Астрильд метелик синьоголовий Самець синьоголового астрильда метелика Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологіч

Астрильд-метелик синьоголовий

Самець синьоголового астрильда-метелика

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Астрильд-метелик (Uraeginthus)
Вид:	Астрильд-метелик синьоголовий

Біноміальна назва

Uraeginthus cyanocephalus
(Richmond, 1897)

Синоніми

Estrilda cyanocephala Richmond, 1897
Uraeginthus cyanocephala (Richmond, 1897)

Посилання

Вікісховище:	Uraeginthus cyanocephalus
Віківиди:	Uraeginthus cyanocephalus
EOL:	45515669
ITIS:	563641
МСОП:	22719499
NCBI:	247671

Астрильд-метелик синьоголовий (Uraeginthus cyanocephalus) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Східній Африці.

Опис

Довжина птаха становить 14 см. Голова, горло, груди, боки, надхвістя і хвіст бірюзово-блакитні, спина, крила і живіт коричневі, гузка охриста. Очі червонуваті, навколо очей сіруваті кільця, дзьоб пурпурово-червоний, на кінці і з країв більш темний, лапи тілесного кольору. Самиці мають менш яскраве забарвлення, блакитного відтінку в їх оперенні менше, особливо на голові.

Поширення і екологія

Синьоголові астрильди-метелики Ефіопії, Сомалі, Південному Судані, Кенії і Танзанії. Вони живуть в низькотравних саванах, місцями порослих чагарниками і деревами. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 2000 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з савановими і червонощокими астрильдами-метеликами та з червонодзьобими амарантами.

Синьоголові астрильди-метелики живляться насінням трав, яке збирають з землі. Крім того, вони доповнюють раціон дрібними комахами, ягодами, плодами і пагонами. Сезон розмноження у них припадає на другу половину сезону дощів. Самці приваблюють самиць в характерний для астрильдових спосіб — виконують демонстраційні танці, присідаючи перед самицями, тримаючи в дзьобі травинку або перо і водночас співаючи. Гніздо кулеподібне з бічним входом, робиться парою птахів з переплетених рослинних волокон і стебел трави, встелюється шерстю і пір'ям, розміщується в густій рослинності, часто поряд з осиним гніздом. Іноді птахи використовують покинуті гнізда ткачиків. В кладці від 4 до 6 білуватих яєць. Інкубаційний період триває 13-14 днів, насиджують і самиці і самці. Пташенята покидають гніздо через 19-19 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще два-три тижні.

Примітки

BirdLife International (2016). Uraeginthus cyanocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, .
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Uraeginthus cyanocephalus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 27 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 жовтня 2022.