Володи мир Микола йович Баска ков 1909 1992 радянський воєначальник генерал полковник 19 02 1968 Володимир Миколайович Б

Володи́мир Микола́йович Баска́́ков (1909—1992) — радянський воєначальник, генерал-полковник (19.02.1968).

Володимир Миколайович Баскаков

рос. Владимир Николаевич Баскаков

Народження

23 травня 1909
Самара

Смерть

11 квітня 1992 (82 роки)
Москва

Країна

Приналежність

Освіта

Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського

Роки служби

1931—1974

Партія

КПРС

Звання

Генерал-полковник

Війни / битви

Німецько-радянська війна
Радянсько-японська війна

Нагороди



		Медаль «За бойові заслуги»	Медаль «За оборону Сталінграда»

Медаль «За взяття Будапешта»		Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»	Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»	Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баскаков.

Життєпис

Народився 23 травня 1909 року в місті Самара (Росія). Росіянин.

У лавах РСЧА з червня 1931 року. У 1932 році закінчив Саратовську бронетанкову школу. Член ВКП(б) з 1932 року. З березня 1932 року проходив військову службу в 1-й механізованій бригаді імені Калиновського (МВО): тво інструктора роти, командир взводу і тво командира роти бригадної школи. З липня 1934 року по листопад 1935 року — командир роти 13-ї механізованої бригади (МВО).

У 1941 році закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА.

З травня 1941 року капітан В. М. Баскаков — командир 3-го танкового батальйону 15-го танкового полку 8-ї танкової дивізії 4-го механізованого корпусу (КОВО). Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. З липня 1941 року — командир 15-го танкового полку тієї ж дивізії. Після розформування корпусу — командир 130-го танкового полку 130-ї танкової бригади. З грудня 1941 року — командир 260-го танкового батальйону 130-ї танкової бригади. З 16 лютого по 7 липня 1942 року — командир 62-ї танкової бригади. З липня 1942 року — начальник штабу 7-го (3-го гвардійського) танкового корпусу. З 18 лютого по 1 березня 1943 року — тво командира цього корпусу. З березня 1943 року — начальник штабу 5-ї гвардійської танкової армії. З травня 1944 року — заступник командира 1-го гвардійського механізованого корпусу. З вересня 1944 року — заступник командира . З лютого 1945 року — заступник начальника управління Головного управління формування та бойової підготовки БТМВ ЧА.

Учасник радянсько-японської війни 1945 року — представник командувача БТМВ ЧА на Забайкальському фронті. З лютого 1946 року — командир 8-ї механізованої дивізії. У 1948 році закінчив Вищу військову академію імені К. Є. Ворошилова.

З лютого 1949 року — начальник бронетанкового відділу Оперативного управління ГШ ЗС СРСР. З травня 1952 року — начальник Південно-Західного напрямку, з травня 1953 року — начальник 3-го напрямку оперативного управління Головного оперативного управління ГШ ЗС СРСР. З грудня 1954 року — начальник штабу Північної групи військ (Польща). З березня 1956 року — начальник штабу і ЧВС МВО. З січня 1960сроку — військовий фахівець з питань штабної служби — старший військовий фахівець у Румунській народній армії. З серпня 1961 року — старший представник Головнокомандувача об'єднаних збройних сил держав-учасниць Варшавського договору в Румунській народній армії. З січня 1962 року — начальник штабу Південної групи військ (Угорщина). З червня 1964 року — заступник начальника ВАФ. З березня 1968 року — заступник начальника, з червня 1970 року — 1-й заступник начальника Головного управління вищих навчальних закладів МО СРСР.

У лютому 1974 року вийшов у відставку. Мешкав у Москві, де й помер 11 квітня 1992 року.

Військові звання

полковник;
генерал-майор танкових військ (07.06.1943);
генерал-лейтенант (08.08.1955);
генерал-полковник (19.02.1968).

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (…), трьома орденами Червоного Прапора (31.08.1941, 22.02.1943, 14.07.1943), двома орденами Кутузова 2-го ступеня (27.08.1943, 12.09.1945), орденом Богдана Хмельницького 2-го ступеня (28.04.1945), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (22.02.1944, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки (…), медалями, іноземними нагородами.

Посилання

Біографія на сайті «Танковый фронт» [ 9 січня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)

Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.