖИВЕМО+–+ПАМ’ЯТАЙМО
6. https://www.facebook.com/NashePrykarpattia/posts /історія-івано-франківська
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye istotnoyi pererobki Mozhlivo yiyi neobhidno dopovniti perepisati abo vikifikuvati Poyasnennya prichin ta obgovorennya na storinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti Tomu hto dodav shablon zvazhte na te shob povidomiti osnovnih avtoriv statti pro neobhidnist polipshennya dodavshi do yihnoyi storinki obgovorennya takij tekst subst polipshiti avtoru Bitva za Stanislav 1944 19 chervnya 2024 a takozh ne zabudte opisati prichinu nominaciyi na pidstorinci Vikipediya Statti sho neobhidno polipshiti za vidpovidnij den 19 chervnya 2024 Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2019 Bitva za Stanislav 1944 velikomasshtabna bitva Chervonoyi armiyi v hodi Nimeckoyi okupaciyi SRSR v berezni lipni 1944 roku za oblasnij centr Ukrayini velikij zaliznichnij vuzol i vazhlivij punkt oboroni nimciv u peredgir yi Karpat V hodi zagarbannya radyanskoyu vladoyu mista Stanislava mali misce Proskurivsko Chernivecka i Lvivsko Sandomirska nastupalni operaciyi Bitva za Stanislav rozpochalasya zi shturmu v berezni 1944 r sho vvazhayetsya pershim etapom borotbi Roztashuvannya nimeckih vijskZ metoyu stvorennya nadijnogo zahistu mista nimecke vijskove komanduvannya vidililo chimali sili rozmistivshi v Stanislavi shtab nimeckoyi armiyi zabezpechivshi svoyih vijskovih tankami j artilerijskimi garmatami u velikih kilkostyah Bulo organizovano silne ukriplennya vognevih tochok osoblivo v primishenni budivli sogodnishnogo Ivano Frankivskogo miskogo sudu sho znahoditsya na vulici Gryunvaldskij 11 i budivlya Ukrposhti mista po vulici Nezalezhnosti 6 Povitryanij prostir kontrolyuvavsya pid komanduvannyam nimeckogo povitryanogo asa Eriha Hartmana Pershij etap borotbiPeredovi zagoni pershogo tankovogo bataljonu radyanskih vijsk 29 bereznya 1944 r spochatku zahopili zaliznichnu stanciyu v misti Nadvirna j zavolodili samim rajonnim centrom piznishe ruhayuchis u storonu mista Bogorodchani zahopili nimecku kolonu avtomashin i drugij tankovij bataljon sho prosuvavsya z mista Kolomiyi do Stanislava Vvecheri 30 bereznya 1944 r vdalosya vijti na pivdennu okolicyu mista yaka dosit nadijno oboronyalasya fashistskimi vijskami Vprodovzh nastupnoyi nochi z 30 bereznya na 31 bereznya 1944 r tochilisya zhorstoki ta dovgi bitvi Neabiyakim geroyizmom vidznachivsya v toj chas lejtenant Duhov A M yakij v chisli pershih tankistiv uvirvavsya v misto na svoyemu tanku i pid chas vulichnih boyiv znishiv 3 tanki 4 garmati ta blizko 40 avtomashin voroga Piznishe jogo tank zaznav poshkodzhennya ta ne zvazhayuchi na ce ekipazh prodovzhuvav vpevneno borotis z vorogom She odnim smilivcem 01 kvitnya 1944 r viyavivsya tank T 34 gvardiyi starshogo lejtenanta Sirika D I yakij vstupiv u bij z dvoma nimeckimi tankami Prote nevdovzi buv pidbitij zagorivsya ale prodovzhuvav ruhatis u bik voroga Bij zakinchivsya porazkoyu radyanskih vijskovih sam komandir tanka lejtenant Verovkin Yu F vodij mehanik Kochubej D A ta inshi zgorili Neabiyakih vtrat zaznali vijska radyanskoyi armiyi vnaslidok zapeklih tankovih atak Zavdyaki nadijnij zahishenosti mista vazhkimi tankami i vpravnosti nimeckoyi aviaciyi radyanski vijska zmusheni buli vidstupiti Krim togo 01 kvitnya 1944 r nimeckij povitryanij as Erih Hartman zbiv dva radyanskih litaki nad povitryanim prostorom mista Kolomiyi OUN UPA Boyi za misto Stanislav ta naseleni punkti oblasti trivali Vagomu rol v zahisti ridnoyi zemli vidigrali voyini OUN UPA yaki zokrema vprodovzh p yati tizhniv veli vazhki boyi proti bilshovickih partizaniv z 23 kvitnya koli bilshoviki zahopili Chornij Lis do 1 chervnya koli ostatochno zagin Iskru bulo rozgromleno Zapekla bitva zakinchilasya povnoyu peremogoyu UPA 29 kvitnya radyanski partizani zahopili s Grabivku stolicyu Chornogo lisu j rozstrilyali v nomu 23 civilni osobi v tomu chisli kapelana chornoliskih viddiliv UPA o Mikityuka yakij pered vijnoyu buv katehitom Ukrayinskoyi gimnaziyi v Stanislavi Drugij etap borotbi Drugij etap yakij zavershuyetsya vizvolennyam mista pripadaye na lipen 1944 r Do cogo chasu nimecki vijska dobre ukripili svoyi poziciyi v misti a takozh oblasti v pivdenno shidnomu napryamku Yak vognevi tochki v Stanislavi buli postavleni tanki drugoyi ugorskoyi tankovoyi diviziyi a pozicijna nimecka oborona prohodila po liniyi naselenih punktiv Zhivachiv Zhabokruki Olesha Ozeryani Hotimir Obertin Zhukiv Otiniya Nizhniv in V cilomu cya vidstan syagala simdesyati kilometriv Same na comu napryamku nimecke komanduvannya ochikuvalo poganogo dlya sebe rozvitku podij Tomu j zoseredilo potuzhnij zahist zalishivshi na pershij poziciyi tilki prikrittya a osnovni sili vidvelo na dobre pidgotovleni miscya z viritimi transheyami ta velikoyu kilkistyu minnih zagorod yaki buli rozmisheni na vigidnih dlya oboroni visotah i znahodilisya v napryamku shodu vid mista Tlumacha Vijska pidtrimuvalis tankami samohidnimi artilerijskimi ustanovkami artileriyeyu ta minometami 21 lipnya 1944 r na Stanislav i Tlumach z pivdenno shidnogo napryamku pid komanduvannyam generala majora Afonina I M pochali nastupati vijskovi chastini visimnadcyatogo gvardijskogo strileckogo korpusu Projshovshi vazhki boyi 151 sha 161 sha ta 395 ta strilecki diviziyi radyanskih vijsk vranci 22 lipnya 1944 r prosunulis vpered na 8 km Voni zahopili taki naseleni punkti yak Hotimir Ozeryani Olesha Pid Tlumachem na radyanski vijskovi chastini chekav silnij opir voroga Todi na golovnij udarnij napryamok bulo kinuto vishevkazani strilecki diviziyi yaki nastupili na Stanislav z pivdenno zahidnoyi ta zahidnoyi okolic Z vazhkimi boyami buli vzyati Markivci Bratkivci Bogorodchani Ivanikivka Radcha Lisec Zavdyaki pidtrimci tankiv perejshla u nastup 237 a strilecka diviziya ta zvilnila mista Tlumach i Tismenicyu a zgodom selo Hriplin Pered shturmom Stanislava kerivnictvo korpusu radyanskih vijsk poobicyalo sho toj komandir chiya chastina pershoyu uvirvetsya v misto bude jogo komendantom Vranci 26 07 1944 r 569 j strileckij polk 161 yi strileckoyi diviziyi yakij ocholyuvav polkovnik Vasil Fedotov prorivayuchis z sela Krihivciv do pivdennoyi okolici Stanislava prorvavsya na cegelnij zavod de znahodilis roti nimeckih soldat Nimci perejshli v kontrataku i bataljonu prijshlos vesti bij v otochenni Tak Vasil Fedotov stav pershim stanislavskim komendantom U nich na 27 07 1944 r chastini 18 go gvardijskogo strileckogo korpusu pid komanduvannyam general majora Afonina I M ta 30 go strileckogo korpusu pid komanduvannyam general majora Lazko G S spilno z vijskami 95 go strileckogo korpusu general majora Melnikova I I z pivdnya i 74 go strileckogo korpusu general lejtenanta Sheverdina F E z pivnochi zvilnili Stanislav U boyah za misto vidznachilisya lejtenanti A Savelyev T Simakov kapitani P Dadugin Ya Panishev majori V Cimbalyuk S Markovcev lejtenant medichnoyi sluzhbi K Matrosova ta in 26 vijskovih chastin buli udostoyeni pochesnogo najmenuvannya Stanislavskih Blizko tisyachi soldat i oficeriv za muzhnist i geroyizm nagorodzheno ordenami i medalyami Naslidki boyiv Pid chas drugoyi svitovoyi vijni misto tri roki 1941 1944 bulo pid nacistskoyu okupaciyeyu Za cej chas ekonomici j gospodarstvu Stanislava bulo zavdano velicheznoyi shkodi Za dokumentami Nacionalnoyi derzhavnoyi komisiyi z rozsliduvan zlodiyan nimecko fashistskih okupantiv NDK zagalna kilkist zagiblih po mistu stanovit 128272 osobi z nih 127352 yevreyiv hocha vvazhayetsya sho dani cifri stosuyutsya ne tilki mista a vsiyeyi oblasti zagalom Majzhe 18 tis osib vivezli na robotu do Nimechchini Vodnochas aktivno u toj chas borolisya iz zagarbnikami pidpilniki Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Do 5 serpnya 1944 r vsya Stanislavivshina bula v rukah novih okupantiv Z cogo momentu dlya UPA j zbrojnogo pidpillya OUN na Stanislavivshini pochavsya nastupnij period borotbi proti moskovsko bilshovickih okupantiv Dzherela1 https reibert info threads bitva za misto stanislav ivano frankivsk 2 https www google com search q 73 richnicya vizvolennya Ivano Frankivska vid nimecko fashistskih okupantiv 3 Almanah Stanislavivskoyi zemli zbirnik materiyaliv do istoriyi Stanislavova i Stanislavivshini t 1 za red Bogdana Kravciva Nyu Jork 1975 959 c 4 https www google com search q Kinohronika Stanislava 1944 roku vizvolennya mista radyanskimi vijskami 5 https www google com search q Ivano Frankivska oblasna universalna naukova biblioteka im I Franka DOPOKI ZhIVEMO PAM YaTAJMO 6 https www facebook com NashePrykarpattia posts istoriya ivano frankivska