Бережецька волость адміністративно територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії Вол

Бережецька волость — адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — містечко Бережці.

Бережецька волость
Центр	Бережці
Площа	17 427 (1885)
Населення	6423 осіб (1885)
Густота	33.7 осіб / км²
Наступники	ґміна Бережці


Гміна Бережці
1921-1939
Воєводство	Волинське
Повіт	Кременецький
Адмінцентр гміни	Бережці
Тип гміни	Сільська
Громади	23
Населення (1921) • населення • густота населення	13 797

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 39 поселень об'єднаних у 15 сільських громад. Населення — 6423 осіб (3029 чоловічої статі та 3394 — жіночої), 832 дворових господарства.

Основні поселення волості

Бережці — колишнє власницьке село при річці Іква за 10 верст від повітового міста; волосне правління; 420 осіб, 46 двори, православна церква, католицька каплиця, синагога, постоялий будинок, 7 лавок, 5 ярмарок, 2 водяних млини, винокурний завод.
Двірець — колишнє державне село при річці Іква, 268 осіб, 35 дворів, каплиця.
Дунаїв — колишнє державне село при річці Іква, 410 осіб, 49 дворів, православна церква, каплиця, школа, постоялий будинок.
Жолоби — колишнє державне село, 750 осіб, 93 двори, православна церква, каплиця, школа, 2 постоялих будинки.
Комарівка — колишнє власницьке село, при струмкові, 745 осіб, 93 двори, православна церква, постоялий будинок, млин.
Кімнатка — колишнє власницьке село, 380 осіб, 41 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
Куликів — колишнє власницьке село при річці Іква, 280 осіб, 42 двори, православна церква.
Млинівці — колишнє державне село при річці Іква, 195 осіб, 23 двори, православна церква, 2 водяних млини.
Підлісці — колишнє державне село, за 2 версти від річки Іква, 374 особи, 49 двори, каплиця, школа.
Рудка — колишнє державне село, 420 осіб, 55 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, млин.

Історія

Волость існувала з ХІХ ст. по 1920 р. у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. З 1921 по 1939 роки волость існувала як ґміна Бережці Кременецького повіту Волинського воєводства в тих же межах, що й до 1920 року. В 1921 р. волость налічувала 13 797 жителів (13 351 православний, 177 римо-католиків, 1 євангеліст і 88 юдеїв), складалася з 61 населеного пункту:

1 містечко — Бережці,
22 села:
- Малі Бережці,
- Бережецькі Гаї,
- Богданівка,
- Хотівка,
- Дунаїв,
- Двірець,
- Града,
- Новий Кокорів,
- Старий Кокорів,
- Комарівка,
- Комарівка Зелена,
- Кімнатка Зелена,
- Кімнатка,
- Куликів,
- Млинівці,
- Підгора,
- Підлісці,
- Попівці,
- Рудка,
- Савчиці,
- Валігури,
- Жолоби;
2 присілки:
- Рудочка Мала
- Загребля;
7 колоній:
29 хуторів:
- Білецький Хутір,
- Хмелі,
- Чеховиця,
- Червона,
- Діброва,
- Дубина,
- Духів,
- Грабина,
- Голосторони,
- Ковалики,
- Ліс,
- Лісовий,
- Мглярка,
- Мидлики,
- Олексюки,
- Острівок,
- Панасюки,
- Петруки,
- Плецюки,
- Росолі,
- Рудники,
- Спорне,
- Шулі,
- Тернобір (Королівський Міст),
- Тригуби,
- Урля,
- Весела,
- Зайці,
- Зарослі.

Польською окупаційною владою інтенсивно велося будівництво польських колоній і переселення поляків на територію ґміни.

1 жовтня 1933 р. у ґміну Бережці включені з ліквідованої ґміни Білокриниця села Колосово, Шпиколоси і Сапанів та поселення Підвисоке, натомість передані до ґміни Почаїв села Валігури, Комарівка і хутір Дунаївщина з села Дунаїв.

На 1936 рік гміна складалася з 23 громад:

Бережці — містечко: Бережці;
Бережці — село: Бережці та хутори: Бережці, Хотівка, Філики, Королівський Міст, Мочули, Підгора і Підгостра;
Богданівка — село: Богданівка та хутір: Бондарі;
Дунаїв — село: Дунаїв та хутори: Духів, Панасюки, Петруки, Плетюки, Зайці й Залісся;
Хотівка — село: Хотівка;
Двірець — села: Двірець і Червона;
Гаї — село: Гаї та хутори: Хмелі, Дедереші, Філики, Ковалики, Мидлики, Олексюки, Рудники, Росоли, Срулі й Тригуби;
Града — село: Града та хутір: Березина;
Кімнатка — село: Кімнатка;
Колосова — село: Колосова;
Новий Кокорів — село: Новий Кокорів та хутори: Королівщина і Лищуки;
Старий Кокорів — село: Старий Кокорів та хутори: Кушелівка і Весела;
Куликів — село: Куликів та хутори: Рудечка, Соснина і Зарослі;
Хрести — село: Хрести та хутори: Свяхи, Гаврили, Гамери, Яківці, Мисики, Мокре, Синяки й Устини;
Млинівці — село: Млинівці;
Попівці — село: Попівці та хутори: Хатки і Дубина;
Підлісці — село: Підлісці;
Рудка — село: Рудка;
Сапанів — село: Сапанів та хутори: Порхаівка і Жирівка;
Шпиколоси — село: Шпиколоси;
Савчиці — село: Савчиці та хутір: Урля;
Зелена — село: Зелена;
Жолоби — село: Жолоби та хутори: Боцюки, Діброва, Геляни, Ярмошуки, Підвисоке і Вознюки.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 40-41 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[2] Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej: Т. IX: Województwo Wołyńskie / Główny Urząd Statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej. — Warszawa, 1923. — 100 s. [ 5 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)

[3] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 sierpnia 1933 r. w sprawie zmiany granic miasta Krzemieńca i gmin wiejskich w powiecie krzemienieckim, województwie wołyńskiem. [ 26 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

[4] Wołyński Dziennik Wojewódzki nr 1 z dnia 4 stycznia 1936 roku, s. 40-41 [ 4 травня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)