Мегді Базарґан (перс. مهدی بازرگان, азерб. Mehdi Bazərgan; 1 вересня 1908, Тебриз — † 20 січня 1995, Цюрих, Швейцарія) — іранський вчений, громадський і політичний діяч, 75-й прем'єр-міністр Ірану. Пропрацював на цій посаді лише дев'ять місяців і подав у відставку через незгоду з політикою релігійного лідера Ірану аятолою Хомейні.
Мегді Базарґан перс. مهدی بازرگان азерб. Mehdi Bəzargan | |
---|---|
перс. مهدی بازرگان | |
74-й прем'єр-міністр Ірану 1-й прем'єр-міністр Ісламської Республіки Іран | |
17 лютого 1979 — 6 листопада 1979 | |
Попередник | Шапур Бахтіяр |
Наступник | Мохаммад Алі Раджаї |
Міністр закордонних справ | |
1 квітня 1979 — 12 квітня 1979 | |
Попередник | |
Наступник | |
Народився | 1 вересня 1908 Тебриз, Персія |
Помер | 20 січня 1995 (86 років) Цюрих, Швейцарія |
Похований | Кум |
Відомий як | політик, інженер, ерудит |
Місце роботи | Тегеранський університет |
Громадянство | Іран |
Національність | азербайджанець |
Alma mater | Центральна школа Парижа[d] |
Політична партія | (англ. Freedom Movement of Iran) |
Батько | Хаджи Аббаскулі Табрізі (помер в 1954) |
У шлюбі з | Малак Табатабаі (з 1939) |
Діти | 2 сина, 3 дочки |
Релігія | Іслам, шиїзм |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Мегді Базарґан народився 1905 року в Тебризі в сім'ї дрібного торгівця, азербайджанець за походженням. В 1926—1936 роках вчився у Франції (École Centrale des Arts et Manufactures), після повернення на батьківщину — у 1940 році викладав інженерну справу в Тегеранському університеті, де з часом став деканом факультету технології. У роки Другої світової війни воював у складі французьких військах генерала де Голля.
В роки правління Мохаммеда Мосаддика керував Національною Іранською нафтовою компанією (NIOC), у 1951 році став заступником міністра освіти. Після усунення Мосаддика від влади в 1953—1957 роках емігрував до Франції. Був спізасновником Національного фронту Ірану (1953) та Визвольного руху (1961, разом з аятолою ). Після повернення до Ірану чотири рази заарештовувався, в 1964—1967 роках відбував тюремне покарання, але був амністований із забороною займатись політичною діяльністю.
Повернувся в політику в 1978 році, вів переговори із аятолою Хомейні про повернення в Іран, організував ісламські спілки вчителів, інженерів та лікарів. Після перемоги Ісламської революції був призначений Хомейні главою тимчасового уряду, проте практично зразу не знайшов з ним спільної мови у питанні подальшого розвитку Ірану. Зокрема Базарґан був проти зміни назви країни на «Ісламську Республіку Іран», страти колишнього глави уряду Аміра-Аббаса Говейди, створення ісламських революційних трибуналів. Вперше подав у відставку в березні 1979 року, яка не була прийнята Хомейні. Остаточно залишив пост глави уряду в листопаді, коли радикально налаштовані студенти захопили посольство США в Тегерані і взяли в заручники його співробітників, назвавши це «найпринизливішою подією за час його прем'єрства».
У 1980 році Базарґан був обраний в меджліс Ірану, де очолив парламентську фракцію партії Національно-визвольний рух Ірану та став одним із найбільших критиків влади. Партія бойкотувала парламентські вибори 1985 року, а кандидатура Базарґана на пост президента була відхилена революційною Радою вартових Ірану. У 1986 році Базарґан і кілька його соратників були викрадені та побиті групою ісламських радикалів.
Заснував «Асоціацію захисту свободи і суверенітету іранського народу», яка виступала проти Ірано-іракської війни і експорту ісламської революції.
Автор близько 50 книг.
В 1994 році був госпіталізований у Тегерані, після чого вилетів на лікування до Швейцарії, де помер від серцевого нападу 20 січня 1995 року.
Див. також
Примітки
- Bazargan, Mehdi (author Houman A. Sadri), page 270. // Encyclopaedia of Modern Asia. Volume 1: Abacus to China. Editors: David Levinson and Karen Christensen. New York: Charles Scribner's Sons, 2002, LXVII+529 pages.
- Britannica Encyclopedia. Mehdi Bazargan. Архів оригіналу за 2 лютого 2013. Процитовано 16 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 лютого 2016.
Посилання
- Офіційний вебсайт [ 21 січня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про особу Ірану. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Megdi Bazargan pers مهدی بازرگان azerb Mehdi Bazergan 1 veresnya 1908 Tebriz 20 sichnya 1995 Cyurih Shvejcariya iranskij vchenij gromadskij i politichnij diyach 75 j prem yer ministr Iranu Propracyuvav na cij posadi lishe dev yat misyaciv i podav u vidstavku cherez nezgodu z politikoyu religijnogo lidera Iranu ayatoloyu Homejni Megdi Bazargan pers مهدی بازرگان azerb Mehdi Bezarganpers مهدی بازرگان Megdi Bazargan pers مهدی بازرگان azerb Mehdi Bezargan74 j prem yer ministr Iranu 1 j prem yer ministr Islamskoyi Respubliki Iran17 lyutogo 1979 6 listopada 1979PoperednikShapur BahtiyarNastupnikMohammad Ali RadzhayiMinistr zakordonnih sprav1 kvitnya 1979 12 kvitnya 1979PoperednikNastupnikNarodivsya1 veresnya 1908 1908 09 01 Tebriz PersiyaPomer20 sichnya 1995 1995 01 20 86 rokiv Cyurih ShvejcariyaPohovanijKumVidomij yakpolitik inzhener eruditMisce robotiTegeranskij universitetGromadyanstvo IranNacionalnistazerbajdzhanecAlma materCentralna shkola Parizha d Politichna partiya angl Freedom Movement of Iran BatkoHadzhi Abbaskuli Tabrizi pomer v 1954 U shlyubi zMalak Tabatabai z 1939 Diti2 sina 3 dochkiReligiyaIslam shiyizm Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMegdi Bazargan narodivsya 1905 roku v Tebrizi v sim yi dribnogo torgivcya azerbajdzhanec za pohodzhennyam V 1926 1936 rokah vchivsya u Franciyi Ecole Centrale des Arts et Manufactures pislya povernennya na batkivshinu u 1940 roci vikladav inzhenernu spravu v Tegeranskomu universiteti de z chasom stav dekanom fakultetu tehnologiyi U roki Drugoyi svitovoyi vijni voyuvav u skladi francuzkih vijskah generala de Gollya V roki pravlinnya Mohammeda Mosaddika keruvav Nacionalnoyu Iranskoyu naftovoyu kompaniyeyu NIOC u 1951 roci stav zastupnikom ministra osviti Pislya usunennya Mosaddika vid vladi v 1953 1957 rokah emigruvav do Franciyi Buv spizasnovnikom Nacionalnogo frontu Iranu 1953 ta Vizvolnogo ruhu 1961 razom z ayatoloyu Pislya povernennya do Iranu chotiri razi zaareshtovuvavsya v 1964 1967 rokah vidbuvav tyuremne pokarannya ale buv amnistovanij iz zaboronoyu zajmatis politichnoyu diyalnistyu Povernuvsya v politiku v 1978 roci viv peregovori iz ayatoloyu Homejni pro povernennya v Iran organizuvav islamski spilki vchiteliv inzheneriv ta likariv Pislya peremogi Islamskoyi revolyuciyi buv priznachenij Homejni glavoyu timchasovogo uryadu prote praktichno zrazu ne znajshov z nim spilnoyi movi u pitanni podalshogo rozvitku Iranu Zokrema Bazargan buv proti zmini nazvi krayini na Islamsku Respubliku Iran strati kolishnogo glavi uryadu Amira Abbasa Govejdi stvorennya islamskih revolyucijnih tribunaliv Vpershe podav u vidstavku v berezni 1979 roku yaka ne bula prijnyata Homejni Ostatochno zalishiv post glavi uryadu v listopadi koli radikalno nalashtovani studenti zahopili posolstvo SShA v Tegerani i vzyali v zaruchniki jogo spivrobitnikiv nazvavshi ce najprinizlivishoyu podiyeyu za chas jogo prem yerstva U 1980 roci Bazargan buv obranij v medzhlis Iranu de ocholiv parlamentsku frakciyu partiyi Nacionalno vizvolnij ruh Iranu ta stav odnim iz najbilshih kritikiv vladi Partiya bojkotuvala parlamentski vibori 1985 roku a kandidatura Bazargana na post prezidenta bula vidhilena revolyucijnoyu Radoyu vartovih Iranu U 1986 roci Bazargan i kilka jogo soratnikiv buli vikradeni ta pobiti grupoyu islamskih radikaliv Zasnuvav Asociaciyu zahistu svobodi i suverenitetu iranskogo narodu yaka vistupala proti Irano irakskoyi vijni i eksportu islamskoyi revolyuciyi Avtor blizko 50 knig V 1994 roci buv gospitalizovanij u Tegerani pislya chogo viletiv na likuvannya do Shvejcariyi de pomer vid sercevogo napadu 20 sichnya 1995 roku Div takozhIslamska revolyuciya v Irani Zahoplennya amerikanskih zaruchnikiv u TegeraniPrimitkiBazargan Mehdi author Houman A Sadri page 270 Encyclopaedia of Modern Asia Volume 1 Abacus to China Editors David Levinson and Karen Christensen New York Charles Scribner s Sons 2002 LXVII 529 pages ISBN 9780684312422 Britannica Encyclopedia Mehdi Bazargan Arhiv originalu za 2 lyutogo 2013 Procitovano 16 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 lyutogo 2016 PosilannyaOficijnij vebsajt 21 sichnya 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro osobu Iranu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi