Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ачисайські рудники – гірничодобувний комплекс на півдні Казахстану, який провадив розробку Турланського поліметалічного родовища.
Ще в 9 – 10 століттях велась розробка приповерхневих покладів руд в хребті Каратау, зокрема, на родопроявах Ачисай та Каракенсай. Починаючи з 1867-го розробляти Ачисай послідовно пробували кілька підприємців, при цьому за півсотні років звідси вилучили лише біля п’яти сотень тон свинцю. Далі певний обсяг свинцю – біля сотні тон – був виплавлений з руди Турланського родовища за час Громадянської війни в Росії, коли загони червоних активно використовували місцевий свинець для виробництва куль.
За справжню промислову розробку узялись в 1927 році, а наступного 1928-го року заклали Каракенсайську шахту. В подальшому встановили, що Ачисай та Каракенсай є частиною єдиного великого родовища, і в 1930-му узялись за проходження штольні довжиною 1,1 км, яка б сполучила рудник Ачисай з Каракенсайською шахтою. Завершення будівництва Каракенсайської шахти та зазначеної сполучувальної штольні припало на 1932-й, і того ж року запустили збагачувальну фабрику та вузькоколійну залізницю довжиною 75 км, яка дозволяла доправляти продукцію на Чимкентський свинцевий завод (частину найбільш багатих руд первісно спрямували туди навіть без збагачення). Потужність промислу на той час складала біля 100 тисяч тон руди на рік.
Первісно рудники діяли у складі тресту «Казполіметал», а з 1934-го їх передали до складу новоствореного Ачисайського поліметалічного комбінату.
Максимального видобутку на Ачисаї досягнули в 1941 році із рівнем 375 тисяч тон руди (а максимальний видобуток власне свинцю припав на попередній 1940-й рік із обсягом у 51,4 тисяч тон).
Кілька десятків років з Турланського родовища вилучали свинцеві та свинцево-цинкові руди, проте в 1967-му їх запаси добігли завершення. Натомість з 1963-го почали розробку окислених цинкових руд, які проходили переробку неподалік від рудника на спеціально створеному Ачисайському металургійному заводі, що почав роботу в 1967-му та використовував технологію вельцювання.
Станом на середину 1990-х запаси Турланського родовища майже завершились – їх розміри оцінювались у 0,8 млн тон, при цьому унаслідок розробки було видобуто 9,7 млн тон руди, яка вміщувала 0,55 млн тон свинцю та 0,57 млн тон цинку. 1995-й рік, коли видобули лише 14 тисяч тон руди, став останнім в роботі Ачисайських рудників.
Примітки
- Ачисайский полиметаллический комбинат: История, события, люди by ARTQRAFT - Issuu. issuu.com (англ.). 21 вересня 2018. Процитовано 12 січня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Achisajski rudniki girnichodobuvnij kompleks na pivdni Kazahstanu yakij provadiv rozrobku Turlanskogo polimetalichnogo rodovisha AchisajMisce roztashuvannya rudnika She v 9 10 stolittyah velas rozrobka pripoverhnevih pokladiv rud v hrebti Karatau zokrema na rodoproyavah Achisaj ta Karakensaj Pochinayuchi z 1867 go rozroblyati Achisaj poslidovno probuvali kilka pidpriyemciv pri comu za pivsotni rokiv zvidsi viluchili lishe bilya p yati soten ton svincyu Dali pevnij obsyag svincyu bilya sotni ton buv viplavlenij z rudi Turlanskogo rodovisha za chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi koli zagoni chervonih aktivno vikoristovuvali miscevij svinec dlya virobnictva kul Za spravzhnyu promislovu rozrobku uzyalis v 1927 roci a nastupnogo 1928 go roku zaklali Karakensajsku shahtu V podalshomu vstanovili sho Achisaj ta Karakensaj ye chastinoyu yedinogo velikogo rodovisha i v 1930 mu uzyalis za prohodzhennya shtolni dovzhinoyu 1 1 km yaka b spoluchila rudnik Achisaj z Karakensajskoyu shahtoyu Zavershennya budivnictva Karakensajskoyi shahti ta zaznachenoyi spoluchuvalnoyi shtolni pripalo na 1932 j i togo zh roku zapustili zbagachuvalnu fabriku ta vuzkokolijnu zaliznicyu dovzhinoyu 75 km yaka dozvolyala dopravlyati produkciyu na Chimkentskij svincevij zavod chastinu najbilsh bagatih rud pervisno spryamuvali tudi navit bez zbagachennya Potuzhnist promislu na toj chas skladala bilya 100 tisyach ton rudi na rik Pervisno rudniki diyali u skladi trestu Kazpolimetal a z 1934 go yih peredali do skladu novostvorenogo Achisajskogo polimetalichnogo kombinatu Maksimalnogo vidobutku na Achisayi dosyagnuli v 1941 roci iz rivnem 375 tisyach ton rudi a maksimalnij vidobutok vlasne svincyu pripav na poperednij 1940 j rik iz obsyagom u 51 4 tisyach ton Kilka desyatkiv rokiv z Turlanskogo rodovisha viluchali svincevi ta svincevo cinkovi rudi prote v 1967 mu yih zapasi dobigli zavershennya Natomist z 1963 go pochali rozrobku okislenih cinkovih rud yaki prohodili pererobku nepodalik vid rudnika na specialno stvorenomu Achisajskomu metalurgijnomu zavodi sho pochav robotu v 1967 mu ta vikoristovuvav tehnologiyu velcyuvannya Stanom na seredinu 1990 h zapasi Turlanskogo rodovisha majzhe zavershilis yih rozmiri ocinyuvalis u 0 8 mln ton pri comu unaslidok rozrobki bulo vidobuto 9 7 mln ton rudi yaka vmishuvala 0 55 mln ton svincyu ta 0 57 mln ton cinku 1995 j rik koli vidobuli lishe 14 tisyach ton rudi stav ostannim v roboti Achisajskih rudnikiv 1 Primitkired Achisajskij polimetallicheskij kombinat Istoriya sobytiya lyudi by ARTQRAFT Issuu issuu com angl 21 veresnya 2018 Procitovano 12 sichnya 2024 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Achisajski rudniki amp oldid 41588007