Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бистршиці, Бистржіце (на Bystrzica, пол. Bystrzyca, нім. Bistritz) — село в Чехії, округ Фридек-Містек, Моравсько-Сілезький край. Тут мешкає приблизно 5300 осіб, з яких третина — поляки. За чисельністю населення це найбільший муніципалітет Чехії без статусу міста чи селища.
Через село протікає річка Ольше, відповідно до якої воно має ознаку кадастрової території. Сусідніми муніципалітетами є Нидек, Градек і Вендринє.
| Село Бистршиці Bystřice, Bystřice nad Olší 
Координати 49°38′11″ пн. ш. 18°43′13″ сх. д. / 49.63654746342477608° пн. ш. 18.72040985683977965° сх. д.Координати: 49°38′11″ пн. ш. 18°43′13″ сх. д. / 49.63654746342477608° пн. ш. 18.72040985683977965° сх. д.
 Бистршиці у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Найстаріший задокументований письмовий звіт про Бистржіце міститься в копії документа, виданого князем Болеславом I (1409—1431). Інший запис міститься в привілеї тешинського князя від 1470 року, який надав першому поселенцю в околицях землю з правом заснувати млин з одним колесом і корчму, створивши таким чином спадкову вотчину. Це підтвердив князь Казимир ІІ у 1503 р. та неодноразово (на прохання бурмістра Яна Штурча) у 1595 р. князь Адам Вацлав, який дозволив додати до млина друге млинове колесо, але водночас нав'язав власникам с. муніципальне місце орендує землю та млин, так званий «Формаман» — податок натурою, що доставляється до замку Тешин, і десятину зерном для священника з Вендринє. Назва поселення вперше згадується в 1523 році в списку сіл, зобов'язаних брати пиво з міської пивоварні в Тешині.
Заселення нового села йшло повільно. Довгий час переселенці будували свої садиби, розкидані по луках і лісових галявинах. Через бідність ґрунту вони також займалися скотарством. Одним із перших поселенців був Єжи Валах, який оселився на так званому «розкопі». У 16 столітті мешканці Бистржіце випасали худобу переважно на луках поблизу Ользи. У наступні століття пасовища перемістилися в гори. У 1577 році в селі проживало близько 300 жителів, з них 22 селяни, 6 дрібних землеробів (городників і плодівників), 1 мірошник і 1 фортець (всього 30 сідел). З часів Реформації більшість мешканців села були протестантами. Це зауваження було зроблено у звіті про візитацію архідиякона Ополя від 1679 р. Після видання патенту толерантності в 1782 р. 84 особи залишили Католицьку Церкву, так що в 1784 р. було лише 37 католиків. У 1782 році була заснована перша Бистрицька школа і тоді ж була заснована євангельська громада. Мовою навчання в школі була місцева говірка. У дев'ятнадцятому столітті кількість віруючих католиків зросла до 269 у 1910 році. Бистрице й досі залишається одним із найбільш протестантських сіл у Заольжі. У 1916 році в Бистржіце була заснована адвентистська громада.
У першій половині дев'ятнадцятого століття в Бистржіце було багато робітників, які щороку мігрували працювати на «варіння» нітрату калію в сучасну Словаччину. У ХІХ столітті село було відомим центром виробництва мережива. Шнурки використовували для виробництва мереживного взуття та для головних уборів, які були частиною тешинського та горянського костюмів. Водночас в околицях видобували залізну руду для металургійного заводу в Тршинці. Трохи пізніше в Бистржеці почали виготовляти великі віники для потреб Тршинецького заводу. Значною подією в історії міста було введення в експлуатацію залізниці Кошице-Богумін (1871—1875).
Згідно з австрійським переписом населення 1910 року в Бистржіце проживало 2426 осіб, з них 2382 (98,2 %) поляки, 13 (0,5 %) чехи і 31 (1,3 %) німці.
Примітки
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bistrshici Bistrzhice na Bystrzica pol Bystrzyca nim Bistritz selo v Chehiyi okrug Fridek Mistek Moravsko Silezkij kraj Tut meshkaye priblizno 5300 osib z yakih tretina polyaki Za chiselnistyu naselennya ce najbilshij municipalitet Chehiyi bez statusu mista chi selisha Cherez selo protikaye richka Olshe vidpovidno do yakoyi vono maye oznaku kadastrovoyi teritoriyi Susidnimi municipalitetami ye Nidek Gradek i Vendrinye Selo zobrazhennya pidpis koordinati Bistrshici Bystrice Bystrice nad Olsi Vid na Bistrzhice z pivnochi Prapor Gerb Koordinati 49 38 11 pn sh 18 43 13 sh d 49 63654746342477608 pn sh 18 72040985683977965 sh d 49 63654746342477608 18 72040985683977965 Koordinati 49 38 11 pn sh 18 43 13 sh d 49 63654746342477608 pn sh 18 72040985683977965 sh d 49 63654746342477608 18 72040985683977965 Krayina ChehiyaChehiyaRegion Moravsko Silezkij krajOkrug Fridek MistekGromada TrzhinecMezhuye z susidni nas punktid d d Golova Roman Vrubel Roman Wrobel Persha zgadka 1523 1 Plosha 16 09 km Visota centru 340 mNaselennya 5291 osib 2023 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 739 95Avtomobilnij kod FMGeoNames 3078301OSM r437872 RKod LAU NUTS CZ598062Oficijnij sajt bystrice cz BistrshiciBistrshici Chehiya Bistrshici u VikishovishiIstoriyaNajstarishij zadokumentovanij pismovij zvit pro Bistrzhice mistitsya v kopiyi dokumenta vidanogo knyazem Boleslavom I 1409 1431 Inshij zapis mistitsya v privileyi teshinskogo knyazya vid 1470 roku yakij nadav pershomu poselencyu v okolicyah zemlyu z pravom zasnuvati mlin z odnim kolesom i korchmu stvorivshi takim chinom spadkovu votchinu Ce pidtverdiv knyaz Kazimir II u 1503 r ta neodnorazovo na prohannya burmistra Yana Shturcha u 1595 r knyaz Adam Vaclav yakij dozvoliv dodati do mlina druge mlinove koleso ale vodnochas nav yazav vlasnikam s municipalne misce orenduye zemlyu ta mlin tak zvanij Formaman podatok naturoyu sho dostavlyayetsya do zamku Teshin i desyatinu zernom dlya svyashennika z Vendrinye Nazva poselennya vpershe zgaduyetsya v 1523 roci v spisku sil zobov yazanih brati pivo z miskoyi pivovarni v Teshini Zaselennya novogo sela jshlo povilno Dovgij chas pereselenci buduvali svoyi sadibi rozkidani po lukah i lisovih galyavinah Cherez bidnist gruntu voni takozh zajmalisya skotarstvom Odnim iz pershih poselenciv buv Yezhi Valah yakij oselivsya na tak zvanomu rozkopi U 16 stolitti meshkanci Bistrzhice vipasali hudobu perevazhno na lukah poblizu Olzi U nastupni stolittya pasovisha peremistilisya v gori U 1577 roci v seli prozhivalo blizko 300 zhiteliv z nih 22 selyani 6 dribnih zemlerobiv gorodnikiv i plodivnikiv 1 miroshnik i 1 fortec vsogo 30 sidel Z chasiv Reformaciyi bilshist meshkanciv sela buli protestantami Ce zauvazhennya bulo zrobleno u zviti pro vizitaciyu arhidiyakona Opolya vid 1679 r Pislya vidannya patentu tolerantnosti v 1782 r 84 osobi zalishili Katolicku Cerkvu tak sho v 1784 r bulo lishe 37 katolikiv U 1782 roci bula zasnovana persha Bistricka shkola i todi zh bula zasnovana yevangelska gromada Movoyu navchannya v shkoli bula misceva govirka U dev yatnadcyatomu stolitti kilkist viruyuchih katolikiv zrosla do 269 u 1910 roci Bistrice j dosi zalishayetsya odnim iz najbilsh protestantskih sil u Zaolzhi U 1916 roci v Bistrzhice bula zasnovana adventistska gromada U pershij polovini dev yatnadcyatogo stolittya v Bistrzhice bulo bagato robitnikiv yaki shoroku migruvali pracyuvati na varinnya nitratu kaliyu v suchasnu Slovachchinu U HIH stolitti selo bulo vidomim centrom virobnictva merezhiva Shnurki vikoristovuvali dlya virobnictva merezhivnogo vzuttya ta dlya golovnih uboriv yaki buli chastinoyu teshinskogo ta goryanskogo kostyumiv Vodnochas v okolicyah vidobuvali zaliznu rudu dlya metalurgijnogo zavodu v Trshinci Trohi piznishe v Bistrzheci pochali vigotovlyati veliki viniki dlya potreb Trshineckogo zavodu Znachnoyu podiyeyu v istoriyi mista bulo vvedennya v ekspluataciyu zaliznici Koshice Bogumin 1871 1875 Zgidno z avstrijskim perepisom naselennya 1910 roku v Bistrzhice prozhivalo 2426 osib z nih 2382 98 2 polyaki 13 0 5 chehi i 31 1 3 nimci PrimitkiHistoricky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163