Арверни

Арверни (лат. Arverni) — згідно з істориком Страбоном, в III — II століттях до н. е. — наймогутніше кельтське плем'я в Галлії (пізніше — в римській провінції Аквітанія — територія сучасної провінції Овернь, Франція).

Столицею арвернів був Августонемет (сучасний Клермон-Ферран), на південь від якого розташовувалася фортеця (Gergovia).

В 121 до н. е. арверни були розбиті римськими полководцями Доміцієм Агенобарбом і Фабієм Максимом Аллоброгіком, після чого домінуюче становище в Галлії перейшло до племен едуїв і секванів.

Під час галльської війни арвернський вождь Верцингеторикс ( Vercingetorix ) очолив повстання об'єднаних галльських племен проти Цезаря в 52 до н. е. Незважаючи на перші успіхи при Герговії, повстанці були врешті-решт оточені в фортеці Алезія в центральній Галлії (сучасний Аліз-Сент-Рен поблизу , Франція) і після тривалої голодної облоги перебиті. В 46 до н. е. взятий в полон Верцингеторикс був серед інших трофеїв доставлений в тріумфальному процесі в Рим і там задушений.

Вожді арвернів

• (сер. II століття до н. Е.), Батько Бітуіта, богоподібний князь арвернів
• Бітуіт (121 рік до н. Е.), Син Луерна, богоподібний князь арвернів
• (Контініак), син Бітуіта
• Кельтілла (бл. 80-70 року до н. Е.), Батько Верцингеторикса, і богоподібний князь арвернів
• (перв. Половина I століття до н. Е.), Брат Кельтілла і дядько Верцингеторикса
• Верцингеторикс (бл. 53-46 року до н. Е.), Син Кельтілла, богоподібний князь арвернів, в 52 році до н. е. об'єднав майже всі галльські племена (крім і ) проти римської експансії на чолі з Юлієм Цезарем, проте запобігти ураженню галлів не зміг.
• Веркассівелаун (перв. Половина I століття до н. Е.), Двоюрідний брат Верцингеторикса, один з лідерів в галльському повстанні 52 роки до н. е.
• (Еспаснакт) (бл. 51 року до н. Е.), Лояльний Риму арвернів
• , один з галльських вождів 52 року до н. е., обложених в Алезі

Див. також

• Кельти
• Юлій Цезар
• Галлія
• Галльська війна

Посилання