Аріарат III (дав.-гр. Ἀριαράθης Γ') — басилевс Каппадокії (230—220 до н. е.). Син і наступник Аріарамна. Перший правитель Каппадокії, який використовував титул басилевс.
Аріарат III дав.-гр. Ἀριαράθης Γ' | |
---|---|
Бронзова монета Аріарата ІІІ. Аверс: басилевс у башлику. Реверс: Кібела з двома сфінксами | |
Басилевс Каппадокії | |
Правління | 230 до н.е — 220 до н. е. |
Попередник | Аріарамн |
Наступник | Аріарат IV |
Біографічні дані | |
Народження | 3 століття до н. е. |
Смерть | 220 до н. е. |
Дружина | Стратоніка Каппадокійська |
Діти | Аріарат IV Евсеб |
Династія | |
Батько | Аріарамн |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Аріарат III був старшим сином каппадокійського династа Аріарамна. Ще у досить юному віці він був одружений з селевкідською принцесою Стратонікою. Її походження дискусійне. Діодор Сицилійський та Євсевій Кесарійський батьками Стратоніки називають правителя держави Селевкідів Антіоха II Теоса та його дружину Лаодіку. Цієї версії дотримувалися і наступні історики. Однак у 2005 році російські дослідники [ru] та Ю. Н. Кузьмін висловили припущення, що дружина Аріарата III була сестрою Антіоха II. Згідно з вченими, ця гіпотеза вирішила кілька проблем у матримоніальній політиці держав еллінізму.
Це був перший в історії шлюб між принцесою елліністичної держави та представником «варварської» еліти. Завдяки йому Антіох II отримав надійного союзника у Малій Азії, а Аріарат III отримав [en]як посаг та право на титул басилевса. Саме від дати шлюбу розпочався відрахунок царської ери Каппадокії. Однак при живому батьку Аріарат не міг використовувати титул басилевса і залишався його співправителем. Дослідник [en] вважав, що Аріарат III переміг у битві галатів і завдяки цьому зміг проголосити себе басилевсом. Однак ця версія не підтверджується джерелами. Також існують думки, що Катаонію басилевс отримав не як придане, а захопив у результаті війни.
Близько 230 до н. е. Аріарат III стає одноосібним правителем держави. Про його правління відомо вкрай мало. Припускають, що у «Війні братів» він підтримував свого родича Антіоха Гіеракса. Останній був одружений з сестрою Аріарата III. Бенедикт Нізе припустив, що завдяки участі у цій війні Аріарат III й заволодів Катаонією.
У 220 до н. е. басилевс передає владу своєму сину Арарату IV, котрий на той час був ще дитиною. О. Л. Габелко, виходячи з юного віку принца, вважав, що Аріарат IV був молодшим сином Аріарата III, або ж давні автори дещо применшили його вік. Вважається, що Аріарат III незабаром після цього помер.
Монети
Відомі срібні та бронзові монети Арарата III з легендою Басилевса Аріарата дав.-гр. Βασιλεωζ Ἀριαράθου. На деяких бронзових монетах титул відсутній і вказано лише ім'я. Ґрунтуючись на цьому факті, дослідник Боно Сімонетта вважав, що титул басилевса Аріарат III прийняв лише в останньому періоді свого правління. З цією думкою не погодилися російські вчені О. Л. Габелко та Ю. Н. Кузьмін, які відносили монети без титулу на час спільного правління Аріарата III зі своїм батьком. А ставши повноправним правителем, він карбував монети вже з титулом.
У Кабінеті медалей зберігається унікальна каппадокійська тетрадрахма (PI.XX.1), яку дослідник приписав Аріарату III. Отто Меркгольм на основі аналізу монограм встановив, що це монета Аріарата IV, і вона була викарбувана після сходження на трон селевкідського правителя Антіоха IV.
Примітки
- Діодор Сицилійський, XXXI. 19.6.
- Eusebi, 1875, I. 251 Schoene.
- Габелко, 2009, с. 101.
- Габелко, 2009, с. 105.
- Габелко, 2009, с. 102.
- Niese, 1895, Kol. 816.
- Габелко, 2009, с. 106.
- Head, 1911, p. 750.
- Mørkholm, 1962, p. 409—410.
Джерела та література
Джерела
- Діодор Сицилійський. Історична бібліотека.
- . Eusebi Chronicorum libri duo : ( )[лат.] / Edidit Alfred Schoene. — 1875. — Т. I.
Література
- Габелко О. Л. К династической истории эллинистической Каппадокии: царский дом Ариаратидов : ( )[рос.] // Античный мир и археология. — 2009. — № 13. — С. 92-119.
- [en]. «Cappadocia» Historia Numorum. — 1911.
- Mørkholm, Otto. Some Cappadocian problems : ( )[англ.] // The Numismatic Chronicle and Journal of the Royal Numismatic Society. — 1962. — Vol. 2. — P. 407—411. — ISSN 2054-9202. — JSTOR 42662654.
- Niese B. Ariarathes 3 : ( )[нім.] // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1895. — Bd. II,1. — Kol. 816.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Ariarat Ariarat III dav gr Ἀriara8hs G basilevs Kappadokiyi 230 220 do n e Sin i nastupnik Ariaramna Pershij pravitel Kappadokiyi yakij vikoristovuvav titul basilevs Ariarat III dav gr Ἀriara8hs G Bronzova moneta Ariarata III Avers basilevs u bashliku Revers Kibela z dvoma sfinksamiBasilevs KappadokiyiPravlinnya230 do n e 220 do n e PoperednikAriaramnNastupnikAriarat IVBiografichni daniNarodzhennya3 stolittya do n e Smert220 do n e 220 DruzhinaStratonika KappadokijskaDitiAriarat IV EvsebDinastiyaBatkoAriaramn Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAriarat III buv starshim sinom kappadokijskogo dinasta Ariaramna She u dosit yunomu vici vin buv odruzhenij z selevkidskoyu princesoyu Stratonikoyu Yiyi pohodzhennya diskusijne Diodor Sicilijskij ta Yevsevij Kesarijskij batkami Stratoniki nazivayut pravitelya derzhavi Selevkidiv Antioha II Teosa ta jogo druzhinu Laodiku Ciyeyi versiyi dotrimuvalisya i nastupni istoriki Odnak u 2005 roci rosijski doslidniki ru ta Yu N Kuzmin vislovili pripushennya sho druzhina Ariarata III bula sestroyu Antioha II Zgidno z vchenimi cya gipoteza virishila kilka problem u matrimonialnij politici derzhav ellinizmu Ce buv pershij v istoriyi shlyub mizh princesoyu ellinistichnoyi derzhavi ta predstavnikom varvarskoyi eliti Zavdyaki jomu Antioh II otrimav nadijnogo soyuznika u Malij Aziyi a Ariarat III otrimav en yak posag ta pravo na titul basilevsa Same vid dati shlyubu rozpochavsya vidrahunok carskoyi eri Kappadokiyi Odnak pri zhivomu batku Ariarat ne mig vikoristovuvati titul basilevsa i zalishavsya jogo spivpravitelem Doslidnik en vvazhav sho Ariarat III peremig u bitvi galativ i zavdyaki comu zmig progolositi sebe basilevsom Odnak cya versiya ne pidtverdzhuyetsya dzherelami Takozh isnuyut dumki sho Kataoniyu basilevs otrimav ne yak pridane a zahopiv u rezultati vijni Blizko 230 do n e Ariarat III staye odnoosibnim pravitelem derzhavi Pro jogo pravlinnya vidomo vkraj malo Pripuskayut sho u Vijni brativ vin pidtrimuvav svogo rodicha Antioha Gieraksa Ostannij buv odruzhenij z sestroyu Ariarata III Benedikt Nize pripustiv sho zavdyaki uchasti u cij vijni Ariarat III j zavolodiv Kataoniyeyu U 220 do n e basilevs peredaye vladu svoyemu sinu Araratu IV kotrij na toj chas buv she ditinoyu O L Gabelko vihodyachi z yunogo viku princa vvazhav sho Ariarat IV buv molodshim sinom Ariarata III abo zh davni avtori desho primenshili jogo vik Vvazhayetsya sho Ariarat III nezabarom pislya cogo pomer MonetiTetradrahma Ariaratu IV yaka ranishe pripisuvalasya Ariaratu III Vidomi sribni ta bronzovi moneti Ararata III z legendoyu Basilevsa Ariarata dav gr Basilewz Ἀriara8oy Na deyakih bronzovih monetah titul vidsutnij i vkazano lishe im ya Gruntuyuchis na comu fakti doslidnik Bono Simonetta vvazhav sho titul basilevsa Ariarat III prijnyav lishe v ostannomu periodi svogo pravlinnya Z ciyeyu dumkoyu ne pogodilisya rosijski vcheni O L Gabelko ta Yu N Kuzmin yaki vidnosili moneti bez titulu na chas spilnogo pravlinnya Ariarata III zi svoyim batkom A stavshi povnopravnim pravitelem vin karbuvav moneti vzhe z titulom U Kabineti medalej zberigayetsya unikalna kappadokijska tetradrahma PI XX 1 yaku doslidnik pripisav Ariaratu III Otto Merkgolm na osnovi analizu monogram vstanoviv sho ce moneta Ariarata IV i vona bula vikarbuvana pislya shodzhennya na tron selevkidskogo pravitelya Antioha IV PrimitkiDiodor Sicilijskij XXXI 19 6 Eusebi 1875 I 251 Schoe ne Gabelko 2009 s 101 Gabelko 2009 s 105 Gabelko 2009 s 102 Niese 1895 Kol 816 Gabelko 2009 s 106 Head 1911 p 750 Morkholm 1962 p 409 410 Dzherela ta literaturaDzherela Diodor Sicilijskij Istorichna biblioteka Eusebi Chronicorum libri duo lat Edidit Alfred Schoene 1875 T I Literatura Gabelko O L K dinasticheskoj istorii ellinisticheskoj Kappadokii carskij dom Ariaratidov ros Antichnyj mir i arheologiya 2009 13 S 92 119 en Cappadocia Historia Numorum 1911 Morkholm Otto Some Cappadocian problems angl The Numismatic Chronicle and Journal of the Royal Numismatic Society 1962 Vol 2 P 407 411 ISSN 2054 9202 JSTOR 42662654 Niese B Ariarathes 3 nim Paulys Realencyclopadie der classischen Altertumswissenschaft 1895 Bd II 1 Kol 816