Барселонський дім

Барсело́нський ді́м (ісп. Casa de Barcelona, кат. Casal de Barcelona) — середньовічна вестготська династія, що правила Барселонським графством (з 878) та Арагонським королівством (з 1137). Походила від нащадків каркассонського графа , родича Вільфреда Волохатого. Від 878 року голови дому носили титул графів Барселонських, а від 1162 року — титул королів Арагону. На ХІІІ століття члени династії успадкували більшість каталанських графств й створити територіальне Каталонське князівство, поєднане шлюбним зв'язком із Арагонським королівством. Цей зв'язок тривав до 1410 року, до смерті арагонського короля Мартина I, останнього законного представника чоловічої статі в головній гілці династії. Бічні роди династії правили графствами Урхеля (з 992) й Гандії, Осоною (878—1111), Провансом (1112—1245), Сицилією (1282—1409). Згідно з 1412 року, арагонська корона перейшла до гілки Трастамарського дому, нащадкам арагонської інфанти Елеонори з Барселонського дому. Також — Барселонська династія, Арагонський дім, Арагонська династія, Каталонський дім (ісп. Casa de Cataluña).

Герб правителів Арагону та Барселони.

Родинні зв'язки

• Португальський Бургундський дім
  1. Саншу I (1154—1212), король Португалії (1185—1212) ∞ Дульса (1160—1198), донька барселонського графа Рамона-Беренгера IV
  2. Дініш (1261—1325), король Португалії (1279—1325) ∞ Ізабела (1271—1336), донька арагонського короля Педро III

• Авіська династія
  1. Педру (1392—1449), герцог Коїмбрський (1415—1449), регент (1439—1449) ∞ Ізабела (1409—1459), донька урхельського графа Хайме ІІ

Титули і герби

• Граф Барселонський
  878—1410
• Король Арагону (1162—1410), Валенсії (1238—1410)
• Король Майорки
  1276—1410
• Король Сицилії (1282—1410), Сардинії та Корсики (1297—1410)
• Герцог Атенський
  1312—1388
• Граф Урхельський
  1314—1413
• Герцог Неопатрійський
  1319—1390

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Барселонський дім

Cawley, Charles, Aragon, kings, Medieval Lands database, Foundation for Medieval Genealogy