Безсергенівська станиця в Октябрському районі Ростовської області Росія Безсергенівська Координати 47 23 57 пн ш 40 20 1

Безсергенівська — станиця в Октябрському районі Ростовської області Росія.

Безсергенівська

Координати 47°23′57″ пн. ш. 40°20′19″ сх. д. / 47.399166666694775° пн. ш. 40.33861111113877485° сх. д.Координати: 47°23′57″ пн. ш. 40°20′19″ сх. д. / 47.399166666694775° пн. ш. 40.33861111113877485° сх. д.

Країна	Росія Росія
Адмінодиниця	Безсергенєвське сільське поселення
Телефонний код	86360
Поштовий індекс	346497
Офіційний сайт	bessergenevskoe.ru

Безсергенівська

Безсергенівська (Росія)

Адміністративний центр Безсергенівського сільського поселення.

Чисельність населення — 2091 особа (2010 рік).

Географія

Станиця Безсергенівська розташована на правому березі Аксаю та єрику Варгунка. На південному заході станиці урочище Музга Кругленька. Біля станиці Грекова й Прогонної балки. Над станицею курган Безсерегенівська могила.

Розташована станиця за 18 км на схід від Новочеркаська та за 7 км від річки Дон.

Вулиці

вул. Аксайська,
вул. 2-а Аксайська,
вул. Водопровідна,
вул. Дачна,
вул. Зелена,
вул. Золоті гори,
вул. Козацька,
вул. Комарова,
вул. Кооперативна,
вул. Нова,

вул. Першотравнева,
вул. Піщана,
вул. Підгірна,
вул. Річкова,
вул. Семісохіна,
вул. Совєцька,
вул. Степова,
вул. Чеботарьова,
вул. Шкільна,
вул. Шосейна,

пров. Вишневий,
пров. Зустрічний,
пров. Дальній,
пров. Садовий,
пров. Шосейний.

Історія

Відома як козацьке містечко з 1593 року. На той час у станиці мешкало 30 козаків.

На карті адмірала К. І. Крюйса, сподвижника Петра I, Бесергенів показано на правому березі Дону, що відповідає висновкам А. Ф. Рибалкіна про розташування станиці у районі хутора Калініна — Задонського. І. М. Сулін розміщає станицю навпроти гирла річки «Довга». У працях В. Н. Татищева Безсергенівська розташована у верхів'ї річки Ак-Сай.

У проміжок 1805-1809 років станиця пересувається на сучасне (2019 рік) місце.

Безсергенівські козаки беруть участь у взятті Азова й Азовському сидінні.

Назва

Попри відому легенду про «козаків без кульчиків (рос. серёжки)», дослідники вважають, що походження назви станиці тюркське. Так у В. І. Даля «бесермен» тлумачиться як невірний. В. Н. Королев пропонує версію походження імені станиці від «бесер» — люди. А. П. Гордєєв від імені хозарського владики Бозорг-хана, А. А. Кривошеєв від караїмської мови «безергянлик» — купець.

Назва станиці варіюється:

1593 роках — Бесергенево,
1594 році — Бесергенів,
1639 Бесергін,
1640 році — Бусургенів,
1667 році - Солах,
1695 році -Берсенів,
1696 році — Берсегенів,
1708 році - Безсергенівська,
1745 році — Безсерган.

Господарство

У Безсергенівці розташовано два великих підприємства — ТОВ "Агропідприємство «Безсергенівське» й ВАТ «Безсергенівський риборазводний завод».

Із закладів соціальної галузі на території поселення знаходяться:

2 фельдшерсько-акушерських пункти,
3 бібліотеки,
2 сільських клуби,
спортзал,
2 середні школи,
1 дошкільний заклад.

Пам'ятки

У Безсергенівці розташовано храм святителя Олексія Московського — об'єкт культурної спадщини Російської Федерації. У XVII столітті тут стояла церква Олексія, митрополита Московського. У 1797 році церква занепала й на її місці була побудована нова, освячена в 1800 році теж в ім'я митрополита Олексія. У 1882 році на місці дерев'яного храму було зведено кам'яного. Новий храм мав боковий вівтар в ім'я Казанської ікони Божої Матері й Трьох Святителів.
На північний схід у сторону Меліховської станиці над Аксаєм розташоване середньовічне городище Золоті гори. В городище люди жили у VIII — X сторіччях.

Городище виявлено у 1986 році експедицією Новочеркаського музею історії донського козацтва під час розкопок біля Камишної балки. В археологічних розкопках тут виявлено елементи кераміки болгарської салтово-маяцької культури, кераміка аланських традицій, фрагменти північно-причорноморських амфор, піфосів, глиняна піч для коржів, деталь конини (блок чумбура), декілька мідних монет, бісер та інше.

Пам'ятник природи Золоті гори розташований на околиці станиці на правому схилі річки Аксай. Площа пам'ятки природи становить близько 617 га. На Золотих горах байрачні ліси змішуються зі степом. Тут трапляються відслонення каменю-черепашнику. У балках б'ють джерела з чистою водою. З рослин можна зустріти здичавілі виноградники, частина з них була вирубана в роки перебудови (1980-ті роки) за антиалкогольної кампанії. Тут налічується близько 360 видів вищих рослин, включаючи: в'яз дрібнолистий, клен татарський й польовий, біла хибна акація, шипшина, терен. Ростуть також абрикоси, яблуні, тутовник. По берегах річки Аксай біля води ростуть верби.

З тварин тут можна зустріти їжака, землерийку, степового тхора, куницю, ласку, косулю та інших. У водах Аксаю мешкають вужі.

Примітки

Итоги переписи 2010 года
Мапа Шуберта Лист 27-19.
Зімін А. А. Російські географічні довідники XVII ст. (Із збірки в Зборах Московської духовної академії)//Записки Відділу рукописів [Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна]. М., 1959. вип . 21. 229
Крюйс К. Нова креслярська книга, що містить велику ріку Дон, чи Танаїс. Амстердам, б/р
Рибалкін А. Ф. Історія станиці Багаевской від її виникнення до сьогоднішніх днів. Історичний нарис 1648-1957 рр. Багаевская, 1998. 20 с.
Рігельман А. І. Історія про донських козаків. Ростов-на-Дону, 1992., 20 с.
Сулін В. Короткий опис станиць Області Війська Донського//Донські єпархіальні відомості. 1889. 1890, № 18, с. 722
Татищев Ст. Н. Лексион російської історичної, географічної, політичної і цивільної//Татищев Ст. Н. Вибрані твори. Л., 1979, с. 182; 61, с. 263
Рибалкін А. Ф. Історія станиці Багаевской від її виникнення до сьогоднішніх днів. Історичний нарис 1648-1957 рр. Багаевская, 1998, с. 23
Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн 2, с. 249-252
Корольов Ст. Н. Донські козачі містечка. 2-е вид. Ростов-на-Дону: Інформаційно-видавничий центр `ДОНЧАК`, 2011
Шапоренко А. В. Що в імені твоєму станиця? // Світлий шлях. 2007. 23 листоп. С. 7, 8.
Даль Ст. Тлумачний словник живого великоросійського мови. М., 1981-1982. т. 1, с. 53
Гордєєв А. П. Таємниці Донський Історії // Наукова бібліотека 2014
Кривошеєв А. А. Донський улус золотої орди. — Ростов н/Д: ТОВ «Ростиздат», 2007, 118 с.
Корольов Ст. Н. Розпис донських козацьких містечок кінця XVI століття//Історико-археологічні дослідження в Азові і на Нижньому Дону в 1991 році. Азов, 1993. вип. 11, 15 с.
Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн. 1, с. 935
Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн. 1, с. 974, 999
Евлія Челебі. Книга подорожі. (Витяги з твору турецького мандрівника XVII століття). Переклад і коментарі. М., 1979. вип. 2. с. 189
Похідний журнал 1695 р. 2-е изд. СПб, 1910. с. 18
Булавінське повстання (1707-1708 рр..). М., 1935, с. 355
Татищев Ст. Н. Лексион російської історичної, географічної, політичної і цивільної//Татищев Ст. Н. Вибрані твори. Л., 1979, с. 182.
Бессергеневское сільське поселення — Жовтневий район п. Каменоломні, Шахти р. [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]
На храмі ст. Бессергеневская з'явилися нові купол і хрест // портал Шахти. RU [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Постанова Адміністрації Ростовської області від 19 жовтня 2006 року № 418 про пам'ятники природи.
Золоті Гори в Ростовській області [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Посилання

Официальный сайт Администрации Бессергеневского сельского поселения Октябрского района [ 26 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Бессергеневская на сайте Октябрского района [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.]

[1] Итоги переписи 2010 года

[2] Мапа Шуберта Лист 27-19.

[3] Зімін А. А. Російські географічні довідники XVII ст. (Із збірки в Зборах Московської духовної академії)//Записки Відділу рукописів [Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна]. М., 1959. вип . 21. 229

[4] Крюйс К. Нова креслярська книга, що містить велику ріку Дон, чи Танаїс. Амстердам, б/р

[5] Рибалкін А. Ф. Історія станиці Багаевской від її виникнення до сьогоднішніх днів. Історичний нарис 1648-1957 рр. Багаевская, 1998. 20 с.

[6] Рігельман А. І. Історія про донських козаків. Ростов-на-Дону, 1992., 20 с.

[:0-7] Сулін В. Короткий опис станиць Області Війська Донського//Донські єпархіальні відомості. 1889. 1890, № 18, с. 722

[8] Татищев Ст. Н. Лексион російської історичної, географічної, політичної і цивільної//Татищев Ст. Н. Вибрані твори. Л., 1979, с. 182; 61, с. 263

[9] Рибалкін А. Ф. Історія станиці Багаевской від її виникнення до сьогоднішніх днів. Історичний нарис 1648-1957 рр. Багаевская, 1998, с. 23

[10] Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн 2, с. 249-252

[:1-11] Корольов Ст. Н. Донські козачі містечка. 2-е вид. Ростов-на-Дону: Інформаційно-видавничий центр `ДОНЧАК`, 2011

[12] Шапоренко А. В. Що в імені твоєму станиця? // Світлий шлях. 2007. 23 листоп. С. 7, 8.

[13] Даль Ст. Тлумачний словник живого великоросійського мови. М., 1981-1982. т. 1, с. 53

[14] Гордєєв А. П. Таємниці Донський Історії // Наукова бібліотека 2014

[15] Кривошеєв А. А. Донський улус золотої орди. — Ростов н/Д: ТОВ «Ростиздат», 2007, 118 с.

[16] Корольов Ст. Н. Розпис донських козацьких містечок кінця XVI століття//Історико-археологічні дослідження в Азові і на Нижньому Дону в 1991 році. Азов, 1993. вип. 11, 15 с.

[17] Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн. 1, с. 935

[18] Донські справи. СПб. (Пг), 1898-1917. кн. 1, с. 974, 999

[19] Евлія Челебі. Книга подорожі. (Витяги з твору турецького мандрівника XVII століття). Переклад і коментарі. М., 1979. вип. 2. с. 189

[20] Похідний журнал 1695 р. 2-е изд. СПб, 1910. с. 18

[21] Булавінське повстання (1707-1708 рр..). М., 1935, с. 355

[22] Татищев Ст. Н. Лексион російської історичної, географічної, політичної і цивільної//Татищев Ст. Н. Вибрані твори. Л., 1979, с. 182.

[23] Бессергеневское сільське поселення — Жовтневий район п. Каменоломні, Шахти р. [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.]

[24] На храмі ст. Бессергеневская з'явилися нові купол і хрест // портал Шахти. RU [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]

[25] Постанова Адміністрації Ростовської області від 19 жовтня 2006 року № 418 про пам'ятники природи.

[26] Золоті Гори в Ростовській області [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]