Борис Ісакович Балтер (рос. Борис Исаакович Балтер; 1919—1974) — російський письменник, прозаїк, автор повісті «До побачення, хлопчики!» («До свидания, мальчики!»).
Балтер Борис Ісакович | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 6 липня 1919[1][2] Самарканд, Туркестанська АРСР, Російська СФРР | |||
Помер | 8 червня 1974[1][3][2](54 роки) Москва, СРСР | |||
Країна | СРСР | |||
Діяльність | перекладач, письменник, сценарист | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | російська | |||
Партія | КПРС | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився в Самарканді 1919 року. Закінчив школу в Євпаторії. У 1936 посланий в Ленінградське, а з 1938 в Київське військове училище; офіцером брав участь в Радянсько-фінської та Великої Вітчизняної війни; з 1944 — член партії. У 1945—1946 роках був слухачем Військової академії ім. М. В. Фрунзе (звільнений через хворобу). З 1948 вчився і в 1953 закінчив Літературний інститут, де займався, зокрема, у семінарі К. Паустовського, з яким зберіг дружні стосунки. З 1953 протягом кількох років керував літературним відділом Хакаського НДІ мови, літератури та історії в Абакані, перекладав казки з хакасскої мови в 1955 і 1958. Балтеру належала ініціатива видання збірки «Таруські сторінки», випущеного Паустовським в 1961. Він жив у Москві і був виключений з партії в 1968 після того, як підписав лист на захист Ю. Галанскова і О. Гінзбурга. До кінця життя він займався перекладами з узбецької і таджицької мов.
Творчість
Ще до закінчення інституту в 1952 році в альманасі «Володимир» виходить перша повість Б. Балтера «Перші дні» про початок війни. У 1953 році ця повість ввійшла в окремий збірник прози письменника. У наступні роки Балтер займається літературно-перекладацькою діяльністю в Хакасії. Результатом цієї роботи стали книги «Хакаський народні казки» і дві збірки історичних повістей про минуле хакасского народу — «Степові кургани» і «Про що мовчать камені». Всі три книги вийшли в перекладі, літературній обробці і з передмовою Балтера.
Головний твір Балтера — значною мірою автобіографічна повість «Троє з одного міста» (1961), пізніше перероблена в «До побачення, хлопчики!» («До свидания, мальчики») (1962, взято з пісні Булата Окуджави). У цій повісті Балтер розповідає про останні шкільних днях трьох хлопчиків у червні 1936 в невеликому кримському місті (м. Євпаторія). Розповідь ведеться від першої особи, час від часу оповідач оцінює події, що відбуваються з висоти свого дорослого досвіду. Відразу після опублікування в журналі «Юність» (№ 8-9, 1962 р.) повість підкорила серця мільйонів людей. Через рік повість вийшла окремою книгою. Вона була перекладена на багато мов і видана в багатьох країнах.
У 1964 році Борис Балтер у співавторстві з В. Токарева написав за мотивами повісті «До побачення, хлопчики» п'єсу. Вона неодноразово з великим успіхом йшла в багатьох театрах. У тому ж році Балтер в співавторстві з Михайлом Каліко за мотивами своєї книги створив сценарій однойменного художнього фільму. Фільм «До побачення, хлопчики!» Знімався в Євпаторії. Він вийшов на екрани в 1966 р. і залишив помітний слід в світовому кінематографі. У зв'язку з еміграцією в 1970-х роках режисера до Ізраїлю, показ фільму був заборонений в Радянському Союзі.
У жовтні 1965 року в 10-му номері журналу «Юність» була надрукована розповідь Балтера «Проїздом». Це була остання прижиттєва публікація письменника в популярному журналі. Майже через чверть століття, в 1989 році, журнал «Юність» посмертно опублікував незакінчену повість Бориса Балтер «Самарканд».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #173073751 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 162–164. —
- Czech National Authority Database
Посилання
- Енциклопедія «Кругосвет» [ 17 березня 2008 у Wayback Machine.]
- Детальна біографія в «Єврейському журналі» [ 14 березня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Boris Isakovich Balter ros Boris Isaakovich Balter 1919 1974 rosijskij pismennik prozayik avtor povisti Do pobachennya hlopchiki Do svidaniya malchiki Balter Boris IsakovichNarodivsya6 lipnya 1919 1919 07 06 1 2 Samarkand Turkestanska ARSR Rosijska SFRRPomer8 chervnya 1974 1974 06 08 1 3 2 54 roki Moskva SRSRKrayina SRSRDiyalnistperekladach pismennik scenaristAlma materLiteraturnij institut imeni GorkogoMova tvorivrosijskaPartiyaKPRSUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balter BiografiyaNarodivsya v Samarkandi 1919 roku Zakinchiv shkolu v Yevpatoriyi U 1936 poslanij v Leningradske a z 1938 v Kiyivske vijskove uchilishe oficerom brav uchast v Radyansko finskoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni z 1944 chlen partiyi U 1945 1946 rokah buv sluhachem Vijskovoyi akademiyi im M V Frunze zvilnenij cherez hvorobu Z 1948 vchivsya i v 1953 zakinchiv Literaturnij institut de zajmavsya zokrema u seminari K Paustovskogo z yakim zberig druzhni stosunki Z 1953 protyagom kilkoh rokiv keruvav literaturnim viddilom Hakaskogo NDI movi literaturi ta istoriyi v Abakani perekladav kazki z hakasskoyi movi v 1955 i 1958 Balteru nalezhala iniciativa vidannya zbirki Taruski storinki vipushenogo Paustovskim v 1961 Vin zhiv u Moskvi i buv viklyuchenij z partiyi v 1968 pislya togo yak pidpisav list na zahist Yu Galanskova i O Ginzburga Do kincya zhittya vin zajmavsya perekladami z uzbeckoyi i tadzhickoyi mov TvorchistShe do zakinchennya institutu v 1952 roci v almanasi Volodimir vihodit persha povist B Baltera Pershi dni pro pochatok vijni U 1953 roci cya povist vvijshla v okremij zbirnik prozi pismennika U nastupni roki Balter zajmayetsya literaturno perekladackoyu diyalnistyu v Hakasiyi Rezultatom ciyeyi roboti stali knigi Hakaskij narodni kazki i dvi zbirki istorichnih povistej pro minule hakasskogo narodu Stepovi kurgani i Pro sho movchat kameni Vsi tri knigi vijshli v perekladi literaturnij obrobci i z peredmovoyu Baltera Golovnij tvir Baltera znachnoyu miroyu avtobiografichna povist Troye z odnogo mista 1961 piznishe pereroblena v Do pobachennya hlopchiki Do svidaniya malchiki 1962 vzyato z pisni Bulata Okudzhavi U cij povisti Balter rozpovidaye pro ostanni shkilnih dnyah troh hlopchikiv u chervni 1936 v nevelikomu krimskomu misti m Yevpatoriya Rozpovid vedetsya vid pershoyi osobi chas vid chasu opovidach ocinyuye podiyi sho vidbuvayutsya z visoti svogo doroslogo dosvidu Vidrazu pislya opublikuvannya v zhurnali Yunist 8 9 1962 r povist pidkorila sercya miljoniv lyudej Cherez rik povist vijshla okremoyu knigoyu Vona bula perekladena na bagato mov i vidana v bagatoh krayinah U 1964 roci Boris Balter u spivavtorstvi z V Tokareva napisav za motivami povisti Do pobachennya hlopchiki p yesu Vona neodnorazovo z velikim uspihom jshla v bagatoh teatrah U tomu zh roci Balter v spivavtorstvi z Mihajlom Kaliko za motivami svoyeyi knigi stvoriv scenarij odnojmennogo hudozhnogo filmu Film Do pobachennya hlopchiki Znimavsya v Yevpatoriyi Vin vijshov na ekrani v 1966 r i zalishiv pomitnij slid v svitovomu kinematografi U zv yazku z emigraciyeyu v 1970 h rokah rezhisera do Izrayilyu pokaz filmu buv zaboronenij v Radyanskomu Soyuzi U zhovtni 1965 roku v 10 mu nomeri zhurnalu Yunist bula nadrukovana rozpovid Baltera Proyizdom Ce bula ostannya prizhittyeva publikaciya pismennika v populyarnomu zhurnali Majzhe cherez chvert stolittya v 1989 roci zhurnal Yunist posmertno opublikuvav nezakinchenu povist Borisa Balter Samarkand PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 173073751 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 162 164 ISBN 5 94848 245 6 d Track Q124467367d Track Q124510026d Track Q4421639 Czech National Authority Database d Track Q13550863PosilannyaEnciklopediya Krugosvet 17 bereznya 2008 u Wayback Machine Detalna biografiya v Yevrejskomu zhurnali 14 bereznya 2013 u Wayback Machine