Петро Йонович Баранов (нар. 22 вересня 1892, місто Санкт-Петербург — загинув 5 вересня 1933, Московська область, Російська Федерація) — радянський військовий діяч, начальник Військово-повітряних сил РСЧА. Член Центральної контрольної комісії ВКП(б) у 1924—1925 роках. Кандидат у члени ЦК ВКП(б) у 1927—1933 роках.
Баранов Петро Йонович | |
---|---|
рос. Пётр Ионович Баранов[1] | |
Народився | 22 вересня 1892[2] Санкт-Петербург, Російська імперія |
Помер | 5 вересня 1933 (40 років) Московська область, РСФРР, СРСР |
Поховання | Некрополь біля Кремлівської стіни[2] |
Країна | СРСР |
Діяльність | державний діяч, офіцер, політик |
Знання мов | російська[1] |
Учасник | Перша світова війна |
Magnum opus | d |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народився в родині робітника.
У 1913 році висланий із Санкт-Петербурга і позбавлений права проживання у великих містах Російської імперії. За революційну діяльність не раз був заарештований.
У 1915 році мобілізований на військову службу до російської армії, дезертирував, вів нелегальну революційну діяльність у Харкові. У 1916 році за революційну агітацію був заарештований і засуджений військово-польовим судом до восьми років каторги, але після Лютневої революції 1917 року звільнений.
У липні 1917 року направлений на Румунський фронт, де у вересні 1917 року був обраний головою фронтового відділу ради солдатських депутатів Румунського фронту (Румчероду), а з жовтня 1917 року — членом військово-революційного комітету та комітету РСДРП(б) 8-ї армії.
З 15 грудня 1917 року Баранов очолював військово-революційний комітет Румунського фронту. Брав участь у переговорах з військовим міністром Румунії Янковеску, а також командувачем російськими арміями на Румунському фронті Д.Щербачовим. Від січня 1918 року — голова військово-революційного комітету 8-ї армії.
У 1918 році вступив до лав Червоної армії. З 7 по 20 квітня 1918 року командував 4-ю Донецькою робітничою армією Донецько-Криворізької республіки, що намагалася стримати наступ австро-німецьких військ на Донбас.
У 1918 році — начальник штабу головнокомандувача збройними силами Південних Республік; комісар штабу та помічник начальника політичного відділу 4-ї армії РСЧА.
7 квітня — 6 травня 1919 року — член Революційної військової ради (РВР) 8-ї армії Південного фронту РСЧА. Потім — член РВР Південної групи Східного фронту.
15 серпня 1919 — 16 жовтня 1919 року — член РВР Туркестанського фронту. 16 жовтня 1919 — 27 вересня 1920 року — член РВР 1-ї армії Туркестанського фронту.
31 жовтня — 31 грудня 1920 року — член РВР 14-ї армії Південно-Західного фронту РСЧА.
У 1921 році — начальник політичного відділу Збройних сил України і Криму (РСЧА).
У березні 1921 року був учасник придушення Кронштадтського повстання.
18 травня 1921 — 7 квітня 1922 року — член РВР Туркестанського фронту, командувач військ Ферганській області. Керував частинами Червоної армії у військових діях проти басмацтва.
Одночасно, в 1921—1922 роках — член Туркестанського бюро ЦК РКП(б).
У 1923 році призначений начальником і комісаром броньових сил РСЧА.
У серпні 1923 — 10 грудня 1924 року — заступник начальника, 10 грудня 1924 — 28 червня 1931 року — начальник Військово-повітряних сил РСЧА. Одночасно, 21 березня 1925 — 28 червня 1931 року — член РВР СРСР.
15 квітня 1925 року Баранов підписав документ про створення німецької авіаційної школи «Липецьк». У 1929—1930 роках під вигаданим прізвищем очолював делегацію радянських інженерів в США, які закуповували машини для промисловості.
З 6 червня 1931 року — членом президії Вищої ради народного господарства СРСР і начальник Всесоюзного авіаційного об'єднання.
З січня 1932 по 5 вересня 1933 року — начальник Головного управління авіаційної промисловості Народного комісаріату важкої промисловості СРСР та заступник народного комісара важкої промисловості СРСР.
5 вересня 1933 року загинув разом із дружиною Белою Мойсеївною Барановою (Беркович) в авіаційній катастрофі під Подольськом Московської області. Похований у Москві на Красній площі біля Кремлівської стіни.
Нагороди
- орден Леніна (17.08.1933)
- орден Червоного Прапора
- Військовий орден Хорезмської Народної Радянської Республіки
- Золота Зірка Бухарської Народної Радянської Республіки
Джерела
- Симоненко Р. Г. Баранов Петро Йонович [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 183. — .
- VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- БАРАНОВ Петр Ионович // Авиация России : биографическая энциклопедия : 1909-2009 : А--Я / под ред. А. Н. Зелин — Москва: 2009. — С. 41–42. — 880 с. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petro Jonovich Baranov nar 22 veresnya 1892 18920922 misto Sankt Peterburg zaginuv 5 veresnya 1933 Moskovska oblast Rosijska Federaciya radyanskij vijskovij diyach nachalnik Vijskovo povitryanih sil RSChA Chlen Centralnoyi kontrolnoyi komisiyi VKP b u 1924 1925 rokah Kandidat u chleni CK VKP b u 1927 1933 rokah Baranov Petro Jonovichros Pyotr Ionovich Baranov 1 Narodivsya22 veresnya 1892 1892 09 22 2 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPomer5 veresnya 1933 1933 09 05 40 rokiv Moskovska oblast RSFRR SRSRPohovannyaNekropol bilya Kremlivskoyi stini 2 Krayina SRSRDiyalnistderzhavnij diyach oficer politikZnannya movrosijska 1 UchasnikPersha svitova vijnaMagnum opusdPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v rodini robitnika Chlen RSDRP b z 1912 roku U 1913 roci vislanij iz Sankt Peterburga i pozbavlenij prava prozhivannya u velikih mistah Rosijskoyi imperiyi Za revolyucijnu diyalnist ne raz buv zaareshtovanij U 1915 roci mobilizovanij na vijskovu sluzhbu do rosijskoyi armiyi dezertiruvav viv nelegalnu revolyucijnu diyalnist u Harkovi U 1916 roci za revolyucijnu agitaciyu buv zaareshtovanij i zasudzhenij vijskovo polovim sudom do vosmi rokiv katorgi ale pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku zvilnenij U lipni 1917 roku napravlenij na Rumunskij front de u veresni 1917 roku buv obranij golovoyu frontovogo viddilu radi soldatskih deputativ Rumunskogo frontu Rumcherodu a z zhovtnya 1917 roku chlenom vijskovo revolyucijnogo komitetu ta komitetu RSDRP b 8 yi armiyi Z 15 grudnya 1917 roku Baranov ocholyuvav vijskovo revolyucijnij komitet Rumunskogo frontu Brav uchast u peregovorah z vijskovim ministrom Rumuniyi Yankovesku a takozh komanduvachem rosijskimi armiyami na Rumunskomu fronti D Sherbachovim Vid sichnya 1918 roku golova vijskovo revolyucijnogo komitetu 8 yi armiyi U 1918 roci vstupiv do lav Chervonoyi armiyi Z 7 po 20 kvitnya 1918 roku komanduvav 4 yu Doneckoyu robitnichoyu armiyeyu Donecko Krivorizkoyi respubliki sho namagalasya strimati nastup avstro nimeckih vijsk na Donbas U 1918 roci nachalnik shtabu golovnokomanduvacha zbrojnimi silami Pivdennih Respublik komisar shtabu ta pomichnik nachalnika politichnogo viddilu 4 yi armiyi RSChA 7 kvitnya 6 travnya 1919 roku chlen Revolyucijnoyi vijskovoyi radi RVR 8 yi armiyi Pivdennogo frontu RSChA Potim chlen RVR Pivdennoyi grupi Shidnogo frontu 15 serpnya 1919 16 zhovtnya 1919 roku chlen RVR Turkestanskogo frontu 16 zhovtnya 1919 27 veresnya 1920 roku chlen RVR 1 yi armiyi Turkestanskogo frontu 31 zhovtnya 31 grudnya 1920 roku chlen RVR 14 yi armiyi Pivdenno Zahidnogo frontu RSChA U 1921 roci nachalnik politichnogo viddilu Zbrojnih sil Ukrayini i Krimu RSChA U berezni 1921 roku buv uchasnik pridushennya Kronshtadtskogo povstannya 18 travnya 1921 7 kvitnya 1922 roku chlen RVR Turkestanskogo frontu komanduvach vijsk Ferganskij oblasti Keruvav chastinami Chervonoyi armiyi u vijskovih diyah proti basmactva Odnochasno v 1921 1922 rokah chlen Turkestanskogo byuro CK RKP b U 1923 roci priznachenij nachalnikom i komisarom bronovih sil RSChA U serpni 1923 10 grudnya 1924 roku zastupnik nachalnika 10 grudnya 1924 28 chervnya 1931 roku nachalnik Vijskovo povitryanih sil RSChA Odnochasno 21 bereznya 1925 28 chervnya 1931 roku chlen RVR SRSR 15 kvitnya 1925 roku Baranov pidpisav dokument pro stvorennya nimeckoyi aviacijnoyi shkoli Lipeck U 1929 1930 rokah pid vigadanim prizvishem ocholyuvav delegaciyu radyanskih inzheneriv v SShA yaki zakupovuvali mashini dlya promislovosti Z 6 chervnya 1931 roku chlenom prezidiyi Vishoyi radi narodnogo gospodarstva SRSR i nachalnik Vsesoyuznogo aviacijnogo ob yednannya Z sichnya 1932 po 5 veresnya 1933 roku nachalnik Golovnogo upravlinnya aviacijnoyi promislovosti Narodnogo komisariatu vazhkoyi promislovosti SRSR ta zastupnik narodnogo komisara vazhkoyi promislovosti SRSR 5 veresnya 1933 roku zaginuv razom iz druzhinoyu Beloyu Mojseyivnoyu Baranovoyu Berkovich v aviacijnij katastrofi pid Podolskom Moskovskoyi oblasti Pohovanij u Moskvi na Krasnij ploshi bilya Kremlivskoyi stini Nagorodiorden Lenina 17 08 1933 orden Chervonogo Prapora Vijskovij orden Horezmskoyi Narodnoyi Radyanskoyi Respubliki Zolota Zirka Buharskoyi Narodnoyi Radyanskoyi RespublikiDzherelaSimonenko R G Baranov Petro Jonovich 6 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 183 ISBN 966 00 0734 5 VIAF Dublin Ohio OCLC 2003 d Track Q54837d Track Q54919 BARANOV Petr Ionovich Aviaciya Rossii biograficheskaya enciklopediya 1909 2009 A Ya pod red A N Zelin Moskva 2009 S 41 42 880 s ISBN 978 5 903989 03 4 d Track Q95733991d Track Q649d Track Q984963