Балаш Азерогли

|Ukrcenter= |Примітки=

Балаш Аллахбагиш огли Абізаде
Abizadə Balaş Allahbaxış oğlu
Псевдонім	Балаш Азероглу (азерб. Balaş Azəroğlu)
Народився	11 листопада 1921(1921-11-11) Ардебіль, Іран
Помер	24 квітня 2011(2011-04-24) (89 років) Баку
Країна	СРСР  Азербайджан
Діяльність	поет
Alma mater	Бакинський державний університет
У шлюбі з	Медіна Гюльгюн
Нагороди
Балаш Азерогли у Вікісховищі

Балаш Азероглу (Балаш Аллахбагиш огли Абізаде; 11 листопада 1921 р., Ардебіль — 24 квітня 2011, Баку) — азербайджанський поет і громадський діяч.

Біографія

Народився 11 листопада 1921 року в Ардебілі, Іранський Азербайджан (сучасний Іран), в родині робітника.

Член Азербайджанської демократичної партії (з 1945). У 1941–1945 роках брав участь у національно-визвольному русі Іранського Азербайджану, був одним із засновників антифашистської організації «Зіддефашист» в Ардебілі.

У 1947 році емігрував до Радянського Азербайджану, де у 1952 році закінчив філологічний факультет Азербайджанського державного університету.

Редагував газету «Азербайджан», керував спілкою письменників-емігрантів.

Літературна діяльність

Друкується з 1937 року. Перша збірка «Вірші» вийшов у 1944 році.

Азероглу писав про любов до батьківщини, революційний настрій іранського народу, викривав фашизм. У його віршах, присвячених Радянському Азербайджану, переважають теми творчої праці, дружби народів, боротьби за мир («Бакінські мандри» (1945), «Зіндан» (1948), «Фестиваль» (1952) та ін.).

Вірші Азероглу відзначені глибоким ліризмом. В Баку вийшли його збірки: «Вірші» (1948), «Савалан» (1949), «На шляхах боротьби» (1950), «Друзі юності» (1950), «Мої пісні» (1952), «Ранкова зоря» (1953) та інші.

Твори Азероглу

• Моє сонце, Баку, 1950; (російською)
• Земля Батьківщини, М., 1958 (російською)

Джерела

• Творчість Балаша Азероглу, Баку, 1967. = А. М. Сафієв.

Посилання

• Две судьбы поэта одного народа (рос.)
• BALAŞ AZƏROĞLUNUN VƏFATI İLƏ BAĞLI RƏSMİ NEKROLOQ YAYILIB^{[недоступне посилання з червня 2019]} (азерб.)