Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Аттільо Піччіоні (італ. Attilio Piccioni; 14 червня 1892, Поджо-Бустоне, провінція Рієті, Лаціо — 10 березня 1976, Рим) — італійський політик, міністр помилування і юстиції (1950—1951), міністр закордонних справ (1954, 1962—1963).
| Аттільо Піччіоні | |
|---|---|
| італ. Attilio Piccioni | |
 | |
| Ім'я при народженні | італ. Attilio Piccioni |
| Народився | 14 липня 1892 Поджо-Бустоне, Провінція Рієті, Лаціо, Італія |
| Помер | 10 березня 1976[1][2] (83 роки) Рим, Італія |
| Країна |  Італія Королівство Італія |
| Діяльність | політик, дипломат |
| Alma mater | Римський університет ла Сапієнца |
| Знання мов | італійська |
| Членство | ПАРЄ і d |
| Посада | член Палати депутатів Італії[d], сенатор Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], міністр закордонних справ Італії[d], d, d, Q55341394?, Q55341394?, Q55341394?, Q55341394?, d, d, d, d, d, d, d, представник Парламентської Асамблеї Ради Європи[3], сенатор Італії[d][4], сенатор Італії[d][4] і член Палати депутатів Італії[d] |
| Партія | Християнсько-демократична партія |
| Діти | П'єро Піччоні |
| |
Біографія
Ранні роки
Народився за різними відомостями або 14 червня 1892 року, або 14 квітня 1892 року, або 14 липня 1892 року в Поджо-Бустоне, в родині шкільних вчителів — Джузеппе Піччіоні і Гаетано Фабиани, дев'ятим з десяти братів. Закінчив католицьку гімназію і ліцей у Рієті, потім з відзнакою закінчив юридичний факультет Римського університету. Брав участь у Першій світовій війні, спочатку в лавах берсальєрів, потім як льотчик-інструктор.
Політична кар'єра
Після війни став адвокатом, увійшов в число засновників , з 1919 по 1924 рік складався в її Національну раду (вважався видатним представником лівого крила партії, співпрацював в туринському виданні Pensiero popolare. Після Другої світової війни приєднався до Християнсько-демократичної партії, з 1946 по 1949 рік був її національним секретарем. 11 вересня 1944 року, після звільнення Флоренції, де проживав з 1939 року і з 1943 року брав участь у підпільній роботі християнських демократів, Піччіоні був кооптований до Національної ради, а 2 червня 1946 року обраний до Установчих зборів Італії. У 1948—1958 роках перебував у фракції ХДП Палати депутатів 1-го і 2-го скликань (з 31 грудня 1956 року очолював фракцію). З 27 січня 1950 по 26 липень 1951 року був міністром помилування і юстиції в шостому уряді Де Гаспері. У сьомому уряді Де Гаспері з 26 липня 1951 по 16 липня 1953 року обіймав крісло заступника голови Ради міністрів Італії і міністра без портфеля, виконуючи в цей період функції прем'єр-міністра (19 лютого і 7 вересня 1952 роки) і виконуючого обов'язки міністра у справах італійської Африки (в той ж терміни). З 16 липня по 17 серпня 1953 року в восьмому уряді Де Гаспері знову був заступником прем'єр-міністра і міністром без портфеля. Міністр закордонних справ Італії в першому уряді Фанфаном з 18 січня по 10 лютого 1954 року і потім до 19 вересня 1954 року — в першому уряді Шельби. Пішов у відставку з міністерської посади через пред'явлених його синові П'єро Піччіоні разом з маркізом Монтанья звинувачень в причетності до вбивства Вільми Монтезі, на ім'я якої ця історія стала відомою як «справа Монтезі». З 1958 по 1976 рік перебував у фракції ХДП Сенату з 3-го по 6-е скликання. Заступник прем'єр-міністра і міністр без портфеля в третьому уряді Фанфані з 26 липня 1960 по 21 лютого 1962 року. У четвертому уряді Фанфаном з 21 лютого 1962 по 21 червня 1963 року обіймав посаду заступника прем'єр-міністра, а з 21 лютого по 29 травня 1962 — міністра без портфеля. Міністр закордонних справ з 29 травня 1962 по 21 червня 1963 року. Далі з 21 червня по 4 грудня 1963 року був в першому уряді Леоне заступником прем'єр-міністра і міністром закордонних справ, а потім до 22 липня 1964 року — міністром без портфеля в першому уряді Моро. Міністр без портфеля в третьому уряді Моро з 23 лютого 1966 по 24 червня 1968 року і потім в другому уряді Леоне до 12 грудня 1968 року. Помер в Римі 10 березня 1976 року.
Примітки
- Mazzei F. Dizionario Biografico degli Italiani — 2015. — Vol. 83.
- Munzinger Personen
- http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=809
- senato.it
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Attilo Pichchioni ital Attilio Piccioni 14 chervnya 1892 Podzho Bustone provinciya Riyeti Lacio 10 bereznya 1976 Rim italijskij politik ministr pomiluvannya i yusticiyi 1950 1951 ministr zakordonnih sprav 1954 1962 1963 Attilo Pichchioniital Attilio PiccioniIm ya pri narodzhenniital Attilio PiccioniNarodivsya14 lipnya 1892 1892 07 14 Podzho Bustone Provinciya Riyeti Lacio ItaliyaPomer10 bereznya 1976 1976 03 10 1 2 83 roki Rim ItaliyaKrayina Italiya Korolivstvo ItaliyaDiyalnistpolitik diplomatAlma materRimskij universitet la SapiyencaZnannya movitalijskaChlenstvoPARYe i dPosadachlen Palati deputativ Italiyi d senator Italiyi d ministr zakordonnih sprav Italiyi d ministr zakordonnih sprav Italiyi d ministr zakordonnih sprav Italiyi d ministr zakordonnih sprav Italiyi d d d Q55341394 Q55341394 Q55341394 Q55341394 d d d d d d d predstavnik Parlamentskoyi Asambleyi Radi Yevropi 3 senator Italiyi d 4 senator Italiyi d 4 i chlen Palati deputativ Italiyi d PartiyaHristiyansko demokratichna partiyaDitiP yero PichchoniVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya za riznimi vidomostyami abo 14 chervnya 1892 roku abo 14 kvitnya 1892 roku abo 14 lipnya 1892 roku v Podzho Bustone v rodini shkilnih vchiteliv Dzhuzeppe Pichchioni i Gaetano Fabiani dev yatim z desyati brativ Zakinchiv katolicku gimnaziyu i licej u Riyeti potim z vidznakoyu zakinchiv yuridichnij fakultet Rimskogo universitetu Brav uchast u Pershij svitovij vijni spochatku v lavah bersalyeriv potim yak lotchik instruktor Politichna kar yera Pislya vijni stav advokatom uvijshov v chislo zasnovnikiv z 1919 po 1924 rik skladavsya v yiyi Nacionalnu radu vvazhavsya vidatnim predstavnikom livogo krila partiyi spivpracyuvav v turinskomu vidanni Pensiero popolare Pislya Drugoyi svitovoyi vijni priyednavsya do Hristiyansko demokratichnoyi partiyi z 1946 po 1949 rik buv yiyi nacionalnim sekretarem 11 veresnya 1944 roku pislya zvilnennya Florenciyi de prozhivav z 1939 roku i z 1943 roku brav uchast u pidpilnij roboti hristiyanskih demokrativ Pichchioni buv kooptovanij do Nacionalnoyi radi a 2 chervnya 1946 roku obranij do Ustanovchih zboriv Italiyi U 1948 1958 rokah perebuvav u frakciyi HDP Palati deputativ 1 go i 2 go sklikan z 31 grudnya 1956 roku ocholyuvav frakciyu Z 27 sichnya 1950 po 26 lipen 1951 roku buv ministrom pomiluvannya i yusticiyi v shostomu uryadi De Gasperi U somomu uryadi De Gasperi z 26 lipnya 1951 po 16 lipnya 1953 roku obijmav krislo zastupnika golovi Radi ministriv Italiyi i ministra bez portfelya vikonuyuchi v cej period funkciyi prem yer ministra 19 lyutogo i 7 veresnya 1952 roki i vikonuyuchogo obov yazki ministra u spravah italijskoyi Afriki v toj zh termini Z 16 lipnya po 17 serpnya 1953 roku v vosmomu uryadi De Gasperi znovu buv zastupnikom prem yer ministra i ministrom bez portfelya Ministr zakordonnih sprav Italiyi v pershomu uryadi Fanfanom z 18 sichnya po 10 lyutogo 1954 roku i potim do 19 veresnya 1954 roku v pershomu uryadi Shelbi Pishov u vidstavku z ministerskoyi posadi cherez pred yavlenih jogo sinovi P yero Pichchioni razom z markizom Montanya zvinuvachen v prichetnosti do vbivstva Vilmi Montezi na im ya yakoyi cya istoriya stala vidomoyu yak sprava Montezi Z 1958 po 1976 rik perebuvav u frakciyi HDP Senatu z 3 go po 6 e sklikannya Zastupnik prem yer ministra i ministr bez portfelya v tretomu uryadi Fanfani z 26 lipnya 1960 po 21 lyutogo 1962 roku U chetvertomu uryadi Fanfanom z 21 lyutogo 1962 po 21 chervnya 1963 roku obijmav posadu zastupnika prem yer ministra a z 21 lyutogo po 29 travnya 1962 ministra bez portfelya Ministr zakordonnih sprav z 29 travnya 1962 po 21 chervnya 1963 roku Dali z 21 chervnya po 4 grudnya 1963 roku buv v pershomu uryadi Leone zastupnikom prem yer ministra i ministrom zakordonnih sprav a potim do 22 lipnya 1964 roku ministrom bez portfelya v pershomu uryadi Moro Ministr bez portfelya v tretomu uryadi Moro z 23 lyutogo 1966 po 24 chervnya 1968 roku i potim v drugomu uryadi Leone do 12 grudnya 1968 roku Pomer v Rimi 10 bereznya 1976 roku PrimitkiMazzei F Dizionario Biografico degli Italiani 2015 Vol 83 d Track Q1128537 Munzinger Personen d Track Q107343683 http www assembly coe int nw xml AssemblyList MP Details EN asp MemberID 809 senato it d Track Q106874649