Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Антоніу Вієйра (порт. António Vieira; 6 лютого 1608 — 18 липня 1697) — португальський священик-єзуїт, місіонер, оратор, письменник. Автор «Carta Anua da Província do Brasil» (1626).
| Антоніу Вієйра | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 лютого 1608[1][2][…] або 30 листопада 1607[4] Се, d, Лісабон, Португалія |
| Помер | 18 липня 1697[1][2][…] (89 років) або 30 листопада 1696[4] Салвадор, Баїя, Бразилія, Португальська імперія, Португальське королівство |
| Країна |  Португальське королівство |
| Діяльність | філософ, письменник, католицький чернець, оратор, дипломат, історик, місіонер |
| Знання мов | португальська[2][5] |
| Посада | d |
| Конфесія | католицтво |
| Батько | d[6][7] |
| Мати | d[6][7] |
| Брати, сестри | d[6], d[7] і d |
| Автограф |  |
| |
Біографія
Антоніу Вієйра народився у 6 лютого 1608 року в Лісабоні, Португалія. Він був сином Кріштована Вієйри і Марії де Азаведу.
1614 року 6-річний Вієйра переїхав з родиною до Бразилії. Там він навчався у Баїйському єзуїтському колегіумі й 5 травня 1623 року вступив до Товариства Ісуса. Після новіціату Вієйра вивчав класику та деякі бразильські діалекти.
У вересні 1626 року Вієйра написав свою першу працю «Carta Anua da Província do Brasil». Вона була написана латиною і перекладена португальською. Книга перевидавалася декілька разів. У ній автор згадує голландське вторгнення до Баїі 1624 року.
У 1627—1630 роках Вієйра викладав гуманітарні науки й риторику в Оліндському колегіумі, а також вивчав філософію і теологію в Баїі, де здобув ступінь магістра мистецтв. Після закінчення навчання він присвятив себе проповідуванню у селах Баїйського регіону.
Прийняв перші обітниці там само 10 грудня 1634 року. Склав повні обітниці 21 січня 1646 року в Лісабоні.
На початку 1641 року до Бразилії дійшли новини про реставрацію Португальської незалежності й проголошення новим королем Жуана IV. Бразильський віце-король Жорже де Маскареняш відправив до нього послом свого сина Фернанду. До складу посольства входив Вієйра. У травні 1641 року Жуан IV дав аудієнцію, під час якої єзуїт справив на нього велике враження. Відтоді король став його покровителем і другом
1 січня 1642 року Вієйра дав першу проповідь у Королівській каплиці. У своїх промовах єзуїт не лише просто надихав португальців на визвольну війну з Кастилією, а й пропонував конкретні заходи для вирішення проблем. Він проповідува, радив, складав плани і писав меморандуми.
Жуан IV призначив Вієйру придворним проповідником і членом Королівської ради. Він радився із єзуїтом у державних питаннях і захищав його від опонентів. Зокрема, Вієйру непокоїв економічний занепад Португалії, й він пропонував проекти, які б привернули до країни капітали португальського єврейства та нових християн. Він пропонував королю створити державним коштом дві торгівельні компанії — східну і західну, в яких основну роль грали вправні єврейські фінансисти. Цей план зустрів сильний опір консервативної частини Португальської інквізиції. Незважаючи на це Вієйра пропонував Жуану IV заохотити повернення євреїв до Португалії, гарантувавши їм захист від інквізиторів. Під впливом єзуїта, 6 лютого 1649 року король видав указ, яким заснував Бразильську генеральну торговельну компанію, дозволивши брати у ній участь єврейським купцям і підприємцям. Вієйра користувався великою довірою короля, за наказом якого був португальським послом у закордонних дипломатичних місіях. 1646 року він налагодив зв'язки із єврейськими підприємцями Руена й Амстердама, добився повернення частини євреїв до Португалії, а також сприяв їхнім інвестиціям у Бразильську компанію.
На піку своєї політичної кар'єри Вієйра добився від короля створення нової провінції Товариства Ісуса в Алентежу. Втім єзуїтські суперіори сприйняли це як порушення орденської дисципліни. Генерал Вісенте Карафа наказав звільнити Вієйру з Ордену. Проте за нього заступився король.
8 січня 1650 року Жуан IV відправив Вієйру з дипломатичним посольством до Рима. З одного боку він мав сприяти анти-іспанському повстанню в Неаполі, а з іншого — вести переговори про шлюб принца Теодозіу із донькою Феліпа IV на умовах, що новою столицею Іберійської унії буде Лісабон. Коли іспанський посол дізнався про діяльність Вієйри, він порадив генералу єзуїтів Пікколоміні прибрати його з Риму, й у червні того ж року посол-єзуїт вирушив назад до Лісабона.
Перебуваючи в Римі, Вієйра вів переговори із Пікколоміні про відновлення Мараньйонської місії в Південній Америці. 1651 року він розпочав підготовку її організації, всупереч небажанню португальського короля. 22 листопада 1652 року суперіор Вієйра покинув Лісабон із групою єзуїтів й 16 січня 1653 року прибув до Сан-Луїш-де-Мараньона.
Під час 2-го перебування у Бразилії в 1653—1661 роках Війєра розвинув надзвичайну місійну активність. Він витрачав свою платню королівського проповідника на потреби місій в Мананоні й Парі.
2 березня 1653 року в Мараноні Вієйра прочитав свою відому проповідь проти рабства й звільнення індіанців. Європейські поселенці та португальська влада поставилися до цих закликів вороже. Тим не менш, єзуїт звертався у листах до короля з пропозиціями покласти край експлуатації індіанців.
13 грудня 1653 року він вирушив до Токантінса. Про свою подорож він написав красиве оповідання. Вієйра став поборником прав тубільного населення Америки, через що індіанці називали його «великим батьком» (Paiaçu). Він переклав катехизм на 6 різних місцевих мові й знав декілька племінних діалектів. Під час перебування в Амазонії, єзуїт подорожував від селища до селища на каное або пішки.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118626914 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Padre António Vieira - auteur - DBNL
- CONOR.Sl
- Antônio José Vitoriano Borges da Fonseca Annaes da Bibliotheca Nacional do Rio de Janeiro — Ріо-де-Жанейро: Національна бібліотека Бразилії, 1935. — С. 157.
- Processo do padre António Vieira
Джерела
«De causa V. in Brasilia», ARSI FG mss 72. OBRAS. «Clavis Proph.», ARSI Opp NN 137—138; APUG FC 354—359, 1165. «De Regno Xti.», ARSI Opp NN 139; APUG FC 1165B. Obras Escolhidas, 12 v., ed. A. Sérgio y H. Cidade (Lisboa, 1951—1954 [1-2. Cartas. 3. Política. 4. Os Judeus e a Inquisição. 5. Em defesa dos índios. 6. Vieira perante a Inquisição. 7. Varia. 8-9. História do Futuro. 10-12. Sermões]). História do Futuro (Livro anteprimeiro), 2 v., ed. crítica de J. van den Besselaar (Lisboa, 21983). [Sermones], 2 v. (Santander, 1926—1928); Sermons, trad. L. Trías (Barcelona, 1994). Historia del Futuro, ed. L. Trías, E. Nogueras (Madrid, 1987). Sommervogel 8:653-685.
Бібліографія
Azevedo, L. de, História de A.V., 2 v. (Lisboa, 21931). Cidade, H., Padre A.V. (Lisboa, 1979). Leite 4:432s; 9:192-363, 402—412. Rodrigues 3/1:425-502. Abreu Rivas, R., La motivación en la predicación de A.V. (Diss PUG. Roma-Batleford, 1984). Borges, P.A. Esteves,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Viyejra Antoniu Viyejra port Antonio Vieira 6 lyutogo 1608 18 lipnya 1697 portugalskij svyashenik yezuyit misioner orator pismennik Avtor Carta Anua da Provincia do Brasil 1626 Antoniu ViyejraNarodivsya 6 lyutogo 1608 1608 02 06 1 2 abo 30 listopada 1607 1607 11 30 4 Se d Lisabon PortugaliyaPomer 18 lipnya 1697 1697 07 18 1 2 89 rokiv abo 30 listopada 1696 1696 11 30 4 Salvador Bayiya Braziliya Portugalska imperiya Portugalske korolivstvoKrayina Portugalske korolivstvoDiyalnist filosof pismennik katolickij chernec orator diplomat istorik misionerZnannya mov portugalska 2 5 Posada dKonfesiya katolictvoBatko d 6 7 Mati d 6 7 Brati sestri d 6 d 7 i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiBiografiyaAntoniu Viyejra narodivsya u 6 lyutogo 1608 roku v Lisaboni Portugaliya Vin buv sinom Krishtovana Viyejri i Mariyi de Azavedu 1614 roku 6 richnij Viyejra pereyihav z rodinoyu do Braziliyi Tam vin navchavsya u Bayijskomu yezuyitskomu kolegiumi j 5 travnya 1623 roku vstupiv do Tovaristva Isusa Pislya noviciatu Viyejra vivchav klasiku ta deyaki brazilski dialekti U veresni 1626 roku Viyejra napisav svoyu pershu pracyu Carta Anua da Provincia do Brasil Vona bula napisana latinoyu i perekladena portugalskoyu Kniga perevidavalasya dekilka raziv U nij avtor zgaduye gollandske vtorgnennya do Bayii 1624 roku U 1627 1630 rokah Viyejra vikladav gumanitarni nauki j ritoriku v Olindskomu kolegiumi a takozh vivchav filosofiyu i teologiyu v Bayii de zdobuv stupin magistra mistectv Pislya zakinchennya navchannya vin prisvyativ sebe propoviduvannyu u selah Bayijskogo regionu Prijnyav pershi obitnici tam samo 10 grudnya 1634 roku Sklav povni obitnici 21 sichnya 1646 roku v Lisaboni Na pochatku 1641 roku do Braziliyi dijshli novini pro restavraciyu Portugalskoyi nezalezhnosti j progoloshennya novim korolem Zhuana IV Brazilskij vice korol Zhorzhe de Maskarenyash vidpraviv do nogo poslom svogo sina Fernandu Do skladu posolstva vhodiv Viyejra U travni 1641 roku Zhuan IV dav audiyenciyu pid chas yakoyi yezuyit spraviv na nogo velike vrazhennya Vidtodi korol stav jogo pokrovitelem i drugom 1 sichnya 1642 roku Viyejra dav pershu propovid u Korolivskij kaplici U svoyih promovah yezuyit ne lishe prosto nadihav portugalciv na vizvolnu vijnu z Kastiliyeyu a j proponuvav konkretni zahodi dlya virishennya problem Vin propoviduva radiv skladav plani i pisav memorandumi Zhuan IV priznachiv Viyejru pridvornim propovidnikom i chlenom Korolivskoyi radi Vin radivsya iz yezuyitom u derzhavnih pitannyah i zahishav jogo vid oponentiv Zokrema Viyejru nepokoyiv ekonomichnij zanepad Portugaliyi j vin proponuvav proekti yaki b privernuli do krayini kapitali portugalskogo yevrejstva ta novih hristiyan Vin proponuvav korolyu stvoriti derzhavnim koshtom dvi torgivelni kompaniyi shidnu i zahidnu v yakih osnovnu rol grali vpravni yevrejski finansisti Cej plan zustriv silnij opir konservativnoyi chastini Portugalskoyi inkviziciyi Nezvazhayuchi na ce Viyejra proponuvav Zhuanu IV zaohotiti povernennya yevreyiv do Portugaliyi garantuvavshi yim zahist vid inkvizitoriv Pid vplivom yezuyita 6 lyutogo 1649 roku korol vidav ukaz yakim zasnuvav Brazilsku generalnu torgovelnu kompaniyu dozvolivshi brati u nij uchast yevrejskim kupcyam i pidpriyemcyam Viyejra koristuvavsya velikoyu doviroyu korolya za nakazom yakogo buv portugalskim poslom u zakordonnih diplomatichnih misiyah 1646 roku vin nalagodiv zv yazki iz yevrejskimi pidpriyemcyami Ruena j Amsterdama dobivsya povernennya chastini yevreyiv do Portugaliyi a takozh spriyav yihnim investiciyam u Brazilsku kompaniyu Na piku svoyeyi politichnoyi kar yeri Viyejra dobivsya vid korolya stvorennya novoyi provinciyi Tovaristva Isusa v Alentezhu Vtim yezuyitski superiori sprijnyali ce yak porushennya ordenskoyi disciplini General Visente Karafa nakazav zvilniti Viyejru z Ordenu Prote za nogo zastupivsya korol 8 sichnya 1650 roku Zhuan IV vidpraviv Viyejru z diplomatichnim posolstvom do Rima Z odnogo boku vin mav spriyati anti ispanskomu povstannyu v Neapoli a z inshogo vesti peregovori pro shlyub princa Teodoziu iz donkoyu Felipa IV na umovah sho novoyu stoliceyu Iberijskoyi uniyi bude Lisabon Koli ispanskij posol diznavsya pro diyalnist Viyejri vin poradiv generalu yezuyitiv Pikkolomini pribrati jogo z Rimu j u chervni togo zh roku posol yezuyit virushiv nazad do Lisabona Perebuvayuchi v Rimi Viyejra viv peregovori iz Pikkolomini pro vidnovlennya Maranjonskoyi misiyi v Pivdennij Americi 1651 roku vin rozpochav pidgotovku yiyi organizaciyi vsuperech nebazhannyu portugalskogo korolya 22 listopada 1652 roku superior Viyejra pokinuv Lisabon iz grupoyu yezuyitiv j 16 sichnya 1653 roku pribuv do San Luyish de Maranona Pid chas 2 go perebuvannya u Braziliyi v 1653 1661 rokah Vijyera rozvinuv nadzvichajnu misijnu aktivnist Vin vitrachav svoyu platnyu korolivskogo propovidnika na potrebi misij v Mananoni j Pari 2 bereznya 1653 roku v Maranoni Viyejra prochitav svoyu vidomu propovid proti rabstva j zvilnennya indianciv Yevropejski poselenci ta portugalska vlada postavilisya do cih zaklikiv vorozhe Tim ne mensh yezuyit zvertavsya u listah do korolya z propoziciyami poklasti kraj ekspluataciyi indianciv 13 grudnya 1653 roku vin virushiv do Tokantinsa Pro svoyu podorozh vin napisav krasive opovidannya Viyejra stav pobornikom prav tubilnogo naselennya Ameriki cherez sho indianci nazivali jogo velikim batkom Paiacu Vin pereklav katehizm na 6 riznih miscevih movi j znav dekilka pleminnih dialektiv Pid chas perebuvannya v Amazoniyi yezuyit podorozhuvav vid selisha do selisha na kanoe abo pishki PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118626914 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Padre Antonio Vieira auteur DBNL CONOR Sl d Track Q16744133 Antonio Jose Vitoriano Borges da Fonseca Annaes da Bibliotheca Nacional do Rio de Janeiro Rio de Zhanejro Nacionalna biblioteka Braziliyi 1935 S 157 d Track Q51882078d Track Q104448709d Track Q8678d Track Q948882 Processo do padre Antonio Vieira d Track Q104450705Dzherela De causa V in Brasilia ARSI FG mss 72 OBRAS Clavis Proph ARSI Opp NN 137 138 APUG FC 354 359 1165 De Regno Xti ARSI Opp NN 139 APUG FC 1165B Obras Escolhidas 12 v ed A Sergio y H Cidade Lisboa 1951 1954 1 2 Cartas 3 Politica 4 Os Judeus e a Inquisicao 5 Em defesa dos indios 6 Vieira perante a Inquisicao 7 Varia 8 9 Historia do Futuro 10 12 Sermoes Historia do Futuro Livro anteprimeiro 2 v ed critica de J van den Besselaar Lisboa 21983 Sermones 2 v Santander 1926 1928 Sermons trad L Trias Barcelona 1994 Historia del Futuro ed L Trias E Nogueras Madrid 1987 Sommervogel 8 653 685 BibliografiyaAzevedo L de Historia de A V 2 v Lisboa 21931 Cidade H Padre A V Lisboa 1979 Leite 4 432s 9 192 363 402 412 Rodrigues 3 1 425 502 Abreu Rivas R La motivacion en la predicacion de A V Diss PUG Roma Batleford 1984 Borges P A Esteves