Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Байов Олексій Костянтинович (Баиов) (*20 лютого 1871 — †8 вересня 1935) — військовий історик і теоретик, генерал-лейтенант.
| Байов Олексій Костянтинович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 лютого 1871 Умань, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер | 8 травня 1935[1] (64 роки) Таллінн, Естонія[1] |
| Поховання | Олександро-Невський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Академія Генерального штабу |
| Військове звання | генерал-лейтенант |
| Нагороди |      |
| |
Життєпис
Народився в Умані. Походив з родини полтавських дворян, син генерала. Закінчив Володимирський кадетський корпус у Києві, друге військове Костянтинівське училище (1890) та Імператорську військову академію в Санкт-Петербурзі (1896). Служив у Віленському військ. окрузі. 1902 призначений штаб-офіцером, завідувачем навчальної частини, управителем справ (1904—1914), водночас від 1906 — професор кафедри історії військового мистецтва Академії Генштабу, Військово-історичної комісії з опису російсько-японської війни. Автор праць з історії військового мистецтва. Редактор «Известий Императорской Николаевской военной академии» (1910—1914), один із засновників Імператорського Російського військово-історичного товариства і редактор його журналу в 1912—1914 роках. Під час Першої світової війни був генералом для доручень при командуванні 8-ю армією, начальником штабу армійського корпусу і 3-ї армії, командиром піхотної дивізії 50-го армійського корпусу. Після Жовтневої революції 1917 очолював комісію з упорядкування історичних архівів при Комісаріаті військово-навчальних закладів Петроградського військового округу. Проте згодом воював у Північно-Західній армії генерала від інфантерії Миколи Юденича, потрапив до Естонії, де до 1926 викладав у Талліннському військовому училищі і на курсах Генштабу естонської армії. На еміграції друкувався в журналі «Часовой» та газеті «Возрождение» (Париж). За військово-теоретичними поглядами належав до «академічної школи» російського військового теоретика Г. Леєра. Був засновником «російської школи», яка стверджувала, що військова доктрина мусить мати національний характер і будуватися на вивченні російського військового мистецтва у його класичних зразках. Найповніше свої погляди виклав у праці «История военного искусства как наука» (1912). Помер у Таллінні.
Твори
- (рос.)Военно-географический и статистический очерк Северной Кореи. СПб., 1904;
- (рос.)Приказы графа Миниха в 1736—1739 гг. В кн.: Сборник военно-исторических материалов, вып. 14. СПб., 1904;
- (рос.)Русская армия в царствование императрицы Анны Иоанновны: Война России с Турцией в 1736–39 гг., т. 1–2. СПб., 1906;
- (рос.)Курс истории русского военного искусства, вып. 1–7. СПб., 1909–13; Военное дело в эпоху императора Павла I. В кн.: История русской армии и флота, т. 3. М., 1911;
- (рос.)Значение В. О. Ключевского для русской военной исторической науки. «Известия Императорской Николаевской военной академии», 1911, № 21;
- (рос.)История русской армии: Курс военных училищ, вып. 1, СПб., 1912; Записка об инструкции отделам Императорского Русского военно-исторического общества, кн. 1. СПб., 1913;
- (рос.)Национальные черты русского военного искусства в романовский период нашей истории. СПб., 1913;
- (рос.)Конспект по истории военного искусства России. СПб., 1914;
- (рос.)Отзыв о сочинении Н. П. Волынского «Постепенное развитие русской регулярной кавалерии в эпоху Петра Великого». Пг., 1917.
Примітки
- Баиов Алексей Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Електронна енциклопедія історії України на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література
- Павловский И. Ф., Краткий биографический словарь. Полтава, 1912; (рос.)
- Павловский И. Ф., Первое дополнение. Полтава, 1913;(рос.)
- Бескровный Л. Г., Очерки военной историографии России. М., 1962; (рос.)
- Климова К., Перший військово-історичний часопис в Україні. «Військово-історичний альманах», 2001, ч. 2(3).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bajov Oleksij Kostyantinovich Baiov 20 lyutogo 1871 8 veresnya 1935 vijskovij istorik i teoretik general lejtenant Bajov Oleksij KostyantinovichNarodivsya8 lyutogo 1871 1871 02 08 Uman Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer8 travnya 1935 1935 05 08 1 64 roki Tallinn Estoniya 1 PohovannyaOleksandro Nevskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorikAlma materAkademiya Generalnogo shtabuVijskove zvannyageneral lejtenantNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v Umani Pohodiv z rodini poltavskih dvoryan sin generala Zakinchiv Volodimirskij kadetskij korpus u Kiyevi druge vijskove Kostyantinivske uchilishe 1890 ta Imperatorsku vijskovu akademiyu v Sankt Peterburzi 1896 Sluzhiv u Vilenskomu vijsk okruzi 1902 priznachenij shtab oficerom zaviduvachem navchalnoyi chastini upravitelem sprav 1904 1914 vodnochas vid 1906 profesor kafedri istoriyi vijskovogo mistectva Akademiyi Genshtabu Vijskovo istorichnoyi komisiyi z opisu rosijsko yaponskoyi vijni Avtor prac z istoriyi vijskovogo mistectva Redaktor Izvestij Imperatorskoj Nikolaevskoj voennoj akademii 1910 1914 odin iz zasnovnikiv Imperatorskogo Rosijskogo vijskovo istorichnogo tovaristva i redaktor jogo zhurnalu v 1912 1914 rokah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv generalom dlya doruchen pri komanduvanni 8 yu armiyeyu nachalnikom shtabu armijskogo korpusu i 3 yi armiyi komandirom pihotnoyi diviziyi 50 go armijskogo korpusu Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi 1917 ocholyuvav komisiyu z uporyadkuvannya istorichnih arhiviv pri Komisariati vijskovo navchalnih zakladiv Petrogradskogo vijskovogo okrugu Prote zgodom voyuvav u Pivnichno Zahidnij armiyi generala vid infanteriyi Mikoli Yudenicha potrapiv do Estoniyi de do 1926 vikladav u Tallinnskomu vijskovomu uchilishi i na kursah Genshtabu estonskoyi armiyi Na emigraciyi drukuvavsya v zhurnali Chasovoj ta gazeti Vozrozhdenie Parizh Za vijskovo teoretichnimi poglyadami nalezhav do akademichnoyi shkoli rosijskogo vijskovogo teoretika G Leyera Buv zasnovnikom rosijskoyi shkoli yaka stverdzhuvala sho vijskova doktrina musit mati nacionalnij harakter i buduvatisya na vivchenni rosijskogo vijskovogo mistectva u jogo klasichnih zrazkah Najpovnishe svoyi poglyadi viklav u praci Istoriya voennogo iskusstva kak nauka 1912 Pomer u Tallinni Tvori ros Voenno geograficheskij i statisticheskij ocherk Severnoj Korei SPb 1904 ros Prikazy grafa Miniha v 1736 1739 gg V kn Sbornik voenno istoricheskih materialov vyp 14 SPb 1904 ros Russkaya armiya v carstvovanie imperatricy Anny Ioannovny Vojna Rossii s Turciej v 1736 39 gg t 1 2 SPb 1906 ros Kurs istorii russkogo voennogo iskusstva vyp 1 7 SPb 1909 13 Voennoe delo v epohu imperatora Pavla I V kn Istoriya russkoj armii i flota t 3 M 1911 ros Znachenie V O Klyuchevskogo dlya russkoj voennoj istoricheskoj nauki Izvestiya Imperatorskoj Nikolaevskoj voennoj akademii 1911 21 ros Istoriya russkoj armii Kurs voennyh uchilish vyp 1 SPb 1912 Zapiska ob instrukcii otdelam Imperatorskogo Russkogo voenno istoricheskogo obshestva kn 1 SPb 1913 ros Nacionalnye cherty russkogo voennogo iskusstva v romanovskij period nashej istorii SPb 1913 ros Konspekt po istorii voennogo iskusstva Rossii SPb 1914 ros Otzyv o sochinenii N P Volynskogo Postepennoe razvitie russkoj regulyarnoj kavalerii v epohu Petra Velikogo Pg 1917 PrimitkiBaiov Aleksej Konstantinovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaElektronna enciklopediya istoriyi Ukrayini na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 5 bereznya 2016 u Wayback Machine LiteraturaPavlovskij I F Kratkij biograficheskij slovar Poltava 1912 ros Pavlovskij I F Pervoe dopolnenie Poltava 1913 ros Beskrovnyj L G Ocherki voennoj istoriografii Rossii M 1962 ros Klimova K Pershij vijskovo istorichnij chasopis v Ukrayini Vijskovo istorichnij almanah 2001 ch 2 3