Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Безбородько Клеопатра Іллівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Клеопатра Іллівна Безбородько |
| Народилася | 16 грудня 1791 |
| Померла | 20 грудня 1840 (49 років) Санкт-Петербург |
| Поховання | Лазарівське кладовище (Санкт-Петербург) |
| Батько | Ілля Андрійович Безбородько |
| Мати | Q123188545? |
| Брати, сестри | Кушелєва Любов Іллівна |
| У шлюбі з | d |
| |
Княгиня Клеопатра Іллівна Безбородько, в шлюбі Лобанова-Ростовська (нар. 16 грудня 1791 — пом. 20 грудня 1840) — фрейліна двору (1809), друга спадкоємиця величезного статку братів Безбородьків, дружина Олександра Яковича Лобанова-Ростовського.
Життєпис
Молодша донька малоросійського дворянина, графа Іллі Андрійовича (1756—1815) від шлюбу з Ганною Іванівною Ширай (1766—1824). Виросла у Санкт-Петербурзі в розкішному батьківському домі на Поштамтській вулиці. У 1799 р. разом із старшою сестрою успадкувала багатства дядька князя Олександра Безбородька. Починаючи з 1809 стала виїжджати у світ й була пожалувана у фрейліни.
Графиню Безбородько вважали не такою красунею, як її старшу сестру; вона була досить смаглявою, але мала стрункий стан і була сміливою наїзницею. Характером частково була схожа на батька, великого оригінала, трохи грубої, але доброї людини. Вважалася найбагатшою нареченою Російської імперії і тому до неї сваталося багато женихів.
Серед них були граф Олександр Апраксин, князь Голіцин і хоробрий артилерійський офіцер В. Г. Костенецький, який був особливо наполегливим. Одного разу, незважаючи на те, що йому було відмовлено навіть відвідувати будинок, приїхав у дім графа Безбородька, відштовхнув швейцара, увійшов і порозумівся з Клеопатрою Іллівною. Отримавши від неї відмову, він хотів насильно її відвезти, запевняючи, що дуже в неї закоханий. Князь Г. С. Волконський мріяв одружити з графинею Безбородько свого сина, князя Микиту Григоровича.
Нарешті до неї посватався князь Олександр Якович Лобанов-Ростовський (1788—1866) і отримав згоду графа Безбородька за посередництвом свого батька малоросійського генерал-губернатора. В листопаді 1811 року відбулося весілля. Шлюб спочатку здавався дуже щасливим, подружжя жило відкрито і пишно у власному будинку на Адміралтейському проспекті. Але згодом вони посварилися і розлучилися зовсім. Причиною розриву стала пристрасть князя Лобанова-Ростовського до колекціонування і . Одного разу в Києві він програв багато грошей і отриманий ним у посаг за Клеопатрою Безбородько Подільський маєток. Клеопатра не пробачила чоловікові його марнотратства, і вони роз'їхалися без формального розлучення. Їх єдина дочка Ганна (27.06.1813—15.11.1813) померла в дитинстві і похована на Лазаревському кладовищі Олександро-Невської лаври.
Всю свою турботу Безбородько перенесла на двох племінників, і , відданих їй адміралом після смерті дружини. За відгуками сучасників, вона була «відмінна душа і серцем прекрасна», готова поділитися з бідними останнім. Була обрана почесною членкинею (1817) і попечителькою Василівської приватної школи (1820). При всій своїй доброті вела дуже марнотратне життя і наприкінці 1820-х завела себе у великі борги. Справи її дійшли до такого стану, що для його вирішення була заснована особлива Комісія. писав братові в лютому 1827 року:
Княгиня Лобанова, уроджена Безбородько, оголосила себе неспроможною на вісім мільйонів і всі свої маєтки залишила кредиторам, і село, і будинок. Їй до 500 тисяч доходу. Бідні кредитори! Втратять, звичайно, не так-то багато, але замучаться, поки розпродають 8 або 9 тисяч душ, і будинок.
До кінця життя княгиня зійшла зі світської сцени і проживала в заміському маєтку Полюстрово. За словами барона Модеста Корфа, «вона вела безпутне і навіть розпусне життя, маючи всі смаки чоловіка і нічого жіночного, жила між собаками, мисливськими приладами і була міцно віддана пияцтву». За кілька днів до смерті вона встигла помиритися з чоловіком, який повернувся із-за кордону, тому запрошення на похорон розсилалися від його імені.
Померла від водянки 20 грудня 1840 року. Після відспівування архієпископом Венедиктом в Смольному соборі була похована на Лазаревському цвинтарі Олександро-Невської лаври.
Генеалогія
Джерела
- Продолжение путевых записок по многим российским губерниям / Статского советника Г. Геракова. — Петроград: в типографии Н. Греча, 1830. — С. 161.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 311. Метрические книги Смольного собора.
- Записки . Семейная хроника. — СПб., 1890.— 314 с.
- Архив декабриста С. Г. Волконского. Т. 1 : До Сибири / под ред. С. М. Волконского, Б. Л. Модзалевского. — Петроград, 1918. — 527 с.
- Письма К. Булгакова к брату // Русский Архив. 1903. Вып. 5—8. — С. 554.
- М. А. Корф. Дневник за 1840 год.— М.: Квадрига, 2017. — С. 187.
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 6 квітня 2020.
- Великий князь Николай Михайлович. Петербургский некрополь / Сост. В. Саитов. В 4-х т. — СПб., 1912—1913. — Т.2. — С. 680.
Література
- Русские портреты XVIII—XIX столетий. Изд. Вел. Кн. Николая Михайловича. СПб. 1906. Т. 4. вып 3. № 58.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
shirina opis zobrazhennya Bezborodko Kleopatra IllivnaIm ya pri narodzhenniKleopatra Illivna BezborodkoNarodilasya16 grudnya 1791 1791 12 16 Pomerla20 grudnya 1840 1840 12 20 49 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaLazarivske kladovishe Sankt Peterburg BatkoIllya Andrijovich BezborodkoMatiQ123188545 Brati sestriKushelyeva Lyubov IllivnaU shlyubi zd Mediafajli u Vikishovishi Knyaginya Kleopatra Illivna Bezborodko v shlyubi Lobanova Rostovska nar 16 grudnya 1791 pom 20 grudnya 1840 frejlina dvoru 1809 druga spadkoyemicya velicheznogo statku brativ Bezborodkiv druzhina Oleksandra Yakovicha Lobanova Rostovskogo ZhittyepisMolodsha donka malorosijskogo dvoryanina grafa Illi Andrijovicha 1756 1815 vid shlyubu z Gannoyu Ivanivnoyu Shiraj 1766 1824 Virosla u Sankt Peterburzi v rozkishnomu batkivskomu domi na Poshtamtskij vulici U 1799 r razom iz starshoyu sestroyu uspadkuvala bagatstva dyadka knyazya Oleksandra Bezborodka Pochinayuchi z 1809 stala viyizhdzhati u svit j bula pozhaluvana u frejlini Z matir yu i sestroyu na portreti V L Borovikovskogo Grafinyu Bezborodko vvazhali ne takoyu krasuneyu yak yiyi starshu sestru vona bula dosit smaglyavoyu ale mala strunkij stan i bula smilivoyu nayizniceyu Harakterom chastkovo bula shozha na batka velikogo originala trohi gruboyi ale dobroyi lyudini Vvazhalasya najbagatshoyu narechenoyu Rosijskoyi imperiyi i tomu do neyi svatalosya bagato zhenihiv Sered nih buli graf Oleksandr Apraksin knyaz Golicin i horobrij artilerijskij oficer V G Kosteneckij yakij buv osoblivo napoleglivim Odnogo razu nezvazhayuchi na te sho jomu bulo vidmovleno navit vidviduvati budinok priyihav u dim grafa Bezborodka vidshtovhnuv shvejcara uvijshov i porozumivsya z Kleopatroyu Illivnoyu Otrimavshi vid neyi vidmovu vin hotiv nasilno yiyi vidvezti zapevnyayuchi sho duzhe v neyi zakohanij Knyaz G S Volkonskij mriyav odruzhiti z grafineyu Bezborodko svogo sina knyazya Mikitu Grigorovicha Nareshti do neyi posvatavsya knyaz Oleksandr Yakovich Lobanov Rostovskij 1788 1866 i otrimav zgodu grafa Bezborodka za poserednictvom svogo batka malorosijskogo general gubernatora V listopadi 1811 roku vidbulosya vesillya Shlyub spochatku zdavavsya duzhe shaslivim podruzhzhya zhilo vidkrito i pishno u vlasnomu budinku na Admiraltejskomu prospekti Ale zgodom voni posvarilisya i rozluchilisya zovsim Prichinoyu rozrivu stala pristrast knyazya Lobanova Rostovskogo do kolekcionuvannya i Odnogo razu v Kiyevi vin prograv bagato groshej i otrimanij nim u posag za Kleopatroyu Bezborodko Podilskij mayetok Kleopatra ne probachila cholovikovi jogo marnotratstva i voni roz yihalisya bez formalnogo rozluchennya Yih yedina dochka Ganna 27 06 1813 15 11 1813 pomerla v ditinstvi i pohovana na Lazarevskomu kladovishi Oleksandro Nevskoyi lavri Dacha knyagini u Polyustrovo 1800 Vsyu svoyu turbotu Bezborodko perenesla na dvoh pleminnikiv i viddanih yij admiralom pislya smerti druzhini Za vidgukami suchasnikiv vona bula vidminna dusha i sercem prekrasna gotova podilitisya z bidnimi ostannim Bula obrana pochesnoyu chlenkineyu 1817 i popechitelkoyu Vasilivskoyi privatnoyi shkoli 1820 Pri vsij svoyij dobroti vela duzhe marnotratne zhittya i naprikinci 1820 h zavela sebe u veliki borgi Spravi yiyi dijshli do takogo stanu sho dlya jogo virishennya bula zasnovana osobliva Komisiya pisav bratovi v lyutomu 1827 roku Knyaginya Lobanova urodzhena Bezborodko ogolosila sebe nespromozhnoyu na visim miljoniv i vsi svoyi mayetki zalishila kreditoram i selo i budinok Yij do 500 tisyach dohodu Bidni kreditori Vtratyat zvichajno ne tak to bagato ale zamuchatsya poki rozprodayut 8 abo 9 tisyach dush i budinok Do kincya zhittya knyaginya zijshla zi svitskoyi sceni i prozhivala v zamiskomu mayetku Polyustrovo Za slovami barona Modesta Korfa vona vela bezputne i navit rozpusne zhittya mayuchi vsi smaki cholovika i nichogo zhinochnogo zhila mizh sobakami mislivskimi priladami i bula micno viddana piyactvu Za kilka dniv do smerti vona vstigla pomiritisya z cholovikom yakij povernuvsya iz za kordonu tomu zaproshennya na pohoron rozsilalisya vid jogo imeni Pomerla vid vodyanki 20 grudnya 1840 roku Pislya vidspivuvannya arhiyepiskopom Venediktom v Smolnomu sobori bula pohovana na Lazarevskomu cvintari Oleksandro Nevskoyi lavri GenealogiyaDzherelaProdolzhenie putevyh zapisok po mnogim rossijskim guberniyam Statskogo sovetnika G Gerakova Petrograd v tipografii N Grecha 1830 S 161 CGIA SPb f 19 op 111 d 311 Metricheskie knigi Smolnogo sobora Zapiski Semejnaya hronika SPb 1890 314 s Arhiv dekabrista S G Volkonskogo T 1 Do Sibiri pod red S M Volkonskogo B L Modzalevskogo Petrograd 1918 527 s Pisma K Bulgakova k bratu Russkij Arhiv 1903 Vyp 5 8 S 554 M A Korf Dnevnik za 1840 god M Kvadriga 2017 S 187 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2020 Procitovano 6 kvitnya 2020 Velikij knyaz Nikolaj Mihajlovich Peterburgskij nekropol Sost V Saitov V 4 h t SPb 1912 1913 T 2 S 680 LiteraturaRusskie portrety XVIII XIX stoletij Izd Vel Kn Nikolaya Mihajlovicha SPb 1906 T 4 vyp 3 58