«Бар „Фолі-Бержер“» — картина французького художника Едуара Мане (1832 — 1883).
фр. Le Bar aux Folies-Bergère | |
---|---|
Творець: | Едуард Мане |
Час створення: | 1882 |
Розміри: | 96 × 130 см |
Висота: | 96 см |
Ширина: | 130 см |
Матеріал: | олія на полотні |
Жанр: | портрет |
Зберігається: | Лондон, Британія |
Музей: | Інститут Курто |
Бар «Фолі-Бержер» у Вікісховищі |
Відомий бар
Це популярне кафе і кабаре, що досі носить назву «Фолі — Бержер». Серед його відвідувачів був і художник Едуар Мане. Адміністрація бару, аби сильніше зачепити відвідувачів, запрошувала артистів і циркачів. В самому барі на роботу брали тільки елегантних і дуже вродливих дівчат. Зачеплений привабливістю господині в барі — дівчини на ім'я Сюзон (її прізвище залишилось невідомим), Едуар зробив її головною постаттю своєї картини. В подяку за позування художник намалював і портрет Сюзон пастеллю, який теж зберігся.
Робота за свідоцтвом сучасника
Тяжко хворий на той час художник малював картину прямо в барі, тобто з натури. Він лише висвітлив фарби і зробив Сюзон більш русявою. Про це залишили записи свідки, сучасники сеансів художника. Ось свідоцтво колеги Едуарда, художника Жанньо́ : "Коли я повернувся в січні 1882 року, мій перший візит був до Мане. Він якраз малював «Бар» Фолі — Бержер «Модель — красива дівчина — позувала, стоячи біля прилавку, уставленому пляшками і кришталем. Він одразу пізнав мене…Я узяв стілець…, і почав дивитися, як він працює. Мане, хоча й малював свої картини з натури, зовсім не відтворював модель документально точно. Я одразу побачив його сміливі спрощення. Все було полегшено, тон був світлішим, фарби — яскравішими, валери — більш легкими. Все це робило гармонійно світлий і ніжний ансамбль. Прийшли інші відвідувачі, і Мане покинув малювати, важко перебравшись на диван праворуч біля стіни. Тільки тепер я побачив, як посилилась його хвороба. Він перебрався на диван повільно, важко спираючись на палицю, і весь тремтів. Але його настрій був бадьорим, і він навіть казав про швидке одуження.»
Через рік художник помер.
Самотність у паризькому натовпі
Париж швидко ставав мегаполісом. Престижна уява про Париж як місто багатіїв, насолод і мистецтва приваблювала сюди безліч селян з провінцій, вчених, акторів і художників, іноземців — від Російської імперії до Сполучених Штатів Америки. Париж швидко розбудовували, що давало нові робочі місця і спонукало до висмоктування робочої сили з французьких провінцій. Мешканці швидко розбилися на класи і угруповання. Багаті буржуа роднилися з аристократами, торгівці з промисловиками, а ще були пролетаріат, служниці і пралі, повії, криміналітет і поліція, біднота і жебраки. Для багатіїв були і Єлисейські поля, для промисловиків — фабрики і паризькі передмістя, для богеми — Монмартр, для розбещених — сифіліс, для всіх — всесвітні виставки, свята і базари. В Парижі доживали віку письменник Бальзак і його дружина з Росії Евеліна Ганська, викинутий з блюзнірського суспільства Англії Оскар Уайльд, хворі митці Шопен, Едуард Мане. Як ніде тут відчувалась залежність людини від грошей. Саме тут народився гіркий прислів "Париж — пустеля для бідних ". Саме тут гостро відчувалась самотність людини серед паризького натовпу.
Самотність Едуара Мане
Свою самотність і невизнаність гостро відчував і Едуар. Найгіршим було невизнання в родині батьків. Батько, Огюст Мане, притримувався буржуазних уяв про порядність, шляхетність і доцільність поведінки сина. Огюст не схвалював фаховий вибір сина, художник для нього не був гідним уваги й пошани мсьє. Це батько скупо давав горші на утримання сина, а Мане страждав від фінансової залежності в дорослому віці. Це батько став у заваді, коли син надумав одружитися з Леоною Леенхоф, а шлюб з нею вважав небажаним і непотрібним для їх родини мезальянсом. Нестримний в почуттях Едуард Мане став батьком позашлюбної дитини, а через спротив Огюста не міг визнати свого батьківства.
Лише після смерті Огюста у 1863 Едуар бере шлюб з улюбленою жінкою і стає фінансово незалежним як законний спадкоємець.
Не краще було і з офіційним визнанням. Едуард Мане зазнав 20 років приниження і образ від критиків, газетних писак і буржуазного суспільства. Мане публічно ганьбили словами -«кровопивця», «революціонер», "червоне (криваве) чудовисько ". Едуард теж зазнав значної самотності в паризькому натовпі.
Картина Едуара Мане
Приваблива продавщиця стоїть біля прилавка в очікуванні покупця. Елегантна чорно-синювата сукня підкреслена мереживом коміра і букетиком живих квітів. В дзеркалі за дівчиною — натовп в залі кафе, гомін і регіт. Дивує вираз обличчя дівчини, що перестала на мить належати цьому світу дешевих вечірніх розваг, дешевого флірту, необов'язкових обіцянок і нетривалих стосунків. Вона теж госто відчувала самотність в паризькому натовпі, що так здивувало художника в молодій і зовнішньо привабливій особі.
Картина давно покинула межі Франції і належить центру мистецьких досліджень в Лондоні, інституту Курто і Варбурга.
Примітки
- A Bar at the Folies-Bergère — Інститут Курто.
- A Bar at the Folies-Bergère
Джерела
Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ЧегодаевА. Д. «Эдуард Мане», М, «Искусство», 1985 (рос)
- сборник «Западно-европейское искусство 2й половины 19 века», М, «Искусство»,1975 (рос)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bar Foli Berzher kartina francuzkogo hudozhnika Eduara Mane 1832 1883 Bar Foli Berzher fr Le Bar aux Folies BergereTvorec Eduard ManeChas stvorennya 1882Rozmiri 96 130 smVisota 96 smShirina 130 smMaterial oliya na polotniZhanr portretZberigayetsya London BritaniyaMuzej Institut Kurto Bar Foli Berzher u VikishovishiVidomij barEduar Mane Ce populyarne kafe i kabare sho dosi nosit nazvu Foli Berzher Sered jogo vidviduvachiv buv i hudozhnik Eduar Mane Administraciya baru abi silnishe zachepiti vidviduvachiv zaproshuvala artistiv i cirkachiv V samomu bari na robotu brali tilki elegantnih i duzhe vrodlivih divchat Zacheplenij privablivistyu gospodini v bari divchini na im ya Syuzon yiyi prizvishe zalishilos nevidomim Eduar zrobiv yiyi golovnoyu postattyu svoyeyi kartini V podyaku za pozuvannya hudozhnik namalyuvav i portret Syuzon pastellyu yakij tezh zberigsya Robota za svidoctvom suchasnikaTyazhko hvorij na toj chas hudozhnik malyuvav kartinu pryamo v bari tobto z naturi Vin lishe visvitliv farbi i zrobiv Syuzon bilsh rusyavoyu Pro ce zalishili zapisi svidki suchasniki seansiv hudozhnika Os svidoctvo kolegi Eduarda hudozhnika Zhanno Koli ya povernuvsya v sichni 1882 roku mij pershij vizit buv do Mane Vin yakraz malyuvav Bar Foli Berzher Model krasiva divchina pozuvala stoyachi bilya prilavku ustavlenomu plyashkami i krishtalem Vin odrazu piznav mene Ya uzyav stilec i pochav divitisya yak vin pracyuye Mane hocha j malyuvav svoyi kartini z naturi zovsim ne vidtvoryuvav model dokumentalno tochno Ya odrazu pobachiv jogo smilivi sproshennya Vse bulo polegsheno ton buv svitlishim farbi yaskravishimi valeri bilsh legkimi Vse ce robilo garmonijno svitlij i nizhnij ansambl Prijshli inshi vidviduvachi i Mane pokinuv malyuvati vazhko perebravshis na divan pravoruch bilya stini Tilki teper ya pobachiv yak posililas jogo hvoroba Vin perebravsya na divan povilno vazhko spirayuchis na palicyu i ves tremtiv Ale jogo nastrij buv badorim i vin navit kazav pro shvidke oduzhennya Cherez rik hudozhnik pomer Samotnist u parizkomu natovpiG Kajbot Parizh Dosh v kvartali Batinol 1877 Hudozhnij institut Chikago Parizh shvidko stavav megapolisom Prestizhna uyava pro Parizh yak misto bagatiyiv nasolod i mistectva privablyuvala syudi bezlich selyan z provincij vchenih aktoriv i hudozhnikiv inozemciv vid Rosijskoyi imperiyi do Spoluchenih Shtativ Ameriki Parizh shvidko rozbudovuvali sho davalo novi robochi miscya i sponukalo do vismoktuvannya robochoyi sili z francuzkih provincij Meshkanci shvidko rozbilisya na klasi i ugrupovannya Bagati burzhua rodnilisya z aristokratami torgivci z promislovikami a she buli proletariat sluzhnici i prali poviyi kriminalitet i policiya bidnota i zhebraki Dlya bagatiyiv buli i Yelisejski polya dlya promislovikiv fabriki i parizki peredmistya dlya bogemi Monmartr dlya rozbeshenih sifilis dlya vsih vsesvitni vistavki svyata i bazari V Parizhi dozhivali viku pismennik Balzak i jogo druzhina z Rosiyi Evelina Ganska vikinutij z blyuznirskogo suspilstva Angliyi Oskar Uajld hvori mitci Shopen Eduard Mane Yak nide tut vidchuvalas zalezhnist lyudini vid groshej Same tut narodivsya girkij prisliv Parizh pustelya dlya bidnih Same tut gostro vidchuvalas samotnist lyudini sered parizkogo natovpu Samotnist Eduara ManeOgyust i Ezheni Mane batki hudozhnika 1860 1861 Svoyu samotnist i neviznanist gostro vidchuvav i Eduar Najgirshim bulo neviznannya v rodini batkiv Batko Ogyust Mane pritrimuvavsya burzhuaznih uyav pro poryadnist shlyahetnist i docilnist povedinki sina Ogyust ne shvalyuvav fahovij vibir sina hudozhnik dlya nogo ne buv gidnim uvagi j poshani msye Ce batko skupo davav gorshi na utrimannya sina a Mane strazhdav vid finansovoyi zalezhnosti v doroslomu vici Ce batko stav u zavadi koli sin nadumav odruzhitisya z Leonoyu Leenhof a shlyub z neyu vvazhav nebazhanim i nepotribnim dlya yih rodini mezalyansom Nestrimnij v pochuttyah Eduard Mane stav batkom pozashlyubnoyi ditini a cherez sprotiv Ogyusta ne mig viznati svogo batkivstva Lishe pislya smerti Ogyusta u 1863 Eduar bere shlyub z ulyublenoyu zhinkoyu i staye finansovo nezalezhnim yak zakonnij spadkoyemec Ne krashe bulo i z oficijnim viznannyam Eduard Mane zaznav 20 rokiv prinizhennya i obraz vid kritikiv gazetnih pisak i burzhuaznogo suspilstva Mane publichno ganbili slovami krovopivcya revolyucioner chervone krivave chudovisko Eduard tezh zaznav znachnoyi samotnosti v parizkomu natovpi Kartina Eduara ManePrivabliva prodavshicya stoyit bilya prilavka v ochikuvanni pokupcya Elegantna chorno sinyuvata suknya pidkreslena merezhivom komira i buketikom zhivih kvitiv V dzerkali za divchinoyu natovp v zali kafe gomin i regit Divuye viraz oblichchya divchini sho perestala na mit nalezhati comu svitu deshevih vechirnih rozvag deshevogo flirtu neobov yazkovih obicyanok i netrivalih stosunkiv Vona tezh gosto vidchuvala samotnist v parizkomu natovpi sho tak zdivuvalo hudozhnika v molodij i zovnishno privablivij osobi Kartina davno pokinula mezhi Franciyi i nalezhit centru misteckih doslidzhen v Londoni institutu Kurto i Varburga PrimitkiA Bar at the Folies Bergere Institut Kurto d Track Q734266 A Bar at the Folies BergereDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 ChegodaevA D Eduard Mane M Iskusstvo 1985 ros sbornik Zapadno evropejskoe iskusstvo 2j poloviny 19 veka M Iskusstvo 1975 ros