Аперту́ра (лат. apertura — отвір), в оптиці — діючий отвір оптичного приладу, що визначає його можливість збирати світло (або інше випромінювання) та перешкоджати розмиванню зображення. Залежно від оптичної системи вимірюється одиницями довжини або кута.
Зазвичай серед деталей оптичного приладу виділяють так звану апертурну діафрагму, яка найбільше обмежує діаметр пучка променів, що проходять через оптичний інструмент. Зазвичай це оправа або краї одного з оптичних елементів: лінзи, дзеркала, призми чи окремого конструктивного елемента — діафрагма.
Вхідна апертура
Якщо об'єкт віддалений (як у телескопа чи звичайного фотооб'єктива), апертуру визначають у лінійному вигляді. Це просто вхідний діаметр світлового пучка, що досягає зображення. Для телескопів це діаметр першого (вздовж ходу світла) оптичного елемента — лінзи чи дзеркала. Для фотооб'єктивів діаметр першої лінзи зазвичай більший за вхідну апертуру і її потрібно розраховувати.
Кутова апертура
Кут між променями, що виходять із точки предмету й проходять через крайні точки вхідної зіниці, називається кутовою апертурою.
Числова апертура
Величина , де n — показник заломлення середовища, в якому міститься предмет, називається числовою апертурою. Саме ця величина визначає силу світла, яскравість зображення і роздільну здатність таких приладів, як мікроскопи.
Наприклад, умовою роздільності мікроскопа є співвідношення d = 0,61 λ : n sin u, де λ — довжина хвилі променів, що освітлюють предмет, d — відстань між двома точками предмета, що розрізняються.
- f/32 — мала апертура
- f/5 — велика апертура
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Apertura znachennya Apertu ra lat apertura otvir v optici diyuchij otvir optichnogo priladu sho viznachaye jogo mozhlivist zbirati svitlo abo inshe viprominyuvannya ta pereshkodzhati rozmivannyu zobrazhennya Zalezhno vid optichnoyi sistemi vimiryuyetsya odinicyami dovzhini abo kuta Vidnosni rozmiri diafragmi za spadannyam aperturi Kozhnomu rivnyu aperturi vidpovidaye vdvichi mensha plosha zboru svitla Zazvichaj sered detalej optichnogo priladu vidilyayut tak zvanu aperturnu diafragmu yaka najbilshe obmezhuye diametr puchka promeniv sho prohodyat cherez optichnij instrument Zazvichaj ce oprava abo krayi odnogo z optichnih elementiv linzi dzerkala prizmi chi okremogo konstruktivnogo elementa diafragma Vhidna aperturaYaksho ob yekt viddalenij yak u teleskopa chi zvichajnogo fotoob yektiva aperturu viznachayut u linijnomu viglyadi Ce prosto vhidnij diametr svitlovogo puchka sho dosyagaye zobrazhennya Dlya teleskopiv ce diametr pershogo vzdovzh hodu svitla optichnogo elementa linzi chi dzerkala Dlya fotoob yektiviv diametr pershoyi linzi zazvichaj bilshij za vhidnu aperturu i yiyi potribno rozrahovuvati Kutova aperturaKut 8 displaystyle theta mizh promenyami sho vihodyat iz tochki predmetu j prohodyat cherez krajni tochki vhidnoyi zinici nazivayetsya kutovoyu aperturoyu Chislova aperturaVelichina n sin 8 2 displaystyle n sin theta 2 de n pokaznik zalomlennya seredovisha v yakomu mistitsya predmet nazivayetsya chislovoyu aperturoyu Same cya velichina viznachaye silu svitla yaskravist zobrazhennya i rozdilnu zdatnist takih priladiv yak mikroskopi Napriklad umovoyu rozdilnosti mikroskopa ye spivvidnoshennya d 0 61 l n sin u de l dovzhina hvili promeniv sho osvitlyuyut predmet d vidstan mizh dvoma tochkami predmeta sho rozriznyayutsya f 32 mala apertura f 5 velika aperturaDiv takozhDiafragma fotografiya LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985