Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бефруа Тюїна (фр. Beffroi de Thuin) — історична будівля в , Бельгія. Хоча історично приєднана до церкви, дзвіниця також стала муніципальною вежею, єдиною бефруа Льєзького єпископства. Це одна із 56 бефруа Бельгії та Франції, які внесені до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО на знак визнання їхньої цивільної архітектури та важливості у зростанні муніципальної влади в Європі.
| Бефруа Тюена | |
|---|---|
| Світова спадщина | |
 Бефруа Тюена | |
| 50°20′22″ пн. ш. 4°17′11″ сх. д. / 50.33964900002777654° пн. ш. 4.28660500002777756° сх. д. | |
| Країна |  Бельгія |
| Тип | культурний |
| (Критерії) | (ii), (iv) |
| Об'єкт № | 943bis-008 |
| Зареєстровано: | 1999 (23 сесія) |
| Внесено зміни | 2005 |
  | |
 Бефруа Тюена у Вікісховищі | |
Історія
Вежа старої церкви Святого Теодара, побудована без фундаменту на шиферній скелі, безсумнівно, середньовічна і, мабуть, датується часом найбільшого розвитку міста. У період між 1153 і 1164 роками, під час своїх візитів до Туїна, принц-єпископ вирішив звести вежу для церкви.
Цей розвиток зробив її водночас дзвіницею та комунальною вежею, а також єдиною бефруа Льєзького єпископства. У звіті 1641 року йдеться про «дзвони бефруа цього міста», а угода, досягнута в 1667 році між суддею, комунальною владою та капітулом, свідчить про те, що кожен із них має право володіти ключем від дзвіниці.
Розкопки, проведені на місці Капітули до кінця ХХ століття, виявляють існування трьох послідовних культових споруд. Ймовірно, каролінзська каплиця, романська церква та готична церква, побудована в шістнадцятому столітті на залишках попередньої. На момент руйнування в 1811 році, щоб було місце для танців, нава була завдовжки 20 метрів і завширшки 18 метрів. Він стояв на схід від вежі з південного боку площі Капітула.
Вежа, яка вважалася комунальною власністю, уникла конфіскації церковного майна під час Французької революції, а, отже, її продажу та знесення. Проте буря 1662 року повністю зруйнувала дах дзвіниці. Нинішній рокіт — це робота Еверарда, майстра-тесляра в Бомонті, за допомогою тесляра Андрі Дагнелі. Жан-Батист Шерманне проводить коротку реставрацію зовнішнього сайдингу та капітальний ремонт колегії в 1754 році. Вежа була вражена німецькою артилерією 24 серпня 1914 року, а пошкодження були остаточно відремонтовані в 1952 році теслями Мічо, батьком і сином. Остання реставрація датується 2004 роком, коли куранти були автоматизовані, щоб грати півтори години.
Опис
Дзвіниця загальною висотою 60 метрів (200 футів) і являє собою квадратну будівлю в стилі бароко зі звуженою основою на трьох рівнях із уламками пісковику та кутами арфи з вапняку. Облицювання чотирьох граней оживлено банерами та горизонтальними ланцюгами з вапняку, що дедалі більше розходяться до вершини. У цих смугах іноді використовуються повторно використані матеріали, такі як уламки каменю або з написами.
Вежа увінчана дзвіницею-стрілою між чотирма багатокутними башточками. підтримується модульйонами в чвертях. Верхній рівень освітлений чотирма великими напівкруглими отворами, викладеними стрічкою під наглядом архівольт. Обличчя вежі має сліди зниклого корабля. До середини висоти він має зону сидіння, грубо обмежену слідом повзучого даху судна. Цю частину колись пронизували три аркові вікна, що з'єднані один з одним, двері на першому поверсі.
У нижній частині південної сторони запечатано герби Петра Тасьє та Ніколя Брюсселя, мерів Брюсселя в 1638—1639 роках під час роботи, проведеної під час подорожі. Нижче дві порожні ніші, які мали бути нішами Св. Ламберта та Св. Теодара. Під ним розташований патрон із трьома коронами, витертою підкресленою присвятою стертого та меншого патрона з позначкою «Thuin 1638».
На західному боці є розклад Іоанна Хрестителя, який Шерманне приготував ключ до Увертюрена. З північного боку розташована напівкругла сходова вежа, покрита шиферною перечницею, що дає доступ до другого рівня.
-
![image]()
Дзвін-стріла між чотирма багатокутними башточками -
![image]()
Північний бік -
![image]()
Західний бік -
![image]()
Південний бік -
![image]()
Східний бік
Карильйон
1765 року в бефруа було чотири великі дзвони. Вони були перероблені з ініціативи магістрату, що спровокувало конфлікт між ним і капітулом колегіату, який відмовився розділити витрати. Магістрат повинен був самостійно нести витрати, лиття було доручено в 1763 році Levache та в 1765 і 1766 роках у Monaux Pierre Givet. У бефруа досі зберігаються два дзвони, відлиті Моно. Це Паула, 1765 рік, і Марія, розплавлена в 1766 році.
Див. також
Список літератури
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 17 грудня 2015.
- Belfries of Belgium and France. UNESCO World Heritage Centre. United Nations Educational, Scientific, and Cultural Organization. Процитовано 5 November 2021.
- Belfry of Thuin. CM Tourisme (англ.). Процитовано 2 липня 2020.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бефруа Тюена |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Befrua Tyuyina fr Beffroi de Thuin istorichna budivlya v Belgiya Hocha istorichno priyednana do cerkvi dzvinicya takozh stala municipalnoyu vezheyu yedinoyu befrua Lyezkogo yepiskopstva Ce odna iz 56 befrua Belgiyi ta Franciyi yaki vneseni do Spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO na znak viznannya yihnoyi civilnoyi arhitekturi ta vazhlivosti u zrostanni municipalnoyi vladi v Yevropi Befrua TyuenaSvitova spadshinaBefrua Tyuena50 20 22 pn sh 4 17 11 sh d 50 33964900002777654 pn sh 4 28660500002777756 sh d 50 33964900002777654 4 28660500002777756Krayina BelgiyaTipkulturnijKriteriyi ii iv Ob yekt 943bis 008Zareyestrovano 1999 23 sesiya Vneseno zmini2005 Befrua Tyuena u VikishovishiIstoriyaVezha staroyi cerkvi Svyatogo Teodara pobudovana bez fundamentu na shifernij skeli bezsumnivno serednovichna i mabut datuyetsya chasom najbilshogo rozvitku mista U period mizh 1153 i 1164 rokami pid chas svoyih vizitiv do Tuyina princ yepiskop virishiv zvesti vezhu dlya cerkvi Cej rozvitok zrobiv yiyi vodnochas dzviniceyu ta komunalnoyu vezheyu a takozh yedinoyu befrua Lyezkogo yepiskopstva U zviti 1641 roku jdetsya pro dzvoni befrua cogo mista a ugoda dosyagnuta v 1667 roci mizh suddeyu komunalnoyu vladoyu ta kapitulom svidchit pro te sho kozhen iz nih maye pravo voloditi klyuchem vid dzvinici Rozkopki provedeni na misci Kapituli do kincya HH stolittya viyavlyayut isnuvannya troh poslidovnih kultovih sporud Jmovirno karolinzska kaplicya romanska cerkva ta gotichna cerkva pobudovana v shistnadcyatomu stolitti na zalishkah poperednoyi Na moment rujnuvannya v 1811 roci shob bulo misce dlya tanciv nava bula zavdovzhki 20 metriv i zavshirshki 18 metriv Vin stoyav na shid vid vezhi z pivdennogo boku ploshi Kapitula Vezha yaka vvazhalasya komunalnoyu vlasnistyu unikla konfiskaciyi cerkovnogo majna pid chas Francuzkoyi revolyuciyi a otzhe yiyi prodazhu ta znesennya Prote burya 1662 roku povnistyu zrujnuvala dah dzvinici Ninishnij rokit ce robota Everarda majstra teslyara v Bomonti za dopomogoyu teslyara Andri Dagneli Zhan Batist Shermanne provodit korotku restavraciyu zovnishnogo sajdingu ta kapitalnij remont kolegiyi v 1754 roci Vezha bula vrazhena nimeckoyu artileriyeyu 24 serpnya 1914 roku a poshkodzhennya buli ostatochno vidremontovani v 1952 roci teslyami Micho batkom i sinom Ostannya restavraciya datuyetsya 2004 rokom koli kuranti buli avtomatizovani shob grati pivtori godini OpisDzvinicya zagalnoyu visotoyu 60 metriv 200 futiv i yavlyaye soboyu kvadratnu budivlyu v stili baroko zi zvuzhenoyu osnovoyu na troh rivnyah iz ulamkami piskoviku ta kutami arfi z vapnyaku Oblicyuvannya chotiroh granej ozhivleno banerami ta gorizontalnimi lancyugami z vapnyaku sho dedali bilshe rozhodyatsya do vershini U cih smugah inodi vikoristovuyutsya povtorno vikoristani materiali taki yak ulamki kamenyu abo z napisami Vezha uvinchana dzviniceyu striloyu mizh chotirma bagatokutnimi bashtochkami pidtrimuyetsya moduljonami v chvertyah Verhnij riven osvitlenij chotirma velikimi napivkruglimi otvorami vikladenimi strichkoyu pid naglyadom arhivolt Oblichchya vezhi maye slidi zniklogo korablya Do seredini visoti vin maye zonu sidinnya grubo obmezhenu slidom povzuchogo dahu sudna Cyu chastinu kolis pronizuvali tri arkovi vikna sho z yednani odin z odnim dveri na pershomu poversi U nizhnij chastini pivdennoyi storoni zapechatano gerbi Petra Tasye ta Nikolya Bryusselya meriv Bryusselya v 1638 1639 rokah pid chas roboti provedenoyi pid chas podorozhi Nizhche dvi porozhni nishi yaki mali buti nishami Sv Lamberta ta Sv Teodara Pid nim roztashovanij patron iz troma koronami vitertoyu pidkreslenoyu prisvyatoyu stertogo ta menshogo patrona z poznachkoyu Thuin 1638 Na zahidnomu boci ye rozklad Ioanna Hrestitelya yakij Shermanne prigotuvav klyuch do Uvertyurena Z pivnichnogo boku roztashovana napivkrugla shodova vezha pokrita shifernoyu perechniceyu sho daye dostup do drugogo rivnya Dzvin strila mizh chotirma bagatokutnimi bashtochkami Pivnichnij bik Zahidnij bik Pivdennij bik Shidnij bikKariljon1765 roku v befrua bulo chotiri veliki dzvoni Voni buli pererobleni z iniciativi magistratu sho sprovokuvalo konflikt mizh nim i kapitulom kolegiatu yakij vidmovivsya rozdiliti vitrati Magistrat povinen buv samostijno nesti vitrati littya bulo dorucheno v 1763 roci Levache ta v 1765 i 1766 rokah u Monaux Pierre Givet U befrua dosi zberigayutsya dva dzvoni vidliti Mono Ce Paula 1765 rik i Mariya rozplavlena v 1766 roci Div takozhSpisok literaturi Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 17 grudnya 2015 Belfries of Belgium and France UNESCO World Heritage Centre United Nations Educational Scientific and Cultural Organization Procitovano 5 November 2021 Belfry of Thuin CM Tourisme angl Procitovano 2 lipnya 2020 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Befrua Tyuena