Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Атій (Аттіс, Атис; лат. Atys) — персонаж поеми Вергілія «Енеїда». Товариш Асканія та пращур римського плебейського роду Атіїв, з якого походила Атія — мати імператора Октавіана Августа.
| Атій лат. Atys | |
|---|---|
| Міфологія | римська |
| Місцевість | Лацій |
| Походження | троянець |
| Згадки | «Енеїда» |
| Династія | Атії[d] |
Атій в «Енеїді»
Атій згадується у поемі лише раз, під час розповіді, у п'ятій главі, про Троянські ігри — змагання підлітків-вершників. Він зображений ватажком другої з трьох турм, поряд з Асканієм та Пріамом, сином Політа. Атій названий товаришем Асканія та пращуром роду Атіїв. Всі троянські юнаки на іграх носили золоті прикраси — вінець на голові та торквес на шиї, озброєні вони були двома обкованими залізом списами.
Другий — це Атій, від нього рід Атіїв став у латинян;
Атій, хлопчина малий, був хлопчині Іулові любий.Оригінальний текст (лат.)alter Atys, genus unde Atii duxere Latini,
parvus Atys pueroque puer dilectus Iulo.
Оцінки вчених
Німецький дослідник Конрад Трібер вважав, що Атій був включений до поеми, щоб підвищити престиж плебейського роду Атіїв, з якого походила Атія Бальба — мати імператора Октавіана Августа. Іншим прикладом такого прославлення, було включення Атіса Сільвія до списку царів Альба-Лонги. Легендарні предки Атіїв могли бути створені придворними поетами у відповідь на пропаганду Марка Антонія, який висміював незнатність родичів Октавіана Августа з боку матері. Як зазначав історик Александр Грандаззі, Вергілій не міг включити в поему альбанського царя через хронологічну невідповідність, тому Атій зображений як товариш Асканія. На думку антикознавця Руурда Наути, Вергілій міг взяти історію про походження роду Атіїв з книги «De familiis Troianis» Варрона та Гігіна.
Дослідник Луїс Фельдман розглядаючи образ Асканія в Енеїді вказав, що під час доросління хлопчик повинен був заводити друзів. Тому Вергілій для реалістичності ввів образ дитячого товариша Асканія. Також Луїс Фельдман зазначав, що персонаж Атія потрібен був Вергілію, щоб показати відмінність у долі двох троянських царевичів — Астіанакта та Асканія. Якщо сина Гектора друзі зрадили, то Асканій був оточений вірними товаришами, такими як Атій та Евріал. На думку антикознавця Чарльза Кнаппа, товариські стосунки Атія та Асканія повинні були символізувати близькості родів Юліїв та Атіїв. Вчений Майкл Путнем вважав, що стосунки Атія та Асканія мали еротичний характер, що Вергілій підкреслював, наступним одразу, описом сина Енея — «Найкрасивіший на вигляд Іул» (лат. forma… ante omnis pulcher Iulus). Дослідник вважав, що образ Атія пов'язаний з фрігійським божеством Аттісом, а через нього і з Ганімедом — коханцем Зевса. Руурд Наута більш докладно розглянув зв'язок Атія з Аттісом, котрий був улюбленцем матері богів Кібели. Дослідник зазначив на подібність імені троянського хлопця, з [en] останнього лідійського царя Креза та [en] з Грецької антології, який подорожував з Фригії до Лідії. Також Руурд Наута намагався ототожнити золоті торквеси троянських юнаків з прикрасами галлів, але дійшов висновку, що вони не мають нічого між собою спільного. І що торквеси зображені у Вергілія, це просто військова нагорода якою римляни нагороджували солдат за надзвичайну доблесть і яка є ознакою впливу на римлян східної культури.
Дослідниця Анна Роджерсон вказувала, що хлопчини (лат. parvus) Атій та Пріам, син Політа потрібні Вергілію, щоб показати зв'язок між героями Троянського циклу та римлянами, які вважали себе їх нащадками. На цю їх роль показує епізод, коли, під час вітання вершників, троянці помітили у юнаків риси обличчя їх предків. Як і їх товариш Асканій, троянські юнаки стають предками римських та італійських родів, таким чином пов'язуючи Трою з Італією і становлячись символом змішаного походження самих римлян.
Примітки
Коментар
- Переклад Михайла Білика.
- Галли — оскоплені жерці Кібели.
Література
- Словник античної міфології, 1989, с. 45.
- Словник античної мітології, 2006, с. 57.
- Вергілій, 1972, с. 118, V. 560—569.
- Вергілій, 1972, с. 117, V. 556—559.
- Nauta, 2007, p. 90—91.
- Trieber, 1894, s. 129.
- Grandazzi, 2008, p. 731—890.
- Nauta, 2007, p. 89.
- Feldman, 1953, p. 306.
- Feldman, 1958, p. 365.
- Вергілій, 1972, с. 118, V. 570.
- Putnam, 1995, p. 430—431.
- Вергілій, 1972, с. 118, V. 575—576.
- Rogerson, 2017, p. 80—81.
Джерела
- Публій Вергілій Марон. Енеїда / з латинської переклав Михайло Білик. — Київ : Дніпро, 1972. — 356 с.
- Словник античної міфології / Уклад. І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. — Київ : Наукова думка, 1989. — 240 с.
- Словник античної мітології / Упоряд. І. Я. Козовик, О. Д. Пономарів. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312 с. — .
- Alexandre Grandazzi. Chapitre X. Les Rois d’Albe : analyse d’une tradition // Alba Longa, histoire d'une légende. Recherches sur l'archéologie, la religion, les traditions de l'ancien Latium : ( )[фр.]. — École française de Rome, 2008. — P. 731—890. — 988 p. — .
- Louis H. Feldman. The Character of Ascanius in Virgil's "Aeneid" : ( )[англ.] // The Classical Journal. — 1953. — Vol. 48, № 8. — P. 303—313. — JSTOR 3293617.
- Louis H. Feldman. Ascanius and Astyanax: A Comparative Study of Virgil and Homer : ( )[англ.] // The Classical Journal. — 1958. — Vol. 53, № 8. — P. 361—366. — JSTOR 3295082.
- Ruurd R. Nauta. Phrygian eunuchs and Roman uirtus: the cult of the Mater Magna and the Trojan origins of Rome in Virgil's Aeneid // Tra Oriente e Occidente. Indigeni, Greci e Romani in Asia Minore : ( )[англ.] / Urso, G. (ed.). — Pisa : Edizioni ETS, 2007. — P. 79—92. — .
- [en]. Ganymede and Virgilian Ekphrasis : ( )[англ.] // The American Journal of Philology. — 1995. — Vol. 116, № 3. — P. 419—440. — JSTOR 295330.
- Anne Rogerson. Virgil's Ascanius: Imagining the Future in the Aeneid : ( )[англ.]. — Cambridge University Press, 2017. — 237 p. — .
- Conrad Trieber. Zur Kritik des Eusebios. I. Die Königstafel von Alba Longa : ( )[нім.] // Hermes. — 1894. — № 1. — С. 124—142. — JSTOR 4472427.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Attis Atij Attis Atis lat Atys personazh poemi Vergiliya Eneyida Tovarish Askaniya ta prashur rimskogo plebejskogo rodu Atiyiv z yakogo pohodila Atiya mati imperatora Oktaviana Avgusta Atij lat AtysMifologiyarimskaMiscevistLacijPohodzhennyatroyanecZgadki Eneyida DinastiyaAtiyi d Antichna statuya Askaniya z Avgusti EmeritiAtij v Eneyidi Atij zgaduyetsya u poemi lishe raz pid chas rozpovidi u p yatij glavi pro Troyanski igri zmagannya pidlitkiv vershnikiv Vin zobrazhenij vatazhkom drugoyi z troh turm poryad z Askaniyem ta Priamom sinom Polita Atij nazvanij tovarishem Askaniya ta prashurom rodu Atiyiv Vsi troyanski yunaki na igrah nosili zoloti prikrasi vinec na golovi ta torkves na shiyi ozbroyeni voni buli dvoma obkovanimi zalizom spisami Drugij ce Atij vid nogo rid Atiyiv stav u latinyan Atij hlopchina malij buv hlopchini Iulovi lyubij Originalnij tekst lat alter Atys genus unde Atii duxere Latini parvus Atys pueroque puer dilectus Iulo Ocinki vchenihNimeckij doslidnik Konrad Triber vvazhav sho Atij buv vklyuchenij do poemi shob pidvishiti prestizh plebejskogo rodu Atiyiv z yakogo pohodila Atiya Balba mati imperatora Oktaviana Avgusta Inshim prikladom takogo proslavlennya bulo vklyuchennya Atisa Silviya do spisku cariv Alba Longi Legendarni predki Atiyiv mogli buti stvoreni pridvornimi poetami u vidpovid na propagandu Marka Antoniya yakij vismiyuvav neznatnist rodichiv Oktaviana Avgusta z boku materi Yak zaznachav istorik Aleksandr Grandazzi Vergilij ne mig vklyuchiti v poemu albanskogo carya cherez hronologichnu nevidpovidnist tomu Atij zobrazhenij yak tovarish Askaniya Na dumku antikoznavcya Ruurda Nauti Vergilij mig vzyati istoriyu pro pohodzhennya rodu Atiyiv z knigi De familiis Troianis Varrona ta Gigina Doslidnik Luyis Feldman rozglyadayuchi obraz Askaniya v Eneyidi vkazav sho pid chas doroslinnya hlopchik povinen buv zavoditi druziv Tomu Vergilij dlya realistichnosti vviv obraz dityachogo tovarisha Askaniya Takozh Luyis Feldman zaznachav sho personazh Atiya potriben buv Vergiliyu shob pokazati vidminnist u doli dvoh troyanskih carevichiv Astianakta ta Askaniya Yaksho sina Gektora druzi zradili to Askanij buv otochenij virnimi tovarishami takimi yak Atij ta Evrial Na dumku antikoznavcya Charlza Knappa tovariski stosunki Atiya ta Askaniya povinni buli simvolizuvati blizkosti rodiv Yuliyiv ta Atiyiv Vchenij Majkl Putnem vvazhav sho stosunki Atiya ta Askaniya mali erotichnij harakter sho Vergilij pidkreslyuvav nastupnim odrazu opisom sina Eneya Najkrasivishij na viglyad Iul lat forma ante omnis pulcher Iulus Doslidnik vvazhav sho obraz Atiya pov yazanij z frigijskim bozhestvom Attisom a cherez nogo i z Ganimedom kohancem Zevsa Ruurd Nauta bilsh dokladno rozglyanuv zv yazok Atiya z Attisom kotrij buv ulyublencem materi bogiv Kibeli Doslidnik zaznachiv na podibnist imeni troyanskogo hlopcya z en ostannogo lidijskogo carya Kreza ta en z Greckoyi antologiyi yakij podorozhuvav z Frigiyi do Lidiyi Takozh Ruurd Nauta namagavsya ototozhniti zoloti torkvesi troyanskih yunakiv z prikrasami galliv ale dijshov visnovku sho voni ne mayut nichogo mizh soboyu spilnogo I sho torkvesi zobrazheni u Vergiliya ce prosto vijskova nagoroda yakoyu rimlyani nagorodzhuvali soldat za nadzvichajnu doblest i yaka ye oznakoyu vplivu na rimlyan shidnoyi kulturi Doslidnicya Anna Rodzherson vkazuvala sho hlopchini lat parvus Atij ta Priam sin Polita potribni Vergiliyu shob pokazati zv yazok mizh geroyami Troyanskogo ciklu ta rimlyanami yaki vvazhali sebe yih nashadkami Na cyu yih rol pokazuye epizod koli pid chas vitannya vershnikiv troyanci pomitili u yunakiv risi oblichchya yih predkiv Yak i yih tovarish Askanij troyanski yunaki stayut predkami rimskih ta italijskih rodiv takim chinom pov yazuyuchi Troyu z Italiyeyu i stanovlyachis simvolom zmishanogo pohodzhennya samih rimlyan PrimitkiKomentar Pereklad Mihajla Bilika Galli oskopleni zherci Kibeli Literatura Slovnik antichnoyi mifologiyi 1989 s 45 Slovnik antichnoyi mitologiyi 2006 s 57 Vergilij 1972 s 118 V 560 569 Vergilij 1972 s 117 V 556 559 Nauta 2007 p 90 91 Trieber 1894 s 129 Grandazzi 2008 p 731 890 Nauta 2007 p 89 Feldman 1953 p 306 Feldman 1958 p 365 Vergilij 1972 s 118 V 570 Putnam 1995 p 430 431 Vergilij 1972 s 118 V 575 576 Rogerson 2017 p 80 81 DzherelaPublij Vergilij Maron Eneyida z latinskoyi pereklav Mihajlo Bilik Kiyiv Dnipro 1972 356 s Slovnik antichnoyi mifologiyi Uklad I Ya Kozovik O D Ponomariv Kiyiv Naukova dumka 1989 240 s Slovnik antichnoyi mitologiyi Uporyad I Ya Kozovik O D Ponomariv Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 312 s ISBN 966 692 873 6 Alexandre Grandazzi Chapitre X Les Rois d Albe analyse d une tradition Alba Longa histoire d une legende Recherches sur l archeologie la religion les traditions de l ancien Latium fr Ecole francaise de Rome 2008 P 731 890 988 p ISBN 9782728308323 Louis H Feldman The Character of Ascanius in Virgil s Aeneid angl The Classical Journal 1953 Vol 48 8 P 303 313 JSTOR 3293617 Louis H Feldman Ascanius and Astyanax A Comparative Study of Virgil and Homer angl The Classical Journal 1958 Vol 53 8 P 361 366 JSTOR 3295082 Ruurd R Nauta Phrygian eunuchs and Roman uirtus the cult of the Mater Magna and the Trojan origins of Rome in Virgil s Aeneid Tra Oriente e Occidente Indigeni Greci e Romani in Asia Minore angl Urso G ed Pisa Edizioni ETS 2007 P 79 92 ISBN 978 884671826 6 en Ganymede and Virgilian Ekphrasis angl The American Journal of Philology 1995 Vol 116 3 P 419 440 JSTOR 295330 Anne Rogerson Virgil s Ascanius Imagining the Future in the Aeneid angl Cambridge University Press 2017 237 p ISBN 9781107115392 Conrad Trieber Zur Kritik des Eusebios I Die Konigstafel von Alba Longa nim Hermes 1894 1 S 124 142 JSTOR 4472427