Архітектура Азербайджану комплекс будівельних споруд на території сучасного Азербайджану що представляють архітектурно і

Архітектура Азербайджану — комплекс будівельних споруд на території сучасного Азербайджану, що представляють архітектурно-історичну значимість.

Середовище

Азербайджан — країна Закавказзя, розташована між Іраном, Вірменією, Грузією і берегом Каспійського моря. Через територію проходили міжнародні торговельні шляхи за які боролися Візантія, Хозарський каганат і сасанідська Персія. На азербайджанську архітектуру найбільше вплинули такі країни, як Вірменія і Персія (Іран).

IV—VII ст

Доісламська доба. Від неї залишилися відомі християнські храми VI ст. в селах (тринавова базиліка з галереями) і (ротондальний тетраконх), а також зороастрійські храми вогнепоклонників і «довгі мури» — гірські оборонні стіни (висотою до 20 м і товщиною до 4 м) з баштами в районі Дербента. Ці укріплення запирали так званий Каспійський стратегічний прохід.

VIII-ХІ ст

Формування тридільного типу східного ісламського міста, яке складалося з таких частин: цитадель (резиденція правителя, диз) + шахрістан (громадський центр з мечеттю, ремісничими рядами, критими ринками) + (житлові передмістя). Кожна частина мала свої укріплення. Приклад — місто . В цей період архітектура зазнала значного розвитку, але, на жаль, тогочасних пам'яток дотепер не залишилося. Матеріалами будівництва були камінь та цегла.

XII—XIII ст

Розвивалися міста розташовані на караванних шляхах (Баку). Будівництво на Апшеронському півострові замків з донжонами під впливом фортифікаційної архітектури Кілікійської Вірменії. Замок з круглим донжоном у с. Мардакян, 1232 р. Донжон по висоті розчленований куполами на три яруси.

в Баку VI—XII ст. до цього часу має кілька до кінця не з'ясованих етапів будівництва. Вона циліндрична, з виступом, який не має ніякого раціонального пояснення. Також немає аналогій у середньовічній фортифікаційній архітектурі. Башта має 8 ярусів, перекритих кам'яними куполами, колодязь. Розрахована на 200 чоловік.

Середина XIII-XIV ст

Занепад після монгольського нашестя. Продовжується будівництво замкзамків з квадратними донжонами. Прикладами є замки у с. Мардакян (кінця XIV ст.) та у с. Рамана (XIV ст.). Обидва відтворюють тип прямокутного замку з донжоном. Проте донжон тепер має квадратну форму у плані, з наріжними циліндричними напівбаштами. Відомі також замки з циліндричними донжонами (у с. ).

Розвиваються мавзолеї: мавзолеї в Барді, 1322 р. (циліндричний, з конусоподібним вінчанням), у с. , XIV ст. (циліндричний, гофрований). Вишуканим декором відзначається центричний 12-гранний мавзолей у с. 1314 р. з хрещатим внутрішнім простором, перекритим дуже розвиненими сталактитовими склепіннями.

Стовпова банева Джума-мечеть (велика мечеть) у Дербенті, 1368 р., перебудована з християнської базиліки VII ст. з молільним залом 70×20 м, з монументальним стрілчастим куполом над міхрабом.

XV ст

Удосконалюються раніше сформовані архітектурні композиції та прийоми. Головною пам'яткою доби є палац Ширваншахів у Баку. Цей комплекс має велику і складну форму та розташований терасами, на рельєфі. До його складу входять споруди різних типів — палац, усипальниця, мавзолей, 3 мечеті, лазня.

Шедевр цегляного будівництва — центрична багатобанева Блакитна мечеть у Тебризі (в Іранському Азербайджані) 1465 р., облицьована поліхромною орнаментованою майолікою (збереглася в руїнах після землетрусу).

XVI—XVII ст

Створення держави Сефевідів. В архітектурі — продовжуються попередні традиції. Найвизначнішими пам'ятками є культові комплекси поблизу могил шейхів в Барді й Ардебілі. Барда. Мавзолей Імам-заде, XVII ст. Культовий комплекс в Ардебілі, XV—XVII ст. виник навколо мавзолею засновника династії Сефевідів. Це споруди, згруповані довкола кількох внутрішніх дворів, що включають портал, сад, басейн, 2 мечеті й мавзолей.

Замість баштових мавзолеїв починають будувати невеликі восьмигранні мавзолеї з конічними завершеннями — мавзолей у с. .

Цивільна архітектура представлена такими пам'ятками, як караван-сарай, торговий комплекс і лазні-хамам у Баку.

XVIII ст

Розпад держави Сефевідів на дрібні ханства на території Азербайджану, занепадає економіка й архітектура.

Найвизначнішими архітектурними пам'ятками палаци Бакинських (не зберігся, відомий за кресленнями) і Шекинських ханів. Для палацу Шекинських ханів другої половини XVIII ст. властиві простий об'єм і розписи, різьблення тощо.

XIX ст

Захоплення території Азербайджану Російською імперією. Цьому періоду характерні перепланування і перебудування міст та будівництво нових будівель і споруд за проектами в стилістиці класицизму.

Загалом, вершинами досягнення архітектури Азербайджану є та у Баку. Вони включені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.