Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бездєз, також Град Бездєз (чеськ. Bezděz, нім. Bösig) - руїни замку в районі Чеська Липа. Розташований на горі (603,5 м) на пагорбах Докеска, над селом Бездєз, поблизу озера , за 6 км на південний схід від міста Докси. Це замок з периферійною забудовою, розташованою на вузькому майданчику. Вперше замок згадується у 1264 р. під час правління Пржемисла Отакара II. Замок є власністю держави, його адміністрація покладена на та відкрита для громадськості.
| Бездєз | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Вид на замок | ||||
50°32′20″ пн. ш. 14°43′10″ сх. д. / 50.53904478602777317° пн. ш. 14.7197008213278° сх. д.Координати: 50°32′20″ пн. ш. 14°43′10″ сх. д. / 50.53904478602777317° пн. ш. 14.7197008213278° сх. д. | ||||
| Статус | пам'ятка архітектури | |||
| Статус спадщини | d | |||
| Країна |  Чехія | |||
| Розташування | d | |||
| Архітектурний стиль | готика | |||
| Засновник | Пржемисл Отакар II | |||
| Засновано | 1264 | |||
| Перша згадка | 1264 | |||
| Будівництво | 1264 — 1278 | |||
| Власник | Чехія | |||
| Стан | у руїнах | |||
| Сайт | hrad-bezdez.eu | |||
  Бездєз (Чехія) | ||||
 Бездєз у Вікісховищі | ||||
Історія
Заснування замку
Походження замку безпосередньо пов'язане з великими колонізаційними зусиллями чеського короля Пржемисла Отакара II, який у другій половині 13 століття започаткував велику кількість нових сіл, а також три міста - Бездєз, Докси та . Сам замок був споруджений правителем як адміністративний центр великого королівського маєтку та для його захисту, а також для захисту важливого торгового шляху, що веде від до Циттау. Будівництво замку відбулося між 1265–1278 рр., на його зовнішній вигляд вплинули значні королівські вироби із заліза, під впливом будівельного мистецтва, яке принесли в Богемію ченці-цистерціанці з Бургундії та Північної Німеччини. Будівля була виконана з величезною точністю, була створена дуже вражаюча рання готична робота, яка прекрасно представляла особу її засновника Пржемисла Отакара II.
В'язниця короля
Замок також увійшов в історію Чехії як місце, де були ув'язнені пізніший король Вацлав II та його мати, русинка Кунегунда Ростиславна (Галицька). Їх обох привезли сюди і тривали при варті з січня 1279 року під час навали Бранденбурга на Чехію. Кунегунді вдалося втекти Праги у квітні, Вацлав II був вивезений до Циттау, де провів у неволі ще чотири роки. Пізніше він кілька разів повертався до Бездєза, а потім віддав його магнатам з Дубе, позаяк потребував гроші.
Замок у 13-19 століттях
До 1588 року в історії замку чергувалися періоди, коли він опинився безпосередньо під королівською короною, і періоди, коли його посідали потужні дворянські родини. Він був куплений у власників Дуби королем Карлом IV, який жив тут у 1351, 1352, 1357 та 1367 роках. Син Карла Вацлав IV повернув замок назад у заставу. Іншими власниками були , , та багато інших. У 1621 році, після битви на Білій горі, замок був завойований і спалений.
Після 1624 р. укріплення придбав Альбрехт Валленштейн, який у 1627 р. дарував його ченцям ордена емеритів св. Августина. У 1633 році Валленштейн на численні просьби Бели з-під Бездєза передав йому фортецю у володіння. Замок був завойований шведами у 1642 році. З 1662 р. ігумен Антоніо де Сото Майор почав перетворювати замок під монастир іспанських монсератських бенедиктинців та місце паломництва, пристосовуючи палац Бурграв до трапезної та цілей ченців. З 1662 по 1785 рр. відбулася передача монастиря ордену монахів-бенедиктинців, який також функціонував як важливе місце паломництва маріанців. У 1666 році до замкової каплиці було передано один із трьох примірників Чорної Діви Марії Монтсеррат. У 1681 р. на під’їзній дорозі до замку було збудовано 15 каплиць хрестових станцій Хресної дороги, а у 1732 р. Було додано дерев’яну дзвіницю. У 1778 році замок був завойований прусською армією, а в 1785 р. кінець монастиря настав за наказом імператора Йосифа II. Після ліквідування монастиря замок був покинутий, ченці, забезпечені монастирською каплицею, у якій була статуя Діви Марії, були доправлені до церкви в Доксах, яка взяла на себе функцію місця паломництва. Ченці подарували решту церковного начиння навколишнім церквам або відвезли їх до свого абатства в Еммаусі, Прага.
Комплекс
Замок складається з чотирьох частин. 1-й двір, 2-й двір, вежа та льох.
Укріплення та доступ
Доступ до замку можливий через дорогу навколо пагорба, яка в основному раніше знаходилася в межах стін. На дорозі були побудовані дві брами, третя, а потім четверта брама увійшли до приміщення. Замок був на той час неприступним.
Вежі
Укріплення було підкріплено кількома вежами та бастіонами. Задня оборонна вежа, звана Диявольською, була заввишки понад 30 метрів, товщиною стіни були 4 метри. Домінантна Велика вежа має висоту 40 м, товщина стіни - п’ять метрів.
Замкова каплиця
Каплиця була побудована на східній стороні як однією з перших у комплексі замку в стилі ранньої готики. Вхідний портал із тимпаном прикрашений рослинними мотивами. Інтер'єр із низкою прикрашених колон та критою галереєю. Трибуна в південно-західній частині служила монарху. Стельова частина склепінна з хрестовими склепіннями без ребер. Каплиця освітлена семи масивними вікнами зі зламаною аркою та ажурами, розташованими на висоті першого поверху. У 17 столітті каплиця була пристосована до потреб монастиря.
Цистерна замку Бездез і постійні натовпи відвідувачів
Водний резерувар
Замок не мав власного колодязя, тому дощову воду збирали у резервуар, який розкопали у невеликому подвір’ї нижнього замку. Чисту воду (і вино) у мирні часи завозили з передмість.
Хресна дорога
У 17 столітті замок служив монастирем. Ряд будівель були пристосовані для перебування ченців, і в 1686 році графиня Анна Валленштейн спорудила 15 каплиць хрестових стацій хресної дороги уздовж під'їзної дороги. Вони були відновлені в 1741 році.
Укріплення на Малому Бездєзі
Ймовірно, на початку XIV століття був укріплений Малий Бездєз і сідло між двома вершинами валом та ровом. Перші ворота в Малому Бездєзі стояли за невеликим ровом. Сьогодні тут є лише обриси круглої споруди, прямокутної споруди та мурованих терас заввишки два-три метри.
Посилання
- Офіційний сайт [ 22 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (чес.) (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezdyez takozh Grad Bezdyez chesk Bezdez nim Bosig ruyini zamku v rajoni Cheska Lipa Roztashovanij na gori 603 5 m na pagorbah Dokeska nad selom Bezdyez poblizu ozera za 6 km na pivdennij shid vid mista Doksi Ce zamok z periferijnoyu zabudovoyu roztashovanoyu na vuzkomu majdanchiku Vpershe zamok zgaduyetsya u 1264 r pid chas pravlinnya Przhemisla Otakara II Zamok ye vlasnistyu derzhavi jogo administraciya pokladena na ta vidkrita dlya gromadskosti BezdyezVid na zamok50 32 20 pn sh 14 43 10 sh d 50 53904478602777317 pn sh 14 7197008213278 sh d 50 53904478602777317 14 7197008213278 Koordinati 50 32 20 pn sh 14 43 10 sh d 50 53904478602777317 pn sh 14 7197008213278 sh d 50 53904478602777317 14 7197008213278Statuspam yatka arhitekturiStatus spadshinidKrayina Chehiya ISO3166 1 alpha 3 CZE ISO3166 1 cifrovij 203 RoztashuvannyadArhitekturnij stilgotikaZasnovnikPrzhemisl Otakar IIZasnovano1264Persha zgadka1264Budivnictvo1264 1278VlasnikChehiyaStanu ruyinahSajthrad bezdez euBezdyez Chehiya Bezdyez u VikishovishiIstoriyaZasnuvannya zamku Pohodzhennya zamku bezposeredno pov yazane z velikimi kolonizacijnimi zusillyami cheskogo korolya Przhemisla Otakara II yakij u drugij polovini 13 stolittya zapochatkuvav veliku kilkist novih sil a takozh tri mista Bezdyez Doksi ta Sam zamok buv sporudzhenij pravitelem yak administrativnij centr velikogo korolivskogo mayetku ta dlya jogo zahistu a takozh dlya zahistu vazhlivogo torgovogo shlyahu sho vede vid do Cittau Budivnictvo zamku vidbulosya mizh 1265 1278 rr na jogo zovnishnij viglyad vplinuli znachni korolivski virobi iz zaliza pid vplivom budivelnogo mistectva yake prinesli v Bogemiyu chenci cistercianci z Burgundiyi ta Pivnichnoyi Nimechchini Budivlya bula vikonana z velicheznoyu tochnistyu bula stvorena duzhe vrazhayucha rannya gotichna robota yaka prekrasno predstavlyala osobu yiyi zasnovnika Przhemisla Otakara II V yaznicya korolya Zamok takozh uvijshov v istoriyu Chehiyi yak misce de buli uv yazneni piznishij korol Vaclav II ta jogo mati rusinka Kunegunda Rostislavna Galicka Yih oboh privezli syudi i trivali pri varti z sichnya 1279 roku pid chas navali Brandenburga na Chehiyu Kunegundi vdalosya vtekti Pragi u kvitni Vaclav II buv vivezenij do Cittau de proviv u nevoli she chotiri roki Piznishe vin kilka raziv povertavsya do Bezdyeza a potim viddav jogo magnatam z Dube pozayak potrebuvav groshi Zamok u 13 19 stolittyah Do 1588 roku v istoriyi zamku cherguvalisya periodi koli vin opinivsya bezposeredno pid korolivskoyu koronoyu i periodi koli jogo posidali potuzhni dvoryanski rodini Vin buv kuplenij u vlasnikiv Dubi korolem Karlom IV yakij zhiv tut u 1351 1352 1357 ta 1367 rokah Sin Karla Vaclav IV povernuv zamok nazad u zastavu Inshimi vlasnikami buli ta bagato inshih U 1621 roci pislya bitvi na Bilij gori zamok buv zavojovanij i spalenij Pislya 1624 r ukriplennya pridbav Albreht Vallenshtejn yakij u 1627 r daruvav jogo chencyam ordena emeritiv sv Avgustina U 1633 roci Vallenshtejn na chislenni prosbi Beli z pid Bezdyeza peredav jomu fortecyu u volodinnya Zamok buv zavojovanij shvedami u 1642 roci Z 1662 r igumen Antonio de Soto Major pochav peretvoryuvati zamok pid monastir ispanskih monseratskih benediktinciv ta misce palomnictva pristosovuyuchi palac Burgrav do trapeznoyi ta cilej chenciv Z 1662 po 1785 rr vidbulasya peredacha monastirya ordenu monahiv benediktinciv yakij takozh funkcionuvav yak vazhlive misce palomnictva marianciv U 1666 roci do zamkovoyi kaplici bulo peredano odin iz troh primirnikiv Chornoyi Divi Mariyi Montserrat U 1681 r na pid yiznij dorozi do zamku bulo zbudovano 15 kaplic hrestovih stancij Hresnoyi dorogi a u 1732 r Bulo dodano derev yanu dzvinicyu U 1778 roci zamok buv zavojovanij prusskoyu armiyeyu a v 1785 r kinec monastirya nastav za nakazom imperatora Josifa II Pislya likviduvannya monastirya zamok buv pokinutij chenci zabezpecheni monastirskoyu kapliceyu u yakij bula statuya Divi Mariyi buli dopravleni do cerkvi v Doksah yaka vzyala na sebe funkciyu miscya palomnictva Chenci podaruvali reshtu cerkovnogo nachinnya navkolishnim cerkvam abo vidvezli yih do svogo abatstva v Emmausi Praga KompleksZamok skladayetsya z chotiroh chastin 1 j dvir 2 j dvir vezha ta loh Ukriplennya ta dostup Dostup do zamku mozhlivij cherez dorogu navkolo pagorba yaka v osnovnomu ranishe znahodilasya v mezhah stin Na dorozi buli pobudovani dvi brami tretya a potim chetverta brama uvijshli do primishennya Zamok buv na toj chas nepristupnim Vezhi Ukriplennya bulo pidkripleno kilkoma vezhami ta bastionami Zadnya oboronna vezha zvana Diyavolskoyu bula zavvishki ponad 30 metriv tovshinoyu stini buli 4 metri Dominantna Velika vezha maye visotu 40 m tovshina stini p yat metriv Zamkova kaplicya Inter yer zamkovoyi kaplici Kaplicya bula pobudovana na shidnij storoni yak odniyeyu z pershih u kompleksi zamku v stili rannoyi gotiki Vhidnij portal iz timpanom prikrashenij roslinnimi motivami Inter yer iz nizkoyu prikrashenih kolon ta kritoyu galereyeyu Tribuna v pivdenno zahidnij chastini sluzhila monarhu Stelova chastina sklepinna z hrestovimi sklepinnyami bez reber Kaplicya osvitlena semi masivnimi viknami zi zlamanoyu arkoyu ta azhurami roztashovanimi na visoti pershogo poverhu U 17 stolitti kaplicya bula pristosovana do potreb monastirya Cisterna zamku Bezdez i postijni natovpi vidviduvachiv Vodnij rezeruvar Zamok ne mav vlasnogo kolodyazya tomu doshovu vodu zbirali u rezervuar yakij rozkopali u nevelikomu podvir yi nizhnogo zamku Chistu vodu i vino u mirni chasi zavozili z peredmist Hresna doroga U 17 stolitti zamok sluzhiv monastirem Ryad budivel buli pristosovani dlya perebuvannya chenciv i v 1686 roci grafinya Anna Vallenshtejn sporudila 15 kaplic hrestovih stacij hresnoyi dorogi uzdovzh pid yiznoyi dorogi Voni buli vidnovleni v 1741 roci Ukriplennya na Malomu Bezdyezi Jmovirno na pochatku XIV stolittya buv ukriplenij Malij Bezdyez i sidlo mizh dvoma vershinami valom ta rovom Pershi vorota v Malomu Bezdyezi stoyali za nevelikim rovom Sogodni tut ye lishe obrisi krugloyi sporudi pryamokutnoyi sporudi ta murovanih teras zavvishki dva tri metri PosilannyaBezdyez u sestrinskih Vikiproyektah Portal Chehiya Bezdyez u Vikishovishi Oficijnij sajt 22 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ches angl