Безславна декада (ісп. Década Infame) — період історії Аргентини від державного перевороту 6 вересня 1930 року, при якому було скинуто президента Іполіто Іріґоєна, до державного перевороту 4 червня 1943 року, при якому було скинуто президента Рамона Кастільйо. Назву періоду ввів історик Хосе Луїс Торрес в критичному аналізі періоду, виданому в 1945 році під назвою «Безславна декада».
Цьому періоду були притаманні постійні маніпуляції на виборах, репресії щодо опозиції (зокрема, було заборонено Громадський радикальний союз, Unión Cívica Radical) та високий рівнень корупції.
З точки зору міжнародної ситуації, період почався в період Великої депресії та закінчився в період Другої світової війни. В цей час Аргентині вдалося підписати з Великою Британією, що гарантував Аргентині експорт продукції тваринництва в обмін на дозвіл британським компаніям володіти значною частиною аргентинської транспортної системи та інші економічні поступки. Велика депресія та збільшення економічної ізоляції країни привела до індустріалізації з метою забезпечення країни необхідними промисловими товарами (в 1943 році промисловий сектор вперше перевищив сільське господарство за рівнем виробництва). В цей же час було створено Центральний банк Аргентини та низку інших регуляторних органів і державних підприємств. Також періоду характерна значна міграція з сільських районів до міст та з провінцій до Буенос-Айресу.
Окрім фальсифікації виборів, цей період характеризувався переслідуванням політичної опозиції (головним чином проти UCR) і загальною корупцією в уряді на тлі Великої депресії. Вплив економічної кризи змусив багатьох фермерів та інших сільських робітників переселитися на околиці великих міст, що призвело до створення перших вілья місерія (містечка-халупи). Таким чином, населення Буенос-Айреса підскочило з 1,5 мільйона жителів у 1914 році до 3,5 мільйонів у 1935 році. Не маючи політичного досвіду, на відміну від європейських іммігрантів, які принесли з собою соціалістичні й анархічні ідеї, ці нові жителі міст забезпечать соціальну базу в наступному десятилітті для перонізму.
Посилання
- Torres, José Luis (1945). La Década Infame, Freeland, 1973
- , Los Mitos de la Historia Argentina, 3, ed. Planeta, 2006, p.285
Це незавершена стаття з історії Аргентини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezslavna dekada isp Decada Infame period istoriyi Argentini vid derzhavnogo perevorotu 6 veresnya 1930 roku pri yakomu bulo skinuto prezidenta Ipolito Irigoyena do derzhavnogo perevorotu 4 chervnya 1943 roku pri yakomu bulo skinuto prezidenta Ramona Kastiljo Nazvu periodu vviv istorik Hose Luyis Torres v kritichnomu analizi periodu vidanomu v 1945 roci pid nazvoyu Bezslavna dekada Chotiri glavi derzhavi cogo periodu Uriburu Husto Ortis i Kastiljo Comu periodu buli pritamanni postijni manipulyaciyi na viborah represiyi shodo opoziciyi zokrema bulo zaboroneno Gromadskij radikalnij soyuz Union Civica Radical ta visokij rivnen korupciyi Z tochki zoru mizhnarodnoyi situaciyi period pochavsya v period Velikoyi depresiyi ta zakinchivsya v period Drugoyi svitovoyi vijni V cej chas Argentini vdalosya pidpisati z Velikoyu Britaniyeyu sho garantuvav Argentini eksport produkciyi tvarinnictva v obmin na dozvil britanskim kompaniyam voloditi znachnoyu chastinoyu argentinskoyi transportnoyi sistemi ta inshi ekonomichni postupki Velika depresiya ta zbilshennya ekonomichnoyi izolyaciyi krayini privela do industrializaciyi z metoyu zabezpechennya krayini neobhidnimi promislovimi tovarami v 1943 roci promislovij sektor vpershe perevishiv silske gospodarstvo za rivnem virobnictva V cej zhe chas bulo stvoreno Centralnij bank Argentini ta nizku inshih regulyatornih organiv i derzhavnih pidpriyemstv Takozh periodu harakterna znachna migraciya z silskih rajoniv do mist ta z provincij do Buenos Ajresu Okrim falsifikaciyi viboriv cej period harakterizuvavsya peresliduvannyam politichnoyi opoziciyi golovnim chinom proti UCR i zagalnoyu korupciyeyu v uryadi na tli Velikoyi depresiyi Vpliv ekonomichnoyi krizi zmusiv bagatoh fermeriv ta inshih silskih robitnikiv pereselitisya na okolici velikih mist sho prizvelo do stvorennya pershih vilya miseriya mistechka halupi Takim chinom naselennya Buenos Ajresa pidskochilo z 1 5 miljona zhiteliv u 1914 roci do 3 5 miljoniv u 1935 roci Ne mayuchi politichnogo dosvidu na vidminu vid yevropejskih immigrantiv yaki prinesli z soboyu socialistichni j anarhichni ideyi ci novi zhiteli mist zabezpechat socialnu bazu v nastupnomu desyatilitti dlya peronizmu PosilannyaTorres Jose Luis 1945 La Decada Infame Freeland 1973 Los Mitos de la Historia Argentina 3 ed Planeta 2006 p 285 Ce nezavershena stattya z istoriyi Argentini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi