Ба́за (у машинобудуванні) — поверхня або поєднання поверхонь, вісь, точка, яка належить заготовці або виробу та використовується для надання заготовці чи виробу потрібного положення відносно вибраної системи координат.
Процес надання заготовці або виробу потрібного положення відносно вибраної системи координат має назву «базування».
База може бути:
- проектною — база, обрана при проектуванні: самого виробу, технологічного процесу його виготовлення чи ремонту цього виробу.
- дійсною — база, що фактично використовується в конструкції: при виготовленні, експлуатації або ремонті виробу.
Основи базування
З механіки відомо, що тверде тіло має шість ступенів вільності: три пов'язані з переміщенням тіла уздовж трьох взаємно перпендикулярних осей координат OX, OY, OZ і три — з можливим його поворотом відносно цих осей. При установці деталі для обробки кожен зі ступенів вільності пов'язується шляхом притиску деталі до відповідної нерухомої точки (опори). Кожна опора зв'язує один ступінь вільності деталі, отже для позбавлення деталі всіх ступенів вільності необхідно, щоб у пристрою було шість нерухомих опорних точок (правило шести точок). При порушенні правила шести точок настає невизначеність базування.
Ці точки знаходяться в трьох взаємно перпендикулярних площинах (базах) I, II та III: точки 1, 2 і 3, розташовані в площині XOY, позбавляють деталь трьох ступенів вільності — можливості переміщувати уздовж осі OZ і обертатися навколо осей OX, OY; точки 4 і 5, розташовані в площині XOZ, позбавляють деталь двох ступенів вільності — можливості переміщувати уздовж осі OY і обертатися навколо осі OZ; точка 6, розташована на площині YOZ, позбавляє деталь шостого ступеня вільності — можливості переміщувати уздовж осі OX. Сили затиску, що діють у напрямках, перпендикулярних до трьох площин, притискають деталь до шести нерухомих опор. Число нерухомих опор у пристрою не повинне бути більше шести, тому що в протилежному випадку створюється хитке положення оброблюваної деталі в пристрої.
Класифікація баз
За призначенням
Конструкторська база — база, яка використовується для визначення положення деталі чи складальної одиниці у виробі. Вона буває
- основна — конструкторська база даної деталі чи складальної одиниці, що використовується для визначення їх положення у виробі.
- допоміжна — конструкторська база даної деталі чи складальної одиниці, яка використовується для визначення положення приєднуваного до них виробу.
Конструкторські бази використовують конструктори для забезпечення правильного виконання службового призначення деталі та складальники, що виконують складання виробу з окремих деталей.
Технологічна база — база, яка використовується для визначення положення заготовки чи виробу в процесі виготовлення або ремонту. Технологічні бази поділяють на:
- чорнові — бази, які використовують на першій операції механічної обробки. Ці бази призначені для підготовки чистових баз. Чорнові бази використовують тільки один раз, на першій технологічній операції;
- чистові — бази, що використовуються для чистової обробки.
Технологічними базами користуються технологи при розробленні схем базування для забезпечення точності виготовлення виробів, конструктори технологічного оснащення та безпосередньо робітники при встановленні зоготовки для механічної обробки її поверхонь.
Вимірювальна база — база, яка використовується для визначення відносного положення заготовки чи виробу та засобів вимірювання.
Вимірювальні бази задають конструктори при розробці креслеників деталей та використовуються при перевірці точності виготовлення деталей.
За числом позбавлених ступенів вільності
Установна база — база, що використовується для накладення на заготовку чи виріб зв'язків, які позбавляють їх трьох ступенів вільності — переміщення уздовж однієї координатної осі та повертання навколо двох інших осей.
Напрямна база — база, що використовується для накладення на заготовку чи виріб зв'язків, які позбавляють їх двох ступенів вільності — переміщення уздовж однієї координатної осі та повертання навколо іншої осі.
Опорна база — база, що використовується для накладення на заготовку чи виріб зв'язків, які позбавляють їх одного ступеня вільності — переміщення уздовж однієї координатної осі або повертання навколо осі.
Подвійна напрямна база — база, що використовується для накладення на заготовку або виріб зв'язків, які позбавляють їх чотирьох ступенів вільності — переміщень уздовж двох координатних осей та повертання навколо цих осей.
Подвійна опорна база — база, що використовується для накладення на заготовку чи виріб зв'язків, які позбавляють їх двох ступенів вільності — переміщень уздовж двох координатних осей.
За характером прояву
Прихована база — база у вигляді уявної площини, осі чи точки.
Явна база — база у вигляді реальної поверхні, розмічальної риски або точки перетину рисок.
Схема базування
Схему розташування опорних точок деталі на базах деталі або заготовки називають схемою базування.
Сукупність трьох баз, що позбавляє тіло шести ступенів вільності, називається комплектом баз.
Опорна точка — точка, що символізує один із зв'язків заготовки або виробу з обраною системою координат.
Всі опорні точки на схемі базування позначаються умовними познаками і порядковими номерами. При накладенні в якійсь проєкції однієї опорної точки на іншу, позначається одна точка і біля неї справа проставляються номери суміщених точок. Нумерація точок на схемах базування починається з головної бази (настановна або подвійна напрямна). Потім нумеруються точки напрямної або подвійний опорної бази і останньою точка, що належить опорній базі. Явні точки нумеруються усередині однієї бази у першу чергу.
Схема базування (установки) є технічним завданням на проектування пристрою для закріплення заготовки. При цьому, на операційному ескізі на поверхнях заготовки можуть зазначатися опорні точки (схема базування) за ГОСТ 21495-76 або умовні познаки схем встановлення за ГОСТ 3.1107-81
Див. також
Примітки
- ДСТУ 2232-93 Базування та бази в машинобудуванні. Терміни та визначення.
- ГОСТ 21495-76 Базирование и базы в машиностроении. Термины и определения
- ГОСТ 3.1107-81 Единая система технологической документации. Опоры, зажимы и установочные устройства. Графические обозначения.
Джерела
- Боженко Л. І. Технологія машинобудування. Проектування технологічного спорядження [Текст]: Навчальний посібник для студентів машинобудівних спеціальностей вищих закладів освіти / Л. І. Боженко. – Львів: Світ , 2001. – 296 с.
- Руденко П. О. Проектування технологічних процесів у машинобудуванні [Текст]:Навчальний посібник /П. О. Руденко. – К.: Вища школа, 1993. – 414 с.
- Колкер Я. Д. Базирование и базы в машиностроении [Текст] /Я. Д. Колкер , О. Н. Руднев. — К.: Вища школа, 1991. – 100 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Baza Ba za u mashinobuduvanni poverhnya abo poyednannya poverhon vis tochka yaka nalezhit zagotovci abo virobu ta vikoristovuyetsya dlya nadannya zagotovci chi virobu potribnogo polozhennya vidnosno vibranoyi sistemi koordinat Proces nadannya zagotovci abo virobu potribnogo polozhennya vidnosno vibranoyi sistemi koordinat maye nazvu bazuvannya Baza mozhe buti proektnoyu baza obrana pri proektuvanni samogo virobu tehnologichnogo procesu jogo vigotovlennya chi remontu cogo virobu dijsnoyu baza sho faktichno vikoristovuyetsya v konstrukciyi pri vigotovlenni ekspluataciyi abo remonti virobu Osnovi bazuvannyaPravilo 6 ti tochok 1 6 dvostoronni v yazi I II III bazi detali Z mehaniki vidomo sho tverde tilo maye shist stupeniv vilnosti tri pov yazani z peremishennyam tila uzdovzh troh vzayemno perpendikulyarnih osej koordinat OX OY OZ i tri z mozhlivim jogo povorotom vidnosno cih osej Pri ustanovci detali dlya obrobki kozhen zi stupeniv vilnosti pov yazuyetsya shlyahom pritisku detali do vidpovidnoyi neruhomoyi tochki opori Kozhna opora zv yazuye odin stupin vilnosti detali otzhe dlya pozbavlennya detali vsih stupeniv vilnosti neobhidno shob u pristroyu bulo shist neruhomih opornih tochok pravilo shesti tochok Pri porushenni pravila shesti tochok nastaye neviznachenist bazuvannya Ci tochki znahodyatsya v troh vzayemno perpendikulyarnih ploshinah bazah I II ta III tochki 1 2 i 3 roztashovani v ploshini XOY pozbavlyayut detal troh stupeniv vilnosti mozhlivosti peremishuvati uzdovzh osi OZ i obertatisya navkolo osej OX OY tochki 4 i 5 roztashovani v ploshini XOZ pozbavlyayut detal dvoh stupeniv vilnosti mozhlivosti peremishuvati uzdovzh osi OY i obertatisya navkolo osi OZ tochka 6 roztashovana na ploshini YOZ pozbavlyaye detal shostogo stupenya vilnosti mozhlivosti peremishuvati uzdovzh osi OX Sili zatisku sho diyut u napryamkah perpendikulyarnih do troh ploshin pritiskayut detal do shesti neruhomih opor Chislo neruhomih opor u pristroyu ne povinne buti bilshe shesti tomu sho v protilezhnomu vipadku stvoryuyetsya hitke polozhennya obroblyuvanoyi detali v pristroyi Klasifikaciya bazZa priznachennyam Konstruktorska baza baza yaka vikoristovuyetsya dlya viznachennya polozhennya detali chi skladalnoyi odinici u virobi Vona buvaye osnovna konstruktorska baza danoyi detali chi skladalnoyi odinici sho vikoristovuyetsya dlya viznachennya yih polozhennya u virobi dopomizhna konstruktorska baza danoyi detali chi skladalnoyi odinici yaka vikoristovuyetsya dlya viznachennya polozhennya priyednuvanogo do nih virobu Konstruktorski bazi vikoristovuyut konstruktori dlya zabezpechennya pravilnogo vikonannya sluzhbovogo priznachennya detali ta skladalniki sho vikonuyut skladannya virobu z okremih detalej Tehnologichna baza baza yaka vikoristovuyetsya dlya viznachennya polozhennya zagotovki chi virobu v procesi vigotovlennya abo remontu Tehnologichni bazi podilyayut na chornovi bazi yaki vikoristovuyut na pershij operaciyi mehanichnoyi obrobki Ci bazi priznacheni dlya pidgotovki chistovih baz Chornovi bazi vikoristovuyut tilki odin raz na pershij tehnologichnij operaciyi chistovi bazi sho vikoristovuyutsya dlya chistovoyi obrobki Tehnologichnimi bazami koristuyutsya tehnologi pri rozroblenni shem bazuvannya dlya zabezpechennya tochnosti vigotovlennya virobiv konstruktori tehnologichnogo osnashennya ta bezposeredno robitniki pri vstanovlenni zogotovki dlya mehanichnoyi obrobki yiyi poverhon Vimiryuvalna baza baza yaka vikoristovuyetsya dlya viznachennya vidnosnogo polozhennya zagotovki chi virobu ta zasobiv vimiryuvannya Vimiryuvalni bazi zadayut konstruktori pri rozrobci kreslenikiv detalej ta vikoristovuyutsya pri perevirci tochnosti vigotovlennya detalej Za chislom pozbavlenih stupeniv vilnosti Ustanovna baza baza sho vikoristovuyetsya dlya nakladennya na zagotovku chi virib zv yazkiv yaki pozbavlyayut yih troh stupeniv vilnosti peremishennya uzdovzh odniyeyi koordinatnoyi osi ta povertannya navkolo dvoh inshih osej Napryamna baza baza sho vikoristovuyetsya dlya nakladennya na zagotovku chi virib zv yazkiv yaki pozbavlyayut yih dvoh stupeniv vilnosti peremishennya uzdovzh odniyeyi koordinatnoyi osi ta povertannya navkolo inshoyi osi Oporna baza baza sho vikoristovuyetsya dlya nakladennya na zagotovku chi virib zv yazkiv yaki pozbavlyayut yih odnogo stupenya vilnosti peremishennya uzdovzh odniyeyi koordinatnoyi osi abo povertannya navkolo osi Podvijna napryamna baza baza sho vikoristovuyetsya dlya nakladennya na zagotovku abo virib zv yazkiv yaki pozbavlyayut yih chotiroh stupeniv vilnosti peremishen uzdovzh dvoh koordinatnih osej ta povertannya navkolo cih osej Podvijna oporna baza baza sho vikoristovuyetsya dlya nakladennya na zagotovku chi virib zv yazkiv yaki pozbavlyayut yih dvoh stupeniv vilnosti peremishen uzdovzh dvoh koordinatnih osej Za harakterom proyavu Prihovana baza baza u viglyadi uyavnoyi ploshini osi chi tochki Yavna baza baza u viglyadi realnoyi poverhni rozmichalnoyi riski abo tochki peretinu risok Shema bazuvannyaShemu roztashuvannya opornih tochok detali na bazah detali abo zagotovki nazivayut shemoyu bazuvannya Sukupnist troh baz sho pozbavlyaye tilo shesti stupeniv vilnosti nazivayetsya komplektom baz Oporna tochka tochka sho simvolizuye odin iz zv yazkiv zagotovki abo virobu z obranoyu sistemoyu koordinat Vsi oporni tochki na shemi bazuvannya poznachayutsya umovnimi poznakami i poryadkovimi nomerami Pri nakladenni v yakijs proyekciyi odniyeyi opornoyi tochki na inshu poznachayetsya odna tochka i bilya neyi sprava prostavlyayutsya nomeri sumishenih tochok Numeraciya tochok na shemah bazuvannya pochinayetsya z golovnoyi bazi nastanovna abo podvijna napryamna Potim numeruyutsya tochki napryamnoyi abo podvijnij opornoyi bazi i ostannoyu tochka sho nalezhit opornij bazi Yavni tochki numeruyutsya useredini odniyeyi bazi u pershu chergu Shema bazuvannya ustanovki ye tehnichnim zavdannyam na proektuvannya pristroyu dlya zakriplennya zagotovki Pri comu na operacijnomu eskizi na poverhnyah zagotovki mozhut zaznachatisya oporni tochki shema bazuvannya za GOST 21495 76 abo umovni poznaki shem vstanovlennya za GOST 3 1107 81Div takozhStupeni vilnostiPrimitkiDSTU 2232 93 Bazuvannya ta bazi v mashinobuduvanni Termini ta viznachennya GOST 21495 76 Bazirovanie i bazy v mashinostroenii Terminy i opredeleniya GOST 3 1107 81 Edinaya sistema tehnologicheskoj dokumentacii Opory zazhimy i ustanovochnye ustrojstva Graficheskie oboznacheniya DzherelaBozhenko L I Tehnologiya mashinobuduvannya Proektuvannya tehnologichnogo sporyadzhennya Tekst Navchalnij posibnik dlya studentiv mashinobudivnih specialnostej vishih zakladiv osviti L I Bozhenko Lviv Svit 2001 296 s ISBN 966 603 023 3 Rudenko P O Proektuvannya tehnologichnih procesiv u mashinobuduvanni Tekst Navchalnij posibnik P O Rudenko K Visha shkola 1993 414 s ISBN 966 7804 90 9 Kolker Ya D Bazirovanie i bazy v mashinostroenii Tekst Ya D Kolker O N Rudnev K Visha shkola 1991 100 s ISBN 5 11 002098 1