У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Березів Бер езів село в Україні підпорядковане Хирівській м

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Березів.

Бер́езів — село в Україні, підпорядковане Хирівській міській раді Самбірського району Львівської області. Розташоване за 27 км від районного та за 104 км від обласного центрів. Через територію села проходить автомобільний шлях територіального значення Т 1401 (Смільниця — Старий Самбір). На відстані 4 км розміщується залізнична станція Городовичі, а за 39 км. — аеропорт «Калинів». Вздовж південно-східного кордону населеного пункту на північ протікає права притока річки Стривігор — Ясениця.

село Березів
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Громада	Хирівська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080210020083102
Основні дані
Населення	287
Площа	0,6 км²
Густота населення	478,33 осіб/км²
Поштовий індекс	82055
Телефонний код	+380 3238
Географічні дані
Географічні координати	49°31′16″ пн. ш. 22°54′15″ сх. д. / 49.52111° пн. ш. 22.90417° сх. д. / 49.52111; 22.90417Координати: 49°31′16″ пн. ш. 22°54′15″ сх. д. / 49.52111° пн. ш. 22.90417° сх. д. / 49.52111; 22.90417
Середня висота над рівнем моря	353 м


Місцева влада
Адреса ради	82060, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Хирів
Карта
Березів
Березів
Мапа

Березів у Вікісховищі

Національний склад населення відносно однорідний, з переважаючою більшістю українців. У розмовній мові переважає українська мова, особливістю якого є поєднання української граматики і фонетики із змішаною польсько-українською лексикою. Станом на 1 січня 2017 року в селі мешкало 287 осіб, територія — 1,89 км².

Засноване 1589 року як поселення Речі Посполитої. 1773 року увійшло до складу Австрійської імперії, а з 1867 — Австро-Угорщини. Протягом 1918—1939 років періодично перебувало під владою ЗНР, УНР та Другої Польської Республіки. За тім, упродовж пів століття населений пункт УРСР. З 1991 року і по нині в складі України.

Історія

Історична дата заснування 1589 рік. Дідичами були графи Мнішеки.

Під час утисків бояр і набігів кочових племен монгол і татар люди шукали безпечного місця. Вони опинилися у місцевості, яка губилася від людського ока. Зі сходу і заходу рівномірно простягається місцевість, а внизу опинилась рівнина. Ще одна важлива причина, тут було виявлено криниці з солоною водою, яку називали ропою.

З усіх сторін села ріс березовий гай, тому й селяни і назвали своє село – Березів, а потік, який протікає вздовж села – Березівка. Згодом розпочалися нові утиски. Почали прокладати колію на дорогах, яка перетнула село навпіл. В селі почали будувати свої домівки пани і жиди. На солоних місцях джерел почали будувати так звані штольні (шахти). Почали добувати солену ропу, з якої варили сіль.

Після Першої Світової війни було побудовано школу. Це була школа з чотирирічним навчанням, у якій було чотири класи. До того часу діти навчались по черзі в сільських хатах.

В 1930-ті роки було засновано товариство «Самопоміч» виникло питання про будівництво народного дому. У селі була утворена філія по збору від селян залишків молока від організації «Маслосоюз». У селі також був і ткацький верстат, де з пряжі льону і конопель виготовляли полотно. З приходом радянської влади закрили «Народний дім», від селян забрали власну землю, коней та весь інвентар для обробітку землі. Також у селі діяла «Читальня», якою першим керував Григорій Гаваль, про те згодом її було зачинено.

Пам'ятки архітектури

Релігійні організації

Храм Св. Івана Богослова УАПЦ
(XXI століття)

Храм Св. Івана Богослова УАПЦ
(XVII століття)

На купленій у жида землі селяни побудували собі дерев’яну церкву. Про те з невідомих причин вона була знищена вогнем. Згодом почали будувати церкву з каменю. Церкву назвали іменем Івана Богослава. Будували її за пожертви від селян, а також за кошти, які надавали українські емігранти, які проживали в Канаді, США, Аргентині та інших державах Америки.

Найдавніша згадка про церкву походить з 1589 р. Попередня тризрубна одноверха церква з пірамідальним наметовим завершенням нави була збудована у XVII ст. Будівля складається з трьох квадратів – ширшої нави й вужчих бабинця та вівтаря. Майже вдвічі вищий за інші зруб нави покривав пірамідальний наметовий дах. Вівтар і бабинець були покриті двосхилими дахами, що прикривали зрубну конструкцію склепіння, а не крокви. Окап дахів вівтаря й бабинця об’єднувався з піддашшям, що спиралося на випусти вінців зрубів. Церква належала до оригінальних одноверхих будівель бойківського типу. На її місці у 1913 р. будівничим Костем Жеребецьким з Турки збудована теперішня мурована тридільна одноверха споруда, завершена на восьмибічнику нави великою банею з ліхтарем і маківкою. Церква стояла зачиненою у 1958-1989 рр.

Згодом управитель села вирішив перетворити церкву на сільський музей, але йому це не вдалося.

В 1990 роки між селянами почалися суперечки на релігійну тему. Селяни розділилися на дві конфесії – православні і греко-католики.

Селяни вирішили побудувати свій Божий храм і вже 1 січня 2000 року було урочисте посвячення храму Різдва Ісуса Христа. А невдовзі було встановлено дзвін, якому дали назву «Василь».

Див. також

Джерела

Berezów (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 142. (пол.).— S. 142. (пол.)
Драган М. Українські деревляні церкви. - Львів, 1937, с. 75
Слободян В . Втрачені пам'ятки сакральної архітектури Львівщини: церкви. - Пам'ятки України, 2006 р., №3, с.28
Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков Україниі українських етнічних земель. - Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т.4, с.118

Посилання

Погода в селі Березів [ 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Децентралізація - нова громада [ 29 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Хирівська громада [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]