Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Артур Німгін (21 липня 1856, Тлумач — 21 листопада 1933, Станиславів) — бурмістр Станиславова понад 23 роки з 1896 по 1919 рік.
| Артур Німгін | ||
| ||
|---|---|---|
| 1896 по 1919 | ||
| Народження: | 21 липня 1856 Тлумач, Австро-Угорщина | |
| Смерть: | 21 листопада 1933 (77 років) Станиславів, Польща | |
| Національність: | Єврей | |
| Релігія: | Іудаїзм | |
| Освіта: | Львівський університет Віденський університет | |
| Шлюб: | Вікторія Ташманн | |
| Діти: | син Роман Німгін | |
| Нагороди: | Орденом Залізної корони Третього ступеня Орден Франца Йосифа | |
Біографія
Народився 21 липня 1856 року в місті Тлумачі, Тлумацький повіт Королівства Галичини і Володимирії. Походив із заможної єврейської сім'ї місцевих лікарів. Поступив у Станиславівську гімназію, а згодом почав вивчав право у Львівському та Віденському університетах. Після закінчення навчання адвокатську практику проходив у Станиславові. Брав активну участь у польському суспільно-політичному житті краю. Артур Німгін був учасником ініціативної групи зі створення нового польськомовного періодичного тижневика Станиславова. Провідним засновником та натхненником газети був Агатон Ґіллер. Перший номер «Кур'єра Станиславівського» вийшов 4 квітня 1886 року. У невеликій кімнаті на першому поверсі будинку за теперішньою адресою вул. Бачинського, 2 збиралася ініціативна група цієї нової газети, тут же було і перше місце розташування її редакції. Один із його засновників, доктор Артур Німгін, так згадував роль Агатона Ґіллера для молодого періодичного видання: «Він керував нашими першими кроками в журналістській професії, і йому завдячуємо, що перші номери „Кур'єра“ були з великою симпатією прийняті в польській журналістиці». Згодом Артур Німгін був редактором «Кур'єра Станиславівського».
Політичну діяльність Артур Німгін розпочав у 1888 році, коли був обраний до міської ради Станиславова. Саме у ній розпочалася його стрімка кар'єра, у 1890 році він був обраний асесором, а 15 грудня 1894 року — уже віце-бургомістром. Саме цього року у бургомістра Станиславова Валерія Шидловського проявилися ознаки важкої хвороби, а його обов'язки фактично виконував протягом двох років Артур Німгін. У березні 1896 року відбулися вибори нового бургомістра Станиславова, за тодішніми законами його вибирали члени міської ради. У віці 40 років Артур Німгін стає бургомістром Станиславова.
10 січня 1904 року одружився з Вікторією Ташманн зі Львова. Подружжя мало сина Романа, який у міжвоєнний період працював чиновником Генеральної прокуратури у Варшаві.
За свою довголітню працю на Австро-Угорщину був нагороджений Орденом Залізної корони Третього ступеня і мав звання кавалера ордена Франца Йосифа.
За час Першої світової війни Артур Німгін тричі покидав місто, яке зайняли російські війська. У період з вересня 1914 року до травня 1915 року його обов'язки виконував віце-бургомістр — німець Кароль Фідлер. У червні 1915 року бурмістр повернувся разом із австро-угорськими військами. Через рік, у червні 1916 року, у ході Брусиловського прориву російські війська знову захоплюють Станиславів. Протягом 1916—1917 років бургомістром був місцевий ресторатор Антоній Штигар. У липні 1917 року після остаточного відступу російських військ Артур Німгін повертається до своїх обов'язків. У період ЗУНР, з листопада 1918 по травень 1919 року, за роботою бургомістра наглядав комісар Павло Чайківський. Після відступу УГА 25 травня 1919 року із Станиславова та зайняття його поляками Артур Німгін ще деякий час був бургомістром, допоки його не звільнила з посади польська влада у 1919 році. Згодом Артур Німгін працював чиновником у Станиславівському воєводському управлінні. Мешкав у Станиславові, мав престижну квартиру на вулиці Казимирівській, 14 — у Будинку Ощадної каси (сучасна вулиця Гетьмана Мазепи). Помер Артур Німгін 21 листопада 1933 року у Станиславові.
Політична діяльність на посаді Бургомістра
Утворення «Великого Станиславова».
Місто з усіх сторін, окрім південної, межувало з двома приміськими гмінами — Княгинин-містом, яке складалося з трьох частин: Княгинин-село, Княгинин-Бельведер, Княгинин-Гірка, та Княгинин-колонією. Номінально Станиславів був економічним центром різних промислових та торгових підприємств, але фактично всі вони були розміщені у Княгининах. Таке розташування було викликане потребою доступу до залізниці. Сам залізничний вокзал був за межами міста, рух до нього обмежували міські шлагбауми, за проїзд яких потрібно було сплатити мито. Близьке розташування приміських гмін не дозволяло розбудовувати Станиславів, тому виникла потреба в його об'єднанні з Княгинин-містом та Княгинин-колонією.
Перемовини про об'єднання розпочалися з 1900 року, однак міський магістрат Станиславова затягував цей процес. Мотивували своє небажання до об'єднання збільшенням податкового навантаження для міських платників податків. Спільної позиції було досягнуто у 1914 році, коли міська влада погодилася на приєднання Княгининів, що, на її думку, призвело б до збільшення міських податків та кращого розвитку Станиславова. Проте на заваді цьому стали події Першої світової війни. З 1920 року розпочалися активні перемовини, тоді ж було надіслано прохання про об'єднання до польського уряду. На засіданні міського магістрату Станиславова 12 лютого 1923 року було прийнято рішення про приєднання до міста гмін Княгинин-міста та Княгинин-колонії. Урядова постанова про об'єднання була видана 17 листопада 1924 року. Офіційно об'єднання приміських гмін з містом та утворення «Великого Станиславова» відбулося 1 січня 1925 року. Внаслідок приєднання Княгинин-міста та Княгинин-колонії до Станиславова він став третім за кількістю населення містом Галичини після Львова і Кракова. Його площа зросла в п'ять разів — з 410 га до 2011 га, а згідно з іншими даними — з 415,8 га до 2227,5 га. Таким чином, у процесі утворення «Великого Станиславова» Артур Німгін відіграв одну з провідних ролей, спочатку з крайньою обережністю до нього підходив, зволікав, а згодом погодився з цим рішенням, однак його реалізацію на десятиліття відклали події Першої світової війни.
Закладення міського парку.
На кінець XIX століття Станиславів не мав громадського парку для відпочинку та розваг. Щоб вирішити цю справу, магістрат 1 квітня 1890 року вибирає спеціальну комісію. Робота комісії тривала декілька років, найбільш оптимальним місцем під парк було визначене Радецьке поле. 9 грудня 1895 року магістрат Станиславова у бюджеті закладає 5 000 золотих ринських на потреби у розбудові парку. Важливу роль у затвердженні цього рішення відіграв тоді ще віце-бургомістр Артур Німгін. Роком закладення парку є 1896, коли у ньому посадили перше дерево і почалася його розбудова. Весною 1896 року почалися роботи із створення парку — висаджування дерев та формування клумб і алей. Планування парку здійснювалося під керівництвом міського садівника Каетана Місюровича. У 1901 році встановлено газове освітлення в парку, літній ресторан із терасою.
Встановлення пам'ятника Грюнвальдській битві
У 1910 році урочисто святкували 500-літній ювілей Грюнвальдської битви, у якій об'єднане військо поляків, литовців та русинів розбило війська держав Тевтонського ордену. Тоді під час урочистостей у міському парку на перетині головних алей відкрили пам'ятник на честь перемоги під Грюнвальдом. Був він споруджений у вигляді стесаної піраміди з природного каменю, на якому стояла шестиметрова колона, прикрашував яку білий орел з піднятими крилами. Автором скульптури був професор Е. Піщ. У 1942 році пам'ятник був підірваний нацистами. Ініціатором встановлення пам'ятника перемозі у Грюнвальдській битві, як вважають, був сам бургомістр Артур Німгін.
Закладення централізованої каналізаційної мережі Станиславова.
Найгострішою проблемою міської інфраструктури Станиславова був слабкий розвиток каналізаційних мереж. Охоплені ними у Галичині були здебільшого центральні частини великих міст. Для середмість відкриті каналізаційні канали були головною проблемою. Мережа каналізаційних каналів була малою, тому не охоплювала усіх потреб міста. У Станиславові її протяжність складала 10 км, а неочищені стоки скидались у річку Бистрицю Солотвинську. В інших містах Галичини ситуація була подібною, стоки потрапляли у ріки. Всі житлові будівлі на вулиці, де була каналізація, мали бути обов'язково до неї підключені. Вартість оплати визначалася у розмірі 1 % річної ренти від вартості будівлі. Проект централізованої каналізаційної мережі розробили ще 1908 року, але його почали реалізовувати аж у 1914-му, перед самим початком Першої світової війни.
Зведення «Дому старців і калік», прототипу сучасного будинку пристарілих.
За кошти міського бюджету Станиславова у 1900 році було завершене будівництво «Дому старців і калік» на 72 особи, роботи проводилися під керівництвом архітектора К. Захаріясевича. Складався комплекс із двох корпусів, у якому проживали представники двох віросподівань: християнського та єврейського. До нашого часу зберігся лише один корпус, розташований на сучасній вулиці Галицькій, 101, у ньому розміщена музична школа, а другий був зруйнований ще в період Першої світової війни.
Оцінка діяльності
Позитивні оцінки.
На думку краєзнавця Івана Боднарева, Артур Німгін був досить результативним бургомістром, але тогочасна преса докоряла йому тим, що можна було зробити значно більше.
Доктор Жанна Комар, яка вивчає історію архітектури Станиславова, зробила досить влучне порівняння бургомістрів: «Якщо Камінський був локомотивом, який рушив потяг з місця та швидко набрав оберти, то Німгін скоріше походив на контролера руху, що переймався не так швидкістю, як безпекою».
Негативні оцінки.
Коли спалахнула війна й царська армія стрімко наближалася до міста, шляхетний доктор повівся геть не шляхетно. Мемуарист Сімон Шпунд так описує події, що передували російської окупації. "Міський голова Артур Німгін зайшов у магістрат, де забрав у касі зарплату за кілька місяців наперед. Із повним гаманцем він сказав: «Той, хто має гроші, може врятувати своє життя! Після цього без жодного прощання та в гарному настрої покинув місто».
Вшанування пам'яті
Місце його поховання дотепер є до кінця не з'ясованим. На думку краєзнавця Івана Боднарева, він був похований на старому єврейському цвинтарі, сучасний район кінотеатру «Космос». Рабин Івано-Франківського регіону Мойше Лейб Колесник вважає, що Артур Німгін був похований на новому єврейському кладовищі, за міським озером. Це було зумовлено тим, що на старому єврейському кладовищі були родові ділянки, воно було закрите для поховань у 1930 році. Оскільки Артур Німгін був не родом із Станиславова, то, відповідно, не мав родової ділянки на старому кладовищі, а міг бути похований на новому кладовищі, яке діяло з 1926 року.
У Франківську в меморіальному сквері встановили надмогильну плиту бургомістра Артура Німгіна в 2018 році.
Примітки
- У магістраті радились, у горах крали ліс. Збруч (укр.). 29 жовтня 2016. Процитовано 13 березня 2023.
- Станиславів 110 років тому: Сувора зима, пожежі та бургомістр. www.blitz.if.ua. Процитовано 13 березня 2023.
- . web.archive.org. 5 червня 2014. Архів оригіналу за 5 червня 2014. Процитовано 13 березня 2023.
- Як в Станиславові з’явився пам’ятник з яремчанської скелі. Галицький Кореспондент (укр.). 28 вересня 2020. Процитовано 13 березня 2023.
- Забутий бургомістр. Галицький Кореспондент (укр.). 2 травня 2018. Процитовано 13 березня 2023.
- Втеча доктора Німгіна. "Репортер" (укр.). 12 червня 2014. Процитовано 13 березня 2023.
- У Франківську в Меморіальному сквері встановили надмогильну плиту бургомістра Артура Німгіна (фото). Агенція новин Фіртка. Процитовано 13 березня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Artur Nimgin 21 lipnya 1856 Tlumach 21 listopada 1933 Stanislaviv burmistr Stanislavova ponad 23 roki z 1896 po 1919 rik Artur Nimgin Burgomistr 1896 po 1919 Narodzhennya 21 lipnya 1856 1856 07 21 Tlumach Avstro UgorshinaSmert 21 listopada 1933 1933 11 21 77 rokiv Stanislaviv PolshaNacionalnist YevrejReligiya IudayizmOsvita Lvivskij universitet Videnskij universitetShlyub Viktoriya TashmannDiti sin Roman Nimgin Nagorodi Ordenom Zaliznoyi koroni Tretogo stupenya Orden Franca JosifaBiografiyaNarodivsya 21 lipnya 1856 roku v misti Tlumachi Tlumackij povit Korolivstva Galichini i Volodimiriyi Pohodiv iz zamozhnoyi yevrejskoyi sim yi miscevih likariv Postupiv u Stanislavivsku gimnaziyu a zgodom pochav vivchav pravo u Lvivskomu ta Videnskomu universitetah Pislya zakinchennya navchannya advokatsku praktiku prohodiv u Stanislavovi Brav aktivnu uchast u polskomu suspilno politichnomu zhitti krayu Artur Nimgin buv uchasnikom iniciativnoyi grupi zi stvorennya novogo polskomovnogo periodichnogo tizhnevika Stanislavova Providnim zasnovnikom ta nathnennikom gazeti buv Agaton Giller Pershij nomer Kur yera Stanislavivskogo vijshov 4 kvitnya 1886 roku U nevelikij kimnati na pershomu poversi budinku za teperishnoyu adresoyu vul Bachinskogo 2 zbiralasya iniciativna grupa ciyeyi novoyi gazeti tut zhe bulo i pershe misce roztashuvannya yiyi redakciyi Odin iz jogo zasnovnikiv doktor Artur Nimgin tak zgaduvav rol Agatona Gillera dlya molodogo periodichnogo vidannya Vin keruvav nashimi pershimi krokami v zhurnalistskij profesiyi i jomu zavdyachuyemo sho pershi nomeri Kur yera buli z velikoyu simpatiyeyu prijnyati v polskij zhurnalistici Zgodom Artur Nimgin buv redaktorom Kur yera Stanislavivskogo Politichnu diyalnist Artur Nimgin rozpochav u 1888 roci koli buv obranij do miskoyi radi Stanislavova Same u nij rozpochalasya jogo strimka kar yera u 1890 roci vin buv obranij asesorom a 15 grudnya 1894 roku uzhe vice burgomistrom Same cogo roku u burgomistra Stanislavova Valeriya Shidlovskogo proyavilisya oznaki vazhkoyi hvorobi a jogo obov yazki faktichno vikonuvav protyagom dvoh rokiv Artur Nimgin U berezni 1896 roku vidbulisya vibori novogo burgomistra Stanislavova za todishnimi zakonami jogo vibirali chleni miskoyi radi U vici 40 rokiv Artur Nimgin staye burgomistrom Stanislavova 10 sichnya 1904 roku odruzhivsya z Viktoriyeyu Tashmann zi Lvova Podruzhzhya malo sina Romana yakij u mizhvoyennij period pracyuvav chinovnikom Generalnoyi prokuraturi u Varshavi Za svoyu dovgolitnyu pracyu na Avstro Ugorshinu buv nagorodzhenij Ordenom Zaliznoyi koroni Tretogo stupenya i mav zvannya kavalera ordena Franca Josifa Za chas Pershoyi svitovoyi vijni Artur Nimgin trichi pokidav misto yake zajnyali rosijski vijska U period z veresnya 1914 roku do travnya 1915 roku jogo obov yazki vikonuvav vice burgomistr nimec Karol Fidler U chervni 1915 roku burmistr povernuvsya razom iz avstro ugorskimi vijskami Cherez rik u chervni 1916 roku u hodi Brusilovskogo prorivu rosijski vijska znovu zahoplyuyut Stanislaviv Protyagom 1916 1917 rokiv burgomistrom buv miscevij restorator Antonij Shtigar U lipni 1917 roku pislya ostatochnogo vidstupu rosijskih vijsk Artur Nimgin povertayetsya do svoyih obov yazkiv U period ZUNR z listopada 1918 po traven 1919 roku za robotoyu burgomistra naglyadav komisar Pavlo Chajkivskij Pislya vidstupu UGA 25 travnya 1919 roku iz Stanislavova ta zajnyattya jogo polyakami Artur Nimgin she deyakij chas buv burgomistrom dopoki jogo ne zvilnila z posadi polska vlada u 1919 roci Zgodom Artur Nimgin pracyuvav chinovnikom u Stanislavivskomu voyevodskomu upravlinni Meshkav u Stanislavovi mav prestizhnu kvartiru na vulici Kazimirivskij 14 u Budinku Oshadnoyi kasi suchasna vulicya Getmana Mazepi Pomer Artur Nimgin 21 listopada 1933 roku u Stanislavovi Politichna diyalnist na posadi BurgomistraUtvorennya Velikogo Stanislavova Misto z usih storin okrim pivdennoyi mezhuvalo z dvoma primiskimi gminami Knyaginin mistom yake skladalosya z troh chastin Knyaginin selo Knyaginin Belveder Knyaginin Girka ta Knyaginin koloniyeyu Nominalno Stanislaviv buv ekonomichnim centrom riznih promislovih ta torgovih pidpriyemstv ale faktichno vsi voni buli rozmisheni u Knyagininah Take roztashuvannya bulo viklikane potreboyu dostupu do zaliznici Sam zaliznichnij vokzal buv za mezhami mista ruh do nogo obmezhuvali miski shlagbaumi za proyizd yakih potribno bulo splatiti mito Blizke roztashuvannya primiskih gmin ne dozvolyalo rozbudovuvati Stanislaviv tomu vinikla potreba v jogo ob yednanni z Knyaginin mistom ta Knyaginin koloniyeyu Peremovini pro ob yednannya rozpochalisya z 1900 roku odnak miskij magistrat Stanislavova zatyaguvav cej proces Motivuvali svoye nebazhannya do ob yednannya zbilshennyam podatkovogo navantazhennya dlya miskih platnikiv podatkiv Spilnoyi poziciyi bulo dosyagnuto u 1914 roci koli miska vlada pogodilasya na priyednannya Knyagininiv sho na yiyi dumku prizvelo b do zbilshennya miskih podatkiv ta krashogo rozvitku Stanislavova Prote na zavadi comu stali podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Z 1920 roku rozpochalisya aktivni peremovini todi zh bulo nadislano prohannya pro ob yednannya do polskogo uryadu Na zasidanni miskogo magistratu Stanislavova 12 lyutogo 1923 roku bulo prijnyato rishennya pro priyednannya do mista gmin Knyaginin mista ta Knyaginin koloniyi Uryadova postanova pro ob yednannya bula vidana 17 listopada 1924 roku Oficijno ob yednannya primiskih gmin z mistom ta utvorennya Velikogo Stanislavova vidbulosya 1 sichnya 1925 roku Vnaslidok priyednannya Knyaginin mista ta Knyaginin koloniyi do Stanislavova vin stav tretim za kilkistyu naselennya mistom Galichini pislya Lvova i Krakova Jogo plosha zrosla v p yat raziv z 410 ga do 2011 ga a zgidno z inshimi danimi z 415 8 ga do 2227 5 ga Takim chinom u procesi utvorennya Velikogo Stanislavova Artur Nimgin vidigrav odnu z providnih rolej spochatku z krajnoyu oberezhnistyu do nogo pidhodiv zvolikav a zgodom pogodivsya z cim rishennyam odnak jogo realizaciyu na desyatilittya vidklali podiyi Pershoyi svitovoyi vijni Zakladennya miskogo parku Na kinec XIX stolittya Stanislaviv ne mav gromadskogo parku dlya vidpochinku ta rozvag Shob virishiti cyu spravu magistrat 1 kvitnya 1890 roku vibiraye specialnu komisiyu Robota komisiyi trivala dekilka rokiv najbilsh optimalnim miscem pid park bulo viznachene Radecke pole 9 grudnya 1895 roku magistrat Stanislavova u byudzheti zakladaye 5 000 zolotih rinskih na potrebi u rozbudovi parku Vazhlivu rol u zatverdzhenni cogo rishennya vidigrav todi she vice burgomistr Artur Nimgin Rokom zakladennya parku ye 1896 koli u nomu posadili pershe derevo i pochalasya jogo rozbudova Vesnoyu 1896 roku pochalisya roboti iz stvorennya parku visadzhuvannya derev ta formuvannya klumb i alej Planuvannya parku zdijsnyuvalosya pid kerivnictvom miskogo sadivnika Kaetana Misyurovicha U 1901 roci vstanovleno gazove osvitlennya v parku litnij restoran iz terasoyu Vstanovlennya pam yatnika Gryunvaldskij bitvi U 1910 roci urochisto svyatkuvali 500 litnij yuvilej Gryunvaldskoyi bitvi u yakij ob yednane vijsko polyakiv litovciv ta rusiniv rozbilo vijska derzhav Tevtonskogo ordenu Todi pid chas urochistostej u miskomu parku na peretini golovnih alej vidkrili pam yatnik na chest peremogi pid Gryunvaldom Buv vin sporudzhenij u viglyadi stesanoyi piramidi z prirodnogo kamenyu na yakomu stoyala shestimetrova kolona prikrashuvav yaku bilij orel z pidnyatimi krilami Avtorom skulpturi buv profesor E Pish U 1942 roci pam yatnik buv pidirvanij nacistami Iniciatorom vstanovlennya pam yatnika peremozi u Gryunvaldskij bitvi yak vvazhayut buv sam burgomistr Artur Nimgin Zakladennya centralizovanoyi kanalizacijnoyi merezhi Stanislavova Najgostrishoyu problemoyu miskoyi infrastrukturi Stanislavova buv slabkij rozvitok kanalizacijnih merezh Ohopleni nimi u Galichini buli zdebilshogo centralni chastini velikih mist Dlya seredmist vidkriti kanalizacijni kanali buli golovnoyu problemoyu Merezha kanalizacijnih kanaliv bula maloyu tomu ne ohoplyuvala usih potreb mista U Stanislavovi yiyi protyazhnist skladala 10 km a neochisheni stoki skidalis u richku Bistricyu Solotvinsku V inshih mistah Galichini situaciya bula podibnoyu stoki potraplyali u riki Vsi zhitlovi budivli na vulici de bula kanalizaciya mali buti obov yazkovo do neyi pidklyucheni Vartist oplati viznachalasya u rozmiri 1 richnoyi renti vid vartosti budivli Proekt centralizovanoyi kanalizacijnoyi merezhi rozrobili she 1908 roku ale jogo pochali realizovuvati azh u 1914 mu pered samim pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Zvedennya Domu starciv i kalik prototipu suchasnogo budinku pristarilih Za koshti miskogo byudzhetu Stanislavova u 1900 roci bulo zavershene budivnictvo Domu starciv i kalik na 72 osobi roboti provodilisya pid kerivnictvom arhitektora K Zahariyasevicha Skladavsya kompleks iz dvoh korpusiv u yakomu prozhivali predstavniki dvoh virospodivan hristiyanskogo ta yevrejskogo Do nashogo chasu zberigsya lishe odin korpus roztashovanij na suchasnij vulici Galickij 101 u nomu rozmishena muzichna shkola a drugij buv zrujnovanij she v period Pershoyi svitovoyi vijni Ocinka diyalnostiPozitivni ocinki Na dumku krayeznavcya Ivana Bodnareva Artur Nimgin buv dosit rezultativnim burgomistrom ale togochasna presa dokoryala jomu tim sho mozhna bulo zrobiti znachno bilshe Doktor Zhanna Komar yaka vivchaye istoriyu arhitekturi Stanislavova zrobila dosit vluchne porivnyannya burgomistriv Yaksho Kaminskij buv lokomotivom yakij rushiv potyag z miscya ta shvidko nabrav oberti to Nimgin skorishe pohodiv na kontrolera ruhu sho perejmavsya ne tak shvidkistyu yak bezpekoyu Negativni ocinki Koli spalahnula vijna j carska armiya strimko nablizhalasya do mista shlyahetnij doktor povivsya get ne shlyahetno Memuarist Simon Shpund tak opisuye podiyi sho pereduvali rosijskoyi okupaciyi Miskij golova Artur Nimgin zajshov u magistrat de zabrav u kasi zarplatu za kilka misyaciv napered Iz povnim gamancem vin skazav Toj hto maye groshi mozhe vryatuvati svoye zhittya Pislya cogo bez zhodnogo proshannya ta v garnomu nastroyi pokinuv misto Vshanuvannya pam yatiMisce jogo pohovannya doteper ye do kincya ne z yasovanim Na dumku krayeznavcya Ivana Bodnareva vin buv pohovanij na staromu yevrejskomu cvintari suchasnij rajon kinoteatru Kosmos Rabin Ivano Frankivskogo regionu Mojshe Lejb Kolesnik vvazhaye sho Artur Nimgin buv pohovanij na novomu yevrejskomu kladovishi za miskim ozerom Ce bulo zumovleno tim sho na staromu yevrejskomu kladovishi buli rodovi dilyanki vono bulo zakrite dlya pohovan u 1930 roci Oskilki Artur Nimgin buv ne rodom iz Stanislavova to vidpovidno ne mav rodovoyi dilyanki na staromu kladovishi a mig buti pohovanij na novomu kladovishi yake diyalo z 1926 roku U Frankivsku v memorialnomu skveri vstanovili nadmogilnu plitu burgomistra Artura Nimgina v 2018 roci PrimitkiU magistrati radilis u gorah krali lis Zbruch ukr 29 zhovtnya 2016 Procitovano 13 bereznya 2023 Stanislaviv 110 rokiv tomu Suvora zima pozhezhi ta burgomistr www blitz if ua Procitovano 13 bereznya 2023 web archive org 5 chervnya 2014 Arhiv originalu za 5 chervnya 2014 Procitovano 13 bereznya 2023 Yak v Stanislavovi z yavivsya pam yatnik z yaremchanskoyi skeli Galickij Korespondent ukr 28 veresnya 2020 Procitovano 13 bereznya 2023 Zabutij burgomistr Galickij Korespondent ukr 2 travnya 2018 Procitovano 13 bereznya 2023 Vtecha doktora Nimgina Reporter ukr 12 chervnya 2014 Procitovano 13 bereznya 2023 U Frankivsku v Memorialnomu skveri vstanovili nadmogilnu plitu burgomistra Artura Nimgina foto Agenciya novin Firtka Procitovano 13 bereznya 2023