Олексій Гнатович Безверхий (* 23 березня 1921 — 16 червня 2004) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945). У роки німецько-радянської війни командир ескадрильї 156-го гвардійського винищувального авіаційного полку (12-а винищувальна авіаційна дивізія 1-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту).
Олексій Гнатович Безверхий | |
---|---|
Народження | 23 березня 1921 Андріївка |
Смерть | 16 червня 2004 (83 роки) Харків |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | УНР СРСР Україна |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Винищувальна авіація |
Роки служби | 1940—1961 |
Партія | ВКП(б) |
Звання | Полковник авіації |
Командування | ескадрилья |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 23 березня 1921 року в селі Андріївка (нині в межах Новосанжарського району Полтавської області України) в селянській сім'ї. Українець. Закінчив аероклуб, три курси Полтавського автодорожнього технікуму.
У 1940 році призваний до Червоної Армії. У 1941 році закінчив Чугуївську військово-авіаційну школу пілотів, в 1942 році – Конотопське військово-авіаційне училище.
У боях німецько-радянської війни з червня 1943 року. Командир ескадрильї 156-го гвардійського винищувального авіаційного полку (12-а винищувальна авіаційна дивізія 1-го гвардійського штурмового авіаційного корпусу 2-ї повітряної армії 1-го Українського фронту), гвардії старший лейтенант Безверхий О.Г. до кінця війни здійснив 333 бойових вильоти, у 47 повітряних боях збив особисто 15 літаків противника і 1 у групі.
27 червня 1945 року Олексію Гнатовичу Безверхому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.
Після закінчення війни продовжив службу у Військово-повітряних силах.
З 1961 року полковник О.Г.Безверхий у запасі. Жив у Харкові. Помер 16 червня 2004 року.
Посилання
- Біографія О.Г.Безверхого на сайті «Полтавіка» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Біографія О.Г.Безверхого на сайті Новосанжарської районної ради [ 30 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воєнвидав, 1987 – сторінка 136
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bezverhij Oleksij Gnatovich Bezverhij 23 bereznya 1921 19210323 16 chervnya 2004 radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu 1945 U roki nimecko radyanskoyi vijni komandir eskadrilyi 156 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 12 a vinishuvalna aviacijna diviziya 1 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu Oleksij Gnatovich BezverhijNarodzhennya23 bereznya 1921 1921 03 23 AndriyivkaSmert16 chervnya 2004 2004 06 16 83 roki HarkivPohovannyaMiske kladovishe 2Krayina UNR SRSR UkrayinaPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijskVinishuvalna aviaciyaRoki sluzhbi1940 1961PartiyaVKP b Zvannya Polkovnik aviaciyiKomanduvannyaeskadrilyaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi BiografiyaNarodivsya 23 bereznya 1921 roku v seli Andriyivka nini v mezhah Novosanzharskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayini v selyanskij sim yi Ukrayinec Zakinchiv aeroklub tri kursi Poltavskogo avtodorozhnogo tehnikumu U 1940 roci prizvanij do Chervonoyi Armiyi U 1941 roci zakinchiv Chuguyivsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv v 1942 roci Konotopske vijskovo aviacijne uchilishe U boyah nimecko radyanskoyi vijni z chervnya 1943 roku Komandir eskadrilyi 156 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 12 a vinishuvalna aviacijna diviziya 1 go gvardijskogo shturmovogo aviacijnogo korpusu 2 yi povitryanoyi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu gvardiyi starshij lejtenant Bezverhij O G do kincya vijni zdijsniv 333 bojovih viloti u 47 povitryanih boyah zbiv osobisto 15 litakiv protivnika i 1 u grupi 27 chervnya 1945 roku Oleksiyu Gnatovichu Bezverhomu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Pislya zakinchennya vijni prodovzhiv sluzhbu u Vijskovo povitryanih silah Z 1961 roku polkovnik O G Bezverhij u zapasi Zhiv u Harkovi Pomer 16 chervnya 2004 roku PosilannyaBiografiya O G Bezverhogo na sajti Poltavika 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Biografiya O G Bezverhogo na sajti Novosanzharskoyi rajonnoyi radi 30 serpnya 2016 u Wayback Machine LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 1 M Voyenvidav 1987 storinka 136