Астерій

Астеріон, також Астерій (дав.-гр. Ἀστέριος, лат. Asterion)

Антична міфологія

• божество однойменної річки в Арголіді; за Павсаніем (II, 17), батько годувальниці Гери (варіант: трьох сестер — Евбеї, й );

• син (або Дора), був володарем на Криті; він одружився з Європою, яка від Зевса народила синів Міноса, Сарпедона і Радаманта;
  за Аполлодором, один з аргонавтів, син Комета;

• син Міноса й Пасіфаї, наділений надзвичайною силою. Його вбив Тесей. Аполлодор ототожнював Астеріона з Мінотавром;

• син Анакта, правитель Анактерії, поселення, що існувало на місці Мілета до прибуття туди мінойців;

• брат героя «Іліади» (І, 12) Нестора, син Пелея і .

У науці

• Астеріон — точка на нижньо-бічній поверхні черепа людини, у місці стику потиличної, тім'яної і кам'янистої частини скроневої кістки.
• — друга за яскравістю зоря в сузір'ї Гончих Псів.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.