Асіка́ґа Йосіа́кі (яп. 足利義昭, あしかがよしあき; 15 грудня 1537, ( 6.11.13) — 9 жовтня 1597 (Кейтьо 2.8.28)) — японський державний, військовий і політичний діяч. 15-й і останній сьоґун сьоґунату Муроматі (1568—1573). Син 12-го сьоґуна Асікаґи Йосіхару, рідний брат 14-го сьоґуна Асікаґи Йосітеру.
Асікаґа Йосіакі | |
---|---|
яп. 足利 義昭 | |
Народився | 15 грудня 1537 Кіото, Японія |
Помер | 9 жовтня 1597 (59 років) Осака, Японія |
Країна | Японія |
Діяльність | самурай |
Учасник | Q11093342? і d |
Військове звання | шьōґун |
Конфесія | буддизм |
Рід | Q28692536? |
Батько | Асікаґа Йосіхару |
Мати | d |
Родичі | d |
Брати, сестри | Асікаґа Йосітеру і d |
У шлюбі з | Q109016453? |
Діти | d і d |
Автограф | |
|
Життєпис
Йосіакі був другим сином у сім'ї сьоґунів, а тому змалечку йому була вготована дорога ченця. Його віддали до монастиря Кофуку у місті Нара, де до 1566 виховувася як монах. Після вбивства брата заколотниками втік з обителі й став претендувати на його посаду.
Після убивства заколотниками 13-го сьоґуна Асікаґи Йосітеру, Йосіакі утік з храму і подався до володаря провінції Омі, . Він прохав домогти йому стати сьоґуном, організувавши похід на столицю Кіото. Проте Йосіакі відмовили і він подався до володаря провінції Етідзен, роду Асакура. Однак і там його прохання не були почуті. Врешті-решт, за посередництва Акеті Міцухіде, Йосіакі звернувся до Оди Нобунаґи, який пообіцяв підтримку.
У 1568 Ода Нобунаґа захопив Кіото. Йосіакі отримав титул сьоґуна, але проводити незалежну політику не зміг через втручання Оди у його справи. Не бажаючи бути маріонетковим правителем, Йосіакі таємно організував у 1570 році антинобунаґівську коаліцію з родів Асакура, Адзаї, Такеда, а також буддистів з монастирів та Хонґан. У 1573 році від відкрито виступив проти Нобунаґи, але зазнав поразки.
Того ж року Йосіакі був вигнаний Одою Нобунаґою з Кіото. Сьоґунат Муроматі перестав існувати.
Після цього Йосіакі переховувався у землях родини Морі у місті Томо (суч. префектура Хіросіма), розсилаючи всім японським володарям заклики до повалення Нобунаґи. Він організував нову антинобунаґівську коаліцію, яка також розпалася у 1580 році з падінням цитаделі буддистів Хонґан.
У 1588 Йосіакі повернув титул сьоґуна імператорському двору.
Він помер у 1597, у невеликому володінні, що його надав йому об'єднувач Японії Тойотомі Хідейосі.
Імена
Сім'я
- Батько: Асікаґа Йосіхару
- Матір: Кейджюін (慶寿院)
- Брати: Асікаґа Йосітеру
- Головна дружина: Сако но ката
- Сини: Загалом 3 синів
Примітки
- Асікаґа Йосіакі // Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013. — C. 850.
Бібліографія
- Асікаґа Йосіакі // Коваленко О. . — К.: Дух і Літера, 2013. — 960 с. з іл. . — C. 850.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — .
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- 『国史大辞典』15巻、17冊 (Великий словник історії Японії).東京、吉川弘文館、1972-1997. 第2巻、P.330-339. (яп.);
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Асікаґа Йосіакі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Asika ga Josia ki yap 足利義昭 あしかがよしあき 15 grudnya 1537 6 11 13 9 zhovtnya 1597 Kejto 2 8 28 yaponskij derzhavnij vijskovij i politichnij diyach 15 j i ostannij sogun sogunatu Muromati 1568 1573 Sin 12 go soguna Asikagi Josiharu ridnij brat 14 go soguna Asikagi Jositeru Asikaga Josiakiyap 足利 義昭Narodivsya 15 grudnya 1537 Kioto YaponiyaPomer 9 zhovtnya 1597 1597 10 09 59 rokiv Osaka YaponiyaKrayina YaponiyaDiyalnist samurajUchasnik Q11093342 i dVijskove zvannya shōgunKonfesiya buddizmRid Q28692536 Batko Asikaga JosiharuMati dRodichi dBrati sestri Asikaga Jositeru i dU shlyubi z Q109016453 Diti d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisJosiaki buv drugim sinom u sim yi soguniv a tomu zmalechku jomu bula vgotovana doroga chencya Jogo viddali do monastirya Kofuku u misti Nara de do 1566 vihovuvasya yak monah Pislya vbivstva brata zakolotnikami vtik z obiteli j stav pretenduvati na jogo posadu Pislya ubivstva zakolotnikami 13 go soguna Asikagi Jositeru Josiaki utik z hramu i podavsya do volodarya provinciyi Omi Vin prohav domogti jomu stati sogunom organizuvavshi pohid na stolicyu Kioto Prote Josiaki vidmovili i vin podavsya do volodarya provinciyi Etidzen rodu Asakura Odnak i tam jogo prohannya ne buli pochuti Vreshti resht za poserednictva Aketi Micuhide Josiaki zvernuvsya do Odi Nobunagi yakij poobicyav pidtrimku U 1568 Oda Nobunaga zahopiv Kioto Josiaki otrimav titul soguna ale provoditi nezalezhnu politiku ne zmig cherez vtruchannya Odi u jogo spravi Ne bazhayuchi buti marionetkovim pravitelem Josiaki tayemno organizuvav u 1570 roci antinobunagivsku koaliciyu z rodiv Asakura Adzayi Takeda a takozh buddistiv z monastiriv ta Hongan U 1573 roci vid vidkrito vistupiv proti Nobunagi ale zaznav porazki Togo zh roku Josiaki buv vignanij Odoyu Nobunagoyu z Kioto Sogunat Muromati perestav isnuvati Pislya cogo Josiaki perehovuvavsya u zemlyah rodini Mori u misti Tomo such prefektura Hirosima rozsilayuchi vsim yaponskim volodaryam zakliki do povalennya Nobunagi Vin organizuvav novu antinobunagivsku koaliciyu yaka takozh rozpalasya u 1580 roci z padinnyam citadeli buddistiv Hongan U 1588 Josiaki povernuv titul soguna imperatorskomu dvoru Vin pomer u 1597 u nevelikomu volodinni sho jogo nadav jomu ob yednuvach Yaponiyi Tojotomi Hidejosi ImenaVlasne Josiaki 義秋 z 1566 roku Josiaki 義昭 z 1568 roku Buddistske Itidzoyin Kakukej 一乗院覚慶 do 1566 roku Sodzan Dokyu 昌山道休 pislya 1588 roku Rojoin 霊陽院 posmertno Sim yaDokladnishe rid Asikaga Batko Asikaga Josiharu Matir Kejdzhyuin 慶寿院 Brati Asikaga Jositeru Golovna druzhina Sako no kata Sini Zagalom 3 sinivPrimitkiAsikaga Josiaki Kovalenko O Samurajski hroniki Oda Nobunaga K Duh i Litera 2013 C 850 BibliografiyaAsikaga Josiaki Kovalenko O K Duh i Litera 2013 960 s z il ISBN 978 966 378 293 5 C 850 Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist K Akvilon Pres 1997 256 s ISBN 966 7209 05 9 Rubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 国史大辞典 15巻 17冊 Velikij slovnik istoriyi Yaponiyi 東京 吉川弘文館 1972 1997 第2巻 P 330 339 yap PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Asikaga Josiaki