Апраксін Петро Миколайович

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Граф Петро Миколайович Апраксін (1876, Нерві, Італія — 3 лютого 1962, Брюссель, Бельгія) — російський політичний і державний діяч, Таврійський губернатор, глава Російських зборів. Дійсний статський радник, гофмейстер.

Апраксін Петро Миколайович
Народився	3 січня 1876(1876-01-03) ^d, Генуя, Італія
Помер	3 лютого 1962(1962-02-03) (86 років) Брюссель, Бельгія
Поховання	^d
Alma mater	Пажеський корпус
Військове звання	поручник
Партія	Російські збори
Рід	^d
Батько	Q123983084?
Мати	Q123990831?
Нагороди
Надія (1911—2002), в шлюбі Макарова. Хрещеною при її хрещенні була імператриця Олександра Федорівна . Володимир (1915—1993), військовий інженер, був одружений з Марією Котляревською. Марфа. Андрій. Нагороди Російські: Орден Святого Станіслава 3 ст. (1900); Орден Святого Станіслава 2 ст. (1905); Орден Святої Анни 2 ст. з мечами (1905); Орден Святого Володимира 4 ст. з мечами (1905). Медаль «На згадку царювання імператора Олександра III» ; Медаль «На згадку коронації Імператора Миколи II»; Медаль Червоного Хреста «На згадку про російсько-японську війну 1904—1905 гг.»; Медаль «На згадку про 300-річчя царювання будинку Романових» (1913). Іноземні: бухарський Орден Золотої зірки з діамантами (1913). Публікації Отчет по командировке в Приамурский край летом 1901 г. — СПб., 1902. К 25-летию основания Императорского Общества любителей древней письменности // Русский вестник. — 1903. — № 4. Исторические заслуги русского духовенства // Русский вестник. — 1903. — № 5 (Кормчий. — 1904. — № 4). Последние дни Величко // Московские ведомости. — 1904. — № 6. Примітки Газета «Ялтинский вестник» за 27 апреля 1911 года. Архів оригіналу за 23 липня 2013. Процитовано 24 листопада 2012. Воспоминания камер-пажа / Публ. В. А. Авдеева // Военно-исторический журнал. 1993. № 12; 1994 № 1-7, 9, 12; 2002. № 12; 2004. № 3, 4; Члены Общества возрождения художественной Руси (ОВХР). Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 24 листопада 2012. Александра Фёдоровна (императрица). Последние дневники императрицы Александры Фёдоровны Романовой : Февр. 1917 г. – 16 июля 1918 г. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 1999. — 341 с. — (Архив новейшей истории России. П / Сост., ред., предисл., введ. и коммент. В. А. Козлова и В. М. Хрусталева ; пер. с англ. Л. Н. Пищик при участии О. В. Лавинской и В. М. Хрусталёва. — Новосибирск : Сиб. хронограф, 1999. — 341 с. Арестован 22 декабря 1940 г. в уезде Сенно Печорского округа ЭстССР. Военным трибуналом Лен. ВО 16 мая 1941 г. по ст. ст. 58-4, 10+5 УК РСФСР приговорен к расстрелу, расстрелян в Ленинграде 7 июля 1941 г. (Represseeritud isikute registrid: RIR / Eesti represseeritute reg. büroo (ERRB) [etc.]. Rmt. 2: Nõukogude okupatsioonivõimu poliitilised arreteerimised Eestis = Political arrests in Estonia under Soviet occupation. Kd. 2 [Архівовано 2020-11-30 у Wayback Machine.] / koost. Leo Õispuu. — Tallinn,1998.- L. 23). Газета «Новое время» за 27 октября 1911 года. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 24 листопада 2012. Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917—1997 в 6 томах. Том 1. А — В. М.: «Пашков дом», 1999. — . С. 112 Джерела Фрейман О. Р. Пажи за 183 года (1711—1894). Биографии бывших пажей с портретами. — Фридрихсгамн, 1894. — С. 754. Золотая книга Российской империи. — СПб., 1908. — С. 61. Апраксин Петр Николаевич // Список гражданским чинам первых четырех классов. Чины четвертого класса. Исправлен по 1-е сентября 1915 года. Часть вторая. — Петроград : Издание инспекторского отдела Собственной Его Императорского Величества канцелярии. Сенатская типография, 1915. — С. 2699—2700. Российское зарубежье во Франции 1919—2000 / Л. Мнухин, М. Авриль, В. Лосская. — Москва: Наука; Дом-музей Марины Цветаевой. 2008.Посилання Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Graf Petro Mikolajovich Apraksin 1876 Nervi Italiya 3 lyutogo 1962 Bryussel Belgiya rosijskij politichnij i derzhavnij diyach Tavrijskij gubernator glava Rosijskih zboriv Dijsnij statskij radnik gofmejster Apraksin Petro MikolajovichNarodivsya3 sichnya 1876 1876 01 03 Nervid Genuya ItaliyaPomer3 lyutogo 1962 1962 02 03 86 rokiv Bryussel BelgiyaPohovannyaIkselske kladovishedAlma materPazheskij korpusVijskove zvannyaporuchnikPartiyaRosijski zboriRidApraksinidBatkoQ123983084 MatiQ123990831 Nagorodi Zmist 1 Zhittyepis 2 Politichna aktivnist 3 Sim ya 4 Nagorodi 5 Publikaciyi 6 Primitki 7 DzherelaZhittyepisred Narodivsya 3 sichnya 1876 goda u Nervi Italiya Pohodiv iz rodu spadkovih dvoryan Volodimirskoyi guberniyi Apraksinih Sin kolishnogo Volodimirskogo gubernskogo predvoditelya dvoryanstva grafa Mikoli Apraksina ta Nadiyi Fedorivni urodzhenoyi Gejdenrejh Vihovuvavsya v 1 mu Moskovskomu kadetskomu korpusi v 1893 buv perevedenij do Pazheskogo korpusu Zakinchiv jogo u 1896 roci buv perevedenij z kamer pazhiv u pidporuchiki lejb gvardiyi 4 go strileckogo Imperatorskogo prizvisha bataljonu Komanduvav rotoyu Jogo Velichnosti 1897 U 1899 roci buv vidryadzhenij do goloduyuchih Privolzkih guberniyi pomichnikom golovnoupovnovazhenogo Chervonogo Hresta U 1901 roci vijshov u zapas u chini poruchnika gvardiyi i vstupiv na sluzhbu do kancelyariyi Komitetu ministriv U tomu zh roci bulo vidryadzheno na Dalekij Shid dlya z yasuvannya umov zemlekoristuvannya Amurskogo ta Ussurijskogo kozackih vijsk U 1900 1902 rokah buv sluhachem Sankt Peterburzkogo arheologichnogo institutu v 1902 1903 rokah spivpracyuvav u zhurnali Rosijskij visnik Pid chas rosijsko yaponskoyi vijni perebuvav upovnovazhenim vid gromadi Svyatoyi Yevgeniyi na Dalekomu Shodi pid chas oblogi Port Artura u bitvah pid Lyaoyanom i Mukdenom a takozh upovnovazhenim Chervonogo Hresta pri 1 mu Sibirskomu korpusi pid chas boyu pid Heguyitayem Za praci ta vidznaki buv nagorodzhenij kilkoma ordenami Povernuvshis iz teatru vijskovih dij prodovzhiv sluzhbu u kancelyariyi Komitetu ministriv Potim obijmav posadi Voronezkogo vice gubernatora 1907 1911 ta Tavrijskogo gubernatora 1911 1913 Pro jogo priznachennya v Tavrijsku guberniyu gazeta Yaltinskij visnik pisala 1 nbsp Tavrijskim gubernatorom priznachayetsya voronezkij vice gubernator kamer yunker dvoru Jogo Velichnosti graf Petro Mikolajovich Apraksin Graf Apraksin zakinchiv Pazheskij korpus i perebuvaye na sluzhbi z 1896 roku Spochatku vin sluzhiv u vijskovij sluzhbi a potim u zhovtni misyaci 1907 perevedenij po vidomstvu Ministerstva vnutrishnih sprav z priznachennyam voronezkim vice gubernatorom Grafu Apraksinu nemaye she j 40 rokiv Ale nezvazhayuchi na ce vin proyaviv sebe dosvidchenim i dilovim administratorom ta dobroyu chujnoyu lyudinoyu U Voronezhi graf Apraksin koristuyetsya shirokoyu populyarnistyu nbsp Vlasnik torgovogo Apraksina dvoru v Sankt Peterburzi Za slovami B Engelgardta Apraksin buv nadzvichajno bazhanij tip administratora pravogo za perekonannyami ale mav terpimist do chuzhih poglyadiv Vin vvazhav sho zaluchennya do spivpraci u miscevomu gospodarskomu zhitti predstavnikiv radikalnih techij ne stanovit nebezpeki dlya derzhavnogo ustroyu Navpaki vin viriv sho uchast u spilnij roboti porodzhuye v lyudyah pochuttya vidpovidalnosti i strimuye krajnoshi v poglyadah Stanovishe jogo u roli Tavrijskogo gubernatora bulo vinyatkovo chilne Carska sim ya shorichno priyizhdzhala do Krimu i miscevij gubernator prirodno buv u toj chas u bezposerednij blizkosti do Carya Cya obstavina ochevidno vidigrala vidomu rol u podalshij kar yeri Apraksina kolishnoyi kamer pazh Gosudarini Oleksandri Fedorivni otrimav priznachennya perebuvati pri nij Hocha u pridvornih kolah vin osoblivimi simpatiyami ne koristuvavsya 2 U 1913 1917 rokah buv sekretarem rozporyadnikom imperatrici Oleksandri Fedorivni vidayuchi kancelyariyeyu ta pridvornim ceremonialom a z 1914 roku ocholyuvav vijskovi gospitali ta blagodijni komiteti imperatrici Dosluzhivsya do chinu dijsnogo statskogo radnika 1915 Perebuvav tovarishem golovi Tovaristva vidrodzhennya hudozhnoyi Rusi 3 1917 roku nachalnik Zagotivelnih skladiv Vijskovogo vidomstva Pislya zrechennya Mikoli II ta areshtu carskoyi sim yi uhvaliv spochatku rishennya zalishitisya pri imperatrici v Carskomu seli hocha i na nogo v comu vipadku takozh nakladavsya aresht Ale 11 bereznya 1917 roku zalishiv Oleksandru Fedorovnu U shodenniku knyagini E A Narishkina ye zapis Apraksin bilshe ne mozhe vitrimati i zavtra yide Vin hodiv proshatisya z imperatriceyu i skazav sho yij slid rozluchitisya z Aneyu Virubovoyu 4 Cherez roki ne vsi v emigraciyi shvalili cej vchinok P Apraksina yakij ne pobazhav zalishitisya do ostannogo z carskim podruzhzhyam u yakogo perebuvav na sluzhbi Treba vrahuvati sho u Peterburzi u strashni dni revolyuciyi u P Apraksina bula jogo druzhina z p yatma malolitnimi ditmi Obranij chlenom Pomisnogo soboru Pravoslavnoyi Rosijskoyi Cerkvi 1917 1918 rokiv yak miryanin vid Moskovskoyi yeparhiyi brav uchast u 1 2 sesiyah chlen Komisiyi z fotografuvannya ta opisu poshkodzhen Kremlya I II V VI XVIII XX viddiliv U 1919 buv chlenom II viddilu i 2 yi komisiyi Pivdenno Shidnogo Rosijskogo Cerkovnogo Soboru kandidat u chleni VVCU Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi perebuvav pri VRYuR ta Rosijskij armiyi barona Vrangelya v 1920 roci obijmav posadu Tavrijskogo gubernatora ta golovi Yaltinskoyi miskoyi dumi Evakuyuvavsya iz Krimu do Konstantinopolya z chastinami barona Vrangelya V emigraciyi v Yugoslaviyi potim pereyihav do Belgiyi U 1921 roci buv chlenom Golovnogo pravlinnya Rosijskoyi Pravoslavnoyi Zarubizhnoyi Cerkvi ta Rosijskogo Vsezakordonnogo Cerkovnogo Soboru U 1923 roci u Bryusseli zasnuvav ta ocholiv Istoriko genealogichne tovaristvo u 1926 roci vistupav na yuvilejnih zborah gazeti Novij chas Buv delegatom na Rosijskomu zakordonnomu z yizdi u Parizhi 1926 ta chlenom Drugogo Vsezakordonnogo Soboru RPCZ 1938 Brav uchast u roboti Rosijskogo oseredku Franciyi buv chlenom Soyuzu ob yednanih monarhistiv u Parizhi Z 1929 roku buv chlenom komitetu z budivnictva Hramu Svyatogo Jova Bagatostrazhdalnogo v Bryusseli a v 1945 stav golovoyu komitetu Vikladav rosijsku literaturu v parafiyalnij shkoli Z 1955 roku chlen yeparhialnoyi radi Zahidnoyevropejskoyi yeparhiyi RPCZ ta Radi Soyuzu dvoryan u Parizhi golova viddilu Soyuzu pazhiv Pomer 3 lyutogo 1962 roku Pohovanij na cvintari Ixelles u Bryusseli Politichna aktivnistred V 1902 vstupiv do Rosijskih Zboriv v 1905 buv obranij chlenom Radi RS Na viborah u II Derzhavnu dumu visuvavsya vid Soyuzu rosijskogo narodu ta Rosijskogo zboriv za drugim rozryadom u Sankt Peterburzi Ale ne projshov U zhovtni 1907 r u zv yazku z priznachennyam Voronezkim vice gubernatorom vibuv zi skladu Radi Zhertvuvav veliki sumi na diyalnist RS za sho vin ta jogo druzhina buli obrani dovichnimi chlenami RS U berezni 1914 buv obranij tovarishem golovi Rosijskih Zboriv i na cij posadi ocholyuvav RS do 1916 roku Sim yared nbsp Kn Yelizaveta Baryatinska na kostyumovanomu bali 1903 roku Druzhina z 6 kvitnya 1909 roku knyazhna Yelizaveta Volodimirivna Baryatinska 10 10 1882 10 05 1948 frejlina dvoru molodsha dochka knyazya V Baryatinskogo Pomerla u Bryusseli Diti Mikola 1910 Voronizh 1941 Leningrad 5 buv odruzhenij z Sofiyeyu Mikolayivnoyu fon Byunting 1912 1992 dochkoyu N fon Byuntinga Nadiya 1911 2002 v shlyubi Makarova Hreshenoyu pri yiyi hreshenni bula imperatricya Oleksandra Fedorivna 6 Volodimir 1915 1993 vijskovij inzhener buv odruzhenij z Mariyeyu Kotlyarevskoyu 7 Marfa Andrij Nagorodired Rosijski Orden Svyatogo Stanislava 3 st 1900 Orden Svyatogo Stanislava 2 st 1905 Orden Svyatoyi Anni 2 st z mechami 1905 Orden Svyatogo Volodimira 4 st z mechami 1905 Medal Na zgadku caryuvannya imperatora Oleksandra III Medal Na zgadku koronaciyi Imperatora Mikoli II Medal Chervonogo Hresta Na zgadku pro rosijsko yaponsku vijnu 1904 1905 gg Medal Na zgadku pro 300 richchya caryuvannya budinku Romanovih 1913 Inozemni buharskij Orden Zolotoyi zirki z diamantami 1913 Publikaciyired Otchet po komandirovke v Priamurskij kraj letom 1901 g SPb 1902 K 25 letiyu osnovaniya Imperatorskogo Obshestva lyubitelej drevnej pismennosti Russkij vestnik 1903 4 Istoricheskie zaslugi russkogo duhovenstva Russkij vestnik 1903 5 Kormchij 1904 4 Poslednie dni Velichko Moskovskie vedomosti 1904 6 Primitkired Gazeta Yaltinskij vestnik za 27 aprelya 1911 goda Arhiv originalu za 23 lipnya 2013 Procitovano 24 listopada 2012 Vospominaniya kamer pazha Publ V A Avdeeva Voenno istoricheskij zhurnal 1993 12 1994 1 7 9 12 2002 12 2004 3 4 Chleny Obshestva vozrozhdeniya hudozhestvennoj Rusi OVHR Arhiv originalu za 22 grudnya 2012 Procitovano 24 listopada 2012 Aleksandra Fyodorovna imperatrica Poslednie dnevniki imperatricy Aleksandry Fyodorovny Romanovoj Fevr 1917 g 16 iyulya 1918 g Novosibirsk Sibirskij hronograf 1999 341 s Arhiv novejshej istorii Rossii P Sost red predisl vved i komment V A Kozlova i V M Hrustaleva per s angl L N Pishik pri uchastii O V Lavinskoj i V M Hrustalyova Novosibirsk Sib hronograf 1999 341 s Arestovan 22 dekabrya 1940 g v uezde Senno Pechorskogo okruga EstSSR Voennym tribunalom Len VO 16 maya 1941 g po st st 58 4 10 5 UK RSFSR prigovoren k rasstrelu rasstrelyan v Leningrade 7 iyulya 1941 g Represseeritud isikute registrid RIR Eesti represseeritute reg buroo ERRB etc Rmt 2 Noukogude okupatsioonivoimu poliitilised arreteerimised Eestis Political arrests in Estonia under Soviet occupation Kd 2 Arhivovano 2020 11 30 u Wayback Machine koost Leo Oispuu Tallinn 1998 L 23 Gazeta Novoe vremya za 27 oktyabrya 1911 goda Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 24 listopada 2012 Nezabytye mogily Rossijskoe zarubezhe nekrologi 1917 1997 v 6 tomah Tom 1 A V M Pashkov dom 1999 ISBN 5 7510 0169 9 S 112Dzherelared Frejman O R Pazhi za 183 goda 1711 1894 Biografii byvshih pazhej s portretami Fridrihsgamn 1894 S 754 Zolotaya kniga Rossijskoj imperii SPb 1908 S 61 Apraksin Petr Nikolaevich Spisok grazhdanskim chinam pervyh chetyreh klassov Chiny chetvertogo klassa Ispravlen po 1 e sentyabrya 1915 goda Chast vtoraya Petrograd Izdanie inspektorskogo otdela Sobstvennoj Ego Imperatorskogo Velichestva kancelyarii Senatskaya tipografiya 1915 S 2699 2700 Rossijskoe zarubezhe vo Francii 1919 2000 L Mnuhin M Avril V Losskaya Moskva Nauka Dom muzej Mariny Cvetaevoj 2008 Posilannya Otrimano z https uk wikipedia org wiki Apraksin Petro Mikolajovich Дата публікації: Січня 03, 2025, 09:21 am Найбільш читані Грудень 17, 2024 Пак Хє Чон Грудень 16, 2024 Пак Ха Чун Грудень 17, 2024 Пакистанський рух за справедливість Грудень 01, 2024 Пайк (національний ліс) Грудень 11, 2024 Падіння режиму династії Асадів Щодня Т-80 Україна Планети земної групи Нобелівська премія миру 1776 Ерцгерцог Друга космічна швидкість Археологія 1975 Маньєризм NiNa.Az - Студія Вікіпедія Підписка на розсилку Підписавшись на нашу розсилку, ви завжди будете отримувати від нас найсвіжіші новини. Будемо на зв`язку Зв`яжіться з нами DMCA Sitemap Feeds © 2019 nina.az - Всі права захищені. Авторське право: Dadaş Mammedov Топ