Батара Самець батари Самиця батари Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Euk

Батара

Самець батари

Самиця батари

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Сорокушові (Thamnophilidae)
Підродина:	Thamnophilinae
Триба:	Thamnophilini
Рід:	*Батара (Batara)* Lesson, 1831
Вид:	Батара

Біноміальна назва

Batara cinerea
(Vieillot, 1819)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Thamnphilus cinerea
Thamnophilus cinereus

Посилання

Вікісховище:	Batara cinerea
Віківиди:	Batara cinerea
EOL:	45512610
ITIS:	558877
МСОП:	22701232
NCBI:	288054

Бата́ра (Batara cinerea) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Це єдиний представник монотипового роду Батара (Batara).

Опис

Батара є найбільшим представником родини сорокушових, її середня довжина становить 30,5-35 см, а середня вага — 150 г. Представники підвиду B. c. argentina мають дещо менші розміри, їх середня довжина становить 28 см, а вага 110 г. Батарам притаманний довгий, широкий хвіст і міцний, гачкуватий дзьоб. У самців верхня частина голови чорна, верхня частина тіла, крила і хвіст чорні, поцятковані чіткими білими смугами, нижня частина тіла рівномірно сіра. У самиць лоб каштановий, тім'я і потилиця чорні, верхня частина тіла чорна, поцяткована чіткими охристими смугами, нижня частина тіла рівномірно коричнева. У батар на голові є чуб, який може ставати дибки, у самців він має чорне забарвлення, у самиць каштанове. Дзьоб сірий, на кінці чорний, лапи сірі, очі карі.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

B. c. excubitor Bond, J & Meyer de Schauensee, 1940 — Анди в центральній Болівії (західний Санта-Крус);
B. c. argentina Shipton, 1918 — східна Болівія (південь Санта-Крусу, Чукісака, Тариха), західний Парагвай (Бокерон, Пресіденте-Аєс), північно-західна Аргентина (Жужуй, Сальта, північний Тукуман);
B. c. cinerea (Vieillot, 1819) — південно-східна Бразилія (від півдня Еспіріту-Санту і південного заходу Сан-Паулу до Санта-Катарини і півночі Ріу-Гранді-ду-Сул) і північно-східна Аргентина (Місьйонес).

Поширення і екологія

Батари мешкають в Болівії, Бразилії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть в підліску і середньому ярусі вологих гірських тропічних лісів Анд та вологих рівнинних і гірських атлантичних лісів, в чагарникових заростях і вологих саванах, на болотах. Зустрічаються парами, на висоті до 2600 м над рівнем моря. Ведуть прихований спосіб життя, не приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться мурахами, термітами, равликами та іншими безхребетними, а також ящірками, земноводними, іншими невеликими хребетними та яйцями птахів. Гніздяться з жовтня по грудень. Гніздо відкрите, куполоподібне, зроблене з стебел трави, встелене рослинними волокнами. В кладці 2-3 білуватих яйця, поцяткованих темними плямками.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2022.
Lesson, René (1831). . Bruxelles: F.G. Levrault. с. 347. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). (French) . Т. 35. Paris: Deterville. с. 200. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 12 березня 2022.

[2] Lesson, René (1831). . Bruxelles: F.G. Levrault. с. 347. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

[3] Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). (French) . Т. 35. Paris: Deterville. с. 200. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 12 березня 2022.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 12 березня 2022.