Агуатека (ісп. Aguateca, давня назва: К'ініч-Па'-Віц) — руїни міста цивілізації мая, вважаються одними з найбільш добре збережених у Гватемалі.
Агуатека ісп. Aguateca | |
---|---|
Королівський палац | |
Альтернативна назва | К'ініч-Па'-Віц |
Сучасне розташування | Гватемала |
Регіон | Петен |
Географічні координати | Координати: 16°24′43″ пн. ш. 90°11′18″ сх. д. / 16.4120444° пн. ш. 90.1884833° сх. д. |
Тип | місто |
Історія | |
Засновник | переселенці з Дос-Пілас |
Матеріал | вапняк |
Заснування | середина III століття нашої ери |
Епоха | культура доколумбової Америки |
Культура | Мая |
Належність до країн | Південно Мутульське царство |
Додаткова інформація | |
Розкопки | з 1957 року |
Археологи | Такеші Іномата |
Публічний доступ | відкрите для відвідувачів |
Розташування
Археологічний центр мая Агуатека знаходиться в департаменті Петен, Гватемала, на високому, природного походження плато, на березі озера Петешбатун.
Історія
Перші поселення на цьому місці з'явилися ще в середині III століття. Наприкінці VIII-го століття, після падіння Дос-Пілас та поразки царя (ахава) К'авііль-Чан-К'ініча, К'ініч-Па'-Віц стало новою столицею царства Південний Муталь. Доля К'авііль-Чан-К'ініч невідома, можливо, він загинув у війні. Наступним «священним царем Мутуля» названий Тан-Ті'-К'ініч, що зійшов на трон у 770 року.
Царі влаштувалися в місті, та зробили, як вони вважали, місто практично неприступним. У Агуатека кільця стін оточували середмістя, житлову зону, а також прилеглі поля. З південного заходу Агуатека прикривав потужний укріплений район, утворений селами і фортами на вершинах пагорбів, оточеними кам'яними стінами з палісадом нагорі. Подвійні оборонні стіни зроблені з масивних прямокутних блоків вапняку. Деякі з цих фортів були додатково з'єднані стінами, так що створювалася суцільна лінія оборонних споруд.
Швидке зростання, яке зазнало місто, показує, що воно вмістило у себе значне населення: знаті, чиновників, воїнів і майстрів зі старої столиці. У цей час в місті мешкало кілька тисяч осіб.
Остання столиця династії проіснувала тут до 810 року, коли впала при раптовому нападі ворогів з сусіднього міста Пунта-де-Чіміно. Археологи знайшли тут численні сліди руйнувань і пожеж. Місто було занедбано після 830 року.
Руїни міста були виявлені археологом Такеші Іномата у 1957 році. Оскільки мешканці покидали місто в поспіху, археологам вдалося тут знайти багато одягу, посуду, прикрас. З усіх міських споруд найкраще збереглися центральна площа з розташованою на ній стелою, церемоніальний комплекс і палац.
Комплекс ділиться на дві основних архітектурних груп: Палацева Групи (Grupo del Palacio) — палацовий комплекс, в якому проживав правитель міста-держави, та Головної площі (Plaza Mayor), яка розташована на південь від палацового комплексу. Дві архітектурні групи з'єднуються між собою насипною дорогою, що проходить через ущелину.
Відомі правителі
- Уча'ан К'ін Б'алам — ахав Південного Мутуля.
- Тан-Te'-K'ініч — ахав Південного Мутуля, син Уча'ан К'ін Б'алама.
Див. також
Світлини
- Храм на головній площі та Стела 4.
- Вигляд площі з палацу
- Королівський палац M7-32
- Стіни M7-26
- Споруда M7-35
Примітки
- . Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 29 12 2010.(англ.)
Джерела
- Takeshi Inomata Aguateca — Das Ende einer Maya-Dynastie in National Geographic Deutschland Mai 2003 S 41-43
- Nikolai Grube Hrsg Maya Gottkönige im Regenwald Könemann-Verlag Köln 2000
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Агуатека |
- (ісп.)
- Сімон Мартін; Ніколай Ґрубе (2000). Хроніка царів та царівн мая: Розшифровка династій Стародавніх мая. Лондон та Нью-Йорк: Thames & Hudson. ISBN . OCLC 47358325.
- Агуатека [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aguateka isp Aguateca davnya nazva K inich Pa Vic ruyini mista civilizaciyi maya vvazhayutsya odnimi z najbilsh dobre zberezhenih u Gvatemali Aguateka isp AguatecaKorolivskij palacAlternativna nazvaK inich Pa VicSuchasne roztashuvannyaGvatemalaRegionPetenGeografichni koordinatiKoordinati 16 24 43 pn sh 90 11 18 sh d 16 4120444 pn sh 90 1884833 sh d 16 4120444 90 1884833TipmistoIstoriyaZasnovnikpereselenci z Dos PilasMaterialvapnyakZasnuvannyaseredina III stolittya nashoyi eriEpohakultura dokolumbovoyi AmerikiKulturaMayaNalezhnist do krayinPivdenno Mutulske carstvoDodatkova informaciyaRozkopkiz 1957 rokuArheologiTakeshi InomataPublichnij dostupvidkrite dlya vidviduvachivRoztashuvannyaArheologichnij centr maya Aguateka znahoditsya v departamenti Peten Gvatemala na visokomu prirodnogo pohodzhennya plato na berezi ozera Peteshbatun IstoriyaPershi poselennya na comu misci z yavilisya she v seredini III stolittya Naprikinci VIII go stolittya pislya padinnya Dos Pilas ta porazki carya ahava K aviil Chan K inicha K inich Pa Vic stalo novoyu stoliceyu carstva Pivdennij Mutal Dolya K aviil Chan K inich nevidoma mozhlivo vin zaginuv u vijni Nastupnim svyashennim carem Mutulya nazvanij Tan Ti K inich sho zijshov na tron u 770 roku Stela Aguateka Cari vlashtuvalisya v misti ta zrobili yak voni vvazhali misto praktichno nepristupnim U Aguateka kilcya stin otochuvali seredmistya zhitlovu zonu a takozh prilegli polya Z pivdennogo zahodu Aguateka prikrivav potuzhnij ukriplenij rajon utvorenij selami i fortami na vershinah pagorbiv otochenimi kam yanimi stinami z palisadom nagori Podvijni oboronni stini zrobleni z masivnih pryamokutnih blokiv vapnyaku Deyaki z cih fortiv buli dodatkovo z yednani stinami tak sho stvoryuvalasya sucilna liniya oboronnih sporud Shvidke zrostannya yake zaznalo misto pokazuye sho vono vmistilo u sebe znachne naselennya znati chinovnikiv voyiniv i majstriv zi staroyi stolici U cej chas v misti meshkalo kilka tisyach osib Ostannya stolicya dinastiyi proisnuvala tut do 810 roku koli vpala pri raptovomu napadi vorogiv z susidnogo mista Punta de Chimino Arheologi znajshli tut chislenni slidi rujnuvan i pozhezh Misto bulo zanedbano pislya 830 roku Ruyini mista buli viyavleni arheologom Takeshi Inomata u 1957 roci Oskilki meshkanci pokidali misto v pospihu arheologam vdalosya tut znajti bagato odyagu posudu prikras Z usih miskih sporud najkrashe zbereglisya centralna plosha z roztashovanoyu na nij steloyu ceremonialnij kompleks i palac Kompleks dilitsya na dvi osnovnih arhitekturnih grup Palaceva Grupi Grupo del Palacio palacovij kompleks v yakomu prozhivav pravitel mista derzhavi ta Golovnoyi ploshi Plaza Mayor yaka roztashovana na pivden vid palacovogo kompleksu Dvi arhitekturni grupi z yednuyutsya mizh soboyu nasipnoyu dorogoyu sho prohodit cherez ushelinu Vidomi praviteliUcha an K in B alam ahav Pivdennogo Mutulya Tan Te K inich ahav Pivdennogo Mutulya sin Ucha an K in B alama Div takozhDos PilasSvitliniHram na golovnij ploshi ta Stela 4 Viglyad ploshi z palacu Korolivskij palac M7 32 Stini M7 26 Sporuda M7 35Primitki Arhiv originalu za 3 travnya 2015 Procitovano 29 12 2010 angl DzherelaTakeshi Inomata Aguateca Das Ende einer Maya Dynastie in National Geographic Deutschland Mai 2003 S 41 43 Nikolai Grube Hrsg Maya Gottkonige im Regenwald Konemann Verlag Koln 2000 ISBN 3 829 01564 XPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Aguateka isp Simon Martin Nikolaj Grube 2000 Hronika cariv ta carivn maya Rozshifrovka dinastij Starodavnih maya London ta Nyu Jork Thames amp Hudson ISBN 0 500 05103 8 OCLC 47358325 Aguateka 22 grudnya 2015 u Wayback Machine angl